Cправа №333/9103/25
Провадження №2/333/5159/25
24 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючої судді Круглікової А.В.,
при секретарі судового засідання Єрмоленко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом: ТОВАРИСТВА З ОБЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК», код ЄДРПОУ: 40842831, місцезнаходження: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А
до відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості,
ТОВАРИСТВО З ОБЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (надалі ТОВ «КОШЕЛЬОК») звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитним договором в сумі 20 869,80 грн. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує, що 23.02.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» укладено договір №2979115113-624981 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на наступних умовах: сума кредиту 7 000 грн., початковий строк кредитування 14 днів, дисконтна відсоткова ставка 0,01% на добу за початковий строк кредитування, базова процентна ставка 2,2% на добу за продовжений строк користування кредитом.На виконання вказаного кредитного договору відповідачу надано кредиту розмірі 7 000 грн. Відповідач прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок за останнім обліковується заборгованість в сумі 20 869,80 грн., що складається з: 7 000 грн. - заборгованості за сумою кредиту; 13 869,80 грн. - заборгованості за відсотками за користування позикою. Враховуючи добровільну не сплату відповідачем вказаної вище заборгованості, позивач просить суд позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, просить суд його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом опублікування оголошення про судовий виклик на офіційному сайті Судова влада України.
У зв'язку з вищезазначеним, на підставі ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного вище Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом, 23.02.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» укладено договір №2979115113-624981 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на наступних умовах: сума кредиту 7 000 грн., початковий строк кредитування 14 днів, дисконтна відсоткова ставка 0,01% на добу за початковий строк кредитування, базова процентна ставка 2,2% на добу за продовжений строк користування кредитом.На виконання вказаного кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 7 000 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання зі сплати основного боргу по тілу кредиту та відсотків за користування кредитом належним чином не виконала, внаслідок чого за останньою обліковується заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 20 869,80 грн., що складається з: 7 000 грн. - заборгованості за сумою кредиту; 13 869,80 грн. - заборгованості за відсотками за користування позикою.
Факт наявності вище наведеної заборгованості підтверджується наявними в матеріалах цієї справи доказами й не спростований відповідачем.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 наведеної вище заборгованості за кредитним договором є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
Також, розглянувши вимоги ТОВ «КОШЕЛЬОК» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., суд дійшов до висновку про їх задоволення, виходячи з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025; копію додатка до договору від 10.07.2025 про надання правової допомоги від 12.02.2025, за змістом якого загальна сума юридичних послуг складає 10 000 грн., з якої: оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги - 1 000 грн., збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору - 2 000 грн., складання позовної заяви - 4 000 грн., формування додатків (доказів) до позовної заяви (для суду та відповідачу) - 2 000 грн., відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі - 1 000 грн., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Розглянувши надані позивачем документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» протии України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно не співмірності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв'язку із розглядом справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторонни витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такоїсторони».
Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pactasuntservanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Такого висновку дійшов Верховний Суд при розгляді справи № 910/13071/19.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 2 422,40 грн. покладається судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273-274, 279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ: 40842831, місцезнаходження: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А) - 7 000 (сім тисяч) грн. заборгованості за сумою кредиту, 13 869 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 80 коп. відсотків за користування позикою, 10 000 (десять тисяч) грн. витрат на правничу допомогу адвоката та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В. Круглікова