Справа № 331/2416/25
Провадження № 2/331/1919/2025
23 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі :
головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,
за участю: секретаря Постарнак М.М.
учасники справи:
позивачки: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представник позивачок - адвокат Осипенко А.В.,
особа, до сім'ї якої влаштовані діти (позивачки) - ОСОБА_3 ,
розглянув в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Осипенка Артема Валерійовича (представник позивачів -особа, до сім'ї якої влаштовані діти (позивачі) - ОСОБА_4 ) до ОСОБА_5 , третя особа - Служба у справах дітей Кам'янської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
28 квітня 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Осипенка А.В. звернулися до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_5 , за результатами розгляду якої просять: позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно його доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно його доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сімейне життя між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не склалося, тому з 2014 року вони проживали за різними адресами.
ОСОБА_6 разом зі своїми доньками проживали окремо від батька. Утриманням, вихованням дітей, мати займалась самостійно, батько участі в цьому не приймав та не приймає з 2014 року. Зв'язок з ним зник.
ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання, утримання дітей тa з 2014 року взагалі не бачив своїх доньок, ніяким чином не допомагав та не допомагає, будь-яку матеріальну, моральну допомогу їм жодного разу не надавав.
Мати позивачок - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На даний час вихованням позивачок займається ОСОБА_4 , згідно наказу від 16.01.2025 №89тв/05-16 «Про тимчасове влаштування неповнолітньої ОСОБА_1 та малолітньої ОСОБА_7 »
Відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, нехтує своїми батьківськими обов'язками і не піклується про фізичний і духовний їх розвиток, взагалі не спілкується з доньками, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу доньок, не піклується про стан їх здоров'я. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення відповідача від виховання дітей, свідомого нехтування ним своїми обов'язками.
Ухвалою суду від 01 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по зазначеній справі, призначено у справі підготовче судове засідання (а.с. 47-48).
Ухвалою суду від 01 липня 2025 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до розгляду по суті (а.с. 82).
Позивачки та їх представник в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити з підстав, викладених по тексту позову. Проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечували.
Особа, до сім'ї якої влаштовані діти (позивачі) - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечує та просить їх задовольнити.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Кам'янської міської ради в судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі, та просить суд винести рішення з урахуванням найкращих інтересів дітей. (а.с.134)
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином. Причини неявки суду не відома. Будь-яких заяв, клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, до суду не надходило.
Стаття 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає: «Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи».
Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру місце реєстрації відповідача є тимчасово окупована територія України: АДРЕСА_1 . (а.с.44)
Відповідно до інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери місцем мешкання ОСОБА_5 , як ВПО є тимчасово окупована територія України: АДРЕСА_2 . (а.с. 112)
З урахуванням вищезазначених вимог закону повідомлення про розгляд справи відбувалося через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, згідно з вимогами ст.ст.128, 131 ЦПК України, відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з'явився у судове засідання без поважних причин.
Прийнявши до уваги позицію позивачок та їх представника, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 14, 20)
Мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 25)
Відповідно до наказу від 16.01.2025 № 89тв/05-16 «Про тимчасове влаштування неповнолітньої ОСОБА_1 та малолітньої ОСОБА_7 » дітей, які залишилися без батьківського піклування ОСОБА_1 та ОСОБА_8 тимчасово влаштовано на виховання в сім'ю ОСОБА_4 . (а.с.27)
У відповідності до Довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №1739491-2025 та Довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №1739492-2025 ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 12-13, 18-19).
Згідно з довідкою від 02.01.2025 №1206-5003570385 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та довідкою від 02.01.2025 №1206-5003570372 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 16, 22).
Статтю 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом встановлено, що відповідач свідомо нехтує своїми обов'язками, ухиляється від виховання та навчання дитини, не проявляє щодо неї батьківської турботи, не цікавиться її життям та здоров'ям, не утримує матеріально.
Факт ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків підтверджуються належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи, а саме:
Довідкою № 44 від 30.01.2025 р. виданої Костянтинівським закладом загальної середньої освіти I-III ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області, згідно з якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в 7-В класі ЗЗСО №1. Батько дитини ОСОБА_5 не спілкується з учителями, не бере участь у батьківських зборах, святах. (а.с. 35).
Довідкою № 45 від 30.01.2025 р. виданої Костянтинівським закладом загальної середньої освіти I-III ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 9-Б класі ЗЗСО №1. Батько дитини ОСОБА_5 не спілкується з учителями, не бере участь у батьківських зборах, святах. (а.с. 35).
Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 15.05.2025 за № 8вих.-20/308 орган опіки та піклування виконавчого комітету міської ради вважає позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_5 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 залишити на розсуд суду.
В обґрунтування висновку зазначено наступне: «Відповідно до акту обстеження умов проживання за зазначеною вище адресою створені всі необхідні умови для проживання дітей.
Батько дітей гр. ОСОБА_5 , як зазначено в позовній заяві проживає на окупованій території ДНР м.Торез.
Питання доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_5 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянуто на комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Кам'янської міської ради у присутності представника позивачів гр. Осипенка Артема Валерійовича та гр. ОСОБА_4 , які підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Зі слів гр. ОСОБА_4 з'ясовано, що гр. ОСОБА_5 тривалий час не приймає участі у вихованні дітей, матеріально не допомагає, не піклується про них, зв'язок з ними не підтримує та повідомила, що він перебуває на окупованій території ДНР.
Служба, як виконавчий орган Кам'янської міської ради не може приймати будь-які заяви та вести переписку з громадянами, які проживають на окупованій території ДНР, у зв'язку з чим неможливо запросити гр. ОСОБА_5 на комісію з питань захисту прав дитини та вислухати його думку з питання позбавлення батьківських прав.
На засіданні комісії заслухати думку неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не надалось можливим, так як зі слів гр. ОСОБА_4 діти перебувають на оздоровленні.» (а.с. 66-67)
Також при винесенні рішення суд приймає до уваги пояснення свідків, які були допитані в судовому засіданні:
ОСОБА_10 , пояснила суду, що знайома з ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 з 2022 року. З батьком дітей - ОСОБА_5 не знайома, ніколи його не бачила. ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 про батька ніколи нічого не розповідали. Утриманням та вихованням дівчат займалась лише їх матір. Зараз їх вихованням займається ОСОБА_4 .
ОСОБА_11 , пояснила суду, що знайома з ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 приблизно два з половиною роки. З батьком дітей - ОСОБА_5 не знайома, ніколи його не бачила. Утриманням та вихованням дівчат займалась лише їх матір. Після її смерті їх вихованням займається ОСОБА_4 .
Позивачка ОСОБА_1 суду пояснила, що хоче позбавити батька батьківських прав. З 2014 року вона не бачила батька, він з нею не спілкується, всі контакти з ним втрачені. На даний час вихованням та утриманням її та сестри займається ОСОБА_4 .
Позивачка ОСОБА_2 суду пояснила, що батька в її житті взагалі не має, він з нею не спілкується. Вона з сестрою жила разом з мамою, яка померла в 2024 році. На даний час вихованням та утриманням її та сестри займається ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що батько ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування; не спілкується з дітьми; не надає їм доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання освіти.
Зазначені фактори, в сукупності, суд розцінює як ухилення відповідача від виховання дітей та свідомого нехтування своїми обов'язками.
Частина 7 статті 7 Сімейного кодексу України проголошує, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.
Відповідно до частини 2 статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з частиною першою статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
В статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. В статті 12 цього Закону зазначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 164 Сімейного кодексу України визначені підстави позбавлення батьків батьківських прав, зокрема те, що батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Наслідком позбавлення батьківських прав, як виняткового заходу, є істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз'єднання сім'ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06).
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява №31111/04, § 57, § 58).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20), зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Аналізуючи зазначені норми матеріального права, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі суд розподіляє у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Керуючись статтями 12, 13, 259, 263-265, 280 -282 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання : АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання : АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) в особі представника - адвоката Осипенка Артема Валерійовича ( адреса : АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) задовольнити.
Позбавити ОСОБА_5 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) батьківських прав відносно його доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання : АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Позбавити ОСОБА_5 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) батьківських прав відносно його доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання : АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
Стягнути з ОСОБА_5 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 ( одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Сторонам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інші учасники справи :
Особа, до сім'ї якої влаштовані діти ( позивачки) - ОСОБА_4 ( адреса реєстрації : АДРЕСА_4 ).
Третя особа - Служба у справах дітей Кам'янської міської ради, про позбавлення батьківських прав ( адреса місцезнаходження : Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, проспект Свободи, 2/1, ЄДРПОУ 23928331)
Повне рішення складено 03 листопада 2025 року.
Суддя: Н.Г.Скользнєва