Справа № 309/3238/25
Провадження № 2/309/1179/25
19 листопада 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді: Орос Я.В.
за участю секретаря: Калинич Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом: АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «Таскомбанк», в інтересах якого діє адвокат Гнип Володимир Володимирович, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 21.11.2022 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір № 002/17937329-CK_SB.
ОСОБА_1 з 21.11.2022 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №002/17937329-CK_SB.
Умовами Кредитного договору визначено, що ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами АТ «ТАСКОМБАНК», позичальник просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на своє ім'я та виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну картку Master Card World та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку.
Згідно умовами заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування відповідач просив відкрити поточний рахунок за номером НОМЕР_1 , у національній валюті.
Таким чином, позичальнику було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 200 000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 29000 грн., з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом - 59 %; Строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією.
Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою. Отже, позивач, свої обов'язки за кредитним договором виконав в повному обсязі. В подальшому відповідач перестав виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту, процентах.
Як наслідок, станом на 01.07.2025 року, заборгованість за кредитним договором №002/17937329-CK_SB від 21.11.2022 року, становить 50317,34 грн. ,в тому числі - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 29000 грн.; - заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) - 21317,34 грн. Зазначені суми підтверджуються відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками.
Ухвалою суду від 12.09.2025 року відкрито провадження та прийнято позовну заяву до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу ОСОБА_1 направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив, однак відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву на позовну заяву не подав. В матеріалах справи міститься розписка, згідно якої ОСОБА_1 отримала виклик до суду 21.10.2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 21.11.2022 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір № 002/17937329-CK_SB про надання кредиту (а.с.90-97). Після чого відповідач стала власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , що підтверджено Довідкою виданою директором Департаменту супроводження банківських операцій АТ «Таскомбанк» І. Вороніною (а.с.100). Внаслідок даного договору позичальнику було встановлено ліміт кредитування рахунку, а саме надані кредитні кошти в сумі 29000 грн., з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом - 59 %; Строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією.
Станом на 05.05.2025 року, заборгованість за кредитним договором №002/17937329-CK_SB від 21.11.2022 року, становить 50317,34 грн., в тому числі - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 29000 грн.; - заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) - 21317,34 грн. Зазначені суми підтверджуються відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору (т.2 а.с.30-31) та Виписками по рахунку за період з 21.11.2022 -05.05.2025 року (а.с.17-84).
Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, а саме боржнику ОСОБА_1 направлялось повідомлення-вимогу про необхідність погашення заборгованості у встановлені в повідомленні строки, однак остання проігнорувала дану вимогу (а.с.101).
Так, відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628,629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1 ст.638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Проте, всупереч вимог статті 1050 ЦК України боржник односторонньо порушив свої зобов'язання за кредитним договором, то, за цієї обставини, позивач вправі вимагати повернення кредитної заборгованості та здійснення належних виплат, передбачених кредитним договором.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21 (провадження № 61-11750св22) наголосив на тому, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
До подібних висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 22 червня 2022 року у справі № 296/7213/15, провадження № 61-10125св21.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Таскомбанк» не повернуті, що свідчить про порушення прав позивача, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманих та неповернутих сум кредитних коштів, а також погоджених сторонами кредитного договору та нарахованих відсотків, комісій.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено 2422 грн. 40 коп. судового збору, який у відповідності до закону підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 76-82, 258, 259, 264 - 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов АТ «Таскомбанк» - задоволити .
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 зареєстроване місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» ( 01032 Україна, м. Київ вул. С. Петлюри № 30 код ЄДРПОУ 09806443) кредитну заборгованість за кредитним договором № 002/17937329-СК_SB від 21.11.2022 року, що в частині тіла кредиту, відсотків станом на 01.07.2025 р. становить 50317,34 грн. (п'ятдесят тисяч триста сімнадцять гривень тридцять чотири копійки) з яких заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) 29000 грн.; заборгованість по відсотках (в тому числі прострочені) 21317,34 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 зареєстроване місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» ( 01032 Україна, м. Київ вул. С. Петлюри № 30 код ЄДРПОУ 09806443) судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 24.11.2025 року.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.