Справа № 309/2945/24
Провадження № 2/309/727/24
17 листопада 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Довжанин М. М.
за участю секретаря судового засідання Драб Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання протиправними наказів про застосування дисциплінарного стягнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі, -
ОСОБА_1 звернулася до Хустського районного суду Закарпатської області з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання протиправними наказів про застосування дисциплінарного стягнення, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі, в якому просить:
- Визнати незаконними та скасувати накази генерального директора АТ «Укрпошта» № 582 від 26 січня 2024 року, № 2821 від 17 квітня 2024р. та № 3181 від 30.04.2024р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »
- Визнати незаконним та скасувати наказ генерального директора АТ «Укрпошта» № 3422 від 6 травня 2024 року «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення - звільнення ОСОБА_1 », яким звільнено ОСОБА_1 - менеджера територіального АТ «Укрпошта» з 9 травня 2024 року на підставі п.4 ч.1.ст.40 КЗпП України, за відсутність на роботі без поважних причин.
- Поновити ОСОБА_1 на посаду менеджера територіального АТ «Укрпошта».
- Стягнути з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
- Стягнути з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період роботи з 01.04.2024 р. по 12.04.2024 р.
- Стягнути з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 , 19678,0 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сімдесять вісім) гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.
- Стягнути АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду у розмірі 200000 (двісті тисяч грн.00 коп.), завдану незаконним звільненням.
В обґрунтування позовних вимог, позивачка вказує на те, що 12 вересня 2023 року її було прийнято на роботу в АТ «Укрпошта» на посаду менеджера територіального в м.Хуст Закарпатської області. На даній посаді вона пропрацювала з 12.09.2023 року по 09.05.2024 року. Укладаючи трудовий договір, вона прийняла на себе зобов'язання виконувати роботу, яка передбачена посадовою інструкцією менеджера територіального та Регламентом роботи менеджера територіального АТ «Укрпошта» із дотриманням внутрішнього трудового розпорядку (ст. 21 КЗпП України).
12.01.2024 р. директор розвитку мережі Закарпатського регіону - Чупринюк М.М. почала виганяти її з робочого кабінету та з робочого місця без пояснення та без законних підстав, але повідомила те, що зараз робоче місце позивачки буде знаходитися у м.Рахів та почала вимагати забрати свої речі на протязі 30 хв.
Після того, як позивачка забрала свої речі, за розпорядженням ОСОБА_2 , на вхідних дверях було змінено замок. Після даної події у позивачки погіршилося самопочуття, внаслідок того вона змушена була вийти на лікарняний та проходити стаціонарне лікування.
15.03.2024 р. після завершення лікування позивачка повернулася на своє робоче місце (кущ 60, що в м.Хуст), але її кабінет виявився зачиненим. Ані в позивачки, ані в будь-кого з її колег ключа від кабінету не виявилося. Протягом робочого дня 15.03.2024 р. позивачка знаходилася у кабінеті своїх колег, працівників ДОКПД. В цей день на ім'я генерального директора АТ «Укрпошта» вона надіслала службову записку із повідомленням про те, що вона не може потрапити на своє робоче місце, так як кабінет зачинено на ключ. Також повідомила про те, що директором розвитку мережі Закарпатського регіону - Чупринюк М.М. її видалено з усіх робочих груп у соціальних мережах.
Цього ж дня, 15.03.2024р. за допомогою служби Viber на особистий номер телефону позивачки було направлено розпорядження, яке підписано Директором з розвитку мережі Закарпатського регіону Чупринюк Марією, яка викликала позивачку протягом робочого дня 15.03.2024р. з'явитися в м.Ужгород для вирішення робочих питань за адресою: м.Ужгород, 88000, Площа Поштова, каб.421.
На виконання розпорядження 15.03.2024р. позивачка з'явилася в м.Ужгород, де її було ознайомлено з Наказом генерального директора АТ «Укрпошта» № 582 від 26.01.2024року про накладення на неї дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни, порушення п.2.3 р.2 «Регламенту роботи менеджера територіального АТ «Укрпошта», затвердженого наказом від 25.09.2023р. №3448, пп.2.1.4.8., п.2.1.1., пп.2.2.4., пп.2.2.8., пп.2.2.9, п.2.2 р. 2 Посадової інструкції менеджера територіального (супровід ВПЗ у сільських населених пунктах) Закарпатського регіону. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності стало те, що ОСОБА_1 була відсутня на нараді менеджерів територіальних Закарпатського регіону о 15:00 27.12.2023 р. в м. Ужгород. Про те, що 27.12.2023 р. відбудеться нарада в м. Ужгород позивачку було повідомлено близько обіду в день проведення наради.
Цього ж дня, 15.03.2024 р. позивачці було надано службову записку (між підрозділами) про закріплення ОПЗ за менеджером територіальним СВПЗ ОСОБА_1 на 1кв.2024р. Так, відповідно до переліку закріплених ВПЗ за менеджером територіальним Закарпатського регіону станом на 01.01.2024р. позивачку повідомлено, що за нею закріплено так званий кущ 63 (місце локації ТМ в м.Рахів), до якого входять населені пункти Рахівського та частина Тячівського районів. У зв'язку з тим, що Рахів знаходиться від м.Хуст на відстані більше, ніж 100 км., а деякі населені пункти Рахівського району - більш, ніж 135 км., вона відмовилася від переведення її в іншу місцевість, оскільки прийняття рішення про переведення її на робоче місце в м.Рахів із нею не погоджувалося. Дане рішення прийнято в односторонньому порядку.
У відповідь на цю службову записку зі списком населених пунктів, які закріплено за позивачкою без її згоди, вона 15.03.2024р. направила службову записку генеральному директору АТ «Укрпошта» про відмову від роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.
21.03.2024р. нею направлено службову записку генеральному директору АТ «Укрпошта» про те, що вона відмовляється від перезакріплення її на посаду в іншу місцевість (тобто більш, ніж за 100 км. від основного місця роботи та місця проживання).
Звертає увагу суду, що 06.03.2024р. ще до ознайомлення її з наказом про пере закріплення її робочого місця в іншу місцевість та під час її перебування на лікарняному (по 15.03.2024р.) у мережі «Фейсбук» у групі «Закарпаття Вакансії Укрпошта» та на сайті «robota.ua» було розміщено оголошення про наявну вакансію територіального менеджера в м.Хуст, на посаду, яку обіймає позивачка та з якої її ще не звільнено.
Наказом генерального директора АТ «Укрпошта» № 2821 від 17.04.2024 року ОСОБА_1 була притягнута до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, порушення п.2.3 р.2 Регламенту та посадових обов'язків, визначених підп.2.1.4.8., п.2.1.1., пп.2.2.4., пп.2.2.8., пп.2.2.9. р. 2 Посадової інструкції менеджера територіального (супровід ВПЗ у сільських населених пунктах) Закарпатського регіону АТ «Укрпошта» від 12.09.2023р.
Так, в наказі № 2821 від 17.04.2024 р. йде посилання на те, що позивачка не виконує вимоги п.2.3 р.2 Регламенту роботи менеджера територіального АТ «Укрпошта», а саме до 25 числа кожного поточного місяця ТМ/СТМ не складає та не надає на погодження та затвердження РМу/ДРМу графік відвідування ВПЗ на наступний місяць. Її службові записки про те, що її не допускають до робочого місця та до робочого кабінету не взяті до уваги.
Копію даного наказу позивачкою було отримано за допомогою поштового відправлення 26.04.2024 р. Жодного документу, на підставі якого видано наказ №2821 від 17.04.2024 р., нею не отримано.
Тільки 19.04.2024 р. від неї було витребувано надання письмових пояснень. За період з 01.04.2024 р. по 12.04.2024р. позивачці не була виплачена заробітна плата.
Надалі, наказом генерального директора АТ «Укрпошта» № 3181 від 30.04.2024 року ОСОБА_1 була знову притягнута до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з порушенням трудової дисципліни, невиконанням посадових обов'язків, передбачених р.8 «Правил внутрішнього трудового розпорядку» АТ «Укрпошта» (додаток 3 «Колективного договору АТ «Укрпошта» на 2016-2020 роки» (зі змінами), р.IV Посадової інструкції менеджера територіального (супроводу ВПЗ у сільських населених пунктах) Закарпатського регіону АТ «Укрпошта» від 12.09.2023р), ст.ст.147, 148,149 Кодексу законів про працю. З копією даного наказу позивачку було ознайомлено 16.05.2024р.
Підставами для застосування до неї чергового дисциплінарного стягнення у вигляді догани стало те, що вона була відсутня на робочому місці в період з 01.04.2024р. по 12.04.2024р. Незважаючи на те, що протягом вказаного періоду позивачка щоденно надсилала геолокацію її місця перебування на робочому місці в м.Хуст (кущ 60) у спеціально створеній групі «Локація ТМ» служби Viber.
Стверджує, що жодних порушень трудової дисципліни з її боку не було, а оголошення їй догани не має законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між нею та безпосереднім її керівником - директором розвитку мережі Закарпатського регіону - Чупринюк М.М..
Наказом генерального директора АТ «Укрпошта» № 3422 від 06.05.2024 р. позивачку звільнено з роботи на підставі п.4,ч.1. ст.40 КЗпП України, тобто за відсутність на роботі без поважної причини.
Позивачка вважає дії директора АТ «Укрпошта» І. Смілянського протиправними, а накази про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та подальше звільнення безпідставними, незаконними, такими, що порушують її трудові права.
13.08.2024 р. представником відповідача АТ «Укрпошта» - адвокатом Р. Райхель подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач позовні вимоги заперечує у повному обсязі. Для обґрунтування своїх заперечень зазначає, що ОСОБА_1 справді була прийнята на роботу 12 вересня 2023 року на посаду менеджера територіального Закарпатського регіону Акціонерного товариства «Укрпошта».
Коло її обов'язків визначалось посадовою інструкцією менеджера територіального та Регламентом роботи менеджера територіального АТ «Укрпошта» із дотриманням Правил внутрішнього трудового розпорядку.
В АТ «Укрпошта» для прискорення комунікації між працівниками з виробничих питань впроваджено «Порядок ознайомлення, доведення до відому працівників АТ «Укрпошта» документів, інформації із використанням електронних комунікаційних мереж та альтернативних способів», затверджений Наказом АТ «Укрпошта» №1300 від 05.07.2023. З вказаним Порядком Рачок С.I. належним чином була ознайомлена.
У відповідності до вказаного «Порядку ознайомлення..», та п. 1.4. р.1 «Регламенту роботи менеджера територіального АТ «Укрпошта», затвердженого наказом від 25.09.2023р. №3448 директор з розвитку мережі Закарпатського регіону Чупринюк М.М. 27.12.2023 року об 11:00 год. та о 12 год.09 хв. повідомила ОСОБА_1 про проведення та необхідність участі в нараді менеджерів територіальних Закарпатського регіону о 15.00 год. 27.12.2023 р. в м. Ужгород.
Всупереч вказівці свого безпосереднього керівника - директора з розвитку мережі Західного регіону ОСОБА_3 - ОСОБА_1 на нараду не прибула. Таким чином ТМ Рачок С.I. порушила пп.2.2.4., 2.2.8, 2.2.9, п. 2.2. р. 2 Посадової інструкції менеджера територіального Закарпатського регіону.
Окрім того, вказує на те, що позивачка до 25.12.2023р. не надала директору з розвитку мережі Закарпатського регіону на затвердження графік відвідування ВПЗ на наступний місяць, як того вимагає п. 2.3. р. 2 «Регламенту роботи менеджера територіального АТ «Укрпошта», затвердженого наказом від 25.09.2023р. №3448 та п. 2.1.4.8. Посадової інструкції менеджера територіального Закарпатського регіону.
Дане порушення підтверджується службовою запискою від 02.01.2024р. директора з розвитку мережі Закарпатського регіону ОСОБА_3 .
Отже, на думку відповідача, ОСОБА_4 - менеджером територіальним було допущено порушення п.2.3 розділу 2 «Регламенту роботи менеджера територіального АТ «Укрпошта», затвердженого наказом від 25.09.2023р. №3448, п.2.1.4.8., п.2.1., п.2.2.1., п.2.2.4., п. 2.2.8, п. 2.2.9., п. 2.2. р. 2 Посадової інструкції менеджера територіального (супровід ВПЗ у сільських населених пунктах) Закарпатського регіону.
Відповідач стверджує, що від надання письмових пояснень ОСОБА_4 відмовилась.
Вважає, що при виданні наказу №582 від 26.01.2024р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » було дотримано передбаченої КЗпП процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Окрім того, вказує, що ОСОБА_1 до 25.03.2024 р. не склала та не надала на погодження та затвердження директору з розвитку мережі Закарпатського регіону АТ «Укрпошта» графік відвідування ВПЗ на наступний місяць (квітень 2024 року), тим самим допустила порушення вимог п.2.3. р.2. Регламенту та посадових обов'язків, визначених підп.2.1.4.8., підп.2.2.1., підп.2.2.4., підп.2.2.8., підп.2.2.9. р.2. Посадової інструкції.
Нескладення та ненадання ТМ ОСОБА_1 до 25.03.2024р. графіку відвідування нею відділень поштового зв'язку Закарпатського регіону у квітні 2024 року на погодження і затвердження директору з розвитку мережі Закарпатського регіону АТ «Укрпошта» вказує на відсутність планування та процесу відвідування ВПЗ, безконтрольність роботи закріпленої за ОСОБА_4 групи відділень поштового зв'язку Закарпатського регіону у квітні 2024 року.
При обранні способу реагування було враховано, що менеджер територіальний ОСОБА_1 раніше вже притягувалася до дисциплінарної відповідальності за невиконання нею пп.2.1.4.8. п. 2.1., пп. 2.2.1., пп. 2.2.4, пп. 2.2.8, пп. 2.2.9, п. 2.2. р. 2 Посадової інструкції відповідно до наказу від 26.01.2024р. №582.
У зв'язку із порушенням трудової дисципліни ОСОБА_1 було оголошено догану.
Звертає увагу на те, що зміна переліку закріплених відділень не є зміною істотних умов праці, оскільки не змінюють ні режиму роботи, ні системи оплати праці, ні основного робочого місця.
Враховуючи наведене, вважає, що відсутні правові підстави для скасування наказу №2821 від 17.04.2024р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
З подібних міркувань відповідач вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову в частині скасування наказу №3181 від 30.04.2024р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », оскільки в період з 01.04.2024 р. по 12.04.2024 р. ОСОБА_1 не відвідала жодного з закріплених за нею ВПЗ, тобто була відсутня на робочому місці та не виконувала свої посадові обов'язки.
Актом про відсутність працівника на робочому місці було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 на робочому місці з 15.04.2024р. по 16.04.2024р. Отже, роботодавцем було встановлено прогул позивачки у вказаному періоді, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП є підставою для застосування заходу стягнення - звільнення.
За вчинений прогул наказом від 06.05.2024р. №3422 ОСОБА_1 була звільнена з 09.05.2024р. , який був її робочим днем і в той час вона не перебувала на лікарняному.
Відповідач вважає позов безпідставним та просить відмовити у його задоволенні.
Сторони скористалися правами, визначеними в ст.199 ЦПК України, позивач своїм правом на подання відповіді на відзив /а.с.160-165/, а відповідач на подання заперечення на відповідь на відзив /а.с. 168-181/.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась. Представник позивачки - адвокат Поковба Тетяна Василівна подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити /а.с. 17 т. 2/.
Представник відповідача АТ «Укрпошта» адвокат Хоружа Наталія Володимирівна в судове засідання не з'явилася. Подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. Судові витрати просить покласти на позивача /а.с. 14 т. 2/.
Інших клопотань сторони суду не подавали.
Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з подачею сторонами заяв про розгляд справи без їхньої участі, наявністю відзиву відповідача, відповіді на відзив позивача та заперечення на відповідь на відзив, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без участі сторін, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 12 вересня 2023 року прийнята на посаду менеджера територіального Закарпатського регіону Акціонерного товариства «Укрпошта».
12 вересня 2023 року позивачку ознайомлено з переліком відділень поштового зв'язку Закарпатського регіону АТ «Укрпошта» у сільських населених пунктах, які знаходяться на території, закріпленій за менеджером територіальним (супровід ВПЗ у сільських населених пунктах), про що свідчить її підпис на документі (а.с.78 т. 1 ). Згідно даного переліку, за позивачкою закріплено ВПЗ м. Хуст, частини Хустського району та частина Тячівського району, а також ПВПЗ.
Відповідно, за позивачкою було закріплено робоче місце в одному з ВПЗ, як то зазначено в п. 1.3 Регламенту роботи менеджера територіального АТ «Укрпошта», затвердженого наказом з основної діяльності АТ «Укрпошта» №3448 від 25.09.2023 р.
Наказом генерального директора АТ «Укрпошта» Ігорем Смілянським №582 від 26.01.2024 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, порушення п. 2.3 р. 2 «Регламенту роботи менеджера територіального АТ «Укрпошта» , затвердженого наказом від 25.09.2023 р. №3448, пп. 2.1.4.8., п. 2.1., пп. 2.2.1., пп.2.2.4., пп. 2.2.8., пп. 2.2.9., п. 2.2. р. 2 Посадової інструкції менеджера територіального (супровід ВПЗ у сільських населених пунктах) Закарпатського регіону.
За змістом наказу, у вину ОСОБА_1 ставиться відсутність її на нараді менеджерів територіальних Закарпатського регіону о 15:00 год. 27.12.2023р. в м. Ужгород, яка проводилась директором з розвитку мережі Закарпатського регіону, а також неподання ОСОБА_1 до 25.12.2023р. директору з розвитку мережі Закарпатського регіону на затвердження графіку відвідування ВПЗ на наступний місяць.
З даним наказом позивачку було ознайомлено 15.03.2024р., про що свідчить її підпис на наказі із зазначенням дати./а.с. 11 т. 1/.
Відсутність ОСОБА_1 на нараді 27.12.2023р. встановлена Актом про відсутність працівника на нараді від 27.12.2023р. /а.с. 94 т. 1/.
Актом направлення та доведення інформації або документів до відома працівника, складеним 09.01.2024 р., відповідач доводить, що ОСОБА_1 менеджеру територіальному (супровід ВПЗ у сільських населених пунктах) Закарпатського регіону директором з розвитку мережі Закарпатського регіону з адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 менеджера територіального (супровід ВЗ у сільських населених пунктах) Закарпатського регіону доводить інформацію про надання обґрунтованого письмового пояснення в строк до 10.01.2024р. на ім'я Генерального директора АТ «Укрпошта» Смілянського І. Ю. з приводу відсутності ОСОБА_1 на нараді менеджерів територіальних Закарпатського регіону в м. Ужгород 27.12.2023р. о 15.00 год. В додатках вказана роздруківка з корпоративної електронної пошти з адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 за 09.01.2024p.o 18.40 год. /а.с. 95 т. 1/
При цьому, відповідного додатку до матеріалів справи відповідачем не додано.
Актом про відмову працівника від надання письмових пояснень від 10.01.2024р. встановлено, що ОСОБА_1 не надала письмових пояснень щодо причини своєї відсутності на нараді 27.12.2024р. /а.с. 96 т. 1/.
Однак, у даному акті не вказано коли та у який спосіб ОСОБА_1 отримала від керівника запит на надання пояснень по факту порушення нею трудової дисципліни.
Аналогічний акт направлення та доведення інформації або документів до відома працівника, складений 10.01.2024 р. про направлення ОСОБА_1 запиту на надання пояснень щодо неподання до 25.12.2023 р. директору з розвитку мережі Закарпатського регіону на затвердження графіку відвідування ВПЗ на наступний місяць, а також Акт про відмову працівника від надання письмових пояснень від 11.01.2024р. долучені до матеріалів справи без підтвердження належними та допустимими доказами про отримання таких документів позивачем.
Таким чином, суд констатує, що відповідачем не надано суду доказів, що позивачка отримала відповідні запити на надання пояснень та мала обґрунтовану можливість надати пояснення з цього приводу.
Відтак, акти про відмову працівника від надання письмових пояснень, складені директором з розвитку мережі Закарпатського регіону Чупринюк М.М. та Начальником Дільниці мережі супроводу ОСОБА_5 , датовані 10.01.2024р. та 11.01.2024р. не можуть мати доказового значення.
Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 цього Кодексу дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Верховний Суд у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18) дійшов правового висновку, що саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Суд констатує, що згідно акту направлення та доведення інформації або документів до відома працівника, 27.12.2024 р. на номер мобільного телефону позивачки в застосунку VIBER о 12.09 год. було відправлено повідомлення про проведення наради в м. Ужгород 27.12.2023р. о 15:00 год. Таким чином, дана нарада не була раніше спланована відповідачем (позивачка не була заздалегідь повідомлена про нараду), отже не мала реальної можливості зібратись та доїхати до м. Ужгород, яке знаходиться від робочого місця позивачки в м. Хуст за 107 км.
Отже, без об'єктивного встановлення саме винної поведінки ОСОБА_1 та відсутності поважності причини неприбуття її до м. Ужгород на нараду відповідач безпідставно притягнув позивачку до дисциплінарного стягнення.
Те ж саме стосується і подання/неподання до 25 числа місяця графіку відвідування ВПЗ на наступний місяць, враховуючи, що позивачка з 15.01.2024р. до 24.01.2024р. перебувала на лікарняному.
Надалі, наказом генерального директора АТ «Укрпошта» Ігорем Смілянським №2821 від 17.04.2024р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » позивачку повторно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, порушення п. 2.3 р. 2 «Регламенту роботи менеджера територіального АТ «Укрпошта» , (затвердженого наказом від 20.03.2024р. №2004), невиконання посадових обов'язків , визначених пп. 2.1.4.8., пп. 2.2.1., пп.2.2.4., пп. 2.2.8., пп. 2.2.9., пп. 2.2. р. 2 Посадової інструкції менеджера територіального (супровід ВПЗ у сільських населених пунктах) Закарпатського регіону.
За змістом наказу, ОСОБА_1 не подала до 25.03.2024р. графіку відвідувань нею відділень поштового зв'язку Закарпатського регіону у квітні 2024 року на погодження та затвердження директору з розвитку мережі Закарпатського регіону АТ «Укрпошта».
Згідно супровідного листа від 18.04.2024р. №723/1-424-24 позивачці було направлено копію відповідного наказу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності на поштову адресу /а.с. 23 т. 1/. Відомості про дату отримання позивачкою даного листа у матеріалах справи відсутні. Таким чином, дату ознайомлення позивачки із наказом №2821 від 17.04.2024р. судом не встановлено.
Знову ж таки, відповідачем не доведено, що позивачка отримала від відповідача запит про надання пояснень щодо дисциплінарного правопорушення та мала обґрунтовану можливість надати пояснення з цього приводу.
Суд констатує, що згідно електронного листа, направленого директором з розвитку мережі Закарпатського регіону Чупринюк М. М. на електронну адресу ОСОБА_1 20.03.2024 р. останній було надіслано для ознайомлення перелік закріплених за нею з 01.04.2024р. ВПЗ Закарпатського регіону та встановлено скановану копію ознайомлення з закріпленням надіслати відправнику до 21.03.2024р. /а. с. 102 т. 1/.
Перелік закріплених ВПЗ за менеджером територіальним Закарпатського регіону станом на 01 квітня 2024р. включає місто Рахів та Рахівський район, а також частину Тячівського району /а.с. 128 - 129 т. 1/. Даний перелік містить підтвердження про ознайомлення з ним ОСОБА_1 21.03.2024 р. шляхом встановлення власноручного підпису позивачки, а також рукописним текстом про незгоду із перезакріпленням.
За змістом службової записки ОСОБА_1 від 21.03.2024р. остання відмовляється від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці, а саме з переведенням її на роботу в іншу місцевість.
Згідно із ст. 32 КЗпП України, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу (Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором) та в інших випадках, передбачених законодавством.
Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.
У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.{У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022}
За ч. 2 ст. 3 Закону, у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.
Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
Основне робоче місце позивача при прийнятті її на роботу було встановлено у відділенні АТ «Укрпошта» у м. Хуст, що прямо випливає з п. 1.3 абз 3 Регламенту роботи менеджера територіального АТ «Укрпошта», затвердженого наказом з основної діяльності від 25.09.2023р. №3448.
Відтак, зміна території обслуговування менеджера територіального є переведенням працівника в іншу місцевість.
Суд також звертає увагу, що змінений Регламент роботи менеджера територіального АТ «Укрпошта», на який посилається відповідач як на підставу своїх заперечень затверджений наказом по основній діяльності №2004 від 20.03.2024р., тобто в день надсилання для ознайомлення позивачці переліку закріплених за нею з 01.04.2024р. ВПЗ. Із даним регламентом позивачку не ознайомлено. При тому, що відповідачем змінено саме порядок закріплення ВПЗ за менеджером територіальним.
Наказом генерального директора АТ «Укрпошта» № 3181 від 30.04.2024 року ОСОБА_1 втретє була притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме, за відсутність на роботі в період з 01 по 12 квітня 2024р. без поважних причин.
З даним наказом позивачку ознайомлено 16.05.2024р. що підтверджується її власноручним підписом на наказі./а.с. 29-31 т. 1/.
Згідно Актів про відсутність працівника на робочому місці, складених в період з 01.04.2024р. по 16.04.2024р. зафіксовано, що ОСОБА_1 - менеджер територіальний (супровід ВПЗ у сільських населених пунктах) була відсутня на роботі (робочому місці) з 08:30 год. до 17:30 год. /а.с. 107 - 118 т. 1/
Відповідно до Актів огляду телефонного апарату iPhone12 ProMax телефонного номеру НОМЕР_1 , що використовується директором з розвитку мережі Закарпатського регіону Чупринюк М. М. від 01.04.2024 до 16.04.2024р. було встановлено про відсутність геомітки зазначення місцезнаходження працівниці ОСОБА_1 в застосунку мессенджер VIBER «Група «Локація ТМ».
В додатках до даних актів зазначено копії знімків екранів телефонного номеру НОМЕР_1 мессенджер VIBER від 01.04.2024р. до 16.04.2024р., при цьому до матеріалів відзиву на позовну заяву відповідач даних доказів не надав.
Згідно копії знімку екрану телефонного номеру НОМЕР_1 мессенджер VIBER від 12.04.2024р. в застосунку мессенджер VIBER «Група «Локація ТМ» міститься мітка ТМ Світлана Іванівна Рачок НОМЕР_2 . /а.с. 151 т. 1/.Тобто, зокрема 12.04.2024р. о 08:34 позивачка перебувала на робочому місці.
Листом від 19.04.2024р. №1.03.001.-10570-24 роботодавець зажадав від позивачки письмові пояснення щодо відсутності на роботі у вказаному періоді часу /а.с. 124-125 т. /
За змістом пояснень, направлених ОСОБА_1 на ім'я генерального АТ «Укрпошта» Смілянського І. Ю. позивачка вказує, що в період з 01.04.2024 р. по 12.04.2024 р. вона була присутня на робочому місці, про що свідчить скидання геолокації у відповідну робочу групу.
Вказує про те, що 01.04.2024 р. нею подано заяву про надання їй щорічної відпустки з 15.04.2024 р. до 26.04.2024 р. для проходження санаторно - курортного лікування. У зв'язку із відмовою роботодавця про надання відпустки відповідного виду, позивачкою було подано заяву про надання відпуски без збереження заробітної плати. Відмову про надання їй відповідної відпустки позивачка отримала 19.04.2024р. /а.с. 27 т. 1/
Надаючи оцінку письмовим поясненням позивачки від 23.04.2024 року щодо підстав своєї відсутності на робочому місці в період з 01 по 12 квітня 2024 року відповідач зазначає, що проведеним аналізом геомітки встановлення місцезнаходження працівниці ОСОБА_4 за період з 01.04.2024 року по 12.04.2024 року встановлено, що працівниця ОСОБА_4 один раз в день встановлювала геомітку зазначення свого місцезнаходження у ВПЗ 90400 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується актами огляду телефонного апарату iPhone 12 Pro Мах телефонного номеру НОМЕР_3 , що використовується директором з розвитку мережі Закарпатського регіону Чупринюк М.М. за період з 01 по 12.04.2024р. ВПЗ 90400 не входить до Переліку закріплених ВПЗ за менеджером територіальним Закарпатського регіону станом на 01.04.2024р. Відповідач констатує, що вказане у своїй сукупності свідчить про відсутність працівниці ОСОБА_1 на роботі (робочому місці) без поважних причин.
Однак, це також свідчить про те, що позивачка перебувала на робочому місці у ВПЗ АТ «Укрпошта», у зв'язку із чим дії позивачки не можна вважати прогулом та за цей період їй має бути виплачена заробітна плата.
Наказом генерального директора АТ «Укрпошта» № 3422 від 06.05.2024 року до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, за відсутність на роботі без поважних причин протягом всього робочого часу дня 15.04.2024 р. та 16.04.2024 р., тобто за прогул.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.
Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з'ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об'єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.
Відсутність працівника на роботі має бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі. Законодавство не встановлює вимог до форми акта, тому він подається у довільній письмовій формі та підписується не менш ніж двома працівниками (наприклад, бухгалтером та директором). В акті має бути зафіксовано факт відсутності працівника на роботі протягом робочого дня.
Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в день нез'явлення працівника на роботі. У таких документах обов'язково зазначаються не тільки дата, а й певний час відсутності працівника.
Після фіксації факту відсутності працівника на роботі потрібно з'ясувати, чим така відсутність була викликана.
Для з'ясування причини відсутності працівника на роботі роботодавець на свій розсуд може: 1) зателефонувати працівнику або членам його родини; 2) написати працівнику в доступні месенджери; 3) надіслати листа на особисту електронну скриньку; 4) відвідати працівника за місцем реєстрації або місцем фактичного проживання; 5) надіслати лист з повідомленням про вручення з пропозицією надати пояснення щодо своєї відсутності.
Законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається, виходячи з конкретних обставин. Вочевидь, поважними причинами мають бути об'єктивні обставини, які безумовно перешкоджали працівнику з'явитися на роботу і не могли бути ним усунуті.
Зазначені висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 761/48981/19, від 14 червня 2023 року у справі № 727/3770/21, від 15 жовтня 2024р. у справі №537/1348/22.
Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП України).
Водночас правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами (постанови Верховного Суду від 26 січня 2024 року у справі № 643/19450/20, від 14 лютого 2024 року у справі № 537/4343/20).
Суд констатує, що відповідач зажадав від позивачки письмові пояснення 19.04.2024р. за відсутність її на роботі в період з 01.04.2024 по 16.04.2024р.Докази того, що роботодавець намагався з'ясувати причини відсутності ОСОБА_1 на робочому місці безпосередньо у день складання акту відповідачем суду не надано, як не надано інших доказів, яки би підтверджували факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст. 4 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 від 22 червня 1982 року «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця», трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов'язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.
При цьому, відповідно до ст. 9 Конвенції, тягар доведення наявності законної підстави звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.
Європейська соціальна Хартія (переглянута) від 03 травня 1996р. в п. 24 ч. 1 визначає, що усі працівники мають право на захист у випадках звільнення.
Стаття 24 Хартії визначає право на захист у випадках звільнення, де зазначено, що з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення Сторони зобов'язуються визнати: a) право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, пов'язаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби; б) право працівників, звільнених без поважної причини, на належну компенсацію або іншу відповідну допомогу. З цією метою Сторони зобов'язуються забезпечити, щоб кожний працівник, який вважає себе звільненим без поважної причини, мав право на оскарження в неупередженому органі.
Аналогічні правові норми закріплені в ст. 43 Конституції України, ст. ст. 5-1, 13, 22 КЗпП.
З огляду на викладене та враховуючи, що відповідачем не доведено наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень у вигляді доган та наступного звільнення, а тому оскаржувані накази підлягають скасуванню.
Згідно з ч. 1 ч. 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Суд не знаходить підстав вважати, що дана справа розглядалася більше року з вини позивача.
У відповідності до п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, зазначений порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, зокрема, у випадку вимушеного прогулу.
З урахуванням аналізу положень п. 2 Порядку № 100, вбачається, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
При цьому, у відповідності до п. 3 Порядку № 100, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Згідно з довідкою про заробітну плату №9421 від 17.07.2024 р., виданою АТ «Укрпошта», середня нарахована заробітна плата ОСОБА_1 за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата становить 27 853,81 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот п'ятдесят три гривні 81 коп). Середньоденна заробітна плата, розрахована із кількості відпрацьованих робочих днів становить 647,76 грн.(27 853,81 грн./ 43 дні). Вказана сума заробітку визначена без утримання податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а їх нарахування та утримання має бути здійснено роботодавцем як податковим агентом при виплаті цієї суми позивачу.
В період з 07.05.2024р. до дати ухвалення рішення нараховується 392 робочих днів.
Таким чином, за період з 07.05.2024р. до 17.11.2025р. з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 253 921,92 грн. (двісті п'ятдесят три тисячі дев'ятсот двадцять одну гривню 92 коп.) заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Окрім того, позивачка вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 200 000,00 (двісті тисяч гривень).
Як на підставу звернення з вимогою про відшкодування моральної шкоди позивачка посилається на те, що дії відповідача призвели до погіршення стану її здоров'я, вона перебувала на лікарняному.
Суд вважає, що вимога про стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 237 КЗпП передбачено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (частини третя, четверта статті 23 ЦК України).
Кодекс Законів про працю України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин, то висновок суду касаційної інстанції, викладений у судових рішеннях у справі, яка переглядається, є законним і обґрунтованим. Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення. Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати. Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах, зокрема у постанові від 24.01.2024р. у справі № 755/3443/21, у постанові від 27.03.2024р. у справі № 202/7375/22, у постанові від 17.11.2023р. у справі № 326/789/21, у постанові від 25.04.2012р. у справі № 6-23цс12.
З урахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок дії відповідача щодо неодноразового притягнення її до дисциплінарної відповідальності призвели до порушення її звичного способу життя що вимагає від позивачки додаткових зусиль для організації свого побуту, що належним чином має бути компенсовано.
При визначені розміру моральної шкоди суд оцінює глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотність недоотриманих благ, а також конкретні обставини по справі, керується принципом розумності, виваженості та справедливості. Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
За таких обставин, суд вважає розумним та справедливим стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч гривень) грн., а в іншій частині відмовити.
Щодо відшкодування відповідачем судових витрат, в тому числі на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно із ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачка ОСОБА_1 не надала суду доказів понесених нею судових витрат на правничу допомогу, у зв'язку із чим дану вимогу суд залишає без задоволення.
Відтак, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений нею судовий збір у сумі 3082,50грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 147, 148, 150, 221, 222, 232,233, КЗпП України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати незаконними та скасувати накази генерального директора АТ «Укрпошта» №582 від 26 січня 2024 року, № 2821 від 17 квітня 2024р. та № 3181 від 30.04.2024 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »
Визнати незаконним та скасувати наказ генерального директора АТ «Укрпошта» № 3422 від 6 травня 2024 року «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення - звільнення ОСОБА_1 », яким звільнено ОСОБА_1 - менеджера територіального АТ «Укрпошта» з 9 травня 2024 року на підставі п.4 ч.1.ст.40 КЗпП України, за відсутність на роботі без поважних причин.
Поновити ОСОБА_1 на посаду менеджера територіального АТ «Укрпошта» з 07.05.2024р.
Стягнути з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 253 921,92 грн. (двісті п'ятдесят три тисячі дев'ятсот двадцять одну гривню 92 коп.).
Стягнути з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період роботи з 01.04.2024р. по 12.04.2024р.
Стягнути з АТ «Укрпошта на користь ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч гривень 00 коп.) завдану незаконним звільненням.
Стягнути з АТ «Укрпошта на користь ОСОБА_1 3082,50 грн. судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 24 листопада 2025 року.
Суддя Хустського
районного суду: Довжанин М.М.