Справа № 308/13068/23
24 листопада 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
у складі учасників справи:
прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілої
ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
обвинуваченої ОСОБА_9
захисника обвинуваченого ОСОБА_10
кримінальне провадження 1-кп/308/881/23
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023071030000980 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 травня 2023 року про обвинувачення
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, м. Ужгород, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Ужгород, Закарпатської області, громадянки України, пенсіонерки, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 Кримінального кодексу України,-
встановив:
ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , маючи умисел на вчинення хуліганських дій, тобто на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, бажаючи протиставити себе суспільству і продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм та правил поведінки, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, заздалегідь підготували тваринницький послід та невідому рідину із специфічним запахом попередньо помістивши їх до пластикових пляшок та пакетів, та 17.05.2023 приблизно о 10 год 17 год., більш точного часу встановити не вдалось, прибули в приміщення агенції «Pelekh.agency» за адресою: АДРЕСА_2 , яким на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 03.12.2022 користується ФОП ОСОБА_5 , в якому на робочому місці перебувала менеджер вищевказаної агенції ОСОБА_6 , між ними виникла розмова, в ході якої ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з використанням малозначного приводу почали поводитися агресивно та влаштували словесний конфлікт.
Після чого, використовуючи неможливість ОСОБА_6 виконати їхні вимоги, як привід для продовження конфлікту ОСОБА_9 діючи разом з ОСОБА_8 бажаючи продемонструвати своє явне нехтування до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, діючи умисно, з хуліганських спонукань та мотивів явної неповаги до суспільства, бажанням самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, усвідомлюючи, що перебувають в громадському місці, почали висловлюватись грубою нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_6 , в тому числі висловлюючи побажання смерті її дитині, не вгамовуючись, маючи умисел на подальше грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з хуліганських спонукань, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 взявши заздалегідь заготовлені та принесені тваринницький послід та невідому рідину із специфічним запахом, проявляючи особливу зухвалість, почали в хаотичному порядку, а саме ОСОБА_8 кидав тваринницький послід, в свою чергу ОСОБА_9 обливала невідомою рідиною із специфічним запахом обличчя та тіло ОСОБА_6 , а також офісну техніку, стіни та меблі, які знаходилась в офісному приміщенню агенції «Pelekh.agency».
ОСОБА_6 намагалась припинити вищевказані хуліганських дії ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , однак останні відкрито демонструючи свою зневагу до встановлених та загальноприйнятних у суспільстві норм моралі та етичної поведінки, не маючи на меті припиняти свої хуліганські (дії, відкрито демонструючи зухвалість, бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб з метою подолання її спробам припинити їх дії застосували до ОСОБА_6 фізичну силу, які виразились в тому, що спочатку ОСОБА_9 здійснила удар долонею правої руки по передпліччю лівої руки ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_8 своєю правою рукою здійснив поштовх ОСОБА_6 в її праве плече.
В результаті хуліганських дій ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які тривали і вперто не припинялися ними впродовж близько 10 хвилин, був грубо порушений громадський порядок, режим та функціонування агенції «Pelekh.agency», що виявилося в припиненні їхньої діяльності в період часу з 10 год. 30 хв. 17.05.2023 по 31.05,2023, для усунення пошкоджень спричинених хуліганськими діями ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , також було умисно, з хуліганських спонукань, пошкоджене майно ФОП ОСОБА_5 , а саме: частково пошкоджено ноутбук марки «Lenovo L 520», вартість ремонту якого склала 8 200 грн., та повністю виведено з робочого стану мобільні телефони марки «Samsung Galaxy J3 - вартістю 1 080 грн. та «Redmi Note 9 Pro Glacier White» вартістю 4 500 грн., всього спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 13 780 грн.
Таким чином, ОСОБА_9 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб.
Таким чином, ОСОБА_8 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не визнав, зазначив, що не вважає вказаний спосіб вирішення конфлікту, нормальним. Показав, що між ним та агенцією потерпілого ОСОБА_5 було укладено договір на працевлаштування у Великобританії. Вказаний договір підписали по свої юридичні неграмотності. По приїзді у іншу країну, він зрозумів, що умови не відповідають запропонованим. Він повідомив про це агенцію намагався вирішити конфлікт цивілізовано, просив повернути половину коштів, переписку вели у месенджерах, але його заблокували, вихід на власників агенції вони знайти не могли. Після його повернення додому, вони з матір'ю прийшли в офіс де була п. Наталія, з якою вони мали справу і яка їх і спонукала підписати цей контракт. Розмова між ними почалась спокійно, однак з них насміхалися, п. ОСОБА_12 не йшла на компроміси, повідомила, що вони їм нічого не винні, він вважає що його було принижено. В цей день вони збирались з мамою на дачу і у них були з собою добрива які специфічно пахнуть, заздалегідь вони їх не купували, але вирішили використати. Як зазначив обвинувачений - «Посвятив їх таким своєрідним чином», оскільки події відбувались після ОСОБА_13 . Обвинувачений зазначив, що п. ОСОБА_12 просила їх зупинитись, але на компроміс не йшла, вони намагались достукатись до неї тому не зупинялись. Зазначив, що п. ОСОБА_12 не рухав, лише легенько штовхнув, щоб вона до мами не підходила. Вважає вказану ситуацію результатом неприязних відносин, можливо вони з мамою були в стані афекту від образи та приниження гідності. Крім того зазначив, що шкода яку вони завдали, компенсує шкоду яку було нанесено йому та мамі. Просив суд виправдати його та маму, оскільки вважає, що вказані дії не є хуліганством, а були спровоковані стороною потерпілого. Крім того зазначив, сподівається, що така ситуація в його житті була перший та останні раз.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_9 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не визнала. Підтримала покази надані її сином ОСОБА_8 , щодо договірних відносин із агенцією та невідповідність умов ти що були запропоновані. Допоки її син перебував в Англії, вона теж намагалась звернутись до агенції, але це все були якісь віртуальні люди то ОСОБА_14 то ОСОБА_15 , а вирішення питання не було. Пізніше вона вимагала зустрічі п. ОСОБА_15 , але він постійно не мав часу. Коли вони пішли в агенцію не мали наміру використовувати добрива, і заздалегідь їх не готували, але у них накипіло від хамства і не бажання вирішити ситуацію. Вона не чула, щоб п. ОСОБА_12 її зупиняла, вона її не рухала, чи рухав ОСОБА_16 не пам'ятає. Також зазначила, що техніку вони не планували обливати. Крім того зазначила, що заяву до поліції на неправомірні дії агентства не писали, не знали, що можна з таким звертатись до поліції. Свою вину не визнає, вважає, що поведінка потерпілих призвела до ситуації що між ними виникла тому просить її виправдати.
Захисник обвинувачених адвокат ОСОБА_10 під час дослідження доказів та в судових дебатах стверджував, що у діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відсутній склад кримінального правопорушення, оскільки вказані дії є спровокованим, таким передував складний конфлікт, а тому вважає, що останніх слід виправдати.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 зазначив, що являється фізичною особою підприємцем, 17 травня 2023 року йому передзвонив менеджер ОСОБА_6 , яка повідомила, що нечистотами облили його офіс. Повідомила, що обвинувачений ОСОБА_8 був незадоволений тим як його влаштували на роботу, висловлював претензії щодо неналежного виконання договору. Разом з тим зазначив, що договір був укладений у письмовій формі, де були обумовлені всі умови. Зазначив, що в результаті подій 17 травня 2023 року йому була нанесена матеріальна шкода, техніка відновленню не підлягає, також зазначив, що приміщення орендоване, його довелось тривалий час приводити у порядок, внаслідок чого припинилась робота офісу. У менеджера ОСОБА_6 , що в цей день була на роботі був нервовий зрив, трудові відносини з нею розірвані.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 зазначила, що 17 травня 2023 року приблизно о 10 год.00 хв. Детальніше вже не пам'ятає, в офіс зайшли громадяни ОСОБА_17 . Після чого обвинувачені почали сварку, а саме почали лаятись, погрожували фізичною розправою, бажати смерті, штовхати, нанесла удар по передпліччю, а в подальшому розпочали обливати її та офіс фекаліями, сечею. Крім того зазначила, що з обвинуваченим ОСОБА_8 було укладено договір, згідно якого останнього було влаштовано на роботу до Великобританії, однак як з'ясувалося пізніше робота не відповідала його очікуванням, так як знаходилась не в тому місці, він був не задоволений умовами договору, тому прийшов з'ясовувати стосунки. Коли обвинувачений почав розкидати нечистоти, вона намагалась його зупинити однак, останній її відштовхнув. Після цих подій вона пішла додому прийняти душ, робота агентства була зупинена на декілька тижнів. Після цих подій вона звільнилась з агенції. Також вказала, що ОСОБА_8 багато писав, що робота йому не підходить, погрози також були в письмовій формі, потерпіла не знала, що останній повернувся з Англії.
Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Суд знаходить, що винуватість обвинувачених ОСОБА_18 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, в межах пред'явленого обвинувачення, за викладених обставин, незважаючи на не визнання своєї винуватості обвинуваченими, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Крім показів потерпілих, винуватість обвинувачених ОСОБА_18 та ОСОБА_8 у вчиненому ними кримінального правопорушення підтверджується, письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні:
- рапортом помічника чергового Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області на ім'я начальника Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області полковника поліції ОСОБА_19 про вчинення щодо ОСОБА_6 , дій у складі яких вбачається кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.296 КК України, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб;
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується від 18 травня 2023 з якого вбачається, що заявниця ОСОБА_6 зазначає, що 17 травня 2023 року за місце вчинення господарської діяльності, а саме АДРЕСА_2 ОСОБА_18 та ОСОБА_8 здійснили хуліганські дії по відношенню до менеджера ОСОБА_5 , завдавши матеріальних збитків приміщенню, що перебуває в оренді та техніці, що була в офісі, а саме було пошкоджено камеру відео спостереження, ноутбук тв. 2 мобільні телефони, які використовуються для роботи ФОП ОСОБА_5 , також в наслідок вказаних дій було зупинено роботу офісу;
- протоколом огляду місця події від 17 травня 2023 року, з якого вбачається, що огляд проводився в офісному приміщенні агенції з працевлаштування «Pelekh agency», яке знаходиться в м. Ужгород, по вул. Швабській 58. При вході в приміщення по правій стороні знаходяться жалюзі, які на момент огляду забруднені фекаліям, по правій стороні знаходиться дерев'яний стіл на якому на момент огляду знаходилась рукавиця рожевого кольору, канцелярські прилади та ноутбук з залишками фекалій, напроти округлого столу також знаходиться стіл на якому присутні комп'ютерні прилади та ноутбук марки «Asus» чорного кольору, які на момент огляду також були з залишками фекалій. Далі в приміщенні знаходиться ОСОБА_20 образний стіл з різним канцелярським приладдям, на стіні за столом розташоване металопластикове вікно, на підлозі під столом знаходиться кольоровий пакет із залишками фекалій. На момент огляду стіни зеленого кольору офісного приміщення та підлога були вимащені фекаліями;
- диском з відеозаписом з камер відеоспостереження, розташованих в приміщенні агенції «Pelekh agency», яке знаходиться в м. Ужгород, по вул. Швабській 58 за 17 травня 2025 року, з якого вбачається ОСОБА_18 разом з ОСОБА_8 увійшовши до приміщення, агенції «Pelekh.agency», почали поводитися агресивно, влаштували словесний конфлікт з менеджером агенції потерпілою ОСОБА_6 , висловлювались грубою нецензурною лайкою в її адресу, зокрема висловлюючи побажання смерті її дитині, після чого в хаотичному порядку, почали розкидати та розливати із заздалегідь заготовлених пластикових пляшок, які принесли з собою рідини які там знаходились, на обличчя та тіло ОСОБА_6 , а також офісну техніку, стіни та меблі, які знаходилась в офісному приміщенню агенції «Pelekh.agency»;
- протоколом огляду відеозапису від 23 травня 2023 року з відповідними ілюстраціями відтвореними з відеозапису;
- постановою про визнання речовим доказом диску з надписом «Verbatim 16х4,7 mb 120 min DVD-R» з відеозаписами з камер внутрішнього відеоспостереження, які розташовані в офісному приміщенні за адресою АДРЕСА_3 , на якому зафіксовано обставини події 17.05.2023 року.
- копією договору про надання інформаційно-консультативних послуг від 26 січня 2023 року укладеного між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , якій підтверджує наявність договірних відносин між обвинуваченим ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_5 ;
- актом приймання-передачі наданих інформаційно-консультаційних послуг від 26.01.2023 року підписаний потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ;
- анкетою заповненою ОСОБА_8 , щодо працевлаштування у Великобританії;
- договором оренди нежитлового приміщення укладеного між ОСОБА_21 та ФОП ОСОБА_5 , щодо оренди приміщення за адресою АДРЕСА_2 ;
- звітом про оцінку від № 162-05-223 від 25.05.2023 року, відповідно до якого, ринкова вартість майна, а саме ноутбуку Lenovo L 520», мобільних телефонів марки «Samsung Galaxy J3», «Redmi Note 9 Pro Glacier White», внутрішньої бездротової IP-камери торгівельної марки «Foscam C2» складає 10800 грн.;
- довідками виданими ФОП ОСОБА_5 від 22.05.2023 року б/н відповідно до яких, згідно з відомостями бухгалтерського обліку балансова вартість мобільного телефону марки «Redmi Note 9 Pro Glacier White», складає 9800 грн., мобільного телефону марки «Samsung Galaxy J3» складає 2600 грн., ноутбуку марки Lenovo L 520» складає 5 600, IP-камери торгівельної марки «Foscam C2» складає 1900 грн.;
- рахунком на оплату № 76 від 23 травня 2023 року, та актом № 38 від 23 травня 2023 року, щодо ремонту ноутбуку марки Lenovo L 520», вартість якого склала 8200 грн.;
- довідками виданими ФОП ОСОБА_5 від 29.05.2023 р. та 01.06.2023 р. відповідно до яких робота агенції «Pelekh.agency» була призупинена в період з 17.05.2023 р. по 31.05.2023 року через необхідність проведення ремонтно-відновлювальних робіт у приміщенні по АДРЕСА_2 , внаслідок подій від17.05.2023 року;
- протоколом пред'явлення для впізнання від 25.05.2023 року відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 на пред'явленій їй фототаблиці на фото № 4 впізнала, за загальними рисами обличчя, формою обличчя, розрізом очей, розміром носа, формою губ, а також за зачіскою, ОСОБА_8 , який 17.05.2023 року спільно із своєю матір'ю вчинив хуліганські дії в приміщенні агенції;
- протоколом пред'явлення для впізнання від 25.05.2023 року відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 на пред'явленій їй фототаблиці на фото № 2 впізнала, за загальними рисами обличчя, формою обличчя, розрізом очей, а також за зачіскою, ОСОБА_9 , яка 17.05.2023 року спільно із своїм сином вчинила хуліганські дії в приміщенні агенції;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.06.2025 року, який було проведено з потерпілою ОСОБА_6 в присутності двох понятих, під час якого потерпіла ОСОБА_6 детально розповіла про події які відбулись 17.05.2023 року в агенції «Pelekh.agency» де вона працювала менеджером;
- довідки ТОВ «УЖ-Сервіс» від 24.07.2023 року, про неможливість та економічну недоцільність проведення ремонту пошкодженого майна, а саме мобільних телефонів марки «Redmi Note 9 Pro Glacier White» та марки «Samsung Galaxy J3».
Окрім того, судом досліджені матеріали, подані стороною обвинувачення, які характеризують особу обвинувачених, а саме:
- довідки про судимість, з яких вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 раніше не судимі;
- довідки КНП Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров'я та медицини залежностей Закарпатської обласної ради відповідно до яких ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до центру про медичну допомогу не звертались.
Крім того судом досліджено пиьмові докази сторони захисту, а саме, скріншоти переписки, з яких вбачається, що між «Pelekh.agency» та ОСОБА_22 існували договірні відносини, щодо працевлаштування у Великобританії, між учасниками вказаних договірних відносин виник конфлікт, щодо виконання умов договору, який був тривалим.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ст.370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, в рішенні «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінці доказів Суд як правило застосовує критерій доведеності вини поза розумним сумнівом, та така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, в даній конкретній ситуації констатує, що стороною обвинувачення доведена: подія кримінального правопорушення, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини.
Оцінюючи показання потерпілих суд надає їм віри, оскільки такі знаходяться в об'єктивному зв'язку з матеріалами кримінального провадження, стверджуються іншими об'єктивними доказами.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення повністю та об'єктивно доведена.
Зібрані по кримінальному провадженню та досліджені в судовому засіданні докази є достовірними, належними та допустимими, оскільки не суперечать матеріалам справи, та узгоджуються як між собою, так і з письмовими, і іншими доказами у кримінальному провадженні, прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 23 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах , які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні. При цьому суд виходить з вимог ст. 62 Конституції України, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинність у вчиненні злочинів, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, і що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Даючи оцінку показам обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , даними ними у судовому засіданні, суд сприймає їх, як обраний ним спосіб захисту від пред'явленого їм обвинувачення. При цьому, надані ними покази, знаходяться в об'єктивному взаємозв'язку, як з показами потерпілих безпосередньо допитаних в ході судового розгляду, а також іншими дослідженими письмовими доказами.
Допитані під час судового розгляду обвинувачені та потерпілі, а також досліджені письмові докази, дають достатні підстав вважати про те, що подія мала місце, інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і вина обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення, є доведеною, що відповідає стандарту доведення поза розумним сумнівом.
При кваліфікації дій обвинувачених суд виходить з наступного.
Хуліганство - це суспільно небезпечні діяння, що грубо порушують громадський порядок, правила поведінки в суспільному житті і побуті та посягають на нормальні умови життя людей, спокійний відпочинок.
В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров'я крім інших ознак, перебувають об'єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб'єктивної сторони злочину, як мотив.
Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об'єкти захисту.
Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби винятковість, чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов'язане з посяганням на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.
Згідно із роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 "Про судову практику у справах про хуліганство", слід відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи.
Надаючи оцінку показанням обвинувачених про те, що у їх діях відсутній склад кримінального правопорушення передбачений ч. 2 ст. 296 КК України, оскільки настанню встановлених судом подій передував конфлікт, неналежна та така, що принижувала їх гідність поведінка потерпілих, суд ставиться до них критично та розцінює виключно, як позицію захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.
Крім цього, вказані показання спростовуються комплексом зібраних у кримінальному провадженні чітких, логічних, послідовних, переконливих та узгоджених між собою доказів.
Проте позиція захисту полягає у не визнанні кваліфікація дій обвинувачених за ч. 2 ст. 296 КК України, обвинувачені та їх захисник вважають, що в діях відсутній склад злочину.
Основний безпосередній об'єкт хуліганства - громадський порядок. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.
Кримінально каране хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Суб'єктивна сторона злочину відображає процеси, які відбуваються у свідомості особи в зв'язку з вчиненням нею злочину і свідчать про спрямування її волі та про її ставлення до суспільно небезпечного діяння та його наслідків.
Однак, як вбачається з постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно ч. 1 ст. 296 КК України хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодження майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не заперечують той факт, що перебували в офісі агенції по працевлаштуванню «Pelekh.agency» 17.05.2023 року, мали конфлікт із менеджером агенції потерпілою ОСОБА_6 та використала принесені із собою тваринний послід та рідину із специфічним запахом, які обвинувачені називали добривом.
Обвинувачені використали вказані рідини шляхом обливання ними потерпілої та приміщення агенції.
Вказане узгоджується і з показами наданими потерпілою ОСОБА_6 , яка крім іншого зазначила, що неодноразово просила обвинувачених припинити таку поведінку, проте вони не зупинялись.
Крім показів обвинувачених та потерпілої вказані обставини підтверджує і досліджений судом відеозапис з камер внутрішнього відеоспостереження, які розташовані в офісному приміщенні за адресою м. Ужгород, вул. Швабська, 58а, на якому зафіксовано обставини події 17.05.2023 року.
З відеозапису вбачається, що обвинувачені розпочали словесний конфлікт, гучно та доволі агресивно висловлювались нецензурною лайкою, вподальшому, з демонстративною зневагою виявляючи своє зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих .у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності,почали розливати на потерпілу ОСОБА_6 та приміщення офісу суміш та рідини які перебували у пластикових пляшках, мали специфічний склад та запах, штовхали ОСОБА_6 , і уперто, не бажали припинити свої дії.
Про зневажливе ставлення та особливу зухвалість, на думку суду, говорять і показання обвинуваченого ОСОБА_8 надані ним під час допиту у суді, де він зазначив, що обливання потерпілої ОСОБА_6 та офісу було так би мовити своєрідним освяченням, так як події відбувались після релігійного свята Паски. Вказані покази, на думку суду свідчать, про явну зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, бажання самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, зокрема потерпіло ОСОБА_6 , протиставити себе іншим.
Судом встановлено, що своїми умисними протиправними діями обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зірвали роботу агенції «Pelekh.agency», оскільки з метою проведення ремонту для усунення наслідків подій 17.05.2023 року, агенція була закрита приблизно на два тижні, було пошкоджено майно агенції, тобто агенції завдано матеріальної шкоди.
Крім іншого, умисні протиправні дії обвинувачених призвели до звільнення потерпілої ОСОБА_6 з роботи та змусили її змінити звичний уклад життя та навіть виїхати до іншого міста.
На думку суду звільнення потерпілої ОСОБА_6 теж вплинуло на роботу агенції, оскільки ними було втрачено свого працівника.
Щодо посилання сторони захисту на наявність конфлікту між обвинуваченими та потерпілим, суд до вказаного ставиться критично.
Оскільки, як встановлено в судовому засіданні, обвинувачені вважаючи, що дії агенції були неправомірними, у жодний встановлений законом спосіб не намагались вирішити вказане питання, вони не звертались до правоохоронних органів, ними не пред'являлись позови в суд до агенції, щодо зокрема, визнання недійсним договору, відшкодування шкоди і т.і., суд, враховує, що вони намагались вести перемовини з агенцією через мобільні додатки та месенджери, однак не отримавши бажаний результат, не вчинили вищевказані дії або будь які інші дії в межах Закону, а вдались саме до протиправних умисних дій.
У своїй Постанові ВП ВС від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к (провадження № 13-28кс19), зазначає, що хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об'єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
У вказаному випадку, важливим є те, що особа, яка постраждала, потерпіла ОСОБА_6 намагалася зупинити правопорушення, відновити публічний порядок, а дії обвинувачених були зухвалими, грубими і порушували громадський спокій.
Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, у тому числі перевіривши і оцінивши усі доводи учасників судового провадження, а також, аналізуючи всі наведені докази, які в своїй сукупності повно відтворюють картину події, суд приходить до висновку про винуватість обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, і прихлдить до висновку4 що їх дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 296 КК України.
При призначенні покарання суд дотримується вимог кримінального закону, зокрема ст.65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, обставини кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який своєї вини не визнав та у вчиненому не розкаявся, позицію потерпілого, який просив призначити максимально можливе покарання, дані про особу обвинуваченого який має постійне місця реєстрації та проживання, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра фтизіатра та лікаря-нарколога не перебуває, працездатний.
Обставини, які відповідно до вимог ст. 66 КК України пом'якшують покарання - судом не встановлено.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено.
Враховуючи викладене, обставини вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставини, які пом'якшують та які обтяжують покарання, а також особу обвинуваченого ОСОБА_8 - суд вважає, що ОСОБА_8 необхідно призначити покарання в межах санкції частини 2 статті 296 КК України, за якою кваліфіковано злочин - у вигляді позбавлення волі.
Суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 статті 296 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
На думку суду, застосування звільнення від покарання з випробуванням у даному випадку, є більш дієвим заходом впливу на обвинуваченого, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та запобігання вчиненню останнім нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, обставини кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченої до вчиненого, яка своєї вини не визнала та у вчиненому не розкаялась, позицію потерпілого, який просив призначити максимально можливе покарання, дані про особу обвинуваченої яка має постійне місця реєстрації та проживання, раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра фтизіатра та лікаря-нарколога не перебуває, пенсіонерка.
Обставини, які відповідно до вимог ст. 66 КК України пом'якшують покарання - судом не встановлено.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено.
Враховуючи викладене, обставини вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставини, які пом'якшують та які обтяжують покарання, а також особу обвинуваченої ОСОБА_9 - суд вважає, що ОСОБА_9 необхідно призначити покарання в межах санкції частини 2 статті 296 КК України, за якою кваліфіковано злочин - у вигляді позбавлення волі.
Суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 статті 296 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
На думку суду, застосування звільнення від покарання з випробуванням у даному випадку, є більш дієвим заходом впливу на обвинуваченого, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та запобігання вчиненню останнім нових кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_8 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Покласти на засудженого ОСОБА_8 , обов'язки, передбачені ст.76 КК України а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_8 - не обирався.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_9 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Покласти на засуджену ОСОБА_9 , обов'язки, передбачені ст.76 КК України а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_9 - не обирався.
Речові докази по справі:
-диск з надписом «Verbatim 16х4,7 mb 120 min DVD-R» з відеозаписами з камер внітрішнього відеоспостереження, які розташовані в офісному приміщенні за адресою АДРЕСА_3 , на якому зафіксовано обставини події 17.05.2023 року -залишити в матеріалах справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до статті 376 КПК України роз'яснюється обвинуваченому, захиснику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1