Справа № 308/16019/25
21 листопада 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, де: заінтересована особа 1 (первісний стягувач): ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (КОД ЄДРПОУ: 36799749 юридична адреса: вул. Кудрявський узвіз, буд. 5 -Б, м. Київ, 04053 засоби електронної пошти: office@verdict.kiev.ua засоби зв'язку: 044-354-23-86), заінтересована особа 2 (Боржник -1) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа 3 (приватний виконавець): Роман Роман Михайлович (РНОКПП: НОМЕР_2 юридична адреса: 90400, Закарпатська область, місто Хуст, Майдан Незалежності, будинок 9, прим. 3-5, 9 засоби зв'язку: НОМЕР_3 засоби електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), заінтересована особа 4 (яка не заявляє самостійних вимог): ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Кампсіс Лігал» (КОД ЄДРПОУ: 43495721 юридична адреса: 03110, місто Київ, вулиця Солом'янська, будинок 3, офіс 6 засоби електронної пошти: невідомі засоби зв'язку: НОМЕР_4),-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, де: заінтересована особа 1 (первісний стягувач): ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», заінтересована особа 2 (Боржник -1) ОСОБА_1 , заінтересована особа 3 (приватний виконавець): Роман Роман Михайлович, заінтересована особа 4 (яка не заявляє самостійних вимог): ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Кампсіс Лігал».
Ухвалою суду від 06.11.2025 вказана заява залишена без руху.
В ухвалі було вказано на те, що: згідно з ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону № 1404-VIIІ, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже, положення частини п'ятої статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2022 у справі № 183/4196/21 відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі № 280/456/20 (провадження № К/9901/32676/20) та від 22.07.2019 у справі № 822/1659/18 (провадження № К/9901/63678/18), про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що при розгляді справ необхідно встановити фактичні обставини справи, зокрема чи було звернуто до примусового виконання та відкрито виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса.
Заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Заявником до заяви про заміну сторони у виконавчому проваджені не додано постанову про відкриття виконавчого провадження, не надана копія кредитного договору.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», серед іншого, зазначає що вказана заява подана до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з урахуванням місця проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Згідно з ч. 1 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Водночас, положенням ч. 2 ст. 446 ЦПК України унормовано, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема, за правилами ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»).
Враховуючи зміст ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання, зокрема, виконавчого напису нотаріуса, є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Отже, питання заміни сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса підлягає розгляду в судах цивільної юрисдикції з урахуванням положення ч. 2 ст. 446 ЦПК України та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», тобто судом за місцем виконання відповідного рішення.
Як визначено ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
З метою належного повідомлення боржника про розгляд вказаної заяви, судом вжито заходів до встановлення його зареєстрованого місця проживання.
Згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру від 07.11.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 значиться знятим з реєстрації 12.09.2023 року.
Актуальних даних щодо зареєстрованого місця проживання боржника судом не встановлено.
Так само заявником не надано доказів щодо місця перебування боржника, його місця роботи чи місцезнаходження його майна.
За змістом частини 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Відтак, місцем виконання виконавчих документів є місце провадження дій з їх примусового виконання.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання виконавчого документа не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.
Місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем та місце виконання виконавчого документа можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Згідно долучених до матеріалів заяви документів вбачається, що місцем знаходження органу ДВС ПВ Роман Р.М. вказується м.Хуст, Хустьский район, Закарпатської області, та приватний виконавець вказує адресу боржника «вулиця Журавлина будинок 12». Інші відомості відсутні.
Отже, встановлена судом інформація унеможливлює прийняття заяви про заміну сторони виконавчого провадження до розгляду, оскільки відсутні підстави вважати, що вона підсудна Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
До матеріалів заяви долучено підтвердження надіслання копій заяви з додатками ОСОБА_1 , ТОВ «Вердикт Капітал», та ТОВ «Кампсіс Лігал», поряд з цим підтвердження надіслання такої заяви з додатками заінтересованій особі приватному виконавцю Роман Р.М. до матеріалів заяви не долучено.
Водночас положенням ст. 442 та Розділом VI ЦПК України не врегульовано, яке процесуальне рішення має бути прийняте суддею за наведених обставин.
Натомість п. 1 ч. 3 ст. 65 Закону України «Про правотворчу діяльність» визначено, що суд для подолання правової прогалини може застосовувати у випадках, передбачених законом, зокрема, аналогію закону - шляхом застосування до неврегульованих суспільних відносин положень закону, який регулює подібні суспільні відносини.
Заявнику надано строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків заяви а саме протягом 3 (трьох) днів з дня вручення цієї ухвали. При цьому роз'яснено, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Вказану ухвалу отримано заявником 08.11.2025 8:51:01, згідно довідки про доставку електронного документу. Відповідно, строк до якого заявник повинен був усунути недоліки: 11.11.2025 включно (робочий день вівторок).
13.11.2025 зареєстровано заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДЕБТ ФОРС" направлену 12.11.2025 року до суду заяву про поновлення терміну та усунення недоліків.
При цьому згідно заяви просить: визнати причини пропуску процесуального строку для подання клопотання про усунення недоліків; 2) Поновити Товариству процесуальний строк для подання клопотання про усунення недоліків; 3) Вважати усуненими недоліки заяви про заміну сторони вказані в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.11.2025 року; 4) Прийняти заяву про заміну сторони до розгляду та відкрити провадження по справі.
На усунення недоліків, для визначення підсудності справи, стороною заявника не надано жодних доказів, відсутні відомості про місце перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна на території Ужгородського району Закарпатської області, та будь-яких інших підстав, які б вказували на підсудність вказаної заяви Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області.
Водночас зі змісту заяви вбачається, що порушуючи питання про поновлення процесуальних строків для подання клопотання про усунення недоліків не вказує на поважні причини. Зокрема йдеться лише про те, що враховуючи велику завантаженість представників ТОВ «ДЕБТ ФОРС» в судових засіданнях, підготовці різного роду процесуальних документів, постійні ракетні обстріли м. Києва з боку росії, заявник вважає, що строк на усунення недоліків у справі № 308/16019/25 пропущений з поважних причин є незначним та підлягає поновленню, оскільки заявник не звільнений від обов'язку вчинити процесуальну дію, пов'язану, серед іншого, з поданням заяви про усунення недоліків.
Варто зазначити, що відповідно до ст.. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно ст.. 121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Відповідно до ст.. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ч.ч.4,5 ст.124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Згідно ст.. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Вказане свідчить про те, що заявником пропущено встановлений ухвалою суду строк, тобто не дотримано приписів ст.. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1,3,4,5,6 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
24 липня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду п.п. 55,58 постанови, зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
….. учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу, зокрема позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави…» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень без підтвердження заявником конкретних обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, в якому зазначено, що самий лише факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Заявник таких умов не зазначив.
Отже, обставини, якими представник ТОВ «Дебт Форс» обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку, є такими, що не свідчать про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів, підтверджених достатніми та належними доказами, для звернення до суду з заявою у строки, визначені ЦПК України.
Водночас доводи представника заявника щодо поважності причин пропуску строку на усунення недоліків належним чином не обґрунтовані, та не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами, які б вказували на те, що пропущений процесуальний строк зумовлений обмеженнями, впровадженими у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану або як зазначено у заяві у зв'язку з великою завантаженістю представників ТОВ «ДЕБТ ФОРС» в судових засіданнях, підготовці різного роду процесуальних документів.
Суд, дослідивши вказану заяву, не знаходить підстав для її задоволення, оскільки заявник не вказує які саме обмеження, впроваджені у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану стали причиною пропущення процесуального строку, на які посилається представник заявника, як на підставу пропуску процессуального строку для подачі заяви про усунення недоліків, та не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами, доводи як зазначено у заяві у зв'язку з великою завантаженістю представників ТОВ «ДЕБТ ФОРС» в судових засіданнях, підготовці різного роду процесуальних документів.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку, а відтак заявник не усунув недоліки у строк, визначений судом для їх усунення.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Також, вважаю за необхідне повідомити позивача, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст. 127,185, 258-260, 442 ЦПК України, -
Відмовити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» Костюченко М.І. у задоволенні клопотання про поновлення строку на усунення недоліків визначений ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.11.2025 року про залишення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні без руху.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, де: заінтересована особа 1 (первісний стягувач): ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» , заінтересована особа 2 (Боржник -1) ОСОБА_1 , заінтересована особа 3 (приватний виконавець): Роман Роман Михайлович, заінтересована особа 4 (яка не заявляє самостійних вимог): ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Кампсіс Лігал» ,- вважати неподаною і повернути заявникові.
Роз'яснити заявнику, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош