243/5213/24
1-кп/243/353/2025
21 листопада 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052510000368 від 15 квітня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаївки Донецької області, громадянки України, із середньо-спеціальною освітою, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України за наступних обставин:
14.04.2024 приблизно о 22 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходилась в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , де розпивала спиртні напої. В цей час, під час вживання алкогольних напоїв ОСОБА_5 , до приміщення зазначеної квартири зайшов ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є її колишнім подружжям, та у них виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, в ході якого у ОСОБА_5 виник противоправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій раптовий протиправний злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , ОСОБА_5 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у зазначеному місці, в зазначений час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, взяла у праву руку кухонний ніж та знаходячись навпроти потерпілого, нанесла один удар ножем в ділянку живота гр. ОСОБА_7 .
В результаті вищевказаних умисних противоправних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_7 було спричинено наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення живота з ушкодженням тіла підшлункової залози, яке утворилося від одного травматичного впливу плоским предметом, який мав колючі та ріжучі властивості по типу клинка ножа, незадовго до смерті, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних до життя та перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Причиною смерті потерпілого стало проникаюче колото-різане поранення живота з ушкодженням тіла підшлункової залози, яке ускладнилося недокрів'ям внутрішніх органів, внутрішньою кровотечою, у черевну порожнину близько 1700 мл., рідкої крові та згортків крові.
В результаті отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 приблизно у проміжок часу з 00.00 години до 02.00 години біля буд. АДРЕСА_4 .
Між спричиненими тілесними ушкодженнями та причиною смерті ОСОБА_7 є прямий причинний зв'язок.
Таким чином, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою провину у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала, пояснила що 14.04.2024 року вона гуляла з дочкою по пров. Шкільному. Їй зателефонував ОСОБА_7 - колишній співмешканець та батько її дитини, попросив погуляти з дитиною. Вона відповіла, що гуляти тільки у її присутності. Вони зустрілися в районі ЦНАП м. Миколаївка. Богомаз був разом з військовим на ім'я ОСОБА_8 . ОСОБА_8 запропонував сходити в магазин, купити щось дитині та попросив придбати алкоголь. Богомаз пішов за спритним , а вони пішли в магазин та потім на дитячий майданчик. Богомаз гуляв з дитиною, ОСОБА_8 сидів на лавочці, вони всі розпивали алкогольні напої. Потім ОСОБА_9 почав чіплятися до неї, поводити себе не адекватно, тому ОСОБА_8 пішов її проводжати, а ОСОБА_9 пішов у невідомому напрямку. По дорозі він попросив ще придбати спиртного та розпити, на що вона запропонувала йому піти до ОСОБА_10 . Вони прийшли до ОСОБА_10 , ОСОБА_8 дав ОСОБА_10 гроші та він пішов за алкогольними напоями. Коли ОСОБА_10 повернувся вони почали вживати алкоголь. В квартирі перебували - вона, військовий на ім'я ОСОБА_8 , ОСОБА_11 - співмешканка ОСОБА_10 та ОСОБА_10 . Потім вони з ОСОБА_8 вирішили піти в сусідню кімнату. Приблизно через 10-15 хв. в кімнату увірвався ОСОБА_9 . Першого він ударив ОСОБА_8 . ОСОБА_8 дістав ніж, хотів мабуть його налякати, але ОСОБА_9 ніж вибив. Потім ОСОБА_9 почав бити її - ногами та руками. Вона лежала на полу. Бити він її почав, можливо, на ґрунті ревнощів. Вона кричала, що у нього не має підстав її чіпати, так як вони не живуть разом, просила припинити побиття. Намагалася піднятися, але не могла, так як ОСОБА_9 продовжував їй наносити удари, наніс більше 10 ударів руками та ногами. Вона нащупала ніж, взяла його у праву руку, виставила вперед себе та просили дати можливість піти. Богомаз нагнувся, щоб ударити її кулаком в обличчя та наткнувся на ніж. Після цього ОСОБА_9 вилаявся та присів. ОСОБА_8 в кімнаті в цей момент вже не було. Коли вона вийшла з кімнати ОСОБА_8 знаходився в маленькому коридорчику, він забрав у неї ніж. Потім запропонував піти до банкомату, щоб він зняв 2000 грн. їй за те, щоб вона не розповідала, що це його ніж. Вона погодилась. Вони пішли до банкомату, він зняв гроші, вона забрала їх та повернулася назад. Повернувшись вона запитала у ОСОБА_10 - де Богомаз, на що ОСОБА_10 відповів, що ОСОБА_9 пішов. Вероніки там вже не було. Вона хотіла забрати дочку та піти до батька, але ОСОБА_10 запропонував, щоб дочка спала до ранку, тому вона залишилася спати у ОСОБА_10 . Зранку ОСОБА_10 пішов за цигарками, а приблизно через 2 хвилини повернувся та сказав, що там лежить ОСОБА_12 . Вона вийшла на вулицю, побачила ОСОБА_12 , попросила у сусідки телефон та викликала швидку та поліцію.
З ОСОБА_13 вони були співмешканцями та мають спільну дитину. Він зловживав спиртними напоями, в стані алкогольного сп'яніння поводив себе не адекватно, чіплявся до людей. Їх стосунки були припинені з січня 2020 року, але він спілкувався з дитиною. Після розриву з Богомазом вона мала стосунки з іншими чоловіками, співмешкала ОСОБА_14 . Богомаз приходив до них гості. Спочатку у ОСОБА_9 були ревнощі, а потім він звик, спричиняти тілесні ушкодження ОСОБА_15 він не міг, так як був фізично слабший.
Вважає, що військовий на ім'я ОСОБА_8 дає не правдиві свідчення в частині, що стосується місця знаходження його ножа, своїх дій з ножем, оскільки не бажає розголошувати своєї причетності до цієї події через проходження ним військової служби.
Потерпіла ОСОБА_16 надала суду заяву про розгляд кримінального провадження без її участі.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 надав показання, що з ОСОБА_18 він познайомився наприкінці квітня 2024 року біля магазину у м. Миколаївка. Вони посиділи, поспілкувалися, вирішили випити. Підійшов її, як він зрозумів, чоловік ОСОБА_18 , вони трохи поспілкувалися та він пішов. Разом з ними була дитина ОСОБА_18 . Він на той час перебував у стані легкого алкогольного сп'яніння. Конфлікту між ОСОБА_18 та її чоловіком не було, але було видно, що стосунки не зовсім гарні. Потім вони з ОСОБА_19 та її дитиною пішли до когось в гості (адресу він не знає), оскільки це були знайомі ОСОБА_18 . В цій квартирі перебували двоє осіб - чоловік та жінка. Прийшовши, вони почали вживати алкогольні напої. Він перебував у стані алкогольного сп'яніння, але усвідомлював, що відбувається. Приблизно через годину вони з ОСОБА_19 вирішили усамітнитися, пішли в іншу кімнату. Потім він почув, що в кімнату хтось зайшов та одразу отримав удар в обличчя. Він не зрозумів одразу, що сталося, на той момент знаходився в положенні лежачи. Він майже втратив свідомість, не зовсім розумів, що відбувається, перевернувся на спину, лежачи натягував штани, при цьому чув слова ОСОБА_18 : «Хто тебе пустив?» А чоловік висловлювався нецензурною лайкою, здається, почав бити її, тому що ОСОБА_18 кричала. Після того, як він отримав удар - перекинувся на спину та почав одягати штани. Між ОСОБА_18 та ОСОБА_9 відбувалася сварка. ОСОБА_18 кричала здається так, що їй було боляче, а ОСОБА_9 лаявся. Це тривало приблизно хвилин 10. Як у ОСОБА_18 з'явився ніж йому не відомо. Він виповз з кімнати, приблизно через 10 хвилин вийшла ОСОБА_18 , він на той час заспокоював дитину. ОСОБА_20 про допомогу не чув. Він заходив в кімнату, де бачив, що ОСОБА_9 лежить, тримається за живіт та стогне.
ОСОБА_18 , коли вийшла, була в шоковому стані. Тілесних ушкоджень на ній він не бачив. Потім він попросив ОСОБА_18 , щоб вона його вивела з квартири та показала дорогу до шпиталю. По дорозі вони зайшли до банкомату, зняв гроші в якості подарунка ОСОБА_18 (пару тисяч гривень).
У той день він був одягнений у війському форму, при ньому був перочинний ніж приблизно 10 см довжиною. Де подівся ніж він не знаю, не пам'ятає. Ніж спочатку був у сумочці на поясі, де були і документи. Коли я він уходив сумочка була при ньому. Під час розпиття алкогольних напоїв він доставав ніж, щоб щось порізати.
Він ОСОБА_9 ніяких ударів не спричиняв.
Допитаний в порядку ст. 225 КПК України свідок ОСОБА_17 надавав аналогічні показання.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 надав показання, що вони з співмешканкою ОСОБА_22 вживали спиртні напої у квітні 2024 року у нього дома за адресою: АДРЕСА_5 . Увечері до них прийшла ОСОБА_18 з військовим та дочкою. Вони попросили його купити ще горілки, він сходив, купив 1,5 горілки, 1,5 пива. Вони всі разом вживали дані алкогольні напої, потім ОСОБА_18 попросила його та ОСОБА_11 посидіти з дочкою для того, щоб вона мала можливість усамітнитися з військовим. Потім вони пішли в іншу кімнати, а він, та його співмешканка ОСОБА_11 продовжували вживати алкогольні напої. Потім зайшла ОСОБА_18 та сказала, що вона «завалила» ОСОБА_23 . Звідки взявся Богомаз, як він прийшов - він не бачив. Після цього він вдарив ОСОБА_18 по щоці, розбив губу. ОСОБА_24 був один. В той момент тілесних ушкоджень на неї не було. Потім він та його співмешканка ОСОБА_11 винесли ОСОБА_9 під під'їзд. Йому відомо, що ОСОБА_9 - співмешканець ОСОБА_18 , у них є спільна дочка. Богомаз міг бути агресивним, а ОСОБА_18 за характером може бути скандальною. Він був у стані алкогольного сп'яніння, але все пам'ятає. ОСОБА_18 йому казала, що взяла у військового ніж та вдарила ОСОБА_9 .
ОСОБА_18 з дитиною залишилися ночувати у нього. Зранку вийшов на вулицю, побачив, що ОСОБА_9 лежить на тому ж місці під під'їздом.
Під час проведення слідчого експерименту все повідомляв добровільно.
На підтвердження провини обвинуваченої ОСОБА_5 стороною обвинувачення суду надані наступні, досліджені у судовому засіданні докази.
*Протокол огляду місця події від 15.04.2024 року з додатками до нього у вигляді фото таблиці та відеозапису, відповідно до якого оглянуто територію біля двоповерхового багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 , де на бетонному покритті виявлено труп ОСОБА_7 , розташований в положенні лежачі. Також оглянуто квартиру АДРЕСА_6 . Під час огляду виявлено та вилучено: змив речовини бурого кольору зі сходової клітини, змив речовини бурого кольору зі сходової клітини між першим та другим поверхом, кофту сірого кольору та штани сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору, складний ніж камуфляжного кольору, білу тканину з нашаруванням речовини бурого кольору, змив речовини бурого кольору з ручки дверей, два ножа з чорною рукояткою, один ніж з зеленою рукояткою, два ножа з бежевою рукояткою та чорними візерунками.
*Протокол проведення слідчого експерименту від 15 квітня 2024 року за участю обвинуваченої ОСОБА_5 та відеозаписом до нього, відповідно до якого остання докладно розповіла та показала на місці про обставини вчиненого кримінального правопорушення, а саме, що 14.04.2025 року приблизно о 18.00 год. вона перебувала з дочкою на дитячій площадці, де на мобільний телефон їй зателефонував колишній чоловік ОСОБА_7 та в ході розмови сказав, що хоче побачити доньку, на що вона погодилася. Після цього вони зустрілися в районі будівлі ЦНАП м. Миколаївка. Разом з Богомазом стояв військовий на ім'я ОСОБА_8 , який запропонував піти до магазину придбати алкогольні напої. Після цього вони придбали пляшку самогону та розпили її біля фонтану біля магазину «АТБ». Богомаз почав вести себе агресивно та вона попросила ОСОБА_8 провести її до дому. Прямуючи до дому вони вирішили придбати ще горілки та ОСОБА_5 запропонувала піти до свого знайомого ОСОБА_25 за адресою: АДРЕСА_4 . Перебуваючи у ОСОБА_10 вони вживали горілку, потім прийшов ОСОБА_9 , почав стукати у двері. Коли вона підійшла до дверей Богомаз став кидатися на неї. Вона його відштовхнула та зачинила двері. Повернувшись до кімнати зали вона запропонувала військовому ОСОБА_8 усамітнитися в сусідній кімнаті. Під час перебування в кімнаті, через деякий час, до кімнати забіг ОСОБА_7 та почав бити її ногами. В цей час ОСОБА_8 дістав ніж та почав ним махати. Вона відібрала ніж та нанесла удар ОСОБА_12 в область живота, сидячи на підлозі, коли ОСОБА_12 нахилився до неї. Потім ОСОБА_8 забрав у неї ніж та вони вийшли з кімнати. 15.04.2024 року вранці ОСОБА_12 лежав на землі та ОСОБА_18 вказала місце, де він був.
*Протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_26 з додатком - відеозаписом до нього, відповідно до якого останній розповів та показав на місцевості, як 14.04.2024 року він знаходився за місцем свого мешкання разом з цивільною дружиною ОСОБА_22 та приблизно з 17.00 год. вживали спиртні напої. Біля 20.00 год. до них прийшли ОСОБА_27 з дочкою та раніше йому не знайомий військовий, який представився ОСОБА_8 . Коли вони прийшли ОСОБА_18 дала йому 500 грн., щоб він придбав спиртні напої. Він пішов до знайомого, щоб придбати горілку. Приблизно о 20 год. 30 хв. він повернувся до дому. Коли він повернувся двері в квартиру не зачинив. Вони випили приблизно по 300 гр горілки та ОСОБА_18 попросила дозволу у ОСОБА_11 , щоб піти з військовослужбовцем у спальну кімнату. Вони разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_28 (дочкою ОСОБА_18 ) залишилися, продовжували вживати горілку. Через деякий час прийшов ОСОБА_7 (двері були відчинені) та пішов одразу у спальну кімнату, де знаходились ОСОБА_19 та ОСОБА_8 . Після цього було чути крики ОСОБА_12 : «Хвойда та повія» та таке подібне. Після цього стало чути, що в спальній кімнаті відбувається бійка. Приблизно через 20 хвилин вийшла ОСОБА_19 та сказала, що «завалила ОСОБА_9 ». Далі вийшов військовослужбовець ОСОБА_8 . Він з ОСОБА_19 пішов на кухню, де вони сварилися. Потім він увійшов до кімнати та запропонував ОСОБА_11 винести ОСОБА_12 з квартири. Після цього вони удвох увійшли до спальної кімнати та побачили, що ОСОБА_12 лежить на підлозі обличчям догори. Далі вони підійшли до нього, він взяв його за руки, а ОСОБА_11 за ноги і почали виносити ОСОБА_12 з квартири. Спустившись з під'їзду вони поклали ОСОБА_12 ліворуч від входу у під'їзд та пішли до квартири. Після цього ОСОБА_11 майже відразу пішла, а він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_19 продовжив вживати спиртні напої. Прокинувшись 15.04.2024 року він побачив, що в квартирі залишились ОСОБА_19 та її донька ОСОБА_28 , Вони похмелилися та вийшли на вулицю. Він побачив, що ліворуч лежить ОСОБА_12 , Підійшовши до нього він зрозумів, що він помер. Він сказав сусіду, щоб викликали швидку допомогу та поліцію, а сам з ОСОБА_19 пішов відводити її доньку до дідуся. Коли вони повернулися до місця мешкання, там вже були працівники поліції.
*Протокол проведення слідчого експерименту від 15.04.2024 року за участю свідка ОСОБА_29 з додатком - відеозаписом до нього, відповідно до якого остання розповіла та показала на місцевості, що 14.04.2025 року вона перебувала за своїм місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_5 , разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_30 . Вони вживали спиртні напої. Приблизно о 20.00 год. прийшла ОСОБА_27 разом із своєю донькою та військовим на ім'я ОСОБА_8 . Приблизно о 20 год. 30 хв. до квартири повернувся ОСОБА_31 та приніс з собою пляшку горілки. Після того, як вони вжили приблизно 300 гр. горілки, приблизно через пів години, до них звернулася ОСОБА_5 та повідомила, що хоче побути наодинці з військовим на ім'я ОСОБА_8 . Приблизно через 15 хвилин після того, як ОСОБА_5 та військовий пішли до кімнати, до квартири увійшов ОСОБА_7 та направився до кімнати, де були ОСОБА_18 та військовий, після чого вона почула крики ОСОБА_9 в бік ОСОБА_18 . Приблизно через 15 хвилин з кімнати вийшла ОСОБА_18 та сказала: «Я завалила ОСОБА_9 ». Слідом вийшов військовослужбовець на ім'я ОСОБА_8 . Далі вона зайшла до кімнати та побачила ОСОБА_9 , який лежав на спині на підлозі головою до вікна, ногами до дверей, Ознак життя він не подавав. Потім ОСОБА_10 сказав, що потрібно винести тіло ОСОБА_9 , на що вона погодилася, Після цього вона разом з ОСОБА_10 взяли тіло ОСОБА_9 з квартири та поклали його біля під'їзду буд. № 4 по пров. Молодіжному справа від входу.
*Протокол огляду від 24.04.2024 року, відповідно до якого у приміщенні Слов'янського бюро СМЕ судово - медичний експерт видав для огляду: паперовий конверт зі зразком крові на марлі з трупа ОСОБА_32 , паперовий конверт із клапотем шкіри з рани з лівого підребер'я трупа ОСОБА_7 , шерстяний светр темно - синього кольору з сірими смужками, в правій передній нижній частині якого виявлено пошкодження у вигляді розрізу довжиною 3 см шириною 1 см, навкруги якого мається нашарування РБК, штани синього кольору, на яких виявлено нашарування РБК, 2 шкарпетки синього кольору у білу крапку, труси чорного кольору, один кросівок.
*Протокол огляду від 10.05.2024 року, відповідно до якого у приміщенні Слов'янського відділу СМЕ судово - медичний експерт видав пластикову банку, в яких знаходиться шматочки внутрішніх органів трупа ОСОБА_7
*Висновок експерта № 263 від 15.04.2024 року, відповідно до якого на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа гр-на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомих обставин справи, додаткових методів дослідження, смерть ОСОБА_7 настала від пронкаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням тіла підшлункової залози, яке ускладнолося недокрів'ям внутрішніх органів, внутрішньою кровотечею, у черевну порожнину близько 1700 мл., рідкої крові та згортків крові. Враховуючи ступінь розвитку трупних змін, можна стверджувати, що смерть ОСОБА_7 настала за 8-12 годин до судово-медичного дослідження трупу. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 , виявлено проникаюче колото-різане поранення живота з ушкодженням тіла підшлункової залози, яке утворилося від одного трпавмвтичного впливу плоским предметом, який мав колючі та ріжучі властивості по типу клинка ножа, незадовго до смерті, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних до життя та перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. При судово-токсикологічній ексакртизі крові від трупа ОСОБА_7 , виявлений етиловий спирт у концентрації у крові 1,18 проміле, зо відповідно живої людини дорівнює сп'янінню середнього ступеню.
*Висновок експерта № 263/1 від 15.04.2024 року, відповідно до якого не виключається можливість утворення тілесного ушкодження виявленого у ОСОБА_7 , за обставинах на які вказала підозрювана ОСОБА_5 , під час протоколу слідчого експерименту від 15.04.2024 року.
*Висновок експерта № 220 від 10.05.2024 року, відповідно до якого згідно аналізу нааної судово-медичної документації (висноовок есперта № 263), з урахуванням матеріалів кримінального повадження, комісією експертів у ОСОБА_7 втановлено тілесні ушкодження у вигляді: прникаючого колото-різаного поранення черева зліва, яке розпочинається раною в лівому підребер'ї по середньо-ключичній лінії, далі переходить у раньовий канал, який йде спереду назад, дещо знизу догори та зліва на право, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м'язів передньої черевної стінки, проникає в черевну порожнину та заочеревинний простір, з подальшим ушкодженням підшлункової залози по передній поверхні в ділянці тіла та сліпо в ній закінчується, яке супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею (1300 мл рідкої крові та 400 г згортків крові в черевній порожнині). Встановлене у ОСОБА_7 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черева, спричинено від дії сплощеного колюче-ріжучого предмету, з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 23,2 мм, якій мав гостре лезо та обух, товщиною близько 2,5 мм, який міг бути і клинок ножа або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями, що діяв в ділянку черева (лівого підребер'я) у напрямку спереду назад, дещо знизу догори та зліва на право. Встановлене у ОСОБА_7 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного пораанення черева зліва з ушкодженням підшлункової залози, знаходиться в причиному зв'язку з настанням його сметрі і за критерієм небезпеки для життя має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, згідно п.2.1.3 (к,о), "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України № 6 ві 17.01.1995 р. Тілесне ушкодження встановлене у ОСОБА_7 спричинено прижиттєво, у відносно короткий проміжок часу до настання смерті, що підтверджується наявністю темно-червоних крововиливів в товщі підшлункової залози (за даними судово-медичного дослідження трупа та даних судово-гістологічного дослідження). Встановлено у ОСОБА_7 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черева, спричинено від дії сплощеного колюче-ріжучого предмету, з шириною клинка протягом поринулої частинин не більше 23,2 мм, якій мав гостре лезо та обух, товщиною близько 2,5 мм, яким іг бути і клинок ножа або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями, що діяв в ділянку черева (лівого підребер'я) у напрямку спереду назад, дещо знизу догори та зліва на право. Встановити взаємне розташування потерпілого та нападника в момент спритчинення тілесного ушкодження не можливо, у зв'язку з відсутністю судово-медичних експертних даних, можливо лише вказати, що ОСОБА_7 був звернутий лівим підребер'ям до травмуючого предмету, яким міг бути і клинок ножа або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями. Смерть ОСОБА_7 настала від гострого малокров'я, яке виникл в результаті проникаючого колото-різаного поранення черева з ушкодженням підшлункової залози та явищами внутрішньочеревної кровотечі. Враховуючи ступінь виразності трупних яіищ на момент первинного огляду трупа 15.04.2024 року (10.21-12.49 годин): "Трупне заклякання добре виражені усіх групах мя'зів. Труп прохолодний у вікритих місцях та теплий під одягом. Трупні плями блідо-фіолетового кольору розташовані по задній поверхні тіла, при натисканні зникають та відновлють свій колір чяерез 40 сек...", з урахуванням трупних явищ на момент дослідження трупа в морзі 15.04.2024 року: "Трупні плями розташовані по заднє-бічним поверхнях тулуба, блідо-фіолетового забарвлення, при натисканні на них блідніють та відновлюють свій колір через 85 секунд, час 14:10. Трупне заклякання добре виражене в усіх звичайно досліджуваних групах м'язів. Ознаки гниття, не виражені...", комісія експертів приходить до підсумків, що з моменту настання смерті до моменту первинного огляду трупа пройшов термін часу н більше 4-6 годин. Встановлене у ОСОБА_7 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черева зліва з ушкодженням підшлункової залози, знаходиться в причинному зв'язку з настанням його смерті і за критерієм небезпеки для життя має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, згідно п.2.1.3 (к,о), "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України № 6 ві 17.01.1995 р. Після отримання тілесного ушкодження встановленого у ОСОБА_7 до розвитку загрозливих для життя явищ, що призвели до настання смерті, ОСОБА_7 міг виконувати активні дії, але вказати їх об'єм, цілеспрямованість, тривалість, тощо - неможливо, у зв'язку з відсутністю судово-медичних експертних даних. Характер виявлено у ОСОБА_7 тілесного ушкодження та виразність гострого малокров'я, дають можливість комісії експертів вказати, що при своєчасному наданні кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги в умовах спеціалізованого межичного закладу, невиключно, що було можливо запобігти негативних наслідків, а саме смерті. Встановити давність прижиттєвої реакції в крововиливах в ділянці підшлункової залози неможливо через значно виражені прояви аутолізу (в гастологічному матеріалі), однак враховуючи характер ушкодження підшлункової залози та навяності крові в черевній порожнини (1300 мл рідкої крові та 400 г згортків), комісія експертів приходить до підсумків, що з моменту спричинення тілесного ушкодження до настання смерті ОСОБА_7 пройшов термін часу біля 2-4 годин.
*Висновок експерта № 687/1147-БД від 24.04.2024 року, відповідно до якого при дослідженні зразка крові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
*Висновок експерта № 687/1149-БД від 10.05.2024 року, відповідно до якого згідно даних, наданих слідчим в постанові: "Згідно відповіді КНП МКЛ м. Слов'янськ" № 01/8-19 від 18.04.2024, в історії вагітності та пологів № 213/112 знаходиться результат дослідження крові на резус приналежності від 18.11.2019, ОСОБА_5 : група крові В (ІІІ) Rh-позитивна". На наданому на дослідження марлевому тампоні зі змивом зі сходової клінити (об'єкт № 1) встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людину. При серологічному дослідженні крові в сліді об'єкту № 1 антигени А і В та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В не виявлені, тому висловитись про групову належність крові у виявленому сліді за ізосерологічноою системою АВ0 неможливо. Оскільки в сліді крові об'єкту № 1 групова належність крові за ізосерелогічною системою АВ0 не встановлена, відповісти на питання слідчого щодо належності крові в зазначеному сліді окремій особі не можливим. На даному на дослідження марлнвому тапмпоні зі змивом зі сходової клітини між першим та другим поверхом(об'єкт № 2) встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При серологічному дослідженні крові в сліді об'єкту № 2 антигени А і В та ізогемаглютиніна анти-А і анти-В не виявлені, тому висловитись про групову належність крові у виявленому сліді за ізосерологічною системою АВ0 неможливо. Оскільки в сліді крові об'єкту № 2 гркпова належність крові за ізосерологічною системою АВ0 не встановлена, відповісти на питання слідчого щодо належності крові в зазначеному сліді окремої особі не є можливим. На даному на дослідження марлевому тампоні зі змивом з ручки дверей (об'єкт № 3) встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При серологічному дослідженні крові в сліді об'єкту № 3 антигени А і В та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В не вивлені, тому висловитись про групову належність крові у виявленому сліді за ізосерологічною системою АВ0 неможлтво. Оскільки в сліді крові об'єкту № 3 групова належність крові за ізосерологічною системою АВ0 не встановлена, відповісти на питання слідчого щодо нележності крові в зазначеному сліді окремій особі не є можливим.
*Висновок експерта № 687/1148-БД від 10.05.2024 року, відповідно до якого в змивах з обох рук підозрюваної ОСОБА_5 , представлених на дослідження, наявність крові не встановлено, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені. Оскільки в змивах з обох рук підозрюваної ОСОБА_5 , наявність крові не встановлено, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини незнайдені, ці два питання відповіді не підлягають.
*Висновок експерта № 688/1150-БД від 24.04.2024 року, відповідно до якого на клинку складного ножа (об'єкт № 1), наданого на дослідження, наявність крові не встановлена; клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. На рукоятці скланного ножа (об'єкти № 2, 3), наданого на дослідження, наявність крові та поту не встановлена; клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені.
*Висновок експерта № 688/1151-БД від 24.04.2024 року, відповідно до якого на клинках п'яти кухонних ножів (об'єкти № 1, 3, 5, 7, 9), представлених на дослідження, наявність крові не встановлено. Епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини на уклинках п'яти ножів не знайдені. На рукоятках п'яти кухонних ножів (об'єкти № 2, 4, 6, 8, 10), представлених на дослідження, наявність потубез домішки крові. Епітеліальні клітини з ядрами на рукоятках п'яти ножів не знайдені. При визначенні групової належності поту в об'єктах № 2, 4, 6, 8 на рукоятках п'яти кухонних ножей, антигени А і В ізосерологічної системи АВ0 не виявлені, що не дає можливості висловитись про групову належність поту в цих слідах. Оскільки групова належність поту на рукоятках п'яти ножей (об'єкти № 2, 4, 6, 8, 10) не визначена, висловитись про походження поту від підозрюваної ОСОБА_5 в цих слідах не є можливим.
*Висновок експерта № 689/1152-БД від 11.03.2024 року, відповідно до якого згідно висновку експерта відділення судово-біологічних еспертиз та дослідження КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судо-медичної експертизи" ДОР № 687/1147 за 2024р.: "У результаті дослідження зразка корві ОСОБА_7 встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосепрлогічною системою АВ0. Згідно інформації, наведеною в постанові слідчого, кров ОСОБА_5 належить до групи В з ізогемглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0". На наданих на догслідження штанах-джинсах (об'єкти № 1, 3, 4), куртці (об'єкти № 9-12) встановлена наявніть крові з вмістом гемоглобіну людини. В об'єктах № 2, 5-8 на цих свмих штанах кров не знайдена. Статева належність крові на штанах (об'єкти № 1-9) не встановлена через відсутність (об'єкти № 1, 4) та недостатню кількість придатних для дослідження (№ 2, 3, 5-9) ядер формених елементів крові. При серологічному дослідженні (об'єкти № 2, 3, 5-9) ядер формених елементів крові. При серологічному дослідженні лідів крові об'єктів № 1-9 виявлений антиген В, що не виключає можливість походження вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі і від ОСОБА_5 , оскільки антиген В є групоспецифічним для її крові. Оскільки в слідах крові об'єктів № 1-9 не виявлено ізогемаглютинінів анти-А і анти-В, які є групоспеціфічною складовою крові ОСОБА_7 , даних про походження вказаних слідів за рахунок крові потерпілого не отримано.
*Висновок експерта № 689/1153-БД від 24.04.2024 року, відповідно до якого якого згідно висновку експерта відділення судово-біологічних еспертиз та дослідження КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судо-медичної експертизи" ДОР № 687/1147 за 2024р. кров потерпілого ОСОБА_7 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. згідно даних, вказаних слідчим в постанові: "Згідно відповіді КНП МКЛ м. Слов'янська" № 01/8-19 від 18.04.2024, в історії вагітності та пологів № 213/1112 знаходиться результат дослідження крові на резкус приналежність від 18.11.2019, ОСОБА_5 : група В (ІІ) Rh-позитивна", кров ОСОБА_5 за номенклатурою, яка прийнята в судово-медичній експертизі, належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічнрою системою АВ0. В слідах на представленні для дослідження жіносій кофті (об'єкти № 1-5) встановлнена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При серологічному дослідженні, в усіх слідах крові був виявлений антиген В, а в слідах (об'єкти № 2, 3) виявлений антиген В та ізогемаглютинін анти-А, що не виключає можливість утворення усіх цих слідів за рахунок крові групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічнрою системою АВ0. При цитологічному дослідженні встановлено походження слідів крові (об'єкти № 1-5) не встановлена через недостатнью кількість формених елементів крові. Враховуючи отримані результати цитологічного та серологічного досліджень та даних, вказаних в постанові, про групову приналежність крові ОСОБА_5 , можна висловитися про походження слідів крові (об'єкти № 1-5) від підозрюваної ОСОБА_5 , крові якої властиві, виявлені в цих слідах антиген В та ізогемаглютинін анти-А. Даних про присутність в цих слідах (об'єкти № 1-5) крові потерпілого ОСОБА_7 не отримано у зв'язку з не виявленням в цих слідах антигену А, властивого його крові.
*Висновок експерта № 689/1154-БД від 24.04.2024 року, відповідно до якого на ганчирці білого кольору (об'єкт № 1), представленої на дослідження, встановлено наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При цитологічному дослідженні визнвчити статуву належність крові на ганчирці (об'єкт № 1) не виявилось можлимим через недостатню кількість формених елементів крові, придатних для дослідження. При серологічному дослідженні слідів крові на ганчірці (об'єкт № 1) антигени А і В та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0 не виявлені, що не дає можливості висловитись про групову належність крові в слідах на ганчірці. Оскільки не вдалось визначити статеву і групову належність крові в слідах на ганчірці висловитись про її походження від потерпілого ОСОБА_7 або від підозрюваної ОСОБА_5 , не є можливим.
*Висновок експерта № 689/1155-БД від 24.04.2024 року, відповідно до якого на светрі (об'єкти № 1-9), та на штанах, в слідах для дослідження позначених об'єктами № 12, 14-19, 21-23, наданих на дослідження, встановлена наявність крові та визначений щемоглобін людини; в інших слідах на штанах (об'єкти № 10, 13, 20) наявність крові не встановлена. Статева належність крові на светрі (об'єкти № 1-9), та на штанах, в слідах для дослідження позначених об'єктами № 12, 14-19, 21-23, не встановлена через відсутність (об'єкти № 8, 9, 11, 12, 14-19, 23) та недостатню кількість придатних (об'єкти № 1-7, 21, 22) для дослідження ядер формених елементів крові. При визначенні групової належності крові в даних слідах антигени А та В, а також ізогемаглютиніни анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0 не були виявлені, тому висловитися про групову належність крові не представилось можливим. Оскільки групова та статева належність слідів крові на светрі (об'єкти № 1-9) та на штанах, в слідах для дослідження позначених об'єктами № 12, 14-19, 21-23, не встановлена, то відповісти про їх походження від потерпілого ОСОБА_7 чи підозрюваної ОСОБА_5 , не представилось можливим.
*Висновок експерта № 474-МК від 24.04.2024 року, відповідно до якого пошкодження на шматку шкіри з лівого підребер'я від трупа ОСОБА_7 є колото-різаною раною і заподіяне сплощеним колюче-ріжучим предметом, з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 23,2 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною близько 2,5 мм.
Суд, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, приходить до переконання, що висунуте ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України обвинувачення не підтверджене в судовому засіданні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
З наведеної кримінально - правової норми слідує, що відсутність хоча б одного з елементів, які входять до складу інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення унеможливлює його притягнення до кримінально відповідальності.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке кваліфікується як умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 121 КК України утворюють: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2) наслідки у вигляді тяжкого тілесного ушкодження і 3) причинний зв'язок між зазначеними діянням і наслідками.
Обов'язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України є наявність вини особи у формі прямого чи непрямого умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Тобто особа повинна передбачати суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажати їх настання (прямий умисел) або ж хоча і не бажати, але свідомо припускати настання цих наслідків (непрямий умисел). Ставлення винного до смерті потерпілого характеризується необережною формою вини.
За результатами розгляду вказаного кримінального провадження, ніхто із учасників не заперечував тієї обставини, що саме в результаті нанесення обвинуваченою ОСОБА_5 удару ножем в ділянку живота гр. ОСОБА_7 , останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть. Разом з тим, обвинувачена під час судового розгляду наполягала на тому, що зазначений удар ножем ОСОБА_7 вона спричинила перебуваючи в стані необхідної оборони, в умовах реального суспільно - небезпечного посягання на її життя та здоров'я.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дії обвинуваченої ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КК України кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
Частиною 3 ст. 36 КК України передбачено, що перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
Тобто, право на необхідну оборону виникає лише за наявності для цього певної підстави (юридичного факту), і такою підставою є вчинення особою суспільно небезпечного посягання.
Право на необхідну оборону виникає не за будь-якого суспільно небезпечного посягання, а лише за такого, яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 КК України викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання.
Тобто, при розгляді справ даної категорії суди повинні з'ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об'єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов'язаного із перебуванням особи в стані необхідної оборони, суд повинен врахувати конкретні обставини справи, здійснити порівняльний аналіз та оцінити: наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту; встановити їх співвідношення; відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
Крім того, стан необхідної оборони існує лише протягом суспільного небезпечного посягання, яке має початковий і кінцевий момент, а також лише за умови необхідності негайного відвернення або припинення такого посягання. Необхідність негайного відвернення або припинення суспільного небезпечного посягання виникає там і тоді, де і коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди посягаючому, загрожує негайною і невідворотною шкодою для правоохоронюваних інтересів.
Щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, необхідно враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини.
Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж.
При цьому, суд наголошує, що особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
Повертаючись до матеріалів даного кримінального провадження суд вважає, що факт нанесення обвинуваченою ОСОБА_5 удару ножем в ділянку живота ОСОБА_7 у стані необхідної оборони знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.
Так, ОСОБА_5 як під час проведення слідчого експерименту на досудовому розслідуванні так і під час розгляду кримінального провадження судом наполягала на тому, що ОСОБА_7 , увірвавшись до кімнати, де вона перебувала зі свідком ОСОБА_17 , почав наносити їм удари.
Дана обставина також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_17 , який вказав, що ОСОБА_7 наніс йому удар в обличчя, через що він майже втратив свідомість, але чув, що ОСОБА_7 висловлювався нецензурною лайкою, чув звуки бійки та крики ОСОБА_5 протягом приблизно 10 хвилин.
Також, свідок ОСОБА_33 під час проведення слідчого експерименту зазначав, що після того, як прийшов ОСОБА_7 зі спальної кімнати. де знаходились ОСОБА_19 та ОСОБА_8 було чути крики ОСОБА_12 : «Хвойда та повія» та таке подібне. Після цього стало чути, що в спальній кімнаті відбувається бійка. Приблизно через 20 хвилин вийшла ОСОБА_19 та сказала, що «завалила ОСОБА_9 ».Будучи допитаним у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 не спростовував обставин, встановлених при проведенні слідчого експерименту за його участі, повідомив суду, що під час проведення слідчого експерименту все повідомляв добровільно.
Як під час проведення слідчого експерименту, так і під час допиту у судовому засіданні, ОСОБА_5 вказувала, що ОСОБА_7 наніс їй декілька ударів, через що вона схопила ніж та виставила його перед собою в момент, коли ОСОБА_7 нахилився до неї з метою нанести черговий удар. Саме цю дію обвинуваченої суд сприймає, як захист від небезпечного посягання на її життя та здоров'я з боку ОСОБА_7 .
А тому, суд доходить до висновку, що такі дії обвинуваченої були викликані необхідністю негайного припинення суспільно небезпечного посягання з боку ОСОБА_7 , оскільки зволікання з її боку загрожувало їй негайною і невідворотною шкодою, що свідчить про перебування обвинуваченої в стані необхідної оборони.
При цьому, суд також враховує і ту обставину, що ОСОБА_5 з урахуванням вищенаведених обставин (усамітнення в окремій кімнаті з військовослужбовцем) не була готова до будь - якого нападу та його відбиття, враховує, що вона є особою жіночої статі, а ОСОБА_7 - чоловічої, що безумовно ставить її в більш уразливе становище в порівнянні з нападником під час бійки, враховує, що знаряддя захисту (ніж) у ОСОБА_5 з'явилося випадково.
Суд приймає до уваги, що показання ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_17 в частині обставин, за яких з'явився в кімнаті ніж, а також щодо дій свідка ОСОБА_17 під час з'явлення в кімнату ОСОБА_7 , різняться. Проте, з урахуванням встановлених у справі обставин, суд критично ставиться саме до показань свідка, а версію обвинуваченої визнає більш прийнятною, логічною та послідовною. Так, зокрема, у судовому засіданні встановлено, що свідок ОСОБА_17 був заінтересований у нерозголошенні його причетності до даної події, оскільки він є військовослужбовцем, що підтверджує факт його подарунка ОСОБА_5 у вигляді грошових коштів.
В іншій частині показання свідка ОСОБА_17 суд визнає достовірними.
Також, суд визнає достовірними та правдивими показання свідка ОСОБА_21 , оскільки підстав оговорювати обвинувачену або допомгти їй уникнути кримінальної відповідальності за фактично скоєне діяння у судовому засіданні встановлено не було.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 зазнала суспільно небезпечного посягання достатньої інтенсивності з боку чоловіка, яке було реальним, і внаслідок його поведінки мала підстави побоюватися за своє життя. Під час цього посягання, яке не було закінченим, ОСОБА_5 , перебуваючи з огляду на дії ОСОБА_7 у стані емоційного збудження, не маючи через фізичну перевагу потерпілого іншої можливості уникнути подальшого насильства з його боку та спричинення більш тяжкої шкоди її здоров'ю, скориставшись своїм правом на застосування захисту шляхом заподіяння фізичної шкоди нападнику, використала предмет, який випадково знаходився біля неї - ніж.
Такі дії ОСОБА_5 відповідають вимогам частини першої та частини другої статті 36 КК щодо права особи на необхідну оборону з метою захисту охоронюваних законом своїх прав та інтересів шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди для припинення цього посягання.
Водночас застосований ОСОБА_5 засіб захисту - ніж та заподіяння шкоди у вигляді позбавлення життя за даних конкретних обставин справи не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту, а тому ОСОБА_5 вийшла за межі заходів, необхідних для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів, тобто перевищила межі необхідної оборони.
За таких обставин дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ст. 118 КК України, як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.
При цьому суд не приймає до уваги ствердження сторони обвинувачення, що ОСОБА_5 не зазнала суспільно -небезпечного посягання з боку потерпілого ОСОБА_7 , оскільки під час огляду лікарем 15.04.2024 року у останньої не було виявлено тілесних ушкоджень, окрім інфікованої рани правої кисті. Суд має обґрунтовані сумніви у проведенні повного обстеження обвинуваченої лікарем з тих підстав, що під час проведення слідчого експерименту з ОСОБА_5 15.04.2024 року обвинувачена мала сліди побиття на обличчі, що зафіксовано на відео (додатку до протоколу), проте, жодним чином не відображено у довідці.
У зв'язку з наведеним версія обвинуваченої щодо обставин смерті ОСОБА_7 судом сприймається, як правдива, оскільки вона є логічною та послідовною, натомість версія сторони обвинувачення, викладена в обвинувальному акті, не підтверджена у судовому засіданні поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, закріплена в Конституції України відображається у ст. 17 КПК України, яка встановлює, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку " вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.
Згідно з ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне отстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
Згідно з ст. ст. 91, 92 КПК України, обов'язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних - точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як вже зазначалося судом, пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК України не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.
Статтею 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, враховуючи вищенаведені висновки суду та на підставі ч. 3 ст. 337 КПК України суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії обвинуваченої ОСОБА_5 ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 118 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
З урахуванням вимог ст. 374 КПК України суд вважає викласти формулювання обвинувачення, що визнається судом доведеним в наступній редакції:
«14.04.2024 приблизно о 22 годині 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходилась в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , де розпивала спиртні напої. В цей час, під час вживання алкогольних напоїв ОСОБА_5 , до приміщення зазначеної квартири зайшов ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є її колишнім подружжям, та у них виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, в ході якого у ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у зазначеному місці, в зазначений час, діючи умисно, перевищуючи межі необхідної оборони, взяла у праву руку ніж та знаходячись навпроти потерпілого, нанесла один удар ножем в ділянку живота гр. ОСОБА_7 . В результаті вищевказаних умисних противоправних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_7 було спричинено наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення живота з ушкодженням тіла підшлункової залози, яке утворилося від одного травматичного впливу плоским предметом, який мав колючі та ріжучі властивості по типу клинка ножа, незадовго до смерті, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних до життя та перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Причиною смерті потерпілого стало проникаюче колото-різане поранення живота з ушкодженням тіла підшлункової залози, яке ускладнилося недокрів'ям внутрішніх органів, внутрішньою кровотечою, у черевну порожнину близько 1700 мл., рідкої крові та згортків крові. В результаті отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 приблизно у проміжок часу з 00.00 години до 02.00 години біля буд. АДРЕСА_4 . Між спричиненими тілесними ушкодженнями та причиною смерті ОСОБА_7 є прямий причинний зв'язок».
Таким чином, ОСОБА_5 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ст. 118 КК України - умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.
Частиною 2 статті 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При обранні виду та міри покарання суд виходить з того, що статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 згідно з вимогами ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченою, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризуючих його обставин, характер, ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, ставлення до наслідків події безпосередньо після вчинення кримінальногоправопорушення.
Обвинувачена ОСОБА_5 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. За місцем проживання характеризується посередньо, скарг на її поведінку не надходило. Згідно з висновком судово - психіатричної експертизи № 303 ОСОБА_5 в період інкримінованого діяння не виявляла і в теперішній час не виявляє будь - яких психічних розладів, в період часу, до якого відноситься інкриміноване діяння могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. В теперішній час може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 за ст. 118 КК України відповідно ст. 66 КК України судом не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 відповідно до статті 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя, з якою винна перебувала у близьких відносинах та вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд приймає до уваги наявність вищенаведених обставини, що обтяжують покарання, дані про характеристику особи обвинуваченої, та доходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_5 необхідно призначити покарання на максимальному рівні межі санкції інкримінуємої їй статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що на думку суду, буде необхідним та достатнім, та таким, що відповідає меті покарання.
Речовими доказами визнано:
Відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 15.04.2025 року - змив речовини бурого кольору зі сходової клітини, який було поміщено до паперового конверту, змив речовини бурого кольору зі сходової клітини між першим та другим поверхом, який поміщено до паперового конверту, кофту сірого кольору та штани сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору, які було поміщено до паперового конверту, складний ніж камуфляжного кольору, який було поміщено до паперового конверту, білу тканину з нашаруванням речовини бурого кольору, яку було поміщено до паперового конверту, змив речовини бурого кольору з ручки дверей, який було поміщено до паперового конверту, два ножи з чорною рукояткою, один ніж з зеленою рукояткою, два ножи з бежевою рукояткою та чорними візерунками, які було поміщено до паперового конверту
Відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 24.04.2024 року - опечатаний паперовий конверт в який поміщено зразок крові на марлі гр. ОСОБА_7 , опечатаний паперовий конверт в який поміщено клапоть шкіри з раною лівого підребер'я ОСОБА_7 , шерстяний светр темно-синього кольору «FIVES» з сірими полосами в лівій передній частині якого мається пошкодження у вигляді розрізу довжиною 3 • см., шириною 1 см., навкруги якого мається нашарування РБК, джинсові штани синього кольору «OSOUAVIET» на штанинах яких мається нашарування РБК, 2 носка синього кольору у білу точку, труси чорного кольору у білу та зелену полосу, 1 кросівок білого кольору фірми «HUITOI»,
Відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 10 травня 2024 року - пластикова банка, в якій поміщено шматочки внутрішніх органів від трупа ОСОБА_7 .
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати вітсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винуватою у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 118 КК України і призначити їй покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши на підставі ч.5 ст.72 КК України у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 15 квітня 2024 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення дорівнює 1 дню позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Накладений ухвалою слідчого судді від 16 квітня 2024 року року арешт на кофту сірого кольору та штани сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору, складний ніж камуфляжного кольору, білу тканину з нашаруванням речовини бурого кольору, два ножи з чорною рукояткою, один ніж з зеленою рукояткою, два ножи з бежевою рукояткою та чорними візерунками, тампони - скасувати.
Речові докази: змив речовини бурого кольору зі сходової клітини, який було поміщено до паперового конверту, змив речовини бурого кольору зі сходової клітини між першим та другим поверхом, який поміщено до паперового конверту, кофту сірого кольору та штани сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору, які було поміщено до паперового конверту, складний ніж камуфляжного кольору, який було поміщено до паперового конверту, білу тканину з нашаруванням речовини бурого кольору, яку було поміщено до паперового конверту, змив речовини бурого кольору з ручки дверей, який було поміщено до паперового конверту, два ножи з чорною рукояткою, один ніж з зеленою рукояткою, два ножи з бежевою рукояткою та чорними візерунками, які було поміщено до паперового конверту, опечатаний паперовий конверт в який поміщено зразок крові на марлі гр. ОСОБА_7 , опечатаний паперовий конверт в який поміщено клапоть шкіри з раною лівого підребер'я ОСОБА_7 , шерстяний светр темно-синього кольору «FIVES» з сірими полосами в лівій передній частині якого мається пошкодження у вигляді розрізу довжиною 3 • см., шириною 1 см., навкруги якого мається нашарування РБК, джинсові штани синього кольору «OSOUAVIET» на штанинах яких мається нашарування РБК, 2 носка синього кольору у білу точку, труси чорного кольору у білу та зелену полосу, 1 кросівок білого кольору фірми «HUITOI», пластикову банку, в яку поміщено шматочки внутрішніх органів від трупа ОСОБА_7 - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_1