Справа № 127/16564/25
Провадження № 2/127/3329/25
11.11.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Бессараб Н.М.,
при секретарі Гондарук В.В.,
за участю представника позивача - адвоката Придувалова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Альянс Україна», за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою, -
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кредитної спілки «Альянс Україна», за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просила визнати поруку, що виникла на підставі договору поруки №612-07к від 21.05.2007, укладеного між ОСОБА_1 як поручителем та Кредитною спілкою «Альянс Україна» як кредитором, припиненою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.05.2007 між ОСОБА_2 як позичальником та кредитною спілкою «Альянс Україна» (було укладено Договір кредиту №612-07к. Цього ж дня, між ОСОБА_1 як іпотекодавцем та кредитною спілкою «Альянс Україна» як іпотекодержателем було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дібровою Л.О. Згідно умов даного договору іпотеки позивач як майновий поручитель ОСОБА_2 для забезпечення зобов'язань останнього за Договором кредиту передала відповідачу в іпотеку нерухоме майно - будівлі та споруди автозаправної станції-складу паливно-мастильних матеріалів, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Також 21.05.2007 між ОСОБА_1 як поручителем та кредитною спілкою «Альянс Україна» як кредитором було укладено договір поруки №612-07к, згідно умов якого позивач взяла на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 за Договором кредиту. Даним договором було передбачено, що відповідальність поручителя наставала у випадку, коли боржник ( ОСОБА_2 ) не виконував або належним чином не виконував свої грошові зобов'язання перед кредитором згідно Договору кредиту. При цьому, умовами договору поруки було встановлено, що і поручитель і боржник нестимуть солідарну відповідальність перед кредитором. Цього ж дня, 21.05.2007 між ОСОБА_3 як поручителем та кредитною спілкою «Альянс Україна» як кредитором був укладений такий же договір поруки з аналогічним номером та змістом. В подальшому ОСОБА_2 як позичальник уклав з кредитною спілкою «Альянс Україна» ряд додаткових договорів до Договору кредиту, а саме: від 21.05.2007; від 23.05.2007; від 31.05.2007; від 05.06.2007; від 30.09.2007; від 07.12.2007; від 31.03.2008; від 12.09.2008.
06.02.2009 Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» у складі третейського судді Коломійця А.М. по справі 109/08 постановив рішення, яким позов КС «Альянс Україна» було задоволено і вирішено розірвати договір кредиту №612-07к від 21 травня 2007 року та стягнути на користь кредитної спілки солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 2777754,50 коп. та судові витрати у розмірі 150,00 грн. 30.04.2009 ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці було видано виконавчий лист №12нар/09 на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» від 06.02.2009 по справі 109/08. В травні 2009 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до Ленінського районного суду м. Вінниці з заявами про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» від 06.02.2009 по справі 109/08 та рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 березня 2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19.05.2010, в задоволенні заяв про скасування рішення третейського суду - відмовлено.
В подальшому, на підставі договору іпотеки від 27.05.2007, укладеного, як уже зазначалося - між ОСОБА_1 як іпотекодавцем та кредитною спілкою «Альянс Україна» як іпотекодержателем та посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дібровою Л.О., відповідач скористався своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки та реалізував майно, що належало позивачу. Так, 31.05.2011 за результатами проведення торгів з реалізації предмета іпотеки - будівель та споруд автозаправної станції-складу паливно-мастивних матеріалів, що належать на праві власності ОСОБА_1 і знаходяться в АДРЕСА_1 , дане нерухоме майно було придбане за 240000 грн. приватним підприємством «Фірма «Яско».
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.11.2016, вирішено видати дублікат виконавчого листа №12нар/09 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Альянс Україна» заборгованості в розмірі 2777754,50 грн. та судових витрат (третейський збір) в розмірі 150 грн., згідно ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.04.2009 у справі №12нар/09 про видачу виконавчих листів на виконання рішення третейського суду. Та ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2017 по справі №127/4817/17 було поновлено КС «Альянс Україна» строк для пред'явлення дубліката виконавчого листа №12нар/09.
Наразі за виконавчим листом №12нар/09 Тиврівським ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) здійснюється виконавче провадження №61444119, яке було відкрите 05.03.2020, що підтверджується інформаційною довідкою з Автоматизованої системи виконавчого провадження. Зокрема, в ході даного виконавчого провадження старшим державним виконавцем ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-західне міжрегіональне управління юстиції (Хмельницький) Бондарчук Т.О. 11.03.2021 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 . Станом на сьогоднішній день позивач продовжує сплачувати відрахування зі своїх доходів на користь відповідача.
Стосовно договору поруки №612-07к від 21.05.2007 слід зазначити, що ОСОБА_1 несе солідарну відповідальність з ОСОБА_2 за виконання останнім своїх зобов'язань за договором кредиту у повному обсязі. Тобто, укладаючи договір поруки №612-07к від 21.05.2007, позивач взяла на себе зобов'язання відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 щодо повернення кредиту у строк до 21.05.2010 зі сплатою процентів у розмірі 0,1644% за кожен день користування.
Проте, в подальшому між ОСОБА_2 та КС «Альянс Україна» було укладено ряд додаткових договорів до Договору кредиту, якими змінено строк повернення кредиту та сплати процентів за його користування. Так, зокрема, в додаткових договорах № 5,6 такий строк було визначено - до 30 травня 2010 року, а в додаткових договорах № 2,3,4,7,8 уже - до 31 травня 2010 року. Збільшення строку кредитування призвело до збільшення обсягу зобов'язань ОСОБА_2 за Договором кредиту внаслідок виникнення у нього обов'язку сплачувати проценти за триваліший строк користування кредитом. У свою чергу, така зміна основного зобов'язання призвела до збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_1 як поручителя ОСОБА_2 . Позивач не надавала свою згоду на укладення вищезазначених додаткових договорів, а договір поруки №612-07к від 21.05.2007 не мітить умов щодо збереження дії поруки у випадку збільшення обсягу основного зобов'язання без згоди поручителя. Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, порука, що виникла на підставі договору поруки №612-07к від 21.05.2007, укладеного між ОСОБА_1 як поручителем та кредитною спілкою «Альянс Україна» як кредитором, припинилася після укладення між ОСОБА_2 та відповідачем додаткових договорів до Договору кредиту, внаслідок яких збільшився строк кредитування, що призвело до збільшення як обсягу зобов'язань самого боржника так і обсягу відповідальності його поручителя. Позивач вважає, що Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» під час розгляду справи 109/08 неправильно застосував норми матеріального права та прийняв незаконне і необгрунтоване рішення в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , вона не приймала участі у розгляді справи №109/08 та була позбавлена можливості звернути увагу суду на наявність підстав для припинення поруки. Позивач переконана, що вирішивши питання про солідарне стягнення заборгованості з неї як з поручителя ОСОБА_2 , третейський суд тим самим вийшов за межі третейської угоди, адже ні договір поруки №612-07к від 21.05.2007, ні навіть договір іпотеки від 21.05.2007 не містять третейського застереження. Окремої третейської угоди ОСОБА_1 з відповідачем також не укладала. Третейське застереження фігурує лише в п. 8.3. Договору кредиту, що був укладений кредитною спілкою з ОСОБА_2 , а тому поширюється тільки на нього, а не на його поручителів. У зв'язку з цим, до компетенції третейського суду правомірно може бути віднесене лише вирішення питання про стягнення заборгованості виключно з самого позичальника. На підставі викладеного, позивач вимушена звернутися до суду із вказаним позовом.
26.06.2025 на адресу суду КС «Альянс Україна» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову (а.с. 58-64). Відзив на позовну заяву мотивований тим, що 21 травня 2007 року між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_2 було укладено Договір Кредиту №612-07к, за яким позичальникові було надано кредитну лінію з лімітом кредитування 360000 грн. Також, 21 травня 2007 року на забезпечення виконання зобов'язань по кредитному Договору №612-07к, між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 було укладено два Договори поруки №612-07к, за якими ОСОБА_1 , ОСОБА_3 взяли на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 . Відповідно до п. 2.1 Договору поруки №612-07к, укладеному між позивачем по справі та відповідачем 1, поручитель бере на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 , що випливають із Договору кредиту №612-07к від 21.05.2007, укладеному між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_2 . Згідно п.3.2 Договору поруки, Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором. Відповідно до п. 1.1 Договору кредиту №612-07к, укладеному 21.05.2007 між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_2 , спілка надає Позичальникові у тимчасове користування кредитну лінію з лімітом кредитування 360000 грн. Згідно п.1.3 Договору, кожен транш кредитної лінії здійснюється на підставі додаткових угод до даного договору. Згідно умов Договору поруки №612-07к укладеного між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_1 , п.5.1 договору, поручитель знайомий з умовами Договору кредиту №612-07к від 21.05.2007. Тобто, позивачу по справі було відомо про умови кредитного договору і що, відповідно до даного кредитного договору спілка надала Позичальникові кредитну лінію з лімітом кредитування 360000 грн. Також позивачу по справі було відомо, що кожен транш кредитної лінії здійснюється на підставі додаткових угод до договору кредиту. Підписуючи оспорюваний Договір поруки, Позичальник погодилася зі всіма умовами кредитного Договору №612-07к від 21.05.2007. Відповідно до п. 2.1 Договору поруки №612-07к від 21.05.2007, Поручитель бере обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 далі - Боржника, що випливають із Договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 року. П.3.2договору. Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Посилання позивача на те, що відповідач 1 свідомо збільшував термін кредитування відповідно до укладених додаткових угод, що суперечило умовам первісного (основного) кредитного договору є безпідставними, так як вже раніше повідомлялося, кожен транш кредитної лінії здійснюється на підставі додаткової угоди. Згідно п. 5 Додаткових договорів, які були укладені між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_2 , додатковий договір є невід'ємною частиною Договору кредиту №612-07к від 21.05.2007. Посилання позивача по справі, як підстава визнання Договору поруки припиненим, на частину першу статті 559 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин де зазначено, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, є помилковим. Положення статті 559 ЦК України стосовно припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов'язання не може застосовуватися до правовідносин, у яких обов'язок поручителя, щодо виконання зобов'язання за основним Договором виник з рішення суду, а не лише з Договору поруки. Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі № 6-172цм15 та у Постанові від 29.03.2017 у справі № 6-2013цс16. 30 квітня 2009 року Ленінський районний суд м.Вінниці розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву КС «Альянс Україна» про видачу виконавчих листів на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» від 06.02.2009 року, ухвалив: видати виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» від 06.02.2009 року по справі №109/08 про розірвання договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 року та солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Альянс Україна» коштів в загальній сумі 2777754,50 грн., а також судові витрати в розмірі 150 грн. Звертають увагу на те, що при розгляді 30.04.2009 Ленінським районним судом міста Вінниці справи за заявою КС «Альянс Україна», про видачу виконавчих листів на виконання рішення третейського суду від 06.02.2009 по справі №109/08, були присутні представники ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов'язання. Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений. Аналогічно, після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника. Такий окремий позов теж не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора, і з тих підстав, що порука припинилася. Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд вже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника не є належним способом захисту. Отже, ухвалення судом рішення в справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості унеможливлює задоволення в іншій судовій справі позову про визнання поруки припиненою, якщо такий позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості. На сьогоднішній день рішення Третейського суду від 06.02.2009 року по справі №109/08 Боржниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не виконане. Виконавчі листи щодо стягнення боргу з вказаних боржників знаходяться на виконанні в відповідних відділах ДВС. Кредитна спілка вже зазначала, що відповідно до умов спірного Договору поруки №612-07к, укладеному 21.05.2007 між Позивачем та Відповідачем по справі, Поручитель та Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором. Ця солідарна відповідальність Боржників визнана судом і постановлене відповідне рішення суду, яке на сьогодні в повному обсязі Боржниками не виконане. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Крім того, Позивачем пропущені всі строки позовної давності на звернення з даним позовом до суду. Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, тому КС «Альянс Україна» просить застосувати строки позовної давності (а.с. 72-73).
09.07.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 89-92), відповідно до якої просить позов задоволити. Відповідь на відзив мотивована тим, що у відзиві відповідач зазначає: посилання позивача на те, що відповідач свідомо збільшував термін кредитування відповідно до укладених додаткових угод, що суперечило умовам первісного (основного) кредитного договору є безпідставними, так як вже раніше повідомлялося, кожен транш кредитної лінії здійснюється на підставі додаткової угоди. Згідно п. 5 Додаткових договорів, які були укладенні між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_2 , додатковий договір є невід'ємною частиною Договору кредиту №612-07к від 21.05.2007. Проте таке твердження відповідача жодним чином не спростовує тих обставин, що: додатковими договорами було змінено строк повернення кредиту та процентів за користування ним (в основному договорі (п. 2.2.) строк повернення кредиту та процентів встановлено 21.05.2010, в додаткових договорах № 5,6 такий строк уже було визначено - до 30 травня 2010 року, а в додаткових договорах № 2,3,4,7,8 уже - до 31 травня 2010 року); така зміна строку повернення кредиту та процентів за користування ним призвела до збільшення строку кредитування, і, як наслідок збільшила обсяг зобов'язань ОСОБА_2 за Договором кредиту у зв'язку з виникненням у нього обов'язку сплачувати проценти за більш тривалий строк користування кредитом; у свою чергу, збільшення обсягу зобов'язань ОСОБА_2 призвело до збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_1 як поручителя ОСОБА_2 ; при цьому ОСОБА_1 своєї згоди на зміну строку повернення кредиту та процентів за користування ним (в т.ч. - і шляхом укладення вищезазначених додаткових договорів чи будь-яких інших додаткових угод, доповнень і т.п.) не надавала, а договір поруки №612-07к від 21.05.2007 не мітить умов щодо збереження дії поруки у випадку збільшення обсягу основного зобов'язання без згоди поручителя; у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, порука припиняється відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України. У вищенаведеному твердженні відповідача в контексті збільшення обсягу відповідальності поручителя хотілося б окремо звернути увагу суду на таке: відповідач зазначає, що кожен транш кредитної лінії здійснюється на підставі додаткової угоди; якщо трактувати суми коштів, зазначені в додаткових договорах з такої позиції відповідача, тобто як суми окремих траншів за кредитною лінією, то загальний розмір таких сум значно перевищує розмір кредитної лінії, визначеної Договором кредиту №612- 07к від 21.05.2007 - 360 000 грн., що знову ж таки свідчить про збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди; якщо ж трактувати умови даних додаткових договорів дослівно і вважати суми коштів, зазначених у них, сумами залишку по кредиту, тобто - сумами, які позичальник залишився винен кредитору станом на дату укладення такого додаткового договору, то згідно п. 1,2 додаткового договору № 8 від 12.09.2008 до договору кредиту № 612-07к від 21 травня 2007 року, сума залишку по кредиту складає 59 583,00 грн. Тобто, станом на 12.09.2008 позичальник заборгував кредитору за договором кредиту № 612-07к лише 59583,00 грн. При цьому, 09.12.2008 (майже через 3 місяці) відповідач уже звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» зі своїм позовом про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості. Тому позивачу стає незрозумілим та здається явно несправедливим те, як борг у розмірі 59 583,00 грн. менше ніж за три місяці міг перетворитися у 2 777 754, 50 коп. (суму у 46 разів більшу), які були стягнуті на користь кредитної спілки солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» від 06.02.2009 по справі 109/08. На думку позивача, порука на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України припиняється не у зв'язку з прийняттям судом рішення про визнання поруки припиненою, а внаслідок виникнення обставин, передбачених даною нормою права, тобто - в силу припису закону. Суд же своїм рішенням лише встановлює виникнення таких обставин та констатує факт припинення поруки, тобто - факт, який має юридичне значення для захисту прав та інтересів поручителя. З мотивувальної частини рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» від 06.02.2009, прийнятого по справі 109/08, взагалі не вбачається, що під час розгляду справи даним судом досліджувалося питання припинення поруки з підстав, передбачених ч. 1 ст. 559 ЦК України, щодо зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його відповідальність. ОСОБА_1 не приймала участі у розгляді Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» справи №109/08 та була позбавлена можливості звернути увагу суду на наявність підстав для припинення поруки. Специфіка оскарження рішення третейського суду, визначена законом України «Про третейські суди» не дозволяє оскаржити його з підстав неправильного застосуванні судом норм матеріального права чи неповноти з'ясування обставин, що мають значення для справи. Ні договір поруки № 612-07к від 21.05.2007, ні навіть договір іпотеки від 21.05.2007 не містять третейського застереження, окремої третейської угоди ОСОБА_1 з відповідачем також не укладала, тому вона все-таки намагалася оскаржити рішення третейського суду, вважаючи його незаконним, хоча б і з підстав відсутності між нею та кредитною спілкою третейської угоди, однак навіть дана обставина неправомірно була не взята до уваги судом апеляційної інстанції з посиланням на п. 8.3. Договору кредиту №612-07к, укладеного між кредитною спілкою та ОСОБА_2 (а не самою ОСОБА_1 ). Наразі продовжується стягнення коштів в примусовому порядку у виконавчому провадженні з ОСОБА_1 як поручителя ОСОБА_2 , незважаючи на те, що її порука за приписами ч. 1 ст. 559 ЦК України припинилася ще в 2008 році, з моменту укладення ОСОБА_2 додаткових договорів, якими було змінено у сторону збільшення строк кредитування. Крім того, вказана позовна заява подана ОСОБА_1 з метою припинення порушень її прав, які полягають у примусовому стягненні коштів з позивача на користь відповідача за порукою, яка фактично в силу приписів ч. 1 ст. 559 ЦК України була припинена ще в 2008 році. Однак, не зважаючи на припинення поруки на підставі закону, порушення прав позивача, продовжуються по теперішній час. Тому, враховуючи триваючий характер порушень прав позивача, пов'язаних з порукою, що виникла на підставі договору №612-07к від 21.05.2007, ОСОБА_1 вважає, що на даний позов про визнання такої поруки припиненою вимоги щодо строків позовної давності не поширюються, оскільки і досі існує порушення її прав.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Придувалов В.В. позовні вимоги підтримав за обставин викладених в позовній заяві та відповіді на відзив, просив позовні вимоги задоволити. На запитання суду повідомив, що коли у 2017 році відповідач звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, тоді й позивачка дізналася про порушення свого права. Строки позовної давності позивачем не пропущені.
Представник відповідача кредитної спілки «Альянс Україна» голова правління Солдатова Н.І., до судового засідання не з'явилася, однак на адресу суду надіслала відзив на позовну заяву та заяву, відповідно до якої просила слухати справу в її відсутність.
Треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, заяви про розгляд справи у їх відсутність та будь-яких інших заяв і клопотань до суду не подавали, а тому суд розглянув справу в їх відсутність.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 21 травня 2007 року між Кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №612-07к, за яким Позичальникові було надано кредитну лінію з лімітом кредитування 360000 грн.
Пунктом 2.2 договору кредиту передбачено, що ОСОБА_2 зобов'язується повернути кредит та проценти за його користування до 21 травня 2010 року.
В розділі 3 вказаного договору кредиту та п. 3.1 встановлено, що ОСОБА_2 зобов'язується сплачувати не пізніше ніж 21-го (двадцять один) числа кожного наступного місяця плату за користування кредитом за попередній місяць (проценти), та частину основної суми кредиту згідно умовного графіку наведеного в табл. 1 та таблицях до додаткових угод. Розмір процентів за користування кредитом, в разі належного виконання позичальником своїх обов'язків за даним договором становить 0,1644% за день плюс один процент від суми кредиту, які сплачуються позичальником одноразово в день отримання кредиту.
Додатковим договором №1 від 21.05.2007 до договору кредиту №612-07 к від 21.05.2007 визначено, що сума залишку кредиту складає 71680 гривень 00 копійок, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 21.05.2010.
Додатковим договором №2 від 23.05.2007 до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 визначено, що сума залишку кредиту складає 270000 гривень 00 копійок, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010.
Згідно додаткового договору №3 від 31.05.2007 до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 сума залишку кредиту складає 10000 гривень 00 копійок, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010.
Додатковим договором №4 від 05.06.2007 до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 визначено, що сума залишку кредиту складає 10 000 гривень, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010.
Згідно додаткового договору №5 від 30.09.2007 до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 сума залишку кредиту складає 30847 гривень 00 копійок, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 30.05.2010.
Додатковим договором №6 від 07.12.2007 до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 визначено, що сума залишку кредиту складає 21622 гривні 00 копійок, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 30.05.2010.
Згідно додаткового договору №1 від 31.03.2008 до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 сума залишку кредиту складає 37138 гривень 92 копійки, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010.
Додатковим договором №8 від 12.09.2008 до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 року сума залишку кредиту складає 59583 гривні 00 копійок, разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010.
21 травня 2007 року на забезпечення виконання зобов'язань по кредитному Договору №612-07к між Кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 було укладено два Договори поруки №612-07к, за якими ОСОБА_1 , ОСОБА_3 взяли на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 , що випливають із Договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 (а.с. 19, 20).
Відповідно до п. 2.1 Договору поруки №612-07к, Поручитель бере на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 , що випливають із Договору кредиту №612-07к від 21.05.2007, укладеного між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 3.2 Договору поруки Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.
В розділі 4 п. 4.1 договору кредиту визначено, що вимоги по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом забезпечується іпотекою.
21.05.2007 між КС «Альянс Україна», з однієї сторони, та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , з іншої сторони, укладено договір іпотеки, де в Розділі «Терміни та визначення» вказано, що предметом іпотеки за даним договором є: будівлі і споруди автозаправної станції - складу паливно-мастильних матеріалів, що знаходяться в АДРЕСА_1 , а саме: - операторська АЗС з навісом, літери «А,а», загальною площею 4,8 м2, огорожа № 1-2, розпашні ворота № 3; -підземні резервуари для паливо-мастильних матеріалів: по 5 м3 - з № 4 по № 7, по 50 м3 - №№ 8, 9, 12, 16 ґ; по 25 м3 - №№ 10,11,13,14,15; по 75 м3 - №17; - надземні резервуари для пального по 3 м.кв.- №№ 18,19; по 5 м.кв. - АДРЕСА_2 ; по 25 м.кв. - АДРЕСА_3 ; по 20 м3- № 22; по 50 м3- з №23 по №26; - 4 паливно-розливні колонки з № 27 по № 30, асфальтове покриття № 31, які належать Іпотекодавцям на підставі Свідоцтва про право власності на будівлі і споруди автозаправної станції - складу паливно-мастильних матеріалів, виданого 01 грудня 2006 року Виконавчим комітетом Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області, та зареєстрованого Тиврівським районним структурним підрозділом Комунального підприємства «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 12 грудня 2006 року в реєстрову книгу за № 1, за реєстровим номером 18 (а.с. 21-25).
Відповідно до п. 4.1 вищевказаного договору іпотеки зазначено, що за рахунок майна Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодування збитків, які виникли у зв'язку із прострочкою виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором, витратами пов'язаними з утриманням та збереженням майна, витратами на страхування майна, та інші витрати обумовлені виконанням умов цього договору.
Відповідно до п. 4.5 вищевказаного договору іпотеки зазначено, що реалізація майна здійснюється Іпотекодержателем самостійно шляхом укладення від свого імені договорів купівлі-продажу майна з третіми особами, а у разі звернення стягнення на підставі рішення суду, або виконавчого напису нотаріуса - з порядку, визначеному ЗУ «Про іпотеку».
06 лютого 2009 року Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» у складі третейського судді Коломійця А.М. по справі №109/08 постановлено рішення, яким було задоволено позов Кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про дострокове розірвання Договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 року та стягнення солідарно боргу за кредитним договором (а.с. 26-28).
30 квітня 2009 року Ленінський районний суд м. Вінниці, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву КС «Альянс Україна» про видачу виконавчих листів на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» від 06.02.2009, ухвалив видати виконавчий лист на виконання рішення Постійно третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» від 06.02.2009 по справі №109/08 про розірвання договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 та солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Альянс Україна» коштів в загальній сумі 2777754,50 грн, а також судові витрати в розмірі 150 грн. (а.с. 66).
27 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулися до Ленінського районного суду міста Вінниці з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській організації «Альянс» від 06 лютого 2009 року.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 березня 2010 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду від 06.02.2009 року - відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19.05.2010 по справі №22-1726/10 апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 відхилено, рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 березня 2010 року залишено без змін (а.с. 71).
Наразі за виконавчим листом №12нар/09, виданим 24.06.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області, Тиврівським ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) здійснюється виконавче провадження №61444119, яке було відкрите 05.03.2020. Зокрема, в ході даного виконавчого провадження старшим державним виконавцем ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-західне міжрегіональне управління юстиції (Хмельницький) Бондарчук Т.О. 11.03.2021 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Згідно з ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язанням, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми закону, збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності, тощо.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 21 травня 2007 року між Кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №612-07к, за яким Позичальникові було надано кредитну лінію з лімітом кредитування 360000 грн.
Пунктом 2.2 договору кредиту передбачено, що ОСОБА_2 зобов'язується повернути кредит та проценти за його користування до 21 травня 2010 року.
В розділі 3 вказаного договору кредиту та п. 3.1 встановлено, що ОСОБА_2 зобов'язується сплачувати не пізніше ніж 21-го (двадцять один) числа кожного наступного місяця плату за користування кредитом за попередній місяць (проценти), та частину основної суми кредиту згідно умовного графіку наведеного в табл. 1 та таблицях до додаткових угод. Розмір процентів за користування кредитом, в разі належного виконання позичальником своїх обов'язків за даним договором становить 0,1644% за день плюс один процент від суми кредиту, які сплачуються позичальником одноразово в день отримання кредиту.
На підставі укладених між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_2 додаткових договорів до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007, а саме: додаткового договору №2 від 23.05.2007 разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010; додаткового договору №3 від 31.05.2007 разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010; додаткового договору №4 від 05.06.2007 разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010; додаткового договору №5 від 30.09.2007 разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 30.05.2010; додаткового договору №6 від 07.12.2007 разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 30.05.2010; додаткового договору №1 від 31.03.2008 разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010; додаткового договору №8 від 12.09.2008 разом з графіком сплати залишкової суми позички, терміном дії до 31.05.2010, були затверджені нові графіки погашення заборгованості по кредиту та процентів по ньому, які відповідно п. 5 цих додаткових договорів є невід'ємними частинами договору кредиту №612-07к від 21.05.2007.
Отже, внаслідок укладення зазначених вище додаткових договорів збільшився термін виконання основного зобов'язання (відстрочення виконання) ОСОБА_2 за кредитним договором №612-07к від 21.05.2007.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що при цьому додаткові договори поруки між Кредитною спілкою «Альянс Україна» та поручителем ОСОБА_1 не укладалися.
Таким чином, обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_1 за додатковими договорами до договору кредиту №612-07к від 21.05.2007, а саме: додаткового договору №2 від 23.05.2007; додаткового договору №3 від 31.05.2007; додаткового договору №4 від 05.06.2007; додаткового договору №5 від 30.09.2007; додаткового договору №6 від 07.12.2007; додаткового договору №1 від 31.03.2008; додаткового договору №8 від 12.09.2008 збільшився без її згоди.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що у зв'язку зі зміною зобов'язання без згоди поручителя ОСОБА_1 порука, яка виникла на підставі договору поруки №612-07к від 21.05.2007, є припиненою.
Щодо доводів відповідача про встановлення обставин справи рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» у складі третейського судді Коломійця А.М. від 06.02.2009 по справі №109/08, яким було задоволено позов Кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про дострокове розірвання Договору кредиту №612-07к від 21.05.2007 року та стягнення солідарно боргу за кредитним договором.
З рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Альянс» у складі третейського судді Коломійця А.М. від 06.02.2009 по справі №109/08 вбачається, що ОСОБА_1 не приймала участі при розгляді справи третейським судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Разом з тим, ч. 5 ст. 82 ЦПК України не містить в собі зазначення про рішення третейського суду, а тому суд вважає, що у даній справі підлягають доказуванню обставини припинення поруки в загальному порядку.
Вирішуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлюється у три роки.
Таким чином, на протязі саме цього строку особа, чиї права порушені, має право звернутись до суду.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).
Згідно з ч. 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За змістом статей 256, 267 ЦК України суд може відмовити в позові через сплив без поважних причин строку звернення до суду лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог і спливу строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Судом встановлено, що за виконавчим листом №12нар/09, виданим 24.06.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області, Тиврівським ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) здійснюється виконавче провадження №61444119, яке було відкрите 05.03.2020.
На запитання суду представник позивача повідомив, що коли у 2017 році відповідач звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, тоді й позивачка дізналася про порушення свого права. Строки позовної давності позивачем не пропущені.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень по справі №127/4817/17 та системи Д-3 Вінницького міського суду Вінницької області, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2017, яка набрала законної сили 23.06.2017 відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 23.06.2017, поновлено кредитній спілці «Альянс Україна» строк для пред'явлення дубліката виконавчого листа №12нар/09 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Альянс Україна» заборгованості в розмірі 2 777 754 грн. 50 коп. та судових витрат (третейський збір) в розмірі 150 грн., згідно ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 квітня 2009 року у справі №12нар/09 про видачу виконавчих листів на виконання рішення третейського суду.
Таким чином, оскільки позивач дізналася про порушення свого права в квітні 2017 року, тому мала право звернутися до суду з цим позовом до квітня 2020 року.
У той же час, позивач звернулася до суду з цим позовом 28.05.2025.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» визначено, що з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Тобто строки, передбачені статтею 257 ЦК України (загальна позовна давність) продовжено на строк дії карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року відмінено з 24 год 00 хв 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
При цьому, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався і діяв на момент звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом.
Отже, враховуючи факт продовження загального строку позовної давності визначеного статтею 257 ЦК України, внаслідок введення карантину (п. 12 Перехідних положень ЦК України), а згодом воєнного стану (п. 19 Перехідних положень ЦК України) суд вважає, що загальний строк позовної давності в три роки продовжено та позивачем не пропущено при зверненні до суду із даним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги задоволити.
Визнати поруку, яка виникла на підставі договору поруки №612-07к від 21.05.2007, укладеного між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Альянс Україна», припиненою.
Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Кредитна спілка «Альянс Україна», код ЄДРПОУ 26285767, адреса: вул. Червонохрестівська, 6, кімн. 1, м. Вінниця.
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 .
Повний текст рішення суду складено 21.11.2025.
Суддя: