Справа №127/35712/25
Провадження № 2/127/8231/25
19 листопада 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Так, відповідно положень до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
З наведених норм вбачається, що звертаючись із позовною заявою до суду, позивач має визначити у позовній заяві, зокрема і спосіб захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зміст позовних вимог щодо відповідачів. Отже, зверненню до суду із позовною заявою передує наявність обставин щодо порушення права позивача.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Під порушенням цивільного права слід розуміти наслідок протиправної поведінки контрагента (правопорушника), діями якого завдано шкоду суб'єктивним правам та інтересам правомочної сторони.
Слід звернути увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 січня 2021 року по справі №522/1528/15-ц дійшла висновків, які, в тому числі, стосуються завдань цивільного судочинства як процесу, що направлений на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зокрема відмічено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Наразі у прохальній частині позовної заяви позивач просить встановити земельний сервітут на право проходу до газового лічильника з метою зняття його показників, демонтажу, перенесення на свою половину будинку та підключення до газової мережі.
Відповідно до ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
У постановах Верховного Суду від 05.11.2024 у справі №923/898/21, від 12.06.2019 №487/4106/14-ц, від 14.08.2019 №653/2704/16-ц, від 09.10.2019 №1512/3008/2012, зроблено висновок, що земельний сервітут може бути встановлений судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі недосягнення домовленості між цією особою та власником (володільцем) земельної ділянки. Умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, тобто якщо власник земельної ділянки відмовляється укласти угоду про встановлення земельного сервітуту або сторони не можуть дійти згоди про його умови.
Отже, позивачу необхідно конкретизувати зміст заявлених позовних вимог з обґрунтуванням обраного позивачем способу захисту та чітко сформованих вимог у залежності від очікуваних наслідків розв'язання спору, навести обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги відповідно до норм матеріального права із посиланням на конкретні докази в підтвердження підстав позову, а також порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи інтересів, зважаючи на те, що відповідач має право бути належним чином обізнаний про вимоги, від яких слід захищатися або вимоги, які можуть визнаватися відповідачем.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. За змістом ст. 83 ЦПК України докази додаються разом з подання до суду позовної заяви.
Наразі в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона не має доступу до належного їй газового лічильника, так як він розташований на земельній ділянці, що перебуває у приватній власності відповідача ОСОБА_2 , проте жодних доказів на підтвердження обставин щодо розташування такого лічильника газу, у тому числі технічної документації, до позовної заяви не додано.
В порушення п.п. 7, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить: відомостей вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
При цьому, всупереч п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору та докази на підтвердження вчинення дій щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди між сторонами.
Позивачу слід звернути увагу на положення ст. 83 ЦПК України, відповідно до яких позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а разі неможливості їх надати вправі подати відповідне клопотання, яке повинно відповідати положенням ч. 2 ст. 84 ЦПК України.
Крім того, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем у позовній заяві не зазначено номер і серію паспорта відповідача (якщо такі відомості позивачу відомі), а також не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачів, підтвердженням чого можуть бути витяги про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС в підсистемі "Електронний суд".
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Частиною п'ятою ст. 95 вказаного Закону передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Натомість копії доданих до позовної заяви документів не засвідчені належним чином, а в примірнику для відповідача копії документів надано не у повному обсязі, тобто не всі, що додані до позовної заяви в примірнику для суду, зокрема, не додано копії свідоцтва про право на спадщину за законом та витягу з державного реєстру речових прав від 05.11.2020.
Таким чином, позивачу слід надати копії засвідчених належним чином документів, що додаються до позовної заяви, у повному обсязі, в примірнику для суду та відповідача завірені у відповідності до вимог ч. 5 ст. 95 ЦПК України, надіславши їх на адресу суду.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту - залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна