Провадження № 33/803/3007/25 Справа № 181/2208/25 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т.А Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
19 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Конрадій М.В.(в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу, з доповненнями захисника Кравчуна Дмитра Вікторовича особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ в/ч НОМЕР_1 який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
на постанову судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
У постанові суду зазначено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 830796 від 05.06.2025, о 15:00 годині 05.06.2025 в с.Слов'янка по вул. Центральній ОСОБА_1 керував скутером Хонда Діо, без номерного знака, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Водій від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під запис на боді-камеру № 795678. Правопорушення вчинено особою, яка порушила п. 2.5 ПДР - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови суду як незаконної та необґрунтованої.
Посилається на те, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП всебічно не з'ясувавши усіх обставин події, оскільки викладені у постанові висновки суду про наявність в діях апелянт складу адміністративного правопорушення не ґрунтуються на доказах, що містять в матеріалах справи та не відповідають фактичним обставинам справи.
Просить постанову Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 11.08.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП щодо нього скасувати за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Захисник Кравчун Д.В. в доповненнях до апеляційної скарги зазначає про те, що згідно таймінгу відеофіксації з нагрудної боді камери співробітника поліції №795634 (фрагменти запису з 49 хв. 40 сек. до 49 хв. 50 сек.) поліцейський зазначає, що складений протокол за ч.1 ст 130 КУпАП. Далі ОСОБА_1 підписує та отримує копію протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП (копія протоколу додається до доповненої апеляційної скарги).
У подальшому поліцейські підробили та переписали протокол, незаконно змінивши кваліфікацію на ч.3 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що відповідно до ч.3 ст. 35 ЗУ “Про національну поліцію», поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Однак з матеріалів справи та відеозаписів вбачається, що поліцейські не зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . У даному випадку факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом відсутній, докази зворотнього матеріали справи не містять.
Наявні в матеріалах справи відеозаписи були отримані в порушення вимог п.п.5,6,9 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС 18.12.2018 № 1026, а саме відеозйомка на боді камери співробітників поліції велась не безперервно, відсутня зупинка транспортного засобу, відсутній факт керування транспортним засобом, тобто відеозапис не відображає фактичних обставин справи.
Згідно постанови Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а, зазначено що приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі) не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Отже відеозапис який наявний в матеріалах справи як доказ є недопустимим та не достовірним.
На підставі наведеного, захисник просить постанову Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 11.08.2025 по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП - скасувати, провадження закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи думку захисника Кондратій М.В., яка не заперечувала проти розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає можливим проведення апеляційний розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП.
Під час апеляційного перегляду справи захисник Конрадій М.В. підтримала доводи поданої апеляційної скарги з врахуванням доповнень, наполягала на її задоволенні, просила постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №830796 від 05.06.2024, складеного щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КУпАП (а.с.1) вбачається, що о 15:00 годині 05.06.2025 в с. Слов'янка, вул. Центральна, ОСОБА_1 керував скутером Хонда Діо, без номерного знака, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Водій від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під запис на боді-камеру. Водій порушив вимоги п. 2.5 Правил Дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У графі “Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено “від надання пояснень відмовився».
Вказано, що тимчасово документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено про час, дату та місце розгляду справи, про що у протоколі міститься власноручний підпис ОСОБА_1 .
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих працівникам поліції на місці події, він відмовився від надання будь-яких пояснень на підставі ст. 63 Конституції України (а.с.2).
З рапорту працівника поліції убачається, що 05.06.2025 під час патрулювання в с. Слов'янка по вул. Центральній, за порушення ПДР було зупинено скутер Хонда-Діо, без номерного знаку, під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з останнім у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Водію запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу алкотестер Драгер 6810 та у медичному закладі, на що останній відмовився. Щодо ОСОБА_1 складено адміністративні матеріали за ч.3 ст. 130, ч.4 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.6 ст. 121 КУпАП (а.с.3).
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобі з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 05.06.2025 водія ОСОБА_1 направлено до закладу охорони здоров'я у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія ОСОБА_1 (а.с.4).
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не виразна мова. Огляд за допомогою алкотестеру Драгер 6810 не проводився у зв'язку з відмовою водія. Акт підписаний працівником поліції, який його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с.5).
Згідно постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26.11.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення (а.с.7).
За постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.06.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.6 ст. 121 КУпАП (а.с.9).
Відповідно до розписки ОСОБА_2 , він отримав від працівників поліції транспортний засіб Хонда Діо з д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , та зобов'язується не допускати останнього до керування транспортним засобом до повного витверезвлення (а.с.10).
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис, який міститься на одному DVD-R диску, долученого до матеріалів справи (а.с.12).
Так, на диску містяться два відеофайли під назвою «захаркін 05.06.2025» та «захаркін 05.06».
На відеофайлі «захаркін 05.06.2025» наявний запис з нагрудної камери працівника поліції № 795678 від 05.06.2025 тривалістю 14:52:34-15:42:40 годин.
Працівник поліції підходить до скутеру, який зупинений на узбіччі дороги, поряд з транспортним засобом знаходиться водій, як потім буде з'ясовано ОСОБА_1 , на пасажирському сидінні скутеру знаходиться інший чоловік. ОСОБА_1 заглушив мотор транспортного засобу.
Працівник поліції до ОСОБА_1 : «Ви вживали спиртні напої? Чую запах алкоголю. Згідно п. 2.5 ПДР пропоную Вам пройти огляд на встановлення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобі за допомогою алкотестер Драгер або у закладі охорони здоров'я. У разі відмови від проходження огляду щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Надайте будь ласка посвідчення водія чи інше посвідчення особи».
ОСОБА_1 : «Хлопці, ми ж тихенько… Ми живемо тут два мерти від дороги… будь ласка…»
ОСОБА_1 показав працівнику поліції посвідчення водія через застосунок «Дія».
ОСОБА_1 : «Ми поїхали лише за бензином. У нас немає машини, щоб кататись. Ми лише на скутері. Будь ласка, я прошу по-людські…»
Працівник поліції о 14:57:42 годині: « ОСОБА_3 , Ви будете проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестер Драгер? Декілька днів назад у Вас вже була ст. 130 КУпАП, у тому році також…»
ОСОБА_1 : «Немає там 130-ї, я був тверезий, тільки розбив автомобіль. У тому році у м. Житомир була ст. 130 КУпАП, я згоден».
Працівник поліції: «24 квітня була ст. 130 КУпАП?»
ОСОБА_1 о 14:59:45 годині: «Я кину цього скутера, ви мене не побачите. Ми їздимо на тому, що у нас є…»
Працівник поліції: «Якби Ви їздили тверезий, ніхто би Вам нічого не сказав».
ОСОБА_1 : «Ви мене пойміть теж».
Працівник поліції о 15:00:11 годині: «Ви будете проходити огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння?»
ОСОБА_1 : «Вибачте мене».
Працівник поліції: «Ні. Я Вас попередив, що згідно ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» ведеться повно фіксація».
ОСОБА_1 : «Ще на рік позбавлення прав по ст. 130 КУпАП?»
Працівник поліції: «Це не я вирішую, а суд. Будете проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу?»
ОСОБА_1 о 15:04:17 годин: «Ні».
Працівник поліції: «Відмовляєтесь?»
ОСОБА_1 : «Так».
Працівник поліції: «В лікарню поїдете?»
ОСОБА_1 о 15:04:22 годині: «Ні».
Працівник поліції: «Щодо Вас буде складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 125 КУпАП за керування транспортним засобом без захисного шолому; за ч.4 ст. 126 КУпАП за керування, не зважаючи на те, що Ви позбавлені права керування транспортним засобом; а також протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП за відмові від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння».
Потім працівник поліції роз'яснив водію ОСОБА_1 його процесуальні права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та попросив очікувати, поки будуть складені адміністративні матеріали.
На відеозаписі зафіксовано складання працівниками поліції адміністративних матеріалів, оголошення їх змісту водію ОСОБА_1 , підписання останнім процесуальних документів та отримання ним їх копій.
На відеофайлі під назвою «захаркін 05.06» наявний запис з нагрудної камери працівника поліції № 795634 від 05.06.2025 тривалістю 14:52:34-15:42:43 годин, на якому зафіксовані дані, аналогічні викладеним вище з камери № 795678.
Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим, відповідно до ст. 31 Закону України “Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Тому долучений відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номери нагрудних камер працівників поліції, ці ж номери камер зазначені і на відеозаписі, долученому до матеріалів провадження.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками сп'яніння та відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі.
Зазначені на вказаному відеофайлі фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення, рапорті співробітника поліції інформації спростовують твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
З відеозапису з нагрудних камер поліцейських убачається, що останні зупинили скутер Хонда-Діо під керуванням водія ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху, а саме за керування ним транспортним засобом без держаного номерного знаку та без захисного шолому. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 було встановлено, що транспортний засіб Хонда-Діо не був зареєстрований у встановленому законом порядку, а водій ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами, згідно постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26.11.2024.
Наведені обставини підтверджуються копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.06.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.6 ст. 121 КУпАП (а.с.9), та копією постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26.11.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення (а.с.7).
Хоча наданим відеозаписом не зафіксовано перебування ОСОБА_1 за кермом скутера саме під час його руху, на що звертає увагу захисник у доповненнях до апеляційної скарги, але він в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер, так і у медичному закладі. При цьому апеляційній суд зауважує, що водій ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не тільки не заперечував факт керування ним транспортним засобом, а й підтверджував його, повідомляючи, що вони з товаришем їхали по бензин на скутері, оскільки декілька днів тому він розбив машину; їхали тихенько, проживають недалеко від дороги, просив його не карати тощо.
Крім того, водій ОСОБА_1 не заперечував факт порушення ним під час керування транспортним засобом правил дорожнього руху, а саме керування скутером без захисного шолому, за що його і зупинили працівники поліції.
Таким чином доводи адвоката про те, що працівники поліції не зупиняли транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 , не повідомляли про причину зупинки його транспортного засобу - не заслуговують на увагу і спростовуються сукупністю доказів по справі.
Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі сторона захисту не оспорює сам факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а оспорює лише наявність доказів керування ним транспортним засобом та повідомлення працівниками поліції причини його зупинки.
Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння при обставинах встановлених постановою судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 11.08.2025, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України.
У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні вказаного правопорушення.
Посилання сторони захисту на те, що у порушення вимог Інструкції із застосування
органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС 18.12.2018 № 1026 відеозйомка на боді камери співробітників поліції велась не безперервно, відсутня зупинка транспортного засобу, відсутній факт керування транспортним засобом, тобто відеозапис не відображає фактичних обставин справи, не свідчить про недопустимість та недостовірність цього доказу.
На долученому до матеріалів справи диску наявні два відеофайли під назвою «захаркін 05.06.2025», на якому міститься запис з нагрудної камери працівника поліції № 795678 від 05.06.2025 тривалістю 14:52:34-15:42:40 години; та «захаркін 05.06», на якому міститься запис з нагрудної камери працівника поліції № 795634 від 05.06.2025 тривалістю 14:52:34-15:42:43 годин. Ці записи є безперервними і у повній мірі відображають обставини вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме відмову від проходження огляду, неодноразово запропонованого працівниками поліції, як на місці за допомогою алкотестеру Драгер, так і у медичному закладі.
Апеляційний суд зазначає, що фіксація правопорушення була здійснена працівниками поліції технічними засобами відеофіксації відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, а сам відеозапис, який приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення у справі, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, тому він є належним та допустимим доказом у справі, який узгоджується з всією сукупністю доказів, досліджених судом під час розгляду даної справи.
Разом з цим, на переконання апеляційного суду, є некоректними посилання захисника на правову позицію КАС Верховного Суду, викладену у постанові від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а, оскільки ці висновки стосуються правовідносин, що регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, а отже є відмінними від правовідносин, які існують у нашій справі та які регулюються нормами КУпАП, зокрема, статтею 251 цього Кодексу.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_1 протягом року двічі піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26.11.2024, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, вчинених 24.04.2024 та 25.04.2024 (а.с.7).
Таким чином по справі встановлено, що ОСОБА_1 протягом року один раз піддавався адміністративному стягненню за ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому його дії слід перекваліфікувати на ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вказаним обставинам суд першої інстанції уваги не надав, а тому оскаржувану постанову слід змінити, частково задовольнивши апеляційну скаргу.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення, апеляційний суд, згідно вимог ст.33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а тому необхідним та достатнім для виховання особи, запобігання вчиненню ним нових правопорушень слід призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч.2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 з доповненнями, поданими захисником Кравчуном Д.В. слід задовольнити частково, постанову судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2025 року - змінити в частині кваліфікації дій ОСОБА_1 та призначення йому адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу, з доповненнями захисника Кравчуна Дмитра Вікторовича та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Постанову судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП - змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.3 ст.130 КУпАП на ч.2 ст.130 КУпАП та накласти на нього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО