"24" листопада 2025 р. Єдиний унікальний номер судової справи 150/771/25
Номер провадження 2-а/150/44/25
24 листопада 2025 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Суперсона С.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Томай Катерина Олександрівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Позов мотивований тим, що постановою відповідача від 17.06.2025 № 1307 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що він не оновив військово-облікові дані. Сторона позивача вважає постанову протиправною посилаючись на те, що вона не містить інформації щодо обставин вчинення правопорушення, зібрані докази, на підставі яких уповноважена особа дійшла висновку про винуватість позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП; з огляду на примітку до ст.210 КУпАП посилається на те, що відповідачем не надано доказів неможливості отримання відомостей у Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. стосовно ОСОБА_1 , зі змісту оскаржуваної постанови для позивача не зрозуміло, які саме дані він не оновив; відповідач мав можливість та отримав із системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС "ОБЕРІГ" персональні дані військовозобов'язаного, тому підстав для притягнення позивача до відповідальності за не оновлення даних не було; при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було допущено порушення Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, адже він не містить відомостей про місце, час і суть правопорушення, нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за правопорушення та докази, які підтверджують його вчинення.
Щодо протоколу також сторона позивача зазначає, що він був складений за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а оскаржувана постанова винесена за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Крім цього, сторона позивача зауважує на тому, що оскаржувана постанова також не містить відомостей про суть правопорушення, його об'єктивну сторону, не вказано конкретні дії, місце, дату та час, не зазначено в чому виразились дії ОСОБА_1 щодо не уточнення адреси проживання, засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) тощо.
Також зазначає, що строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплив 16.07.2025, при цьому постанову про накладення адміністративного стягнення винесену 17.06.2025 звернуто до виконання у вересні 2025 року.
Представник позивача скерувала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Крім цього, клопотала про вирішення питання про розподіл понесених позивачем судових витрат, а саме по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн. та на правову допомогу у розмірі 19 000,00 грн.
Відповідачеві судова кореспонденція скеровувалася до електронного кабінету у підсистемі Електронний суд. Однак, відповідач в судові засідання не з'являється, відзив на позов до суду також не надходив.
Суд, дослідивши матеріали справи, наявні при ній докази, дійшов наступних висновків.
24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 запроваджено загальну мобілізацію.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року і на даний час в Україні діє особливий період.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Згідно із абз.6 ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку №3633-ІХ від 11.04.2024, яким положення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Так, абз.4 п.п.1 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 шляхом: прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Частина третя статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, що вчинено в особливий період.
Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
04 червня 2025 року третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол № 164 відносно ОСОБА_1 , згідно якого останній не оновив військово-облікові данні. В протоколі міститься підпис ОСОБА_1 про те, що його повідомлено про розгляд справи 17.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
17 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № 1307, згідно з якою встановлено, що ОСОБА_1 не оновив військово-облікові данні, чим допустив порушення п. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, п. 10 ст. 1 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу" чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Позивач на розгляд справи не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Зміст постанови свідчить про те, що відповідачем встановлено відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 . За результатами розгляду справи відповідачем винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у розмірі 17 000,00 грн.
Згідно із ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Посилання позивача на примітку до статті 210 КУпАП судом відхиляються, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів. Держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
До того ж, інформаційно-комунікаційні системи, реєстри, бази даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, можуть не містити окремих даних, які необхідно було оновити до 16.07.2024, зокрема, актуального номеру телефону, адреси електронної пошти.
При цьому, позивач не надав доказів, що уточнив (оновив) свої персональні дані в спосіб та в строк, зазначений в Законі №3633-ІХ, тобто в строк з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно).
Таким чином, позивач, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, а відтак наведені останнім доводи щодо неправомірності винесення оскаржуваної постанови, не спростовують висновку щодо наявності в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Стосовно доводів позивача щодо спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Стаття 38 КУпАП була доповнена частиною сьомою Законом України від 09 травня 2024 року за № 3696-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який набрав чинності 19 травня 2024 року.
Враховуючи те, що позивач був зобов'язаний уточнити свої облікові дані до 16 липня 2024 року, то на день вчинення правопорушення вже діяв річний термін притягнення його до адміністративної відповідальної, який станом на розгляд справи 17 червня 2025 року не пройшов.
При цьому час звернення постанови до виконання до органів Державної виконавчої служби не впливає на обрахунок строків накладення адміністративного стягнення, натомість має значення для можливості виконання такої постанови у відповідності до положень статті 303 КУпАП.
Суд враховує також і те, що зазначення відповідачем неправильних даних, чи розбіжностей, не спростовує порушення позивачем вимог закону, та не може бути окремою підставою для скасування спірної постанови.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1214/17 (адміністративне провадження №К/9901/17897/18) та у постанові від 24 грудня 2019 у справі №459/1801/17 (адміністративне провадження №К/9901/21710/18).
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини слід констатувати, що позивачем дійсно було вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, дії ОСОБА_1 у оскаржуваній постанові кваліфіковано правильно, стягнення накладено в межах строку, визначеного статтею 38 КУпАП, а тому постанова відповідача є правомірною, з чого суд приходить до висновку про відмову у позовних вимогах.
Керуючись ст. ст. 1, 6, 7, 9, 210-1, 235, 245-249, 251, 252, 254-256, 279, 280, 283, 288 КУпАП, ст. ст. 2, 3-9, 44, 72-79, 90, 94, 132, 139, 143, 211, 217, 241-246, 257-258, 262-263, 268-272, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Томай Катерина Олександрівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , юридична адреса АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН