"21" листопада 2025 р.
Справа 138/1476/25
Провадження по справі №2/150/224/25
(заочне)
21 листопада 2025 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,
при секретарі Савковій С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» звернулося до районного суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №30036-05/2024 від 26.05.2024 у розмірі 16972 гривні 50 копійок, судові витрати в розмірі 2422,40 гривень та 7000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу. Свої вимоги мотивує тим, що 26.05.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №30036-05/2024, який відповідач підписав електронним цифровим підписом.
24.09.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №24092024, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до кредитора ОСОБА_1 за кредитним договором №30036-05/2024 від 26.05.2024. Всупереч умовам договору позики відповідач не виконав свого зобов'язання. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №30036-05/2024 від 26.05.2024 в розмірі 16972,50 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 5272 грн. - сума заборгованості за відсотками; 8000 грн. - заборгованість за штрафом. Тому позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, подано заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги, викладені в позові, підтримує та просить їх задоволити, не заперечує проти заочного розгляду справи. Крім того, представником позивача у відповідності до положень ч.1 ст.276 ЦПК України подано письмове клопотання про розгляд справи про стягнення кредитної заборгованості в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі та повістку про виклик до суду рекомендованим повідомленням, яке повернуто до суду18.07.2025 із відміткою «відсутня адреса», що стверджується рекомендованим повідомленням №0610265252810.
Відповідач вдоруге повідомлявся про розгляд справи шляхом надіслання рекомендованого поштового відправлення.
Однак, 08.08.2025 на адресу суду повернувся конверт із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням №0610269295271. Окрім того, про дату, час і місце судового засідання відповідача двічі повідомлено шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 ЦПК України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 25.08.2025 постановлено про проведення заочного розгляду даної справи.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.05.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №30036-05/2024, який відповідач підписав електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором W2519.
Відповідно до кредитного договору №30036-05/2024 від 26.05.2024 відповідачу надавався кредит на наступних умовах: сума кредиту: 4000,00 грн. Строк, на який надається кредит - 120 днів. Дата надання кредиту: 26.05.2024. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити відповідно до графіку платежів. Дата погашення кредиту 22.09.2024. Денна процентна ставка складає 1,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2. цього договору.
Як убачається із п. 1.6. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки №5355-28хх-хххх-6402 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
У пункті 2.18. договору сторони зазначили, що укладення договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту позичальником оферти товариства, що є укладенням Договору відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», товариство накладає на оригінал Договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а оригінал Договору завантажується (надсилається) в Особистий кабінет клієнта.
Відповідно до п. 5.3. договору у випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний робочий день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.
Згідно з п. 7.6, 7.7 підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства, розміщених на веб-сайті товариства. Клієнт підтверджує, що до укладення цього договору отримав від товариства інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №30036-05/2024 від 26.05.2024 відповідач ОСОБА_1 ознайомилася із графіком платежів.
26.05.2024 ОСОБА_1 підписала одноразовим ідентифікатором W2519 заявку - анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, в якій зазначила свої персональні дані, освіту, вид діяльності (місце роботи/посада), загальний щомісячний дохід, номер картки отримувача, а також інші дані.
У паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора W2519, зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти.
Відповідно до наданої ТОВ «Стар Файненс Груп» довідки про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір №30036-05/2024 від 26.05.2024 ідентифікований аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора W2519, час відправки ідентифікатора позичальнику 26.05.2024 09:32:00 АМ, номер телефону НОМЕР_2 .
Із витребуваної судом у акціонерного товариства ПУМБ» інформації встановлено, що банківська картка № НОМЕР_3 була емітована банком на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Операція на суму 4000 грн. 00 еоп. 26.05.2024 о 08 год. 50 хв. 06 сек. Проведена з використанням сервісу переказу коштів через АТ ПУМБ. Між банком та ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» було укладено договір відповідно до якого банк надав послуги переказу коштів.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №30036-05/2024 від 26.05.2024, заборгованість ОСОБА_1 не погашена та становить 16972,50 гривні, з яких: 3700 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 5272,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 8000 грн. - заборгованість за штрафом.
Із довідки, вих. №20250328-11 від 28.043.2025 встановлено, що 26.05.2024 о 08:50:06 здійснено зарахування коштів у сумі 40000,00 грн. на картку № НОМЕР_4 , банк - еквайр АТ «ПУМБ».
24.09.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» укладено договір факторингу №24092024, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 , за кредитним договором №30036-05/2024 від 26.05.2024.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №24092024 від 24.09.2024, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №30036-05/2024 від 26.05.2024 становить 16972,50 гривні, з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 5272,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 8000 грн. - заборгованість за штрафом.
06.05.2025 за вих.№23925627 на адресу ОСОБА_1 представником ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» направлено досудову вимогу про негайне погашення заборгованості у сумі 16972 грн. 50 коп.
Таким чином встановлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
За приписом ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з правилами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).
У силу ч.5 ст.18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписала цей договір одноразовим ідентифікатором W2519. Відповідач користувалася кредитними коштами, які йому надало ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», однак допустила прострочення виконання грошового зобов'язання в строки, передбачені умовами кредитного договору №30036-05/2024 від 26.05.2024.
Матеріалами справи також підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем.
Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором №30036-05/2024 від 26.05.2024 підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та процентів за кредитом в строки, передбачені умовами кредитного договору, та з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості, а саме суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував.
Щодо вимог про стягнення суми заборгованості за штрафами суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.
Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати штраф в розмірі 8000,00 грн., від сплати якого позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення таких.
Відтак, суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №30036-05/2024 від 26.05.2024 в розмірі 9272 (дев'ять тисяч двісті сімдесят дві) гривні 50 копійок, з яких: 3700,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5272,50 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення кредитної заборгованості.
На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення суми кредиту, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборговану суму відповідно до кредитного договору.
При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
При вирішенні питання про стягнення із відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судових витрат, судом враховується те, що відповідачем не подано до суду відзиву (зокрема, щодо визнання позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості, що виключає можливість вирішення питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, як те передбачено частиною першою статті 142 ЦПК України.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» від 19.11.2024, №4059-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Відтак, сума судового збору, що підлягає до сплати за звернення юридичної особи до суду із позовною заявою майнового характеру становить не менше 3028 гривень та не більше 1059800 гривень.
Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок, про що свідчить платіжна інструкція №8691 від 09.05.2025 (зворотній бік а.с.16), оскільки, позовну заяву подано ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому позивачем сплачено судовий збір у відповідності до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті; Закону України «Про судовий збір» (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімумум для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та розраховано з урахуванням положень ч.3 ст.4 вище вказаного Закону, тобто із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8 (3028,00 грн. х 0,8=2422,40 грн.).
З врахуванням того, що позов підлягає задоволенню, суд в силу ст.141 ЦПК України приходить до висновку про присудження ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судових витрат, зокрема, судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Вище викладене дає суду підстави для задоволення позовних вимог і в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» понесених ним при зверненні до суду судових витрат, зокрема, судового збору.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1280,60 (2422,40 грн (сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви)/16972,50 грн. (ціна позову) х 8972,50 грн. (розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення) грн.
Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України).
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача суд приймає до уваги правові висновки, висловлені Верховним Судом у постановах від 20.05.2020 у справі № 240/3888/19 та від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18. Зокрема про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. Ураховуються такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів і обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Враховуючи те, що предмет спору є типовим для позивача та не складним, а також те, що складення позовної заяви не потребувало значних витрат часу адвоката, дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а обґрунтованість понесених витрат у заявленому обсязі недоведено, суд, враховуючи принципи справедливості та співмірності, доходить висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню у розмірі 4000 грн.
На підставі ст., ст.525, 526, 538, 549- 551,611, 614, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст., ст.10, 11, 81, 141, 263 - 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, р/р НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, 4-й поверх), заборгованість за кредитним договором №30036-05/2024 від 26.05.2024 у розмірі 8972 (восьми тисяч дев'ятсот сімдесяти двох) гривень 50 копійок, яка складається із наступного:
- 3700,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту;
- 5272,50 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судові витрати, понесені при зверненні до суду - судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1280 (однієї тисячі двохсот вісімдесяти) гривень 60 копійок та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Згідно вимог ст.265 ч.5 п.4 ЦПК України реквізити сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_1 ).
СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК