Справа № 727/14868/25
Провадження № 1-кс/727/3172/25
21 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_3
захисник ОСОБА_4
розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 22024260000000122 від 20.06.2024 року, відносно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Уфа Башкирської АРСР РСФСР, зареєстрованого за адресою, яка є останнім в ідомим місцем його проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст.258-3 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_7 .
Посилається на те, що з що упродовж 2013 року, у зв'язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади та Збройних Сил Російської Федерації (далі - ЗС РФ) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Своїх злочинних цілей представники влади і ЗС РФ вирішили досягти, зокрема, шляхом створення і фінансування терористичної організації на території України.
Так, 07.04.2014 у м. Донецьку Донецької області під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади РФ та ЗС РФ створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»). Координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади та ЗС РФ, окремими іноземними громадянами, а також окремими суб'єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «ДНР».
Указана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв'язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.
Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об'єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією. При цьому, терористична діяльність охоплює, зокрема, організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у них (ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).
За поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей 07.04.2014 розпочато проведення антитерористичної операції (далі - АТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань, яка тривала до 30.04.2018 та надалі отримала формат «операції Об'єднаних сил».
З квітня 2014 року, точної дати слідством не встановлено, учасники терористичної організації «ДНР», реалізуючи злочинний умисел представників влади РФ і ЗС РФ щодо досягнення зазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюють захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів інфраструктури на території Донецької області, вчиняють акти застосування збройної сили проти держави України, чинять збройний опір військовослужбовцям Збройних Сил України та правоохоронним органам України, задіяним у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.
Як наслідок, частина території Донецької області опинилась під контролем представників терористичної організації «ДНР» та відповідно до постанови Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.
Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016. При цьому, в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.
Так, на учасників політичного блоку терористичної організації, відповідно до плану спільних злочинних дій покладаються наступні обов'язки: створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності; видання так званих нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»; організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР»; проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України; організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу; налагодження взаємодії з терористичною організацією «Луганська народна республіка» та її керівниками з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності терористичної організації «ДНР», що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам України та Збройним Силам України; налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» (не передбачених законом збройних формувань) для забезпечення їх протиправної діяльності; забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
В той же час, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно усвідомлюючи всі наведені вище обставини, не пізніше 2014 року (точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи в районі населеного пункту Слов?янськ на території Донецької області, діючи умисно, добровільно увійшов до незаконного збройного формування «1-ї Слов?янської бригади» терористичної організації «ДНР», отримав позивний «Доктор», тим самим став учасником терористичної організації «ДНР».
У період з 2014 по 2020 роки (точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 у складі «1-ї Слов?янської бригади» терористичної організації «ДНР» брав безпосередню участь в бойових діях проти Збройних Сил України в районі населених пунктів Слов'янськ, Краматорськ, Святогірськ, Маріуполь Донецької області, в результаті яких загинули та були поранені військовослужбовці ЗС України, добровольчих військових формувань та правоохоронних органів України, а також здійснював керівництво групою, яка проводила розвідувальну діяльність, спрямовану на збір даних про переміщення та дислокацію підрозділів Збройних Сил України в районі вищевказаних населених пунктів Донецької області, тим самим реалізовуючи злочинну діяльність терористичної організації «ДНР».
Крім того, громадянин України ОСОБА_6 , будучи радикально налаштованою особою, що не сприймає державну владу в Україні, діючи умисно, керуючись власними переконаннями, з метою нанесення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України, в 2014 році (точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено), в період збройного конфлікту добровільно увійшов до складу незаконного збройного формування так званої «Донецької народної республіки», а саме «1-а Слов?янська бригада», завданням якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, тим самим здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту.
ОСОБА_6 було достовірно відомо, що незаконне збройне формування «1-а Слов?янська бригада ДНР» здійснювало бойові дії та інші дії воєнного характеру проти ЗСУ, добровольчих військових формувань та правоохоронних органів України в інтересах та за сприяння Російської Федерації і таким чином він умисно, добровільно приймав участь на стороні Російської Федерації у збройному конфлікті між Україною та незаконними збройними формуваннями, які створені та підтримуються Російською Федерацією.
Так, у період з 2014 по 2020 роки (точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_6 реалізуючи свій умисел, направлений на вчинення дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, здійснивши перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, у складі незаконного збройного формування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », контрольованого РФ, брав безпосередньо участь в бойових діях проти Збройних Сил України в районі населених пунктів Слов'янськ, Краматорськ, Святогірськ Донецької області, в результаті якої загинули та були поранені військовослужбовці ЗС України, добровольчих військових формувань та правоохоронних органів України. Крім цього, ОСОБА_6 у цей ж період, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, проходячи службу в « ІНФОРМАЦІЯ_3 » очолив розвідувальну групу вказаного незаконного збройного формування та здійснював збір інформації про розташування та переміщення підрозділів Збройних Сил України в районі населених пунктів Слов'янськ, Краматорськ, Святогірськ, Маріуполь Донецької області, яку в подальшому передавав представникам розвідувальних служб російської федерації, що здійснювали оперативний супровід ірегулярних збройних підрозділів та формувань «ДНР», тим самим здійснюючи підривну діяльність проти України на шкоду її суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці, діючи в інтересах російської федерації та підконтрольної їй «ДНР».
З огляду на встановлення вищеописаних обставин, а також беручи до уваги наявність здобутих доказів, які в сукупності є достатніми для прийняття відповідного рішення, 14.11 .2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, а саме в державній зраді, тобто у державній зраді, а саме діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту та надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України та в участі у терористичній організації.
Повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлення.
14.11.2025 в офіційному друкованому виданні загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора України розміщено повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_6 до слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області на 18.11.2025, 19.11.2025 та 20.11.2025 відповідно, однак ОСОБА_6 у визначений час не з'явився та не повідомив причин не явки.
20.11.2025 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук, виконання якого доручено співробітникам ГВ КР Управління СБ України в Чернівецькій області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на даний час підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду і знаходиться на тимчасово окупованій території державою-агресором України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи характер вищевказаного злочину та покарання у вигляді позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його судом винуватим, є всі підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому з метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на обставини викладенні в ньому.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.
Заслухавши доводи прокурора, захисника, дослідивши матеріали подані до клопотання, приходжу до наступних висновків.
Встановлено, що 20.06.2025 року внесено відомості до ЄРДР № 22024260000000122 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст.258-3 КК України.
14.11.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст. 258-3 КК України/
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 можуть мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказів.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього обмежувального заходу.
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З матеріалів доданих до клопотання також встановлено, що ОСОБА_6 дійсно переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території.
Постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_5 від 20.11.2025 року ОСОБА_6 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук.
Також суд бере до уваги те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п*ятнадцяти років, на даний час знаходиться на тимчасово окупованій території, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Вважаю, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому з урахуванням всіх з'ясованих судом обставин, підозрюваному ОСОБА_6 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Метою і підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також подальшому переховуванню від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 205, 309, 370-371 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що у відповідності до вимог ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя ОСОБА_9