Справа № 727/10758/25
Провадження № 2/727/2563/25
15 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді - Слободян Г.М.
за участі секретаря судового засідання - Вакарчук Т.Р.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості зі сплати аліментів, -
Короткий зміст позову.
У серпні 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Чернівці з вказаною позовною заявою про стягнення заборгованості зі сплати аліментів з ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що 23 серпня 2019 року між нею та ОСОБА_2 , було укладено шлюб, який розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 жовтня 2022 року у справі №727/8504/22. Зазначає, що від шлюбу у сторін народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що 21.09.2022 року між нею та відповідачем укладено Договір щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання та утримання дитини, який посвідчено приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н.В. та зареєстровано у реєстрі за №5516. Відповідно до п.п.3.1-3.2 Договору від 21.09.2022 року батько зобов?язується щомісячно з дня укладення договору і до досягнення дитиною 6-ти річного віку, виплачувати на її утримання аліменти у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень. Аліменти повинні бути сплачені Батьком не пізніше 30 (тридцятого) числа кожного поточного місяця за наступний місяць готівкою або безготівково шляхом перерахування суми аліментів на відкритий в АТ КБ «Приватбанк» на ім?я Матері рахунок, а саме: НОМЕР_3 . Зазначає, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 січня 2025 року ухвалено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_1 заборгованість зі сплати аліментів за період з 01 жовтня 2022 року по 30 червня 2024 року на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 63 000 грн., інфляційні нарахування в розмірі 8 742,49 грн., 3 % річних в розмірі 3 306,22 грн., всього 75 048,71 грн., а також неустойку (пеню), що виникла із заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 56280 грн. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 04.03.2025 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 січня 2025 року частково змінено та ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів за період з 01 жовтня 2022 року по 30 червня 2024 року на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 63 000 гривень, інфляційні нарахування у розмірі 3 879 гривень, 3 % річних в розмірі 1736 гривень 07 копійок, всього 68615 (шістдесят вісім тисяч шістсот п'ятнадцять) гривень 07 копійок. Однак, ОСОБА_2 взяті на себе зобов?язання щодо виплати аліментів не виконує, та в період з липня 2024 року по лютий 2025 року свої зобов'язання зі сплати аліментів не виконував. Зазначає, що станом на дату звернення до суду, ОСОБА_2 взяте на себе зобов?язання щодо сплати аліментів на малолітню доньку - ОСОБА_5 , не виконується, у зв?язку з чим, у відповідача наявна заборгованість за сплати аліментів за період з 01 липня 2024 року по 28 лютого 2025 року у розмірі 24 000 грн., а також неустойка (пеня), що виникла із заборгованості зі сплати аліментів у розмірі у розмірі 23 370 грн.
Рух справи та позиція сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 вересня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачу надано термін на подання відзиву на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив та відповідачу право на подання заперечень на відповідь на відзив. Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило.
Представник позивачки, адвокат Герегова Н.І., подала до суду письмову заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності та відсутності ОСОБА_1 , зазначившт, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного рішення. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи за останнім відомим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст.129-131 ЦПК України; відомостей про поважність причин неявки суду не надав.
Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Досліджені судом докази та застосовані норми права.
Так, судом встановлено, що відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 06 квітня 2022 року складено відповідний актовий запис № 1322.( а.с.13)
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 жовтня 2022 року у справі № 727/8504/22 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний. ( а.с.12)
21 вересня 2022 року між позивачем та відповідачем був укладений договір щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання та утримання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 5516.
Розділом 3 Договору від 21.09.2022 року передбачено порядок та розмір сплати аліментів на дитину. Так, відповідно до п.3.1 Договору від 21.09.2022 року батько зобов?язується щомісячно з дня укладення договору і до досягнення Дитиною 6-ти річного віку, виплачувати на її утримання аліменти у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
У пункті 3.2 Договору від 21.09.2022 року визначено, що аліменти повинні бути сплачені Батьком не пізніше 30 (тридцятого) числа кожного поточного місяця за наступний місяць готівкою або безготівково шляхом перерахування суми аліментів на відкритий в АТ КБ «Приватбанк» на ім?я Матері рахунок, а саме: НОМЕР_3 . ( а.с.14-15)
16 травня 2025 позивачка направила відповідачу лист-претензію щодо погашення заборгованості по аліментам за нотаріально завіреним договором між батьками про сплату аліментів на дитину від 21.09.2022 року, що також підтверджується накладною № 5800217583092 АТ "Укрпошта" від 19.05.2025 року. (16-26)
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачкою, вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів за договором між батьками про сплату аліментів на дитину від 21.09.2022 року за період з 01.07.2024 року по 28.02.2025 року становить 24 000 грн., неустойка (пеня) складає 23 370 грн. (а.с.22-24)
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 січня 2025 року ухвалено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_1 заборгованість зі сплати аліментів за період з 01 жовтня 2022 року по 30 червня 2024 року на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 63 000 грн., інфляційні нарахування в розмірі 8 742,49 грн., 3 % річних в розмірі 3 306,22 грн., всього 75 048,71 грн., а також неустойку (пеню) що виникла із заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 56280 грн. ( а.с.36-40)
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 04.03.2025 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 січня 2025 року частково змінено та ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів за період з 01 жовтня 2022 року по 30 червня 2024 року на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 63 000 гривень, інфляційні нарахування у розмірі 3 879 гривень, 3 % річних в розмірі 1736 гривень 07 копійок, всього 68615 (шістдесят вісім тисяч шістсот п'ятнадцять) гривень 07 копійок.(а.с.41-46)
Відсутність сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_2 у період з 01.07.2024 року по 28.02.2025 року підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_1 . (а.с.27-35)
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.1 ст. 181 «Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину» Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Відповідно до ч.2 ст. 181 Сімейного кодексу України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Стаття 189 СК України передбачає право батьків укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
Відповідно до ч. 1 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.2 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України, згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За нормами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно дост.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зіст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, беручи до уваги наведені норми права, суд приходить до висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо аліментних зобов'язань, а саме строку та способу їх сплати, шляхом укладення договору в добровільному порядку та нотаріально посвідчено.
Даний договір сторонами не змінювався, не розривався та на час розгляду справи є дійсним.
З огляду на викладене, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено сплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 відповідно до п.3.2 Договору, укладеного між сторонами 21 вересня 2022 року, а тому вимога позивачки щодо стягнення заборгованості зі сплати аліментів за період з 01 липня 2024 року по 28 лютого 2025 року у сумі 24 000, 00 грн. підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки (пені), що виникла із заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 23 370 грн. суд зазначає наступне.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ст.611 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За положеннями ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Частиною 3 ст.195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, а навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).
Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою, яка викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі №334/7702/16 та в постанові Великої Палати Верховного Суду 25.04.2018 року у справі №572/1762/15-ц:
p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Як вбачається з розрахунку нарахування пені за несвоєчасну сплату та несплату аліментів розмір неустойки (пені) становить 23 370 грн.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у п.22 роз'яснив, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених статтею 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.
Суд вважає, що відповідач не підтвердив, що прострочення сплати аліментів відбулося з незалежних від нього причин.
Таким чином, є всі підстави вважати, що відповідач заборгував позивачці аліменти і одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені).
Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути неустойку (пеню), що виникла із заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 23370 грн., задовольнивши позовні вимоги повністю.
Відповідно до частини першої статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачка ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору у даній справі.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн .
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 6, 15, 16, 526, 530, 534, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, згідно ст. 180, 181, 182, 189, 192, 195, 196 Сімейного кодексу України, та керуючись ст. 13, 76 - 81, 83, 89, 95, 263, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Винести заочне рішення по справі.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість зі сплати аліментів за період з 01.07.2024 р. по 28.02.2025 р., на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 24 000,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 23 370,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду або через суд першої інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 27.10.2025 року.
Суддя Слободян Г.М.