24.11.2025
Справа № 721/932/25
Провадження № 2/721/415/2025
Путильський районний суд Чернівецької області в складі головуючої судді Стефанко У.Д., за участю секретаря судових засідань Серотюк Д. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі
Позивачка звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі до відповідача ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зазначає, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який 04.03.2021 року було розірвано на підставі рішення Путильського районного суду Чернівецької області. За час спільного проживання у шлюбі народилося троє дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають із позивачкою та перебувають на її утриманні. На даний час дочка ОСОБА_3 навчається на другому курсі КЗ "Чернівецький обласний фаховий коледж мистецтв ім. С. Воробкевича" на денній формі навчання за спеціалізацією "Оркестрові духові та ударні інструменти", проживає у гуртожитку, оплата за який складає 3500 грн щомісяця. Двоє інших дітей навчаються в Опорному закладі Розтоківський ліцей, відвідують різні гуртки, витрати на які здійснює позивач. Також зазначила, що для подальшого розвитку дітей, зокрема дочки ОСОБА_6 для розвитку відповідного рівня музичної освіти придбала останній музичний інструмент вартістю 80000 грн. Відповідач має нерегулярний мінливий заробіток, який складає від 40000 до 50000 тисяч гривень щомісячно, інколи виїжджає на заробітки за кордон, де заробляє 1000-1800 Євро щомісячно. Після розірвання шлюбу відповідач самоусунувся від участі у вихованні та утриманні дітей, на пропозиції допомогти дітям фінансово не реагує.
Просила стягувати з відповідача на її користь аліменти у твердій грошовій сумі на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 у розмірі 4500,00 грн, ОСОБА_4 у розмірі 3500,00 грн, ОСОБА_5 у розмірі 3000,00 грн щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У судове засідання позивачка не з'явилася, від неї до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
У судове засідання відповідач не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте повернулись до суду без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки з позначкою "відсутній за вказаною адресою" вважається належним доказом повідомлення сторони про дату судового розгляду (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 року справа № 755/17944/18 (61-185св23)).
На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку позивачки, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з листопада 2007 року. Відповідно до рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 04.03.2021 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.15).
За час спільного проживання у шлюбі народилося троє дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с.12-14).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї №450 від 02.09.2025 та довідки Усть-Путильської сільської ради Вижницького району Чернівецької області № 337 від 01.09.2025 року, ОСОБА_1 зареєстрована з дітьми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Діти знаходяться на її утриманні. Батько не бере участі у вихованні дітей та не допомагає фінансово ( а.с. 23-24).
Відповідно до довідок виданих КЗ "Чернівецьким обласний фаховий коледж мистецтв ім. С. Воробкевича" № 2473 від 02.09.2025, №2 від 03.09.2025, ОСОБА_3 навчається на ІІ курсі КЗ "Чернівецький обласний фаховий коледж мистецтв ім. С. Воробкевича" на денній формі навчання на спеціалізації " Оркестрові духові та ударні інструменти" за регіональним замовленням та проживає у гуртожитку коледжу (а.с.18-19).
Згідно довідки виданої КЗ "Усть-Путильська школа мистецтв" Усть-Путильської сільської ради №16 від 02.09.2025, ОСОБА_5 навчається в КЗ "Усть-Путильська школа мистецтв" на другому році елементарного підрівня класу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва з 01.09.2024 по даний час (а.с.21).
З наявних у матеріалах справи довідок виданих КНП " Мариничівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини" № 81, №82, №83 від 08.09.2025 року вбачається, що діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 періодично хворіють (а.с 25-27).
З копій платіжних інструкцій вбачається, що витрати за проживання у гуртожитку дочки Оксани несе позивачка ( а.с. 35-39).
Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
На підставі частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно із частинами другою, третьою статті 181 Сімейного кодексу України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-80 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.
При цьому, згідно зі статтею 81 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, та саме на батьків покладено відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України та забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов'язку забезпечувати дитину/дітей, надавати їй/їм можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати захист і піклування, які необхідні для її/їх благополуччя. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а тому отримання аліментів в більшому розмірі ніж прожитковий мінімум на дитину відповідного віку не заборонено законом та буде відповідатиме якнайкращим інтересам дітей.
Суд зауважує, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживають діти.
Малолітні діти проживають разом з позивачкою та потребують матеріальної допомоги.
Відповідач повинен у відповідності до вимог закону утримувати дітей, відчувати відповідальність за них, забезпечувати їм добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально, однак відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання в добровільному порядку.
Суд приймає до уваги те, що відповідач є особою працездатного віку, має можливість працевлаштування, останнім не надано суду будь-яких доказів наявності аліментних зобов'язань перед іншими особами та соціальних зобов'язань, які могли бути враховані при визначенні розміру аліментів.
Разом з тим, позивачкане надала належного обґрунтування стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання трьох неповнолітніх дітей у диференційованому розмірі - 4500,00 грн, 3500,00 грн та 3000,00 грн, відповідно, не доведено в повній мірі обставин, на які вона посилається у позовній заяві, суд, на підставі викладеного, керуючись ст. 7 Сімейного кодексу України відповідно до якого - регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, враховує матеріальне становище сторін, зокрема інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, а саме те, що доказів на підтвердження розміру доходу відповідача, з якого він мав би можливість сплачувати аліменти у розмірі визначеному позивачкою у позовній заяві, не надано.
Беручи до уваги викладене, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів малолітніх дітей, беручи до уваги необхідність створення для дитини такого рівня життя, який був би достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також зважаючи на приписи статті 13 ЦПК України, ураховуючи вік дітей, працездатний вік відповідача, зважаючи на те, що між позивачем та відповідачем у позасудовому порядку не досягнуто домовленостей щодо утримання дітей, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивачки та необхідність визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500,00 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Визначений судом розмір аліментів на переконання суду буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів - їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (частина перша стаття 192 Сімейного кодексу України).
Згідно зі статтею 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позов надійшов до суду 17.09.2025, а отже, аліменти слід стягувати із вказаної дати.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
З урахуванням приписів статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, із відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 19, 141, 247, 258, 280, 259, 354 ЦПК України
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі - задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти у твердій грошовій сумі по 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп на кожну дитину щомісячно, починаючи з 17.09.2025 до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп в дохід держави.
Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Сторони у справі
Позивачка: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Уляна СТЕФАНКО