Справа № 136/2202/25
провадження № 2/136/861/25
24 листопада 2025 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Присяжний О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя,
Позивач звернулася до суду із вищевказаним позовом до відповідача.
Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, суд дійшов висновку, що дану заяву слід залишити без руху із наступних причин.
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позові зазначається ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач просить визнати нерухоме майно, зокрема житловий будинок з погосподарськими спорудами, а також земельну ділянку майном спільної сумісної власності подружжя та провести розподіл даного майна. При цьому позивач у позовній заяві зазначає ціну позову 121 771 грн., однак у матеріалах справи відсутні докази визначення вартості земельної ділянки.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Отже, зазначена позивачем ціна позову станом на день звернення до суду із даним позовом не може слугувати доказом ціни позову.
При цьому, суд не повинен визначати вартість майна, оскільки такий обов'язок покладається виключно на позивача, при цьому від ціни позову залежить розмір судового збору, а за встановлених обставин суд позбавлений можливості перевірити правильність розрахованої суми судового збору, відповідно до вимог ЦПК України та ставок, встановлених Законом України «Про судовий збір».
Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості спірного майна, надавши суду документальне підтвердження про дійсну вартість майна на день подачі позову, від якої сплатити судовий збір з розрахунку у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що нормами чинного законодавства не передбачено можливості вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою, яка не відповідає вимогам закону, тому суд надає позивачеві строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст.ст. 28, 176, 177, 260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Роз'яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною і повернеться позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ