Справа № 135/1281/25
Провадження № 2/135/582/25
Іменем України
21.11.2025 Ладижинський міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,
з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 01.09.2021 між ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5115600717.
07.10.2016 між ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено Договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, відповідно до умов якого та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги позивач є новим кредитором ОСОБА_1 за кредитним договором №5115600717.
Станом на 01.07.2025 року заборгованість позичальника за кредитним договором №5115600717 від 01.09.2021 року становить 53 878,82 грн, з яких: 35 665 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5,12 грн - заборгованість по річним процентам; 18 208,7 грн - заборгованість по щомісячним процентам.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед АТ «Таскомбанк» за кредитним договором №5115600717 в розмірі 53 878,82 грн, яку позивач просив стягнути із відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. У позовній заяві представник позивача просив здійснювати розгляд справи без участі їхнього представника.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи за зареєстрованою адресою місця проживання, однак в судове засідання не з'явився. Клопотання про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи за наявності поважних причин до суду не направила. Відзиву на позов до суду не подавала.
За таких обставин, в зв'язку з повторною неявкою відповідача, судом розглянуто справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 01.09.2021 між ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5115600717, за умовами якого кредит надається позичальнику в сумі 35 665 грн, строком на 60 місяців (п.п.1.2 Договору).
Відповідно до п.1.3 Договору Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в Паспорті кредиту №5115600717, який є невід'ємною частиною цього Договору.
У п.5 Паспорту кредиту №5115600717 передбачено, що процентна ставка при наданні кредиту становить 7.00% від суми кредиту, щомісячні проценти 2.70% від суми кредиту, загальні проценти - 0.01% від суми боргу за договором.
Проте, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі не виконала, не сплачувала кошти на погашення тіла кредиту і проценти за користування кредитом згідно кредитного договору.
В зв'язку з цим, станом на 07.10.2016 (дата передачі права вимоги за Договором про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016) у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед АТ «Таскомбанк» за кредитним договором №5115600717.
07.10.2016 між ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено Договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №5115600717, укладеним між ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» та ОСОБА_1 перейшло доАТ «Таскомбанк».
Згідно п.2.1 Договору у відповідності до умов цього Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором.
Позивач вказує, що відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 АТ «Таскомбанк» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5115600717 в сумі 53 878,82 грн, з яких: 35 665 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5,12 грн - заборгованість по річним процентам; 18 208,7 грн - заборгованість по щомісячним процентам.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Встановлено, що АТ «Таскомбанк» має право вимоги до ОСОБА_1 на підставі укладеного Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016.
Розрахунок заборгованості та виписка по особовому рахунку за кредитним договором №5115600717 від 01.09.2021 надані суду позивачем, є належними та допустимими доказами заборгованості за кредитним договором стосовно заборгованості відповідача за тілом кредиту та нарахованими процентами.
Тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №5115600717 від 01.09.2021 в розмірі 53 878,82 грн.
Враховуючи, що АТ «Таскомбанк» фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Таким чином, позовні вимоги АТ «Таскомбанк» про стягнення зОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 53 878,82 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, тому дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором №5115600717 від 01.09.2021 у розмірі 53 878 (п'ятдесят три тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн 82 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» 2 422,40 грнсудових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його повного складення до Вінницького апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 21.11.2025
Суддя