133/3373/25
2/133/1974/25
Іменем України
24.11.25 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Дурач О.А.
за участю: секретаря судового засідання Блащук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), представник позивача - адвокат Голуб Наталія Євгенівна (адреса: 22100, Вінницька обл., Хмільницький р-н., м. Козятин, вул. Пилипа Орлика, буд. 12, офіс 303) до Козятинської міської ради Вінницької області (адреса: 22100, Вінницька обл., Хмільницький р-н., м. Козятин, вул. Героїв Майдану, буд. 24), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (адреса: 21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 63) про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та визнання недійсним частково та скасування рішення 26 сесії Козятинської міської ради Вінницької області 5 скликання № 1413-V від 27.02.2009 року,-
05.09.2025 року, до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшла дана позовна заява. 08.09.2025 року, ухвалою суду відкрито провадження по даній справі у загальному провадженні та призначено підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 09.10.2025 р. справу призначено до судового розгляду.
Короткий зміст вимог позовної заяви
Позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним.
13 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування, згідно якого, ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 , а вона прийняла безоплатно у власність (подарувала) цілий житловий будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_2 . Даний договір було посвідчено 13 грудня 2005 року приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу ПалагутіноюВ.О. та зареєстрований в реєстрі №2856, а також зареєстрований 20.01.2006р. в КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації за № 1674.
В 2009 році вже після відчуження (дарування позивачу) зазначеного житлового будинку, ОСОБА_2 звернулася до Козятинської міської ради Вінницької області із заявою про передачу їй в приватну власність земельної ділянки на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями і на той час вже належав мені на праві власності.
Рішенням 26 сесії Козятинської міської ради Вінницької області 5 скликання від 27.02.2009р. за №1413-V, ОСОБА_2 надано безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (під житловою забудовою) площею 775кв.м., яка розташована по АДРЕСА_2 , а також, в цьому рішення вказано про видачу ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю.
В подальшому було розроблено та затверджено технічну документацію із землеустрою, створено земельну ділянку та присвоєно кадастровий номер - 0510500000:00:025:0088
11 листопада 2009 року ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯИ №028400 на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0775 га, кадастровий номер - 0510500000:00:025:0088, яка розташована в АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
Таким чином, у позивача відсутні будь-які можливі засоби вирішення питання оформлення права власності на земельну ділянку, на якій розташований належний їй житловий будинок в досудовому порядку, відповідно право позивача порушене і підлягає захисту.
Саме на цій земельній ділянці і розташований житловий будинок з господарськими будівлями, який належить позивачу на праві власності на підставі вищевказаного договору дарування.
Рішенням Козятинської міської ради Вінницької області 4 сесії 7 скликання від 12.02.2016р. №79-VII «Про перейменування вулиць і провулків м. Козятина» вулиця Пархоменка в місті Козятині перейменована на вулицю Зоряна. Нині вищевказаний будинок та земельна ділянка на якій він розміщений розташовані по АДРЕСА_3 .
Позивач вважає, що земельна ділянка передана у власність з порушеннями положень ч.ч. 1 та 2 статті 377 ЦК України (у редакції, чинній на час відчуження ОСОБА_2 вищевказаного житлового будинку у 2005 році), ч. 1 статті 120 ЗК України (у редакції, чинній на час відчуження ОСОБА_2 вищевказаного житлового будинку у 2005 році).
На момент відчуження на користь позивача в 2005 році вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_2 ., ОСОБА_2 не мала на праві власності земельної ділянки на якій цей будинок розташований, відповідно відчуження земельної ділянки не могло відбуватися.
З огляду на вказане, Козятинська міська рада прийняла рішення про передачу ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель без належних на те підстав, чим порушила законні права позивача і таке порушення є триваючим та позбавляє її права повного розпорядження своїм майном в т.ч. права на відчуження майна, що за відсутності належного оформлення земельної ділянки на якій розміщені будівлі неможливо вчинити правочин по відчуженню такого майна Відповідно до ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Позивач вважає, що ефективним способом захисту своїх прав в даній справі є визнання недійсним та скасування рішення 26 сесії 5 скликання Козятинської міської ради від 27.02.2009р. в частині надання безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 775 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_2 та державного акту на право власності на земельну ділянку, який був виданий на підставі такого рішення, а також припинення права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2 .
Просить суд визнати незаконним та скасувати рішення 26 сесії 5 скликання Козятинської міської ради від 27.02.2009р. в частині надання безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 775 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_2 та видачі державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 . Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №028400 від 11.11.2009 року, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення 26 сесії 5 скликання Козятинської міської ради від 27.02.2009р.на земельну ділянку площею 0,0775 га., яка розташована в АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 0510500000:00:025:0088. Припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0775 га, яка розташована в АДРЕСА_3 та належала на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №028400 від 11.11.2009 року.
Позиція відповідача та третьої особи
Відповідач не скористався своїм правом на наданя відзиву за позовом. У заяві від 12.11.2025 р. зазначив про визнання позову.
Третя особа надала пояснення за позовом, згідно яких зазначають, що реєстрація земельної ділянки була проведена відповідно до вимог чинного на той час законодавства. При розгляді справи головне управління покладається на розсуд суду.
Процедура судового розгляду
Сторони, представник позивача та третьої особи повідомлені в установленому порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, заяв про відкладення розгляду справи, не надали, у письмових заявах просили справу розглядати за їх відсутності, позивач позов підтримують, відповідач позов визнає, третя особа просить вирішити позов на розсуд суду.
Судом ухвалено розглядати справу без участі даних учасників провадження, зважаючи на подані ними заяви. В справі достатньо даних для прийняття законного та обгрунтованого рішення за відсутності сторін та третіх осіб.
Фіксація судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.
13 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування, згідно якого, ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 , а вона прийняла безоплатно у власність (подарувала) цілий житловий будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_2 . Даний договір було посвідчено 13 грудня 2005 року приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу ПалагутіноюВ.О. та зареєстрований в реєстрі №2856, а також зареєстрований 20.01.2006р. в КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації за № 1674.
Рішенням 26 сесії Козятинської міської ради Вінницької області 5 скликання від 27.02.2009р. за №1413-V, ОСОБА_2 надано безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (під житловою забудовою) площею 775кв.м., яка розташована по АДРЕСА_2 , а також, в цьому рішення вказано про видачу ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю.
11 листопада 2009 року ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯИ №028400 на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0775 га, кадастровий номер - 0510500000:00:025:0088, яка розташована в АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Рішенням Козятинської міської ради Вінницької області 4 сесії 7 скликання від 12.02.2016р. №79-VII «Про перейменування вулиць і провулків м. Козятина» вулиця Пархоменка в місті Козятині перейменована на вулицю Зоряна. Нині вищевказаний будинок та земельна ділянка на якій він розміщений розташовані по АДРЕСА_3 .
Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Суд зазначає, що вказаний спір носить приватно-правовий характер, оскільки позивачем безпосередньо пов'язано з захистом свого права на належну йому земельну ділянку, що узгоджується з висновком ВП ВС, викладеним у постанові від 04.12.2019 р. по справі № 823/588/16.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
Відповідно до ст.378 ЦК України право власності на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Враховуючи, що правовідносини між сторонами щодо предмета спору виникли фактично у 2005 р. з договору купівлі-продажу, продовжились у 2009 р. (дата прийняття рішення місцевою радою), судом застосовуються норми законодавства, які діяли станом на зазначені дати у їх динаміці.
Так, ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (ред.. 11.01.2005 р.), передбачала, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Частина 1 ст. 120 Земельного кодексу України (ред.. 03.02.2009 р.) передбачала, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Згідно положень ч. 1 ст. 377 ЦК України (ред.. 29.09.2005 р.), до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Дана правова норма у редакції від 14.09.2009 р. не зазнала змін.
Таким чином, ОСОБА_2 станом на 27.02.2009 р. не була власником житлового будинку, а тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у відповідній редакції, положення ч. 1 ст. 377 ЦК України, не мала правових підстав для звернення щодо права власності на земельну діянку для обслуговування житлового будинку, яка розташована під даним будинком і право власності на яку вже було за позивачем.
Отже, рішення 26 сесії Козятинської міської ради Вінницької області 5 скликання від 27.02.2009 р. щодо безоплатної передачі спірної земельної ділянки для обслуговування житлового будинку є незаконним.
Крім того, суд враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18 наголошено, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на землі слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства. Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об'єкт нерухомості, та частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №689/26/17.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2824цс15 зроблено висновок, що «оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку».
Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України (ред. 31.10.2025 р.), у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Таким чином, суд погоджується з догодами позивача, що ефективним способом захисту своїх прав в даній справі є визнання недійсним та скасування рішення 26 сесії 5 скликання Козятинської міської ради від 27.02.2009р. в частині надання безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 775 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_2 та державного акту на право власності на земельну ділянку, який був виданий на підставі такого рішення, а також припинення права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Висновок суду щодо суті спору
Докази, надані позивачем на підтвердження викладених у позові обставин, у тому числі щодо його права власності на житловий будинок житлового будинку за місцем знаходження спірної земельної ділянки, суд вважає належними, достатніми та допустимими. Такі докази у своєму логічному взаємозв'язку дозволяють суду зробити висновок про законність та обґрунтованість його вимог та про ефективність обраного позивачем способу захисту його права власності на належну йому земельну ділянку. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат
Позивач не ставить питання про стягнення з відповідача судових витрат, а тому судовий збір, понесений ним, не стягується.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 19, 60, 79-81, 174, 235, 247, 258-259, 263, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), представник позивача - адвокат Голуб Наталія Євгенівна (адреса: 22100, Вінницька обл., Хмільницький р-н., м. Козятин, вул. Пилипа Орлика, буд. 12, офіс 303) до Козятинської міської ради Вінницької області (адреса: 22100, Вінницька обл., Хмільницький р-н., м. Козятин, вул. Героїв Майдану, буд. 24), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (адреса: 21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 63) про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та визнання недійсним частково та скасування рішення 26 сесії Козятинської міської ради Вінницької області 5 скликання № 1413-V від 27.02.2009 року - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення 26 сесії 5 скликання Козятинської міської ради від 27.02.2009р. в частині надання безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 775 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_2 та видачі державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 . Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №028400 від 11.11.2009 року, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення 26 сесії 5 скликання Козятинської міської ради від 27.02.2009р.на земельну ділянку площею 0,0775 га., яка розташована в АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 0510500000:00:025:0088.
Припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0775 га, яка розташована в АДРЕСА_3 та належала на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №028400 від 11.11.2009 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.А. Дурач