24.11.25
Справа № 646/2193/25
№ провадження 2/646/2146/2025
іменем України
24.11.2025 року Основ'янський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді Глоби М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний нотаріус Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори Харківської області Полтавська Катерина Сергіївна,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою, в обгрунтування якої зазначила що вона є єдиною дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті померлий був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Інші спадкоємці першої черги відсутні, її мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , братів та сестер не має, тому вона є єдиним спадкоємцем першої черги.
18.02.2025 року вона звернулася до державного нотаріуса Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_2 , у зв'язку з чим було заведено спадкову справу № 57/2025.
Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 80147795 від 18.02.2025 року ОСОБА_2 заповітів не складав.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.02.2025 року держаний нотаріус відмовила їй у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_2 , оскільки в матеріалах спадкової справи відсутні документи, що підтверджують факт прийняття нею спадщини у встановленому порядку.
Зазначила, що у шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
На підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини зазначила, щовона є особою з інвалідністю 2 групи, пенсіонером за віком та має онкологічне захворювання, яке потребує постійного лікування та викликає обмеження її повсякденної життєдіяльності. 31.01.2024 року вона перенесла операцію, з 08.04.2024 року по 13.05.2024 року знаходилася на амбулаторному променевому лікуванні у м. Києві.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в тому числі у зв'язку з проведенням бойових дій у м. Куп'янськ, вона була позбавлена можливості здійснити передбачені законом дії з прийняття спадщини.
З урахуванням викладеного, просила визначити їй додатковий строк у три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові.
Ухвалою суду від 20.03.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 15.05.2025 року закрито підготовче засідання у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, подала до суду заяву, в якій заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, подав через портал «Електронний суд» клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи документами.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, представник відповідача належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності представника відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харків помер батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 25).
Згідно листа начальника Центру надання адміністративних послуг, адміністратору апарату виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області вбачається, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Згідно постанови виконуючої обов'язки завідувача Куп'янської державної нотаріальної контори Харківської області державного нотаріуса Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори Полтавської К. «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії» № 176/02-31 від 18.02.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в матеріалах спадкової справи відсутні документи, що підтверджують факт прийняття нею спадщини у встановленому порядку (а. с. 7-8).
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 ЦК України.
Відповідно до ст. ст. 1261-1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Зважаючи на наведене, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Згідно із ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253, ч. ч. 3, 5 ст. 254 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З огляду на викладене, шестимісячний строк на подачу позивачем заяви про прийняття спадщини почав свій перебіг з 25.03.2024 року та закінчився 25.09.2024 року.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивач в позовній заяві зазначає, що не міг звернутись із заявою до нотаріуса через збройну агресію російської федерації проти України та окупацію м. Куп'янська, а також у зв'язку з проходженням лікування.
Під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивачем наведені поважні причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому, суд вважає, що існують наявні підстави для встановлення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 терміном в три місяці.
Європейський суд з прав людини зазначав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18.07.2006 року № 63566/00, § 23).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний нотаріус Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори Харківської області Полтавська Катерина Сергіївна - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у 3 (три) місяці, який рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Куп'янська міська військова адміністрація Куп'янського району Харківської області, юридична адреса: 63701, Харківська область, м. Куп'янськ, пр. Конституції, буд.3, код ЄДРПОУ 44758728.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний нотаріус Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори, яка виконує обов'язки державного нотаріуса Куп'янської державної нотаріальної контори Харківської області Полтавська Катерина Сергіївна, юридична адреса: 61050, м. Харків, пр-т Героїв Харкова, буд. 85.
Суддя