2/130/1803/2025
130/2880/25
"20" листопада 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВВС-ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВВС-ФАКТОРИНГ» (далі - ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ») через систему «Електронний суд» звернулось з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 11296,20 грн
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.07.2021 між ТОВ «ФК «АРАГОН» та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено кредитний договір №1143596, підписаний за допомогою електронного підпису.
Відповідно до умов Кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу в тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 3000 грн, строком на 30 днів, зі сплатою відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту та до закінчення строку, на який видавався кредит.
19.01.2022 між ТОВ «ФК «АРАГОН» та ТОВ «ВВС -ФАКТОРИНГ» укладеного договір про надання фінансових послуг факторингу, відповідно до умов якого до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за указаним кредитним договором.
Відповідач не виконує взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти у зв'язку з чим станом на 19.02.2022 загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 11296,2 грн та складається з: 10236,00 грн- розмір заборгованості на дату відступлення права вимоги; 1060,2 грн - сума нарахованих відсотків, станом на 19.02.2022.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача прострочену суму заборгованості за кредитним договором.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
Відзив на позовну заяву відповідач не подавав.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАВИ ТА КЛОПОТАННЯ.
30.09.2025 ухвалою судді відкрито провадження в даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами 20.11.2025.
Представник позивача Юхименко Ю.Ю. в позовній заяві просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання, яке перевірено у Єдиному державному демографічному реєстрі (а.с.57), було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі.
Однак, 15.10.2025 на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням «УКПОШТА» №R67015226711 з відміткою - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п'ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Судом встановлено, що 25.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1143596 у формі електронного документу з використанням електронного підпису (а.с. 19-21).Додатком №1 до Договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту, підписана відповідачем (а.с.21 зворот).
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ФК «АРАГОН» надала ОСОБА_1 у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 3000,00 грн, строком на 30 днів зі сплатою 1,14 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту та включаючи дату його повернення.
Згідно п.11.3 Договору закінчення стоку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначила свої персональні дані в тому числі РНОКПП та номер телефону, що стверджується копією анкети, яку остання підписала з використанням електронного підпису (а.с.22).
Згідно довідки щодо ідентифікації Позичальника в системі ТОВ «ФК «АРГОН», Кредитний договір № 1143596 від 25.07.2021 року був підписаний Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор №UА601631 було направлено Позичальнику 25.07.2021 на номер мобільного телефону вказаний нею в Анкеті на отримання грошових коштів (а.с.23).
ТОВ «ФК «АРАГОН» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором, що доводиться підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів на картку НОМЕР_1 ТОВ «Профітгід» та копію договору про надання фінансових послуг з переказу коштів №ПГ-19, що в свою чергу слугує доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» (а.с.24-30 зворот).
19.01.2022 між Первісним кредитором (ТОВ «ФК «АРАГОН») та ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 19/01.2022, відповідно до умов якого до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 1143596 від 25.07.2021 (а.с.31-32).
Відповідно до Реєстру боржників права вимоги до яких відступаються до Позивача перейшло право вимоги за зобов'язаннями Відповідача за кредитним договором № 1143596 від 25.07.2021 в сумі 10236,00 грн.(а.с.33-52).
Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за Кредитним договором № 1143596 від 25.07.2021 не погашена. Загальна сума заборгованості станом на 19.02.2022 становить 11296,20 грн, яка складається з наступного: - 10 236 грн - розмір заборгованості на дату відступлення права вимоги, - 1060,20 грн - сума нарахованих відсотків станом на 19.02.2022 з розрахунку 1.14% за 31 день (а.с.53-55).
З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів суд доходить висновку про укладення та підписання ОСОБА_1 . Кредитного договору за допомогою одноразового паролю ідентифікатора; невиконання нею, як позичальником своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності у неї боргових зобов'язань перед ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ», яке набуло прави вимоги за вищевказаним Договором.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
МОТИВИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Наслідки порушення договору позичальником передбачені у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як визначено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як визначено ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положення ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені, встановив, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог Кредитного договору та норм ЦК України, не виконав взяті на себе зобов'язання як перед первісним кредитором так і перед факторам ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ», до якого перейшло право вимоги за вказаними Договором, а тому приходить до висновку про повне задоволення позову, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а саме: сплачений судовий збір - 2422,40 грн (а.с.9), витрати на професійну правничу допомогу 5000 грн (а.с.6-8; 10-15). При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд звернув увагу на таке. У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, принципи диспозитивності та змагальності, не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВВС-ФАКТОРИНГ» заборгованість за Кредитним договором № 1143596 від 25.07.2021 у розмірі 11296,20 грн та судові витрати у розмірі 7422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони у справі: позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВВС-ФАКТОРИНГ», місцезнаходження: 01010 м. Київ, пров. Бутишів, буд.12, ЄДРПОУ 37686875);
Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ