Рішення від 24.11.2025 по справі 635/4785/21

Справа № 635/4785/21

Провадження № 2/635/251/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2025 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук'яненко С.А.

секретар судового засідання Пальчук Е.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом шляхом пред'явлення позовної заяви до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останнього суму заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 14.05.2007 року у розмірі 28885,42 гривень станом на 20 травня 2021 року, та судові витрати у розмірі 2270,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та 14.05.2007 року підписав заяву. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку, у подальшому кредитний ліміт збільшився до 20700,00 гривень. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. У порушення умов вказаного договору відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 20.05.2021 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 28885,42 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 20436,32 гривень, заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом у розмірі 8449,10 гривень, заборгованості за комісією в розмірі 0,00 гривень, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 0,00 гривень.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 липня 2021 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

18 жовтня 2021 року від відповідача - ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву за допомогою підсистеми «Електронний суд». Так, відповідач зазначає, що вважає позов необґрунтованим та повністю заперечує проти позовних вимог, виходячи з наступного. Зі змісту позовної заяви вбачається, що «Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між відповідачем та Банком Договір…», проте в Наказі про затвердження «Умов та правил надання банківських послуг» взагалі відсутній підпис Відповідача про ознайомлення, в документі «Тарифи» наявна копія підпису ОСОБА_1 , яка датована 18.06.2020 року. Відповідно Відповідач вважає, що Позивач зловживає своїми правами, та в будь який спосіб намагається задовольнити свої позовні вимоги шляхом надання до суду недостовірних даних, які між собою не відповідають дійсності.

Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил розумів Відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.

Разом з тим, ОСОБА_1 вказує, що посилання Позивача, що у Відповідача наявний оригінал Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» - не заслуговують на Увагу, оскільки як зазначено, що Заява-анкета підписувалася 14.05.2007 року, а доданий Вищезазначений Витяг наданий 18.06.2020 року (з підписом Кредитодавця), а , начебто, зазначений підпис споживача знаходиться на іншому аркуші паперу, що розцінюється Відповідачем, як зловживання банком своїх повноважень, оскільки даного витягу Відповідач не підписував, не ознайомлювався та ніяким чином не був повідомлений про нього.

10.11.2021 року від представника позивача - Меркулової В.В. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує наступне. При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою, яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, Позичальник підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і Банком Договір про надання банківських послуг.

З наданої в якості додатку до позовної заяви анкети-заяви вбачається, що відповідачем інформація про персональні дані заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що Відповідач висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна" та особистим підписом засвідчив, що згоден з тим, що ця заява, разом із пам?яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. При укладенні договору були обговорені всі істотні умови. Так, відповідач підписанням анкети-заяви позичальника приєднався до умов та правил надання банківських послуг.

Крім того, представник позивача зазнає, що відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий. Відповідачем не своєчасно надавав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Протягом дії кредитного договору відповідачем відбувалась сплата щомісячних платежів по кредиту, здійснювалось часткове погашення заборгованості.

Також у відповіді на відзив вказано, що підписання відповідачем договору не відноситься до предмету заявленого позову, наявність твердження відповідача про те, що підпис виконаний не ним, а іншою особою не мають правового значення по даній справі.

Представник позивача Дашко.В.М., який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача ухвалити рішення в заочному порядку.

З витягу до акту приймання-передавання справ та речових доказів Харківського районного суду Харківської області від 01.04.2022 року вбачається, що на виконання розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 за № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» та Закону України «Про внесення змін до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо визначення територіальної підсудності судових справ» від 03.03.2022 №2112-ІХ, якими змінено територіальну підсудність справ, зазначену справу 01.04.2022 року передано до Полтавського районного суду Полтавської області.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 30.11.2023 року зазначену цивільну справу - передано для розгляду за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищевказану цивільну справу передано в провадження суді ОСОБА_2 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 березня 2024 року дану справу прийнято до провадження судді Лук'яненко С.А. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання та викликано сторін по справі.

Представник позивача та відповідач в судове засідання не з'явились, на адресу суду надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

14.05.2007 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання заяви-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанк. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг. Також позивачем надано копії Умов та Правил надання банківських послуг, в яких відсутні відомості від якого числа дана документація та в який проміжок часу вона діяла. Пам'ятка клієнта та Тарифи банку до позовної заяви не додані.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого АТ КБ «ПриватБанк», відповідачем за кредитним договором №б/н від 12.03.2013 року не в повному обсязі сплачувалася сума кредиту, у зв'язку з чим, станом на 20.05.2021 року за ним утворилась заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 20436,32 гривень та заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 8449,10 гривень, а разом 28885,42 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Анкеті-заяві від 14.05.2007 року процентна ставка не зазначена.

Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути і заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 14.05.2007 року, посилався на Тарифи банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід'ємна частина спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи з обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Також суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до положень ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 14.05.2007 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 14.05.2007 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» повернуті частково, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Вимоги банку про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими за користування кредитом суд вважає безпідставними.

Сам по собі факт користування відповідачем грошовими коштами, погашення відповідачем заборгованості не дає підстав уважати, що з відповідачем погоджені розмір відсотків, порядок та підстави їх нарахування.

Оскільки наданий позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містить підпису відповідача, а в анкеті-заяві позичальника відсутня домовленість щодо сплати процентів за користування кредитом в будь-якому вигляді, то підстави для стягнення відсотків відсутні.

Разом з тим, банком було надано паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем - ОСОБА_1 18.06.2020 року, в той час як кредитний договір укладено 14.5.2007 року, та зазначено, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Однак суд не погоджується з цими доводами з огляду на таке.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545 сво 20), при цьому відступив від висновку Верховного Суду про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом, викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року.

Посилання Банку на те, що відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, як підстава для задоволення позову, є необґрунтованим, так Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545 сво 20) вказав, що способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Тобто договір має бути укладено після, а не до підписання паспорту споживчого кредиту.

Таким чином суд вважає за необхідне задовольнити позов частково і стягнути з відповідача заборгованість лише за тілом кредиту у розмірі 20436,32 гривень.

Враховуючи те, що позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 1606,00 грн., виходячи з розрахунку: 20436,32 гривень (розмір задоволених позовних вимог) х 100% / 28885,42 гривень (розмір заявлених позовних вимог) = 70,75%; 2270 грн. (сума сплаченого судового збору) х 70,75% / 100% = 1606,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 14 травня 2007 року у розмірі 20436 (двадцять тисяч чотириста тридцять шість) гривень 32 копійки.

В іншій частині позову- відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1606 (одна тисяча шістсот шість) гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (Код ЄДРПОУ 14360570, рах. НОМЕР_1 , МФО №305299), місцезнаходження: м.Київ вул. Грушевського, 1Д.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Суддя С.А.Лук'яненко

Попередній документ
132010514
Наступний документ
132010516
Інформація про рішення:
№ рішення: 132010515
№ справи: 635/4785/21
Дата рішення: 24.11.2025
Дата публікації: 25.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Харківський районний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 23.02.2024
Предмет позову: позовна заява про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
29.11.2025 00:59 Харківський районний суд Харківської області
29.11.2025 00:59 Харківський районний суд Харківської області
29.11.2025 00:59 Харківський районний суд Харківської області
29.11.2025 00:59 Харківський районний суд Харківської області
29.11.2025 00:59 Харківський районний суд Харківської області
29.11.2025 00:59 Харківський районний суд Харківської області
29.11.2025 00:59 Харківський районний суд Харківської області
29.11.2025 00:59 Харківський районний суд Харківської області
29.11.2025 00:59 Харківський районний суд Харківської області
29.07.2021 09:30 Харківський районний суд Харківської області
21.09.2021 10:30 Харківський районний суд Харківської області
08.11.2021 11:00 Харківський районний суд Харківської області
22.12.2021 11:00 Харківський районний суд Харківської області
10.02.2022 14:00 Харківський районний суд Харківської області
28.03.2022 11:00 Харківський районний суд Харківської області
28.05.2024 15:30 Харківський районний суд Харківської області
04.10.2024 15:00 Харківський районний суд Харківської області
26.12.2024 13:00 Харківський районний суд Харківської області
05.05.2025 15:00 Харківський районний суд Харківської області
11.08.2025 14:00 Харківський районний суд Харківської області
30.10.2025 14:30 Харківський районний суд Харківської області
24.11.2025 15:45 Харківський районний суд Харківської області