Справа № 128/4430/25
21 листопада 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., в порядку підготовки до судового розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 10.11.2025 було відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, викликано до суду учасників судового розгляду.
Водночас, 20.11.2025 від представника відповідача надійшло клопотання до суду про про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки: позивачем надано великий обсяг письмових доказів, які необхідно дослідити на предмет належності та допустимості; великий обсяг письмових доказів має подати відповідач на підтвердження необгрунтованості та безпідставності позовних вимоги, також потрібно буде допитати свідків; у підготовчому засіданні відповідач має на меті подати до суду клопотання про залучення до розгляду справи третьої особи; відповідач у підготовчому засіданні має намір подати клопотання про призначення експертизи, що можливо при розгляді справи в порядку загального провадження.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 187 ЦПК України, при прийнятті позовної заяви до розгляду та відкритті провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій вирішує за правилами якого позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто законодавець ст. 274 ЦПК України встановив категорії справ, які розглядаються лише в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 1) та інші справи, які можуть розглядатись як спрощеному, так і в загальному позовному провадженні.
Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 274, 279 ЦПК України, в тому числі позовні вимоги, викладені у позовній заяві, дана справа є спором, що виникає з трудових правовідносин, передбачена ч. 1 ст. 274 ЦПК України, а отже підлягає до розгляду лише в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами або в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Та під час вирішення питання про відкриття провадження судом було ухвалено, що розгляд даної справи потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Положеннями ч. 4 ст. 277 ЦПК України, на яку посилається представник відповідача в поданому до суду 20.11.2025 клопотанні, передбачено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Однак, варто зазначити, що відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦПК України, частини друга - шоста цієї статті 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 279 ЦПК України).
Тобто Цивільним процесуальним кодексом України не заборонено суду заслуховувати пояснення свідків, експерта у порядку спрощеного провадження, як і не заборонено сторонам заявляти відповідні клопотання про їх виклик та допит в судовому засіданні, в тому числі заявляти клопотання про призначення судової експертизи, зважаючи, що при відкритті провадження ухвалою суду вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
За таких обставин, оскільки, відповідно до положень ЦПК України, дана справа є спором, що виникає з трудових правовідносин, тому підлягає до розгляду лише в порядку спрощеного позовного провадження, підстав для застосування судом ч. 4 ст. 277 ЦПК України не встановлено, в зв'язку з чим заява представника відповідача є безпідставною та її слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 19, 187, 274, 277, 279 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова Шабатури Олександра Анатолійовича про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя: