іменем України
Справа № 126/162/25
Провадження № 2/126/473/2025
"12" листопада 2025 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Хмель Р. В.
зі секретарем Дончик О.А.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача, адвоката Куцяка Ф.Г.
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача, адвоката Бодачевського Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом, в якому просить ухвалити рішення суду, яким визнати відповідача батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати з нього щомісячно на свою користь аліменти на утримання сина, в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку, а також аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частки усіх видів заробітку.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
08.06.2019, ОСОБА_1 уклала шлюб із відповідачем, який вони зареєстрували в Бершадському районному відділі ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.
Спочатку сімейні стосунки складалися добре. сторони проживали як подружжя та будь яких суперечок у них не виникало. Від спільного шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З часом сімейні стосунки погіршилися, а в подальшому взагалі припинилися. Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 28.06.2023 шлюб між сторонами офіційно було розірвано.
Після розірвання шлюбу, донька сторін залишилася проживати з позивачкою, та знаходилася на її утриманні. Дійти згоди щодо участі відповідача у вихованні та матеріальному забезпеченні сторони не змогли, тому позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів. Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 13.11.2023 позов ОСОБА_1 було задоволено та присуджено стягувати з відповідача щомісячно на її користь аліменти на утримання дочки, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття.
Однак, за спільною згодою сторін, з листопада 2023 вони знову почали проживати разом як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, мали спільний бюджет, спільні витрати, разом виховували дочку ОСОБА_5 .
В квітні 2024, позивачка завагітніла, про що було відомо відповідачу, при цьому останній не заперечував свого батьківства та визнавав себе батьком майбутньої дитини.
На початку травня сімейні стосунки погіршилися, сторони перестали проживати разом. Відповідач деякий час приїздив до дочки, однак з липня 2024 сімейні стосунки повністю були припинені. Відповідач почав проживати у своїх батьків в с.Велика Киріївка.
На час народження другої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сторони проживали окремо. Після народження дитини, відповідач почав заперечувати своє батьківство, стверджує, що не впевнений в тому, що є біологічним батьком дитини, а саме сина ОСОБА_6 . Також, відповідач неодноразово пропонував позивачці пройти тест на встановлення батьківства. Після народження сина, відповідач з ним не спілкується, будь якої участі у вихованні та утриманні сина не приймає, будь якої матеріальної допомоги не надає.
Визнання батьківства відповідача щодо сина, потрібно позивачці для вирішення питання про стягнення аліментів на його утримання.
Крім того, позивачка просить стягувати з відповідача аліменти на її утримання до досягнення їх сином трьох років, оскільки на даний час вона перебуває в декретній відпустці та позбавлена можливості працювати.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач, ОСОБА_2 , позовні вимоги позивачки визнає частково, зокрема просить ухвалити рішення, яким стягувати з нього на користь позивачки щомісячно аліменти на утримання сина у розмірі 1/6 частини його доходів, а на утримання позивачки до досягнення сином трьох років 1/15 частини всіх видів доходів, обгрунтовуючи наступним.
Позивач не надає жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_2 отримує дохід достатній для надання матеріального утримання у розмірах заявлених у позові.
ОСОБА_2 не оспорює ту обставину, що працює в органах поліції. Проте, така робота не дає можливості працювати йому на інших роботах та отримувати дохід достатній для утримання дітей та дружини у заявлених розмірах.
Як видно із змісту позовної заяви, в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , позивачка по справі не згадує про наявність будь-яких захворювань у дитини, що дає можливість стверджувати, що малолітня дитина має добрий стан здоров'я та відповідно задовільне матеріальне становище, оскільки дитина зростає біля матері та під постійним доглядом матері, будь-яких матеріальних витрат, які б підтверджувалися документально згідно позовної заяви матір дитини не понесла.
Щодо матеріального становища, то ОСОБА_2 має із позивачкою по справі ОСОБА_1 іншу дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на яку щомісячно сплачує аліменти у розмірі чверті своїх доходів.
Також, відповідач виконує свій обов'язок щодо утримання непрацездатного батька, ОСОБА_7 , який є інвалідом другої групи, страждає на онкологічне захворювання. На утримання батька ОСОБА_2 витрачає біля 10 тисяч грн., щомісячно.
Іншими обставинами, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів є матеріальний стан самої позивачки по справі ОСОБА_1 , яка згідно інформації отриманої від сервіс центру 0542 має у власності рухоме майно- автомобіль Тойота Кемрі, 2019 року випуску, яку набула у власність в липні 2024 року. Середня вартість такого транспортного засобу згідно інформації ціни пропозиції на сайті продажу автомобілів авторія становить 23000-26000 доларів США.
Щодо аліментів на утримання дружини до виповнення дитині трьох років, відповідач зазначає, що має на утриманні двох дітей та батька інваліда, тому розмір аліментів заявлений позивачкою є завищений.
Щодо позовних вимог в частині визнання батьківства відповідача відносно малолітнього ОСОБА_3 не заперечує проти задоволення позову, оскільки така обставина підтверджена висновком експерта.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАВИ ТА КЛОПОТАННЯ.
Позовна заява надійшла до суду 16.01.2025 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана на розгляд судді Хмель Р.В..
10.01.2025 з метою уточнення місця реєстрації відповідача було здійснено запит, відповідь на який повернулася до суду 23.01.2025.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 27.01.2025 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 27.03.2025 задоволено клопотання представника позивача, адвоката Куцяка Ф.Г. про призначення судової генетичної експертизи, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 14.04.2025 поновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання для вирішення питання експерта.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 28.04.2025 задоволено клопотання експерта, змінено запитання, які поставлені на вирішення судової молекулярно-генетичної експертизи, провадженні у справі зупинено.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 18.06.2025 провадження у справі поновлено, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 06.08.2025 прийнято до розгляду заяву позивачки, ОСОБА_1 , про збільшення позовних вимог.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 27.08.2025 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні позивачка, ОСОБА_1 та її представник адвокат, Куцяк Ф.Г., позовні вимоги підтримали частково, зокрема в частині стягнення аліментів на дитину, не заперечують проти стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/6 з усіх видів його доходів, в іншій частині позову підтримують позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач, ОСОБА_2 та його представник, адвокат, Бодачевський Р.В., позовні вимоги визнають частково. Не заперечують проти задоволення позову в частині визнання батьківства, однак заперечують проти задоволення вимог щодо стягнення аліментів у розмірах, зазначених позивачкою, просять стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/6 частини його доходів, аліменти на утримання дружини у розмірі 1/15 частини його доходу.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Судом встановлено, що 08.06.2019 між сторонами було зареєстровано шлюб у Бершадському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Бершадським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно копії рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 28.06.2023 у цивільній справі №126/1243/23 було розірвано шлюб між сторонами.
Згідно копії рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 13.11.2023 було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно копії рішення виконавчого комітету Бершадської міської ради від 29.10.2024 №289 "Про визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини" було визначено участь батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вихованні дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та встановлено порядок його побачень з дитиною.
МОТИВИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.
Щодо позовної вимоги про визнання батьківства.
Статтею 121 СК України визначено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
У відповідності до ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст.128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
За приписами ч. 1 ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" зазначено, що особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно зі ст.129 СК України зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
Так, законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 9 вказаної вище постанови Верховного Суду України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 7 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34).
Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 382/2559/15-ц, та від 19 вересня 2018 року у справі № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/102-25/7686-БД від 08.05.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ймовірно є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність даної події складає 99,99999995% Доказів, які б спростували вказане дослідження, матеріали справи не містять. Зазначені обставини дають підстави для висновку, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 ..
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, оскільки забезпечує одержання коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ст. 8 З Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов'язок є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Згідно зі ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
У разі винесення судом рішення про стягнення аліментів, згідно з частиною 3ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З огляду на викладене вище, беручи до уваги, що позивачка не заперечує, щодо стягнення з відповідача на свою користь аліментів на утримання сина, у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а відповідач визнає позов в цій частині, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.
Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини.
Згідно з ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, відсутність відомостей про непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за цим рішенням суду, а також те, що дитина, яка не досягла трирічного віку проживає разом з позивачем, ОСОБА_1 ніде не працює та не має доходів, окрім соціальних виплат по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У зв'язку з тим, що дитина, яка не досягла трирічного віку проживає разом з позивачем, суд вважає, що убачаються підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання позивачки до досягнення їх дитиною трирічного віку.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд також ураховує, що позивачем зазначено, що на утриманні відповідача перебуває їх двоє дітей, а також те, що стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів. За таких обставин, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, суд вважає можливим задовольнити частково вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/10 заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трьох років.
ВИСНОВКИ СУДУ.
Оцінюючи в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що в ході судового розгляду справи знайшло своє підтвердження те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також те, що сторони на даний час проживають окремо, спільна дитина сторін, проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні, остання знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, тому не має можливості працювати і допомога по догляду за дитиною є її єдиним джерелом прибутку, враховуючи, що відповідач є особою працездатного віку та не надав суду доказів неможливості надавати матеріальну допомогу дружині, з якою проживає їх дитина, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тому суд вважає необхідним частково задовольнити заявлений позов та визнати батьківство відповідача щодо дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувати з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та аліменти на утримання дружини в розмірі 1/10 частки усіх видів його заробітку до досягнення дитиною трирічного віку. Саме такий розмір аліментів суд визнає необхідним та достатнім, він не буде накладати непропорційний фінансовий тягар на відповідача та буде необхідним та достатнім для забезпечення позивача.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Так, в матеріалах справи міститься рахунок від 29.05.2025 про витрати на проведення біологічної експертизи до висновку експерта від 10.06.2025 № СЕ-19/102-25/7686- БД, згідно якого витрати на проведення експертизи складають 21910,87 грн.
Оскільки позов в частині визнання батьківства підлягає задоволенню, відтак понесені позивачем на проведення біологічної експертизи, що складають 21910,87 гривень, слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Також, статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові від 28.09.2023 у справі №686/31892/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Так, позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано суду ордер та свідоцтво, які оформлені у встановленому судом порядку, розрахунок №1, розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу, а також акт приймання передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 03.11.2025.
Суд приходить до висновку, що сума 8400 грн. є співмірною з наданим адвокатом обсягом послуг, документально підтверджена, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову в частині стягнення аліментів, то витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача на користь держави, а суму сплаченого судового збору за позовну вимогу про визнання батьківства в розмірі 1211,20 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст.125, 128, 181, 182, 91 СК України, ст. ст.200, 265, 268 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , громадянина України, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , щомісячно, аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 , аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.01.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , щомісячно, аліменти на її утримання в розмірі 1/10 частки з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 16.01.2025 і до досягнення сином ОСОБА_3 , трирічного віку, а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , суму сплаченого судового збору у сумі 1211, 20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 2422,40 грн. судового збору на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106 Код ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення біологічної експертизи в сумі 21910,87 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8400 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Р. В. Хмель