Справа № 627/832/25
12 листопада 2025 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бугаєнко І.В.,
за участі секретаря В'юнник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Краснокутську Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 16165 грн. 10 коп. на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що заочним рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 20 вересня 2024 року з відповідача було стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 04.05.2024 і до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років, оскільки син є повнолітнім та продовжує навчання в Харківському національному університеті радіоелектроніки. 12 листопада 2024 року державним виконавцем Богодухівського відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконане провадження, з примусового виконання виконавчого листа № 613/795/24, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 12 листопада 2024 року, ВП №76531402. Боржник за виконавчим провадженням, а на даний час відповідач ОСОБА_2 за період відкритого виконавчого провадження ухилявся від сплати аліментів і станом на 12.08.2025, його заборгованість зі сплати аліментів складає 16165 грн. 10 коп., про що свідчить довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 12 серпня 2025 року та розрахунок заборгованості зі сплати аліментів складені державним виконавцем Богодухівського ВДВС, які ним не сплачені і до цього часу.
У позові зазначено, що розмір неустойки (пені) за період з 04 травня 2024 року по 12 серпня 2025 року становить: 88 124,99 грн, з яких за: травень 2024 року ( 2741 грн. х 435 днів х 1% ) = 11923,35 грн., за червень 2024 року ( 2741 грн. х 405 днів х 1 % ) = 11101,05 грн., за липень 2024 року ( 2741 грн. х 374 дні х 1% ) = 10251,34 грн., за серпень 2024 року ( 2741 грн. х 343 дні х 1 % ) = 9401,63 грн., за вересень 2024 року ( 2741 грн. х 313 днів х 1 % ) = 8579,33 грн., за жовтень 2024 року ( 2741 грн. х 282 дні х 1% ) = 7729,62 грн., за листопад 2024 року ( 2741 грн. х 252 дні х 1% ) = 6907,32 грн., за грудень 2024 року ( 2741 грн. х 221 день х 1% ) = 6057,61 грн., за січень 2025 року ( 2741 грн. х 190 днів х І % ) = 5207, 90 грн., за лютий 2025 року ( 2539,10 грн. х 162 дні х І % ) = 41 ІЗ, 34 грн., за березень 2025 року ( 2741 грн. х 131 день х 1 % ) = 3590, 71 грн., за квітень 2025 року ( відповідачем частково погашено заборгованість тому неустойка ( пені) стягненню не підлягає, за травень 2025 року ( 2741 грн. х 70 днів х 1 % )= 1918. 70 грн., за червень 2025 року ( 2741 грн. х 40 днів х 1 % ) = 1096. 40 грн., за липень 2025 року ( 2741 грн. х 9 днів х 1 % ) = 246, 69 грн.
Позивач зазначає, що враховуючи наведені розрахунки загальна сума пені за період заборгованості по аліментах з 04 травня 2024 року по 12 серпня 2025 року складає 88 124, 99 грн., але згідно з ч. 1 ст. 196 СК України загальна сума пені, яка підлягає до стягнення з боржника не повинна перевищувати загальну суму заборгованості, тому сума пені, яку позивач просить стягнути з відповідача складає 16165 грн. 10 коп.
Позивач у відкрите судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлялася, в матеріалах справи міститься заява від 24.09.2025, в якій вона просить суд розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги повністю підтримує, та просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у відкрите судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся шляхом направлення повісток за зареєстрованим місцем проживання, та шляхом розміщення оголошень про виклик в судове засідання на офіційному веб-сайті «Судова влада», відзив не подав.
Відповідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, жодного разу не повідомив про причини неявки в судове засідання, відзиву на позов не надав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 1997 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 28.09.2023 було розірвано.
Сторони мають спільного сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 виданого повторно Краснокутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).
Заочним рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 20 вересня 2024 року по цивільній справі № 613/795/24 з відповідача було стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 04.05.2024 і до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Рішення набрало законної сили 21.10.2024.
21.10.2024 на підставі згаданого рішення суду позивачу видано виконавчий лист.
12 листопада 2024 року державним виконавцем Богодухівського відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гиркою Р.Є. було відкрито виконавче провадження, з примусового виконання виконавчого листа № 613/795/24, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.11.2024 року, ВП №76531402.
Згідно із розрахунком заборгованості від 12.08.2025, здійсненим державним виконавцем Богодухівського відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гиркою Р.Є., розмір заборгованості по аліментах ОСОБА_2 за виконавчим листом № 613/795/24 виданим 21.10.2024, станом на 12.08.2025 складає 16165 грн. 10 коп., про що також свідчить і відповідна довідка згаданого державного виконавця від 12.08.2025 станом на 12.08.2025.
Оскільки обов'язок зі сплати аліментів не виконаний та прострочений, заборгованість зі сплати аліментів виникла з вини відповідача, що останнім не спростовано, то у позивачки виникло право на стягнення пені за несвоєчасне виконання аліментних зобов'язань.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За приписами ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року роз'яснив, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стаття 196 СК України передбачено відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.
Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов'язаних з її матеріальним забезпеченням.
Обов'язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов'язок щомісячно сплачувати аліменти на дітей, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.
Відповідно до ч.3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Матеріали справи не містять доказів, що стороною відповідача був оскаржений розмір заборгованості зі сплати аліментів, нарахований державним виконавцем.
Відповідних даних щодо незгоди з наданим розрахунком заборгованості по сплаті аліментів або власного розрахунку відповідачем надано не було.
Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Така позиція суду міститься у Постанові Верховного Суду від 20липня 2020року по справі №362/4462/16-ц.
Отже, з урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавством встановлено розмір пені у розмірі 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць помножити на кількість днів заборгованості та помножити на 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Саме такою правовою позицією керувався Верховний Суд України у своїй постанові від 16 березня 2016 року по справі № 6-300цс16.
Такий правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №572/1762/15-ц від 25 квітня 2018 року та у справі № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц зроблено висновок, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Розрахунок, у разі часткової сплати аліментів, проводиться за формулою:
p = (AС) х В х1%, де
-p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
-А - нарахована сума аліментів за місяць;
-С - часткова сума сплачених аліментів;
-В - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за місяць.
Так, суд наводить розрахунок неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів станом на 12.08.2025:
травень 2024 року (2741 грн. х 435 днів х 1%) = 11923,35 грн.,
за червень 2024 року (2741 грн. х 405 днів х 1 %) = 11101,05 грн.,
за липень 2024 року (2741 грн. х 374 дні х 1%) = 10251,34 грн.,
за серпень 2024 року (2741 грн. х 343 дні х 1 %) = 9401,63 грн.,
за вересень 2024 року (2741 грн. х 313 днів х 1 %) = 8579,33 грн.,
за жовтень 2024 року (2741 грн. х 282 дні х 1%) = 7729,62 грн.,
за листопад 2024 року (2741 грн. х 252 дні х 1%) = 6907,32 грн.,
за грудень 2024 року (2741 грн. х 221 день х 1%) = 6057,61 грн.,
за січень 2025 року (2741 грн. х 190 днів х І %) = 5207, 90 грн.,
за лютий 2025 року (2539,10 грн. х 162 дні х І %) = 41 ІЗ, 34 грн.,
за березень 2025 року (2741 грн. х 131 день х 1 %) = 3590, 71 грн.,
за квітень 2025 року (відповідачем частково погашено заборгованість тому неустойка (пені) стягненню не підлягає,
за травень 2025 року (2741 грн. х 70 днів х 1 %)= 1918,70 грн.,
за червень 2025 року (2741 грн. х 40 днів х 1 %) = 1096. 40 грн.,
за липень 2025 року (2741 грн. х 9 днів х 1 %) = 246, 69 грн.
Отже, загальна сума нарахованої пені за період з 04.05.2024 року по 12.08.2025 року складає 88124,99 грн, проте зазначений розмір пені значно перевищує сукупний розмір заборгованості по аліментам за цей період, зазначений у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, а саме 16165,10 грн.
Наведений позивачем розрахунок пені за несплату аліментів відповідає згаданим судом вище нормам права та правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року справі №333/6020/16-ц.
Відтак, суд приймає наведений в позовній заяві розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, за період з 04.05.2024 року по 12.08.2025 року, який розраховано за формулою: сума боргу за місяць грн х кількість днів прострочення х 1 %. При цьому, відповідачем не доведено того, що аліменти ним сплачувалися щомісячно у визначеному судом розмірі та у встановлені законом строки.
Разом з тим, відповідно до ст. 196 СК України, позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, що є не більше 100 відсотків заборгованості.
Як вбачається з розрахунку від 12.08.2025 складеного державним виконавцем Богодухівського ВДВС у Богодухівському районі Харківської області СМУ МЮ Гиркою Р.Є., загальна сума боргу станом на 12.08.2025 по аліментам складає 16165,10 грн.
Судом встановлено, що заборгованість по аліментам на користь позивача на утримання дітей відповідачем не сплачена, розмір заборгованості підтверджено розрахунком державного виконавця, який відповідачем не спростовано та доказів відсутності його вини у виникненні заборгованості по сплаті аліментів суду не надано.
Таким чином, аналізуючи встановлені обставини та зібрані у справі докази, враховуючи розрахунок заборгованості по аліментам від 12.08.2025, суд дійшов висновку, що позов про стягнення неустойки (пені) підлягає задоволенню в межах заявлених вимог, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) за несплачені відповідачем аліменти згідно з виконавчим листом №613/795/24 у розмірі 16165 грн. 10 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 76, 80, 81, 141, 247, 263- 265, 280-284, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 04.05.2024 по 12.08.2025в сумі 16165,10 грн. (шістнадцять тисяч сто шістдесят п'ять) гривень 10 копійок на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ,РНОКПП НОМЕР_3 ,
Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Бугаєнко І. В.