Справа № 640/8689/18
н/п 1-кс/953/7458/25
"21" листопада 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі власника майна - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018220000000452 від 05.05.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст.190, ч.3 ст.15 ч.3 ст.190, ч.3 ст.15 ч.4 ст.190, ч.1, ч.3, ч.4 ст.358 КК України, -
Встановив:
17.11.2025 власник майна ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про скасування арештів, накладених 16.04.2021р. ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова та 23.06.2021р. ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова на належну йому кв. АДРЕСА_1 . В обґрунтування клопотання власник майна ОСОБА_3 посилався на безпідставність арешту за відсутності потерпілих у кримінальному провадженні, правомірність дій спадкоємиці померлого власника квартири ОСОБА_4 при укладенні 12.05.2021р. з ним договору купівлі-продажу вказаної вище квартири, порушення арештом його прав, як власника, на вільне володіння та розпорядження належною йому квартирою.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту майна підтримав, з підстав, викладених у клопотанні, просив про його задоволення.
Процесуальний керівник у кримінальному провадженні №12018220000000452 - прокурор відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_5 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з'явився, однак 19.11.2025 подав до канцелярії суду заяву у якій просив клопотання про скасування арешту майна на квартиру АДРЕСА_2 у кримінальному провадженні №12018220000000452 без його участі та відмовити у його задоволенні (а.с.13-14).
Слідчий в ОВС СУ ГУ НП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з'явився, однак 19.11.2019 подав до суду заяву, у якій просив розглянути клопотання про зняття арешту з квартири АДРЕСА_2 у кримінальному провадженні №12018220000000452 без його участі та відмовити у його задоволенні (а.с.11-12).
Слідчий суддя, вислухавши доводи заявника, дослідивши надані докази, матеріали справи №640/8689/18 н/п 1-кс/640/6743/19, приходить висновку до наступного.
В провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12018220000000452 від 05.05.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст.190, ч.3 ст.15 ч.3 ст.190, ч.3 ст.15 ч.4 ст.190, ч.1, ч.3, ч.4 ст.358 КК України (а.с.22-29).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.04.2021 (а.с.30-32) у справі №953/6991/21, н/п 1-кс/953/3665/21 накладено арешт на нерухоме майно, зокрема, на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яка на теперішній час на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , шляхом заборони відчуження - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Крім того, ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 23 червня 2021 року (а.с.33-34) накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 53,2 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м., шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, тому що вважаю, що незастосування цього заходу може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню, встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі неприйняття вищезазначеного заходу можуть бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на його знищення, що істотно може ускладнити або взагалі унеможливити встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваджені, призначення та проведення необхідних судових експертиз, зумовить труднощі чи неможливість виконання рішень суду в частині забезпечення цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене чи пошкоджене шляхом знищення, розібрання або реконструювання, а крім того вищезазначене майно є предметом та доказом злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно з ч.4 ст.173 КПК Українислідчий суддя, суд зобовязаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ч. 1 ст. 7 КПК України).
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
З наданої копії Договору купівлі-продажу квартири від 12.05.2021 року встановлено, що ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купив трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.35-37).
Вказаний вище договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 12.05.2021 року зареєстровано 12.05.2021 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.38).
Так, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Дзержинським районним судом м.Харкова розглядалася цивільна справа № 638/14471/20 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , треті особи: Харківська міська рада, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності в порядку спадкування за законом. Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 01.05.2024 позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишено без задоволення.
Тобто, ОСОБА_3 є добросовісним набувачем арештованого судом майна, оскільки набуття ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 здійснено за законним правочином, який в судовому порядку не відмінено.
Крім того, як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у у кримінальному провадженні № 12018220000000452 від 05.05.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст.190, ч.3 ст.15 ч.3 ст.190, ч.3 ст.15 ч.4 ст.190, ч.1, ч.3, ч.4 ст.358 КК України станом на 21.11.2025 жодній особі не повідомлено про підозру (а.с.22-29).
Отже, враховуючи викладене вище, тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018220000000452 від 05.05.2018, наслідки арешту майна для володільця майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 174, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018220000000452 від 05.05.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст.190, ч.3 ст.15 ч.3 ст.190, ч.3 ст.15 ч.4 ст.190, ч.1, ч.3, ч.4 ст.358 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , накладений ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 16 квітня 2021 року у справі №953/6991/21 н/п 1-кс/953/3665/21.
Скасувати арешт з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , накладений ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 23 червня 2021 року у справі №638/6108/21 н/п 1-кс/638/1465/21.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1