Справа № 953/12358/25
н/п 1-кс/953/7513/25
"20" листопада 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора відділу 09/2/2 Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12025220000001359 від 17.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
19.11.2025 о 14:00 год. до Київського районного суду м. Харкова поштою надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на автомобіль «ВАЗ-2121», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження.
Зберігати автомобіль на території спеціального майдану зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Г. Сковороди, 107.
На обґрунтування клопотання прокурор вказує, що слідчим управління Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесено 17.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220000001359 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Так, в ході розслідування встановлено, що 16.11.2025 близько 14.00, на автодорозі «Київ-Харків Довжанський», поблизу будинку 1, площі Юрія Кононенка смт. Пісочин в місті Харкові, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ-2121», р.н. НОМЕР_1 , після зупинки у невстановленому місці, здійснила виїзд на проїзну частину ліворуч, з правого узбіччя та створила перешкоду для руху автомобілю «DACIA SANDERO», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого сталося зіткнення автомобіля «FIAT Titano», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (службове авто прикордонної служби) військовослужбовець В/Ч НОМЕР_4 , ст.солдат, який рухався у лівій смузі позаду, в попутному напрямку з автомобілем «DACIA SANDERO». Після зіткнення автомобіль DACIA SANDERO", виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем «MITSUBISHI L-200», р.н. НОМЕР_5 , який рухався у зустрічному напрямку, під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (військовослужбовець В/Ч НОМЕР_6 ), котрий зіткнувся з припаркованим автомобілем «MITSUBISHI LANCER», р.н. НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Внаслідок ДТП травми отримали: - пасажир автомобіля «DACIA SANDERO» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 діагноз: зчст, сгм, забійна рана потиличної ділянки; - пасажир автомобіля «DACIA SANDERO» ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка під час реанімаційних заходів померла в кареті БШМД. Тілесні ушкодження: сукупна травма тіла.
16.11.2025 слідчим ОСОБА_12 проведено огляд автомобілю, у ході якого встановлено, що автомобіль «ВАЗ-2121», р.н. НОМЕР_1 , має сліди механічних пошкоджень, які утворились від ДТП.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 автомобіль «ВАЗ-2121», р.н. НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, прокурор зазначає, що враховуючи положення ст. 98 КПК України, автомобіль «ВАЗ-2121», р.н. НОМЕР_1 є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, вказаний транспортний засіб необхідний для проведення судових авто технічних експертиз з метою встановлення обставин, що мають значення у кримінальному провадженні.
Тому, як вказує прокурор, на даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на автомобіль «ВАЗ-2121», р.н. НОМЕР_1 , що зумовлюється необхідністю забезпечення доказової бази та обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу перешкоджатимуть встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховано, пошкоджено, відчужено.
В судове засідання прокурор не з'явилась, повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання. При цьому, 19.11.2025 до канцелярії суду надійшла заява прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про розгляд клопотання про арешт майна без її участі, клопотання підтримала в повному обсязі (а.с. 19).
Власник автомобіля ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання (а.с. 18), будь-яких заяв чи клопотань до слідчого судді не надходило.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника автомобіля та прокурора.
Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що слідчим управління Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 17.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025220000001359 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (а.с. 4-5).
16.11.2025 в період з 16:30 год. по 19:30 год. в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, було виявлено та вилучено, зокрема, автомобіль «ВАЗ-2121», р.н. НОМЕР_1 (а.с. 6-12).
Клопотання про арешт майна подано до поштового відділення 17.11.2025 (а.с. 16), та надійшло до канцелярії суду 19.11.2025 о 14:00 год. (а.с. 1).
Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Таким чином, прокурором дотримано вимоги закону щодо звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням про арешт майна до суду.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
При цьому, постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 від 17.11.2025, майно вилучене під час проведення огляду місця події 16.11.2025, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № №12025220000001359 від 17.11.2025 (а.с. 14).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Прокурором доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити ремонтування, користування, розпорядження та відчуження «ВАЗ-2121», р.н. НОМЕР_1 , до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
З огляду на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу 09/2/2 Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12025220000001359 від 17.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «ВАЗ-2121», р.н. НОМЕР_1 , який належить в ОСОБА_4 , шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
Місце зберігання автомобіля «ВАЗ-2121», р.н. НОМЕР_1 , згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, визначити на території спеціального майдану зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Г. Сковороди, 107.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1