Справа № 953/6932/25
н/п 1-кс/953/7471/25
"19" листопада 2025 р. Слідча суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчої відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220000000839 від 01.07.2025, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Улан-Батор, білоруса, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого офіційно, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 17.01.2019 Ахтирським міськрайонним судом Сумської області, за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 11.04.2022 року,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України,
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчої відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220000000839 від 01.07.2025, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 27.06.2025 (точного часу в ході досудового розслідування не представилось за можливе встановити) тобто в період дії воєнного стану ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що потерпіла ОСОБА_8 зберігає у себе вдома велику суму грошових коштів, з метою заволодіння зазначеними грошовими коштами, вирішили вчинити розбійний напад.
Усвідомлюючи, що самостійно вчинити злочин не зможуть, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 організували залучення до злочину інших осіб - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 які погодились на участь у вчиненні розбою за обіцяну частину здобутих злочинним шляхом грошових коштів. З метою координації дій співучасників, ОСОБА_4 заздалегідь придбав SIM-карти, які використовувались для зв'язку під час вчинення злочину та спільно з ОСОБА_7 винайняв квартиру за адресою: АДРЕСА_2 з метою обговорення злочинної діяльності та планування вчинення злочину.
22. 08.2025 о 11 год. 00 хв. діючи за попередньою змовою організованою групою, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на транспортному засобі марки SKODA OCTAVIA A5, сірого кольору, зі зміненими номерними знаками НОМЕР_1 , прибули до будинку, в якому розташована квартира АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить потерпілій ОСОБА_8 , та в якій вона фактично проживає. Де будучи у вказаному місці ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 залишилися зовні вказаного будинку, здійснюючи спостереження, за для забезпечення конспірації та контролю за обстановкою, а також готовністю попередити співучасникам інформацію про можливу появу сторонніх осіб.
Тим часом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , видаючи себе за працівників ТОВ «Тріолан» піднялись на шостий поверх будинку, де з митою розбійного нападу, шляхом підбору ключа, проникли до квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 . Будучи у вказаному місці ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 помітили потерпілу ОСОБА_8 , після чого прикривши їй рот рукою, аби вона не кликала на допомогу, силоміць посадили її на крісло.
З метою подолання опору та залякування потерпілої, вони зв'язали їй руки і ноги пластиковими стяжками, а поверх обмотали клейкою стрічкою (скотчем).Погрожуючи потерпілій насильством, небезпечним для її життя та здоров'я, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вимагали у неї грошові кошти, обшукували квартиру, перевертаючи речі. Не отримавши від потерпілої бажаної суми, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 заволоділи наявними у квартирі грошовими коштами у сумі 500 (п'ятсот) гривень та мобільним телефоном марки Fly вартістю близько 500 грн. Після чого ОСОБА_9 , ОСОБА_10 незаконно заволодівши грошовими коштами та мобільним телефоном потерпілої ОСОБА_11 , залишили місце злочину, чим спричинили останній матеріальну шкоду у розмірі 1000 грн.
22.08.2025 о 11:30, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_11 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
23.08.2025 органом досудового розслідування ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
24.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.10.2025.
15.10.2024 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 22.11.2025.
14.10.2024 першим заступником керівника Харківської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12025220000000839 від 01.07.2025 за підозрою ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, до трьох місяців, тобто до 22 листопада 2025 року.
Трьох місячний строк досудового розслідування закінчується 22 листопада 2025 року. Однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку не уявляється можливим, у зв'язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-криміналістичної експертизи матеріалів і засобів відео-, звукозапису за фактом проведення негласних слідчих розшукових дій відносно підозрюваного ОСОБА_9 (супровідний лист № 295447-2025);отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-криміналістичної експертизи матеріалів і засобів відео-, звукозапису за фактом проведення негласних слідчих розшукових дій відносно підозрюваного ОСОБА_7 (супровідний лист № 295448-2025);отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-криміналістичної експертизи матеріалів і засобів відео-, звукозапису за фактом проведення негласних слідчих розшукових дій відносно підозрюваного ОСОБА_4 (супровідний лист № 295443-2025);отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження результати розсекречених матеріалів, а саме: клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ухвалу слідчого судді Харківського апеляційного суду про надання дозволу на проведення НСРД відносно підозрюваних;отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової молекулярно-генетичної експертизи (супровідний лист № 218666-2025);отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової молекулярно-генетичної експертизи (супровідний лист№ 218695-2025);отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової молекулярно-генетичної експертизи (супровідний лист № 218677-2025);отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової молекулярно-генетичної експертизи (супровідний лист№ 218686-2025);отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової молекулярно-генетичної експертизи (супровідний лист № 218680-2025);отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової молекулярно-генетичної експертизи (супровідний лист № 218679-2025);отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової молекулярно-генетичної експертизи (супровідний лист № 2120-2025);отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової молекулярно-генетичної експертизи (супровідний лист № 214216-2025);отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової молекулярно-генетичної експертизи (супровідний лист № 214210-2025);вручити повідомлення про зміну підозри в кінцевій редакції, ознайомити підозрюваних з матеріалами кримінального провадження;скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;виконати вимоги ст. 290, 291 КПК України.
Проведення вищевказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій є необхідним для доведення вини ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Провести вказані процесуальні дії та рішення у тримісячний строк з дня повідомлення про підозру ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , не виявилося можливим внаслідок особливої складності провадження, через кількість речових доказів вилучених під час проведення обшуків, подальшого проведення їхнього огляду, проведення аналізу інформації отриманої під час проведення комплексу негласних слідчих розшукових дій, а також у зв'язку з необхідністю проведення великого обсягу слідчих (розшукових), процесуальних дій та судової експертизи, проведення яких потребує значного часу, та без результатів яких неможливо завершити досудове розслідування.
На сьогоднішній день виникла необхідність продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що зміна запобіжного заходу на більш м'який може стати перешкодою у проведенні повного та швидкого досудового розслідування та подальшого судового розгляду кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , посилаючись на існування ризиків, зазначених в п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України та обгрунтованість пред*явленої підозри за ч.4 ст. 187 КК України.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні не погодилися з даним клопотанням, вказуючи на те, що ризики недоведені, просять змінити запобіжний захід або визначити заставу мінімальну, враховуючи всі наявні дані по особистості та відсутність ризиків і необґрунтованість підозри. Подане письмове клопотання про зміну запобіжного заходу.
Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.
СУ Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025220000000839 від 01.07.2025, за ч.4 ст. 187 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.
За результатами розгляду даного клопотання продовження застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.
Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування та продовження запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.
Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри, на даній стадії проведення досудового розслідування кримінального провадження, щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України за викладених у клопотанні обставин. Даних стороною захисту на спростування зазначеного не надано.
Станом на теперішній час, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 19.11.2025 року строк досудового розслідування продовжено до 22.01.2026 року, задля проведення повного, об*єктивного та справедливого досудового розслідування.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Звертаючись з клопотанням, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Дослідивши всі представлені відомості та надавши їм належну оцінку, слідчий суддя вважає встановленими існування та продовження ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Ризик переховування від правосуддя необхідно оцінювати в світлі обставин вказаного кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) та суворістю передбаченого покарання, адже за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст. 187 КК України, у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється передбачено покарання у виді реального позбавлення волі, що особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що підозрюваний з урахуванням суворості покарання може особисто незаконно впливати на свідків, підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань чи взагалі надання будь-яких показань.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 не має офіційного працевлаштування, однак має матеріальні ресурси, за таких обставин існує реальний ризик, що може вчинити інші кримінальні правопорушення, та був раніше засуджений за корисливі злочини.
Відтак є достатні дані вважати, що ризики, передбачені у п. п. 1,3, 5 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні та продовжують існувати, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
У справі «Стогмюллер проти Автрії» №1602/62 від 10.11.1969 року Суд зазначає, що існує ціла сукупність обставин при врахуванні ризику переховування особи, зокрема, очікуваний важкий вирок або особливий характер затримання особи або відсутність міцних зв'язків у країні, що дає підстави вважати, що наслідки та ризики втечі можуть бути визнані менш небезпечними, ніж продовження тюремного ув'язнення (п. 15).
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні по справі від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, в тому числі і домашнього арешту, або застави, за клопотанням сторони захисту.
Однак, слідчий суддя вважає, що на цей час існують правові підстави для продовження саме такого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.
І стороною захисту в судовому засіданні не надані належні обґрунтування щодо відсутні встановлених слідчим суддею ризиків, або дані про необхідність зміни визначеного раніше запобіжного заходу.
Крім того, слідчою суддею враховано, що 24.08.2025 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова винесено ухвалу про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в подальшому запобіжний захід продовжувався в межах строку досудового розслідування і даних, які б стали підставою для скасування або зміну даного запобіжного заходу не надано під час розгляду даного питання.
Слідчою суддею в даному судовому засіданні досліджені всі надані дані по особі підозрюваного та враховано, що він 1971 року народження, уродженець м. Улан-Батор, громадянин України, офіційно не працюючий, не одружений офіційно, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований в м. Харкові, раніше судимий, останній раз 17.01.2019 Ахтирським міськрайонним судом Сумської області, за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 11.04.2022 року.
Всі ці зазначені та досліджені судом дані про особу підозрюваного досліджені під час судового засідання, які не зменшують існування встановлених ризиків, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити дії, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання також не було надано відомостей про неможливість перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою ані за станом здоров*я, або з інших підстав.
Посилання захисту на те, що підозрюваний має матір похилого віку, яка страждає на хвороби і є необхідність в її догляду, не підтверджено належними доказами, оскільки копія свідоцтва про народження підозрюваного не надано, даних про наявність інших дітей у ОСОБА_13 не представлено, а необхідність у догляді з боку підозрюваного також не підтверджено медичними довідками, що спростовує дані доводи захисту для зміни запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Враховуючи наявність визначених ризиків, а також те, що даний злочин, що інкриміновано є злочином проти здоров*я та власності людини, який вчинений під час дії воєнного стану, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, наявність встановлених ризиків за ст. 177 КПК України, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, і слідчий суддя продовжує відносно підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування. Об*єктивних даних на спростування даних висновків в даному судовому засіданні стороною захисту не надано.
А тому, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу підозрюваного, строк перебування під вартою, слідча суддя вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
НА підставі викладеного, слідча суддя задовольняє клопотання сторони обвинувачення та відхиляє клопотання захисту.
При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись п. 1, ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні, при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України відносно особи похилого віку із застосуванням насильства, що дає право слідчому судді не застосовувати до підозрюваного інших запобіжних заходів в період дії воєнного стану, з врахуванням всіх даних по особистості.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів»
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого, погоджене прокурором - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів - тобто до 17 січня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Зобов'язати слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про продовження взяття під варту останнього.
Встановити строк дії ухвали до 17.01.2026 року включно.
В задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя -