621/2788/25
2/621/1447/25
іменем України
(заочне)
24 листопада 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Кришталь А. А.,
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", представник позивача - Усенко М. І.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - Оберкович Г. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення суми,
28.08.2025 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" через систему "Електронний суд" надіслало позовну заяву до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4375439 від 10.02.2021 у розмірі 28 802 грн 96 коп., судові витрати у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн 00 коп.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.02.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4375439, згідно з умовами якого відповідач отримав 8 000 грн 00 коп., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем не було внесено.
Враховуючи умови чинного законодавства та п. 3.2.6. кредитного договору № 4375439 від 10.02.2021 - позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ "Мілоан" та відповідачем не був би укладений.
Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ "Мілоан".
Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного договору підтверджує Анкета-заява на кредит № 4375439 позичальника від 10.02.2021, що заповнена відповідачем.
02.07.2021 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладений договір відступлення прав вимоги 73-МЛ від 02.07.2021.
Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 4375439 від 10.02.2021, що укладений між ТОВ "Мілоан" та відповідачем.
У зв'язку з невиконанням зобов'язань, заборгованість відповідача перед позивачем становить 28 802 грн 00 коп, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6 203 грн 00 коп.; заборгованість за відсотками - 20 999 грн 96 коп.; заборгованість за комісією - 1 600 грн 00 коп.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним кредитним договором стало підставою для пред'явлення в суді цього позову.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 08.09.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 07.10.2025.
07.10.2025 представник відповідача Оберкович Г. В. надіслала заява в якій просила відкласти розгляд справи та надати їй доступ до матеріалів справи в системі "Електронний суд".
07.10.2025 у зв'язку з першою неявкою відповідача судовий розгляд відкладено на 24.11.2025.
24.11.2025 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися повторно.
Представник позивача Усенко М. І. надіслав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 не повідомив про причини повторного нез'явлення в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи, в тому числі й відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
У задоволенні повторного клопотання представник а відповідача Оберкович Г. В., поданого 24.11.2025, суд відмовив.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшов відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, а також суд визнав неповажною причину повторної неявки представника відповідача, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечувала представник позивача і, що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не заявилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)
У цій справі суд вважає, що наявних у справі достатньо матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Даними договору про споживчий кредит № 4375439 від 10.02.2021 (індивідуальна частина), графіку платежів за договором про споживчий кредит № 4375439 від 10.02.2021 (додатку №1 до Договору), Паспорта споживчого кредиту № 4375439, довідки № б/н від 12.06.2025, анкети-заяви на кредит № 4375439 від 02.10.2021, прийняття рішення по заяві 4375439 від 10.02.2021, платіжного доручення 39351988 від 10.02.2021, підтверджується, що 16.04.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4375439на суму 8 000 грн 00 коп., на строк 30 днів до 12.03.2021, відсотки за користування кредитом складають 2 100 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, тип процентної ставки - фіксована. Комісія за надання кредиту: 1 600 грн00 коп., яка нараховується за ставкою 20.00 відсотків від суми кредиту одноразово (а. с. 6-13).
Право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за кредитним договором № 4375439 від 10.02.2021 підтверджується: договором відступлення права вимоги № 73-МЛ від 02.07.2021, укладеного між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"; актом прийому-передачі Реєстру боржників від 02.07.2021 до Договору відступлення права вимоги № 73-МЛ від 02.07.2021, платіжною інструкцією № 33394 від 02.07.2021 та витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 73-МЛ від 02.07.2021 (а. с. 15 зворот - 24 зворот).
15.07.2025 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" на адресу відповідача ОСОБА_1 листом за вих. № 20907249/761 від 15.07.2025 було направлено претензію щодо сплати заборгованості та зміни кредитора у зобов'язанні за кредитним договором № 4375439 укладеним з ТОВ "Мілоан" (а. с. 25 ).
Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення, виписки за кредитним договором, за відповідачем ОСОБА_1 мається заборгованість у розмірі 28 802 грн 96 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6 203 грн 00 коп.; заборгованість за відсотками - 20 999 грн 99 коп.; заборгованість за комісією - 1 600 грн 00 коп.
Крім того, з відомостей про щоденні нарахування та погашення ТОВ "Мілоан" за договором № 4375439 від 10.02.2021 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 сплатив 7 835 грн 00 коп. на погашення заборгованості з яких: 1 594 грн 00 коп. - тіло кредиту; 2 000 грн 00 коп. - комісія; 4 241 грн 00 коп. - відсотки (а. с. 13 зворот - 15).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку укладанням 10.02.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 кредитного договору № 4375439 та подальшим укладанням 02.07.2021 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" договору відступлення прав вимоги 73-МЛ, у результаті чого ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4375439 від 10.02.2021, та наявності з боку відповідача невиконаних зобов'язань за цим договором.
Відповідно до статті 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).
За умовами договору про споживчий кредит № 4375439 від 10.02.2021 сторони встановили строк кредитування до 12.03.2021.
Положенням п. 2.3 договору сторони визнали за можливе наявність пролонгації кредиту за цим Договором не більше 60 днів, відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті товариства miloan.ua, але за умови, що Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Разом з тим, доказів вчинення позичальником дій передбачених п.п. 2.3.1.1 п. 2.3 Договору позивачем не надано.
На час закінчення строку кредитування (12.03.2021) розмір заборгованості за договором № 4375439 від 10.02.2021 складався з наступного: 8 000 грн 00 коп. - тіло кредиту; 3 600 грн 00 коп. - проценти за користування кредитом; 1 600 грн 00 коп. - комісія.
Таким чином, лише наведений розмір заборгованості по відсоткам може бути стягнутий з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", оскільки після спливу строку кредитування, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, товариство не мало правових підстав нараховувати відсотки за кредитним договором.
Крім того, судом враховано, що відповідач сплатив 7 835 грн 00 коп. на погашення заборгованості за цим договором, з яких 4 241 грн 00 коп. зараховані на погашення відсотків.
Що стосується вимог в частині стягнення нарахованої комісії за договором № 4375439 від 10.02.2021, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.5.1 договору про споживчий кредит № 4375439 від 10.02.2021 позичальник сплачує банку комісію за надання кредиту у розмірі 1 600 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України Про споживче кредитування), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 року набрав чинності Закон України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв'язку з чим у Законі України Про захист прав споживачів текст статті 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19, провадження №14-44цс21.
Пунктом 1.5.1 розділу 1 Договору про споживчий кредит № 4375439 від 10.02.2021, встановлено комісію у розмірі 1 600 грн 00 коп., тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", отже ці положення договору є нікчемними.
Враховуючи, що вимагається до стягнення: 1 600 грн 00 коп. - заборгованості за комісією за договором № 4375439 від 10.02.2021, щодо якого встановлено нікчемність, належить відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" в частині стягнення заборгованості за комісією.
Крім того, враховуючи що відповідач сплатив 7 835 грн 00 коп. на погашення заборгованості за цим договором, з яких 2 000 грн 00 коп. зараховані на погашення комісії, щодо якої встановлено нікчемність, сплачені 2 000 грн 00 коп. належить зарахувати в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.
За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит № 4375439 від 10.02.2021 в розмірі 3 765 грн 00 коп., яка складається з несплаченої заборгованості за тілом кредиту. У задоволенні решти позову належить відмовити.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107, укладеного 01.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" та адвокатським об'єднанням "Апологет"; акту № Д/600 надання послуг (правової (правничої) допомоги) від 27.07.2025, детального опису наданих послуг від 24.07.2025 до Акту № Д/600 від 24.07.2025 за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Адвокатське об'єднання "Апологет" ( а. с. 27-29).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
На це вказав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
За викладених обставин, згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" 3 765 (три тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" 316 (триста шістнадцять) грн 61 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 1 045 (одну тисячу сорок п'ять) грн 60 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ: 35234236.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Повне рішення складене 24.11.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко