Справа №638/12191/25
Провадження № 2/638/5693/25
24 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Гребенюка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Вольвич Є.Р.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-
До суду за допомогою ЄСІКС до суду надійшла вищевказана позовна заява.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 24.02.2023 року з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн. починаючи з 03.12.2021 до досягнення дитиною повноліття. Однак, даної суми не достатньо для задоволення 30% необхідних витрат на дитину через зростання цін, зміни матеріального становища позивача, тому остання просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на підставі рішення Машівського районного суду Полтавської області від 24.02.2023року на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000 грн. щомісячно на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Шевченківський районний суд м. Харкова від 01.07.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, також було встановлено строки для реалізації права сторін на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Позивач в судовому засіданні просила позов задовольнити з підстав вказаних в ньому. Зазначила, що змінити спосіб стягнення аліментів необхідно для збільшення суми отримуваних нею аліментів, оскільки дитина дорослішає та збільшуються її потреби, ціни зростають, а тому визначеної судом суми їй не достатньо для задоволення потреб дитини. Також, пояснила, що, наскільки їй відомо, відповідач працює без офіційного працевлаштування, про наявність офіційних джерел його заробітку чи покращення його фінансового становища, здійснення відповідачем значних правочинів з придбання майна їй не відомо.
Відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду шляхом оголошення на веб-порталі Судової влади України, однак він двічі в судові засідання не з'явився, причини не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
Від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За таких обставин судом, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, постановлено ухвалу про розгляд справи у заочному порядку.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
19.08.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який розірвано заочним рішенням Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова від 29.02.2024, яке набрало законної сили 02.04.2024.
В шлюбі у сторін народився ІНФОРМАЦІЯ_2 син - ОСОБА_3 про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , що видане 02.08.2018 Виконкомом Комінтернівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.
Рішенням Машивського районного суду Полтавської області 24.02.2023, копія якого наявна в матеріалах справи, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн. щомісячно, починаючи з 03.12.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Про зменшення доходів ОСОБА_1 свідчить надана копія довідки про доходи за якою її заробітна плата за січень - березень 2025 склала 13478,26 грн., 18000,00 грн., 10285,71 грн. проти 14903,74 грн., 18869,57 грн., 14854,79 грн. за такий період 2024 року відповідно.
Положеннями частини 2 ст. 13 ЦПК України суду надано право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб.
З метою належного захисту прав дитини та через неподання позивачем інформації щодо доходів відповідача, на підставі ч. 2 ст. 13 ЦПК України, судом з власної ініціативи отримано відповідь № 1781770 від 16.09.2025 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан. Згідно даної відповіді інформація щодо сум нарахованого доходу та сум утриманого з них податку за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2025 року щодо ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , відсутня. Дана відповідь свідчить, що обставини за яких було ухвалене 24.02.2023 рішення Машивським районним судом Полтавської області про стягнення аліментів на момент розгляду даної справи не змінилися.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей судами першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до частин 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В частині першій ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Разом з тим, від цього не можуть страждати інтереси дитини.
Позивачка просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на підставі рішення Машівського районного суду Полтавської області від 24.02.2023року на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000 грн. щомісячно на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX, прожитковий мінімум на дітей від 6 до 18 років встановлено в розмірі 3196,00 грн.
Враховуючи норми ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на дитину від 6 до 18 років становить 1598,00 грн. (3196,00 грн. х 50%). Вказана сума має сплачуватися гарантовано на утримання дитини і тоді, коли у платника аліментів заробіток менший суми у 6392 грн. або відсутній взагалі. 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) сплачується платником аліментів за наявності у нього заробітку і цей заробіток має дорівнювати чи бути більшим за 6392 грн. (6392 х = 1598).
За рішенням Машивського районного суду Полтавської області від 24.02.2023 стягнуто аліменти у твердій суммі 2000,00 грн. на місяць, що є більшим за мінімальний розмір аліментів, визначений законом.
При цьому сума стягуваних аліментів буде збільшена за обраного позивачем способу захисту, якщо заробіток (дохід) відповідача становитиме більше за 8000,00 грн. (8000 х = 2000). А наразі заробіток (дохід) у відповідача взагалі відсутній.
Таким чином, задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за встановлених в справі обставин, зокрема відсутності постійних офіційних джерел доходу відповідача, відсутності інформації про офіційне поліпшення його матеріального сановища зменшить суму аліментів, які наразі стягуються на користь дитини, в той час як позивач зміною порядку стягнення аліментів намагається збільшити розмір останніх.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту є неефективним для захисту порушеного права.
Згідно висновку Великої палати Верховного суду в постанові від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
За вказаних обставин, приділяючи першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273-274, 279-282, 284, 289, 354-355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановленого ЦПК України строку, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач:ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , факточно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 тел. НОМЕР_5 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя В. В. Гребенюк