Справа №613/2070/24 Провадження № 2/613/920/25
20 листопада 2025 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Уварової Ю.В.,
за участі секретаря Макушинської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/2070/24 провадження № 2/613/920/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику № 3956060524 від 12.05.2024 у розмірі 62 549, 20 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 12.05.2024 між ТОВ “ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 3956060524.
Позикодавець свої зобов'язання виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 14 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, зі строком кредитування 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1.5 % в день у межах строку кредитування.
В той же час відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 62 549 грн. 20 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 000 грн. 00 коп., заборгованості за процентами у розмірі 41 370 грн. 00 коп., пені за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 7 179 грн. 20 коп.
Враховуючи, що відповідач своїх зобов'язань за Договором позики не виконує, позивач змушений звернутись до суду.
Заочним рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 21.05.2025 позов ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за Договором надання грошових коштів у позику № 3956060524 від 12.05.2024 у розмірі 62 549 гривень 20 копійок та судовий збір в сумі 2422 гривні 40 копійок, а всього - 64 971 гривню 60 копійок.
Ухвалою суду від 09.09.2025 поновлено заявнику строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заочне рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 21.05.2025 по цивільній справі ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано та призначено справу до судового розгляду.
22.09.2025 до суду надійшов відзив на позов, у якому позивач просила відмовити у задоволенні позову в частині стягнення відсотків та пені. В обгрунтування заперечень зазначила, що в матеріалах справи наявні паспорт споживчого кредиту, договір надання коштів у позику, які не підписані відповідачем. Матеріали справи не містять доказів того, що зміст саме цих паспорта споживчого кредиту, договору надання кредитних коштів у позику, правил надання коштів у кредит розуміла відповідач, ознайомилася та погодилася з ними. Паспорт споживчого кредиту не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження переддоговірного обов'язку кредитодавця. Ознайомлення з поспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредитта дотримання йогоформи, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договороу та його змісту. Крім того, зазначила, що тільки виписки з рахунків є підтвердженням заборгованості по рахунку, проте позивачем такої виписки суду не надано. Відсотки, нараховані позивачем, є непропорційно великими. Щодо стягнення пені, то відповідач посилалась на п. 18 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, просила суд відмовити в цій частині.
Крім того, відповідач зазначила, що вона визнає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 14 000,00 грн., що є тілом кредиту.
Представник позивача в судове засідання не зявився, про місце, дату та час судового заідання повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву просила провести розгляд справи без її участі.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що 16 травня 2023 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 3956060524 /а.с.13/.
Зі змісту вказаного договору вбачається, що він підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 9w3yu4xbh.
Також, матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, який також підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 3ezdi4fr9.
Згідно з умовами Договору, Товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Згідно з умовами Договору, сума кредиту 14 000,00 грн; строк кредиту 360 днів; стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 2.5 цього Договору; мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089,90 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 89 600,00 грн.; загальні витрати за кредитом (споживчим кредитом) на дату укладення Договору складають за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 75 600,00 грн. (п. 2.2-2.5., 2.6.1., 2.8., 2.9., 2.10.2).
Згідно з п. 3.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної карти НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 10.2 Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 2.5. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, Договір продовжує діяти до повного виконання позичальником зобов'язань за ним.
За правилом ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга ст.639 ЦК України).
Абзац 2 частини другої ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України).
Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно зі ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»(далі Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 ст.11 Закону).
Згідно з частиною шостою ст.11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст.11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вказаного вище законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
16 травня 2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Контрактовий Дім» та ТОВ «Іннова Фінанс» укладений договір №160523/1 про надання послуг із приймання та переказу платежів /а.с.8-11/.
Як вбачається із квитанції до платіжної інструкції №19855-1354-107429289 від 12 травня 2024 року, 12 травня 2024 року ТОВ ФК «Контрактовий дім», за дорученням ТОВ «Іннова Фінанс», здійснив переказ грошових коштів у розмірі 14 000 грн. на картковий рахунок НОМЕР_1 , номер операції НОМЕР_2 /а.с.25/.
Зазначені реквізити банківської карти вказані у анкеті клієнта ОСОБА_1 (а.с. 7) та співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у Договорі №3956060524 від 12 травня 2024 року.
Докази того, що мобільний номер телефону та номер банківської картки, які зазначені в Договорі №3956060524 від 12 травня 2024 року, не належать ОСОБА_1 останньою суду не надавалися.
Отже, позивачем доведено факт укладення 12 травня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 . Договору надання грошових коштів у позику № 3956060524 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодилась на визначені у ньому умови кредитування, взяла на себе відповідні зобов'язання.
Як на підставу задоволення своїх позовних вимог, позивач посилається на невиконання позичальником своїх кредитних зобов'язань щодо повернення грошових коштів.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2020 року в справі №911/19/19 вказано, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивач здійснив неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Так, з наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за тілом кредиту складає 14 000,00 грн., заборгованість за процентами складає 41 370,00 грн., пеня за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ складає 7 179,20 грн.
Враховуючи, що позивачем доведено факт укладення між ОСОБА_1 та ТОВ “Іннова Фінанс» Договору надання грошових коштів у позику № 3956060524, а також факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів, беручи до уваги, що в матеріалах справи не містяться докази повернення відповідачем ОСОБА_1 ТОВ «Іннова Фінанс» отриманої за вказаним договором суми позики у строки, передбачені договором, а також той факт, що позивач визнає позовні вимоги в цій частині, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 14 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується відсотків за користування грошових коштами.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки сформульовані Верховним Судом, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (пункти 53,54), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункти 6.22-6.25), від 19 травня 2020 року у справі №910/23028/17 (пункт 6.28) та постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 361/4563/16-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 176/3645/14-ц та ряді інших.
Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами Договору надання грошових коштів у позику № 3956060524 від 12 травня 2024 року, строк дії договору 360 днів (пункт 2.5.), дата надання позики 12 травня 2024 або наступний за ним календарний день.
Згідно з п. 2.5.1. Договору, у Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Товариство, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності Позичальника, може направити Позичальнику пропозицію щодо продовження строку кредиту. Якщо Позичальник погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту, позичальнику в Особистому кабінеті стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту за Договором. При цьому, Позичальник розуміє та погоджується, що направлення Товариством вказаних пропозицій Позичальнику є правом Товариства, а не обов?язком та залежить від можливостей Товариства та/або оцінки кредитоспроможності Позичальника.
Згідно з п. 2.10.2. Договору, загальні витрати за кредитом (споживчим кредитом) на дату укладення Договору складають за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 75 600,00 грн.
Доказів направлення Товариством Позичальнику пропозиції щодо продовження строку кредитування, як передбачено п. 2.5.1. Договору, матеріали цивільної справи не містять, отже строк кредитування становить 360 днів.
Враховуючи розмір стандартної процентної ставки, передбачений Договором, що становить 1,5 % в день, строк кредитування, що становить 360 днів, за весь період користування позикою позивач мав сплатити відсотки у сумі 75600,00 грн. Такий же розрахунок наведено в самому Договорі надання грошових коштів у позику № 3956060524 від 12 травня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом в межах заявлених вимог, в сумі 41 370,00 грн.
Стосовно стягнення пені за кожен день прострочення повернення позики суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 7179,20 грн., які нараховані після 24 лютого 2022 року.
Щодо стягнення з відповідача та користь позивача судового збору, то суд враховує, що позов задоволено на 89 % (55370 х 100 % / 62549,20), та вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Бізнес Позика» підлягає стягненню судовий збір у сумі 2155,94 грн (89% х 2422,400).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, 8, код ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за Договором надання грошових коштів у позику № 3956060524 від 12.05.2024 у розмірі 55 370 (п'ятдесят п'ять тисяч триста сімдесят гривень 00 копійок) та судовий збір в сумі 2 155 (дві тисячі сто п'ятдесят п'ять гривень 94 копійки), а всього - 57 525 (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень 94 копійки).
В іншій частині відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, 8, код ЄДРПОУ 44127243.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повне рішення складено 24.11.2025.
Суддя