21 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 127/24824/25
провадження № 13-95зк25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21
перевірила заяву ОСОБА_22 про перегляд постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 03 вересня 2025 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року за виключними обставинами,
Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03 вересня 2025 року ОСОБА_22 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 ст. 1727Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу за ч. 1 ст. 1727 КУпАП в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн, за ч. 2 ст. 1727 КУпАП - в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
На підставі ст. 36 КУпАПпризначено ОСОБА_22 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
Вінницький апеляційний суд постановою від 02 жовтня 2025 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_23 , подану в інтересах ОСОБА_22 , залишив без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 вересня 2025 року - без змін.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 13 листопада 2025 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_22 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 вересня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року, оскільки скаргу подано на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку (п. 1 ч. 1 ст. 333 Кодексу адміністративного судочинства України).
ОСОБА_22 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою в якій порушує питання про перегляд постанов Вінницького міського суду Вінницької області від 03 вересня 2025 року та Вінницького апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року за виключними обставинами.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що ці судові рішення постановлені без урахування статей 55 та 129 Конституції України та статей 6, 13 та 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню. Стверджує, що суди попередніх інстанцій не дослідили докази у справі, не розглянули заявлені клопотання та не забезпечили неупереджений розгляд, що обмежило його право на доступ до правосуддя.
На думку ОСОБА_22 , Міністерство внутрішніх справ України та Служба безпеки України допустили процесуальні порушення, які мають ознаки втручання у здійснення правосуддя.
Перевіривши заяву та додані до неї матеріали, Велика Палата дійшла висновку про відсутність передбачених законом повноважень для прийняття її до розгляду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно зі ст. 48 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Статтею 294 КУпАП передбачено право особи оскаржити судове рішення в апеляційному порядку. Цією ж статтею визначено, що постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Тобто КУпАП визначено апеляційний порядок оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення. Касаційного порядку оскарження судових рішень у цій категорії справ КУпАП не передбачено.
При цьому в КУпАП не визначено іншого порядку перегляду судових рішень Великою Палатою у справах про адміністративне правопорушення, за винятком порядку, передбаченого гл. 241 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 2971 КУпАП єдиною підставою для перегляду Великою Палатою судових рішень у справах про адміністративні правопорушення є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Частиною 1 цієї статті передбачено, що заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною.
Згідно із ч. 1 ст. 2972 КУпАП така заява може бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено таке рішення, стало відомо про набуття ним статусу остаточного.
Отже, за змістом статей 2971, 2972 КУпАП законодавець визначив єдину підставу для перегляду Великою Палатою постанови у справі про адміністративне правопорушення - встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, за заявою особи, на користь якої таке рішення постановлено.
Однак у заяві ОСОБА_22 щодо перегляду судових рішень за виключними обставинами не наведено підстав, визначених в ч. 2 ст. 2971 КУпАП, з яких Велика Палата має право переглядати постанови у справах про адміністративні правопорушення, а також не міститься посилань на рішення міжнародної судової установи, юрисдикцію якої визнано Україною, що підтверджувало б порушення міжнародних зобов'язань під час розгляду цієї справи.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 45 Закону № 1402-VIII Велика Палата не наділена повноваженнями щодо перегляду судових рішень з інших підстав, ніж ті, що встановлені процесуальним законом.
Оскільки ОСОБА_22 не вказав про наявність обставин, передбачених гл. 241 КУпАП, а інших підстав для перегляду справи про адміністративне правопорушення законом не передбачено, подана ним заява не підлягає розгляду Великою Палатою у порядку, передбаченому цим Кодексом.
З урахуванням наведеного та положень ст. 19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Велика Палата дійшла висновку, що у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_22 слід відмовити, а заяву з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 19, 129 Конституції України, статтями 294, 2971 , 2972, 2975 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Велика Палата Верховного Суду
Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду заяви ОСОБА_22 про перегляд постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 03 вересня 2025 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року за виключними обставинами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
Судді:ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_24 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19 ОСОБА_20 ОСОБА_21