20 листопада 2025року
м. Київ
справа № 490/10876/23
провадження № 11-403 апп 25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.
перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи № 490/10876/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шилова Владислава Юрійовича на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року (головуючий суддя - Лук'янчук О. В., судді: Бітов А. І., Ступакова І. Г.), та
1. У листопаді 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шилов В. Ю. звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №540320 від 02 листопада 2023 року;
- закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 .
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02 листопада 2023 року о 16.40 год щодо ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до постанови позивач, керуючи транспортним засобом Chevrolet Lacetti, д.н. НОМЕР_1 , зупинилась на перехресті вул. 1-а Воєнна та вул. Велика Морська у м. Миколаєві, чим порушила п.п. ґ) п. 15.9 ПДР. Проте висновки та обставини, викладені у постанові, не відповідають дійсності, а постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
3. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2024 року позов залишено без задоволення.
4. Водночас встановивши в контексті обставин цієї справи факт надання доказів, які вводять суд в оману щодо фактичних обставин справи, Центральний районний суд м. Миколаєва направив Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Миколаївської області окрему ухвалу від 13 червня 2024 року для вжиття відповідних дисциплінарних заходів щодо адвоката Шилова В. Ю. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія МК №001872, виданого Радою адвокатів Миколаївської області). Зобов'язав Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Миколаївської області повідомити суд про вжиті заходи протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали.
5. 25 червня 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника Шилова В. Ю., подала апеляційну скаргу на окрему ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2024 року та просив її скасувати.
6. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та 23 липня 2024 року таке апеляційне провадження закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
7. Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до вимог частини сьомої статті 249 КАС України окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.
8. Суд апеляційної інстанції зауважив, що зміст окремої ухвали суду свідчить про те, що вона стосується безпосередньо адвоката Шилова В. Ю., а тому право на оскарження окремої ухвали має саме він. Водночас враховано, що після відкриття апеляційного провадження виявилося, що оскаржувана окрема ухвала не стосується ОСОБА_1 та таким судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки не вирішувалося.
9. Не погоджуючись з ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Шилов В. Ю. подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив зазначене рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
10. Представник позивача не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції в частині того, що окрема ухвала не стосується ОСОБА_1 , оскільки вважає, що така ухвала прямо стосується позивача і була створена з порушенням її прав.
11. У поданій касаційній скарзі скаржник, зокрема, зазначає, що відповідно до вимог частини першої статті 42, частини першої статті 46, частини першої статті 55 та частини першої статті 60 КАС України адвокат позивача є представником, а не окремою стороною у справі. Відповідно, адвокат не має права на самостійне оскарження окремої ухвали суду, а будь-якого іншого порядку оскарження окремої ухвали суду нормами КАС не передбачено.
12. Крім того, зауважує, що звертаючись із апеляційною скаргою позивач керувалась тим, що саме на неї розповсюджується положення частини шостої статті 44 КАС України. В окремій ухвалі суду першої інстанції описано обставини за яких звернулась до суду позивач і докази, які були створені та надані нею. Хоча суд першої інстанції і описував, що адвокатом імовірно порушено частину шосту статті 44 КАС України, проте такі звинувачення ґрунтувались на доказах, створених позивачем. Тому, на переконання скаржника, висновки окремої ухвали напряму стосуються та зачіпають інтереси позивача і через це у неї виникло право на апеляційне оскарження такого судового рішення.
13. Також скаржник зауважує, що навіть якби позивач змінила адвоката на стадії апеляційного оскарження, то у неї не зникло б право на подання апеляційної скарги, проте за таких обставин у адвоката Шилова В. Ю. не виникло б право на самостійне оскарження окремої ухвали суду першої інстанції.
14. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
15. Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року справу № 490/10876/23 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 346 КАС України.
16. Так, постановляючи ухвалу про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про необхідність відступу від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених в ухвалі від 27 лютого 2019 року у справі № 914/2/18, та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених в ухвалах від 07 вересня 2022 року у справі № 521/15561/15 та від 25 листопада 2019 року у справі № 183/5286/18-ц, при вирішенні подібних правовідносин.
17. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй ухвалі про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначив таке.
18. Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на окрему ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2024 року, суд апеляційної інстанції керувався пунктом 3 частини першої статті 305 КАС України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
19. Однак висновок суду апеляційної інстанції про те, що окремою ухвалою питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки позивача не вирішувалося, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає помилковим.
20. Крім того, пункт 3 частини першої статті 305 КАС України передбачає закриття апеляційного провадження у випадку, якщо апеляційну скаргу було подано саме особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи, а не стороною (позивачем).
21. У той же час, вирішуючи спірне у цій справі питання, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду враховує висновки Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду при вирішенні подібних правовідносин.
22. Так, у справі № 914/2/18 під час апеляційного провадження Західним апеляційним господарським судом постановлено окрему ухвалу від 12 грудня 2018 року, яку надіслано до прокуратури міста Києва для внесення в порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України до Єдиного реєстру досудових розслідувань запису про вчинення злочину виконуючим обов'язки генерального директора Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» ОСОБА_7 за ознаками, передбаченого відповідною частиною статті 382 Кримінального кодексу України та для організації (доручення) проведення досудового розслідування.
23. Не погоджуючись з окремою ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12 грудня 2018 року, Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» в особі Львівської дирекції подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати.
24. З огляду на те, що із резолютивної частини оскаржуваної окремої ухвали Західного апеляційного господарського суду від 12 грудня 2018 року вбачається, що вона стосується виконуючого обов'язки генерального директора Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» ОСОБА_7, а касаційна скарга на зазначену ухвалу суду подана Публічним акціонерним товариством «Укрпошта» в особі Львівської дирекції, якого вона не стосується, тобто особою, яка не має процесуальної дієздатності у цій справі в розумінні частини дев'ятої статті 246 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 27 лютого 2019 року вбачав правові підстави для закриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 296 ГПК України.
25. У справі № 521/15561/15 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
26. Відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали, у касаційній скарзі ОСОБА_3 вказував на те, що для нього є неприйнятним закриття провадження за його апеляційною скаргою на окрему ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2022 року про доведення до відома Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області факту порушення норм чинного законодавства та правил адвокатської етики адвокатом Сатановським М. С. з огляду на висновок суду апеляційної інстанції про те, що зміст окремої ухвали суду свідчить, що він стосується безпосередньо адвоката Сатановського М. С. щодо недотримання ним вимог адвокатської етики та присяги адвоката, і не вирішує питання про права та обов'язки ОСОБА_3 , оскільки окрема ухвала є такою, що порушує його право на вільний вибір захисника.
27. При цьому, висновок про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження зроблено з огляду на те, що з резолютивної частини окремої ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2022 року вбачається, що вона постановлена відносно адвоката Сатановського М. С. та жодним чином не стосується ОСОБА_3 . Таким чином, оскільки оскаржувана окрема ухвала не стосується ОСОБА_3, то відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України у нього і не виникає права на оскарження такої ухвали.
28. У справі № 183/5286/18-ц за позовом Приватного акціонерного товариства «Насінневе» до Приватного підприємства «Ерідан+», ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-Ком» про відшкодування збитків, Дніпровським апеляційним судом 30 жовтня 2018 року постановлено окрему ухвалу щодо судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороки О. В.
29. Товариство з обмеженою відповідальністю «Трі-Ком» та Приватне акціонерне товариство «Насінневе» подали касаційні скарги на таку окрему ухвалу, в якій просять її скасувати, вказуючи на порушення норм процесуального права. За поданими касаційними скаргами 13 листопада та 17 грудня 2018 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційні провадження.
30. Перевіривши доводи касаційних скарг, зміст оскаржуваної ухвали, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду встановив, що окрема ухвала суду апеляційної інстанції не стосується Приватного акціонерного товариства «Насінневе» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-Ком», оскільки вона постановлена щодо судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороки О. В. про доведення до відома Вищій раді правосуддя фактів порушення нею вимог чинного законодавства України під час постановлення ухвали про забезпечення позову у цій справі.
31. Оскільки оскаржувана окрема ухвала суду не стосується Приватного акціонерного товариства «Насінневе» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Трі-Ком», то таке касаційне провадження було закрито ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2019 року.
32. Таким чином, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зауважила, що результат вивчення судової практики Верховного Суду (Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду) при вирішенні питання хто вправі оскаржити окрему ухвалу суду, свідчить про те, що таке право виникає у осіб, яких стосується така ухвала, тобто стосовно яких вона постановлена і щодо яких зобов'язано вчинити дії, вжити відповідні заходи. У позивачів (чи відповідачів), як учасників справи, не виникає такого права на апеляційне (касаційне) оскарження окремої ухвали з урахуванням того, що їх такі ухвали не стосуються.
33. Водночас, на переконання колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зазначений підхід Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду нівелює безумовне право позивача, як сторони, на оскарження будь-якого судового рішення у власній справі з урахуванням вимог частини другої статті 293 КАС України. Водночас колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що стаття 249 КАС України визначає додатково до статті 293 КАС України можливість оскаржити окрему ухвалу суду особою, яка не є учасником справи, але стосовно якої така ухвала постановлена.
34. Відповідно до частини третьої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду.
35. Ураховуючи викладене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного дійшов висновку про необхідність відступу від вищезазначених висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27 лютого 2019 року у справі № 914/2/18 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалах від 07 вересня 2022 року у справі № 521/15561/15 та від 25 листопада 2019 року у справі № 183/5286/18-ц.
36. Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, наведені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 листопада 2025 року про передачу справи, обґрунтованими та дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Керуючись статтями 346, 347 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
Прийняти до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справу № 490/10876/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді: О. О. Банасько М. В. Мазур
О. В. Білоконь С. Ю. Мартєв
О. Л. Булейко К. М. Пільков
І. А. Воробйова С. О. Погрібний
О. А. Губська Н. С. Стефанів
А. А. Ємець Т. Г. Стрелець
Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач
В. В. Король О. С. Ткачук
С. І. Кравченко В. Ю. Уркевич
О. В. Кривенда Н. В. Шевцова