19 листопада 2025 року
м. Київ
Справа № 766/5020/23
Провадження № 51-3357км25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника (відеоконференція) ОСОБА_6 ,
засудженої (відеоконференція) ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 на вирок Херсонського апеляційного суду від 23 липня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023230000000029 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 17 березня 2025 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 111 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного їй майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання період попереднього ув'язнення з 10.05.2023 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватою у тому, що вона, будучи громадянкою України, достеменно поінформованою про введення на всій території України воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією РФ; перебуваючи у невстановленому місці, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання допомоги країні-агресору та її представникам у веденні агресивної війни проти України; передбачаючи, що її дії можуть завдати шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України й бажаючи настання таких суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, використовуючи власний мобільний телефон марки «Samsung» модель «Galaxy А 31» ІМЕI 1: НОМЕР_1 ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 та мобільний додаток «Telegram», в якому була зареєстрована під ім'ям « ОСОБА_8 », у період часу з 28.11.2022 по 28.03.2023 за допомогою телеграм-чату шляхом миттєвого обміну повідомленнями через вказаний месенджер «Тelegram» передавала громадянину РФ ОСОБА_9 , який був співробітником спецслужб країни-агресора, на його месенджер «Тelegram» із зареєстрованим акаунтом під ім'ям « ОСОБА_10 » інформацію з координатами про місця дислокації, пересування сил та засобів ЗСУ й інших сил оборони у м. Херсоні з метою подальшого нанесення по вказаним позиціям ракетних та артилерійських ударів.
А саме: щодо території «Херсонського машинобудівного заводу», щодо території «Херсонського металообробного заводу «Жовтень», щодо території «Херсонської міської друкарні», щодо території «Херсонського комбінату хлібопродуктів», щодо будівлі офісного центру «Кристал», щодо території стадіону «Кристал», щодо території промислової зони, щодо території «Херсонського нафтопереробного заводу», щодо житлової будівлі, щодо території КНП «Херсонського обласного закладу з надання психіатричної допомоги Херсонської обласної ради».
У подальшому після передачі ОСОБА_7 вказаної інформації ОСОБА_9 по деяким позиціям цих координат відбувався обстріл з боку збройних сил РФ.
Інформація, поширена ОСОБА_7 та передана ОСОБА_9 за вищевикладених обставин, не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
Херсонський апеляційний суд 23 липня 2025 року скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання й ухвалив у цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 111 КК України довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України суд зарахував ОСОБА_7 в строк відбування нею призначеного покарання строк її попереднього ув'язнення з 10.05.2023 по день набрання вироком законної сили з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає однин день позбавлення волі. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги захисник вважає, що призначене апеляційним судом засудженій покарання у виді довічного позбавлення волі є занадто суворим, тоді як призначене місцевим судом покарання відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно вказав, що вину ОСОБА_11 визнала лише під тиском досліджених доказів та відхилив її щире каяття як обставину, що пом'якшує покарання.
Зазначає, що апеляційним судом не враховано відсутність тяжких наслідків від вчинених ОСОБА_7 протиправних дій, її позитивну характеристику та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Крім того, судом апеляційної інстанції безпідставно відхилено факт перебування на утриманні ОСОБА_7 двох неповнолітніх дітей, один з яких є інвалідом, які до її затримання проживали разом з нею та її матір'ю похилого віку у м. Херсоні за місцем її реєстрації.
Зазначає, що призначене вироком апеляційного суду покарання є для ОСОБА_7 надто суворим, таким, що не відповідає особі засудженої, а тому просить вирок Херсонського апеляційного суду від 23.07.2025 змінити і пом'якшити покарання.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджена підтримали подану касаційну скаргу і просили її задовольнити.
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_12 у вчиненні нею кримінального правопорушення та правильність кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 111 КК України в поданій касаційній скарзі захисника не оспорюються.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й даним про особу винної через суворість, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Відповідно до положень статей 370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює новий вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції чи неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався.
За змістом ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання, апеляційний суд відповідно вимог ст. 65 КК України, врахував, що вчинене кримінальне правопорушення відповідно до вимог ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів.
Також апеляційний суд надав належну оцінку тому, що ОСОБА_7 здійснювала системну, тривалу діяльність, спрямовану на шкоду народу України й державі Україна, а також те, що засуджена, вчиняючи злочину діяльність, розуміла можливі наслідки таких дій, які могли призвести до загибелі людей, в тому числі й цивільних; пошкодження цивільної та військової техніки, пошкодження промислової та цивільної інфраструктури.
Тому, враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_7 злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 111 КК Україну, у максимальному розмірі у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна
Таке покарання, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідає меті покарання, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення нею нових злочинів.
Вбачається, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано не взяв до уваги визнання обвинуваченою своєї вини як обставину, що пом'якшує покарання, зважаючи на відсутність у неї ознак щирого осуду своїх вчинків, чого не було продемонстровано і в касаційному суді.
Колегія суддів касаційного суду вбачає, що суд апеляційної інстанції, урахувавши всі обставини, зокрема й ті, на які посилається захисник у своїй касаційній скарзі, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 найбільш суворого покарання, умотивувавши належним чином своє рішення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження під час касаційного розгляду в межах, визначених ст. 433 КПК України, не встановлено.
Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника не вбачає.
Керуючись положеннями статей 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Вирок Херсонського апеляційного суду від 23 липня 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3