Справа № 346/5341/25
Провадження №
21 листопада 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Калинюк О.П., розглянувши справу, яка надійшла від Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення № 1980 від 15.09.2025 року ОСОБА_1 здійснювала валютно-обмінні операції без державної реєстрації суб'єкта господарювання, чим порушила ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явилася, 06.11.2025 року подала заперечення, в яких заперечила свою винуватість у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаного адмінправопорушення, з таких підстав.
Уповноваженими особами не зафіксовано факту здійснення нею валютно-обмінних операцій, відсутні докази того, що вона систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) здійснювала валютно-обмінні операції без державної реєстрації суб'єкта господарювання.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено в якості доказу відеозапис, не зазначено, cкільки разів вона здійснила валютно-обмінні операції, f також не вказано жодного свідка, який би міг підтвердити факти таких операцій.
ОСОБА_1 вказує, що їй інкримінується порушення вимог ч. 1 ст. 58 та ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України, однак, Господарський кодекс України втратив чинність 28.08.2025 року, а тому в протоколі про адміністративного правопорушення неправильно зазначені бланкетні норми, необхідні для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.164 КУпАП.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано точного часу вчинення вказаного адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, вивчивши заперечення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшов наступних висновків.
Частина 1 статті 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
У своїх судових рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Зокрема, в рішенні у справі «Ващенко проти України» вказаний Суд вказав, що «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, законодавець визначає суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Ст. 14.1.36 Податкового кодексу України передбачає, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої безпосередність і систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, незалежно від наявності/відсутності мети отримання прибутку, господарською діяльністю є виготовлення, реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, що здійснюється самостійно (ініціативно) та систематично.
Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 164 КУпАП, з'ясуванню підлягають як факти здійснення реалізації продукції (виконання робіт чи надання послуг) особою без державної реєстрації як суб'єкта господарювання так і факти систематичності такої діяльності (три і більше рази), її самостійність та ініціативність, наявність в особи господарської компетенції щодо такої діяльності
Однак, надані суду матеріали не містять об'єктивних та фактичних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинила саме адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, адже відсутні відомості про її систематичне (не менше трьох разів протягом одного календарного року) здійснення підприємницької діяльності.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано часу і місця вчинення вказаного правопорушення і до цього протоколу не долучено належних доказів, які би підтверджували обставини, що викладені в протоколі.
Також слід зауважити, що згідно з ч.3 ст. 17 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» визнано Господарський кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 вказаного Закону цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.
Цей закон опубліковано в газеті «Голос України» 27.02.2025 року в газеті «Голос України». Він набув чинності з 28.02.2025 року, та його введено в дію 28.08.2025 року.
Отже, саме з 28.08.2025 року Господарський кодекс України втратив чинність.
Однак, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення вищевказаних дій 15.09.2025 року, такі дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КУпАП та вказано, що цими діями вона порушила ч. 1 ст. 58 та ч. 1 ст. 128 ГК України.
Як встановлено вище, вже станом на 15.09.2025 року зазначений Кодекс втратив чинність.
Таким чином, у протоколі про адміністративного правопорушення також неправильно зазначені бланкетні норми, необхідні для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.164 КУпАП, адже вказано про порушення ОСОБА_1 норм, які станом на день перевірки та складення протоколу про адміністративне правопорушення були нечинними.
З огляду на вище наведене суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження за наслідками судового розгляду. У зв'язку із цим провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутністю в діях особи, яка притягується до відповідальності, складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 221, 247, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, суддя
провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Суддя: Калинюк О. П.