24 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 904/2686/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербайт"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 (суддя Дичко В. О.)
і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2025 (головуючий суддя Кощеєв І. М., судді Іванов О. Г., Чус О. В.)
у справі № 904/2686/25
за позовом Криворізької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербайт"
про стягнення коштів,
24.06.2025 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербайт залишено без руху.
28.07.2025 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2025, зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербайт" повернуто заявникові.
08.10.2025 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2025 у справі № 904/2686/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
22.10.2025 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржникові строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржник 31.10.2025 подав до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У своїй касаційній скарзі скаржник посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права зазначив, що він сплатив судовий збір у відповідному порядку та розмірі, а також зареєстрував Електронний кабінет на виконання ухвали місцевого господарського суду та надіслав до суду заяву про усунення недоліків у строк, який був наданий судом.
Проте, поштове відправлення із заявою про усунення недоліків повернулося на адресу заявника у зв'язку з закінченням терміну зберігання поштового відправлення, яке Суд не отримав із незалежних від відправника причин.
Скаржник вважає, що Суд був зобов'язаний самостійно перевірити зарахування судового збору і наявність реєстрації заявника в підсистемі Електронний Суд.
В оскаржуваному судовому рішенні місцевий господарський суд встановив, що зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербайт" місцевий господарський суд зазначив, що копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 про залишення позовної заяви (зустрічної) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербайт" без руху, яку було направлено на юридичну адресу відповідача, 10.07.2025 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з відміткою Акціонерного товариства "Укрпошта" від 02.07.2025 "за закінченням терміну зберігання".
Також, суд зазначив, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербайт": 50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, буд. 2 А, тобто поштову кореспонденцію суд направляв за місцем державної реєстрації відповідача.
16.07.2025 місцевий господарський суд повторно направив ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 про залишення позовної заяви (зустрічної) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербайт" на юридичну адресу відповідача. Згідно з роздруківкою статусу відстеження поштових відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта" 25.07.2025 зафіксовано невдалу спробу вручення поштового відправлення № 0610269341559.
Крім того, з метою повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербайт" про залишення його позовної заяви (зустрічної) без руху вчинялись дії щодо повідомлення засобами телефонного зв'язку за номером телефону, який зазначено в зустрічній позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербайт". Телефонограму прийняв директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербайт" Паливода О. С., який повідомлений про залишення його зустрічної позовної заяви без руху та необхідність усунути недоліки позовної заяви, а саме: зареєструвати електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами; надати докази направлення листом з описом вкладення копій позовної заяви і доданих до неї документів на адресу Криворізької міської ради; надати докази доплати судового збору в сумі 2 725,20 грн.
Проте, станом на 28.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербайт" не виконало вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 про залишення зустрічної позовної заяви без руху та не усунуло недоліки зустрічної позовної заяви, у зв'язку з чим, місцевий господарський суд ухвалою від 28.07.2025 повернув зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербайт".
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що заявнику було достеменно відомо про відсутність у суді відповідних документів станом на 16.07.2025, зокрема, у зв'язку з тим, що місцевий господарський суд телефонограмою повідомляв заявника про залишення його зустрічної позовної заяви без руху та необхідність усунути недоліки позовної заяви.
Разом з тим, незважаючи на викладене, Товариство намагається перекласти на суд обов'язок перевірки виконання ним вимог ухвали від 24.06.2025.
Між тим, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, такі твердження Скаржника гуртуються на неправильному тлумаченні ним норм права.
У зв'язку чим, колегія суддів апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду, зазначила, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами чинного законодавства України на суд не покладений обов'язок самостійно перевіряти виконання судових рішень учасниками справи (у даному випадку ухвали про залишення позову без руху), або вчиняти процесуальні дії за заявника. Відповідальність за забезпечення виконання вказаної ухвали та подальші процесуальні дії законом було покладено саме на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербайт" як на особу, що ініціювала звернення до суду.
Цей принцип базується на диспозитивності та змагальності судового процесу.
Проте, місцевий господарський суд не отримував від заявника ні заяви про усунення недоліків зустрічного позову, ні повідомлень про виконання ухвали про залишення зустрічного позову без руху.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду, що зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербайт" підлягала поверненню заявнику на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неусуненням заявником недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом в ухвалі про залишення без руху від 24.06.2025.
Щодо посилань скаржника на постанову Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 440/18837/23, колегія суддів зазначає, у вказаній постанові зазначено, що скаржник зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений частиною другою статті 9 Законом України "Про судовий збір".
Виконуючи наведені вище вимоги закону, суди повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду. Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.
Однак, у вказаній справі не було саме доказів (відмітки) про зарахування судового збору на платіжній інструкції, однак доказ про сплату судового збору сторона надала суду, на відміну від справи, що розглядається (№ 904/2686/25), а саме, у місцевого господарського суду були відсутні, зокрема, докази про сплату судового збору, які заявник мав надати на виконання ухвали місцевого господарського суду про залишення зустрічного позову без руху.
Доводи скаржника зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербайт" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2025 у справі № 904/2686/25 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права судами (зокрема, частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України) є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 235, 287, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербайт" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2025 у справі № 904/2686/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил