24 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 904/5114/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Фізичної особи - підприємця Нечитайла Сергія Михайловича
про ухвалення додаткового рішення
у справі №904/5114/24
за позовом ОСОБА_1
до Фізичної особи - підприємця Нечитайла Сергія Михайловича
про стягнення 47 913,47 доларів США (1 978 735,27 гривень),
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Нечитайла Сергія Михайловича (далі - Нечитайло С.М. , відповідач ) про стягнення 47 913,47 доларів США (1 978 735,27 грн), а саме збитків у сумі 44 000 доларів США та 3% річних у сумі 3 913,47 доларів США.
Хід розгляду справи
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2025, у позові відмовлено.
3. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 заяву Фізичної особи - підприємця Нечитайла С.М. задоволено. Стягнуто з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правову (правничу) допомогу, в розмірі 40 000,00 грн.
4. Постановою Верховного Суду від 06.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Касаційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2025, додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 у справі №904/5114/24 залишено без змін.
Стислий виклад вимог заяви та аргументи учасників справи
5. 11.11.2025 Нечитайло С.М. звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №904/5114/24, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Нечитайла С.М. судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.
6. 14.11.2025 ОСОБА_1 подано заперечення щодо поданої відповідачем заяви про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката.
Щодо суті поданої заяви про ухвалення додаткового рішення
7. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
8. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
9. Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
10. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
11. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
12. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
13. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
14. Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
15. Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
16. Зокрема, згідно із положеннями частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
17. Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
18. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
19. Відповідно до положень частин п'ятої, шостої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
20. Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
21. Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи.
22. Такий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
23. Разом з тим у частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
24. Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
25. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
26. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
27. Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає можливість зробити висновок, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п'ятій-сьомій, дев'ятій статті 129 ГПК України.
28. Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.
29. В пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
30. Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).
31. У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
32. Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 ГПК України має обов'язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
33. Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
34. Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
35. Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
36. Як вбачається з матеріалів справи, під час касаційного перегляду судових рішень у справі, відповідачем у відзиві на касаційну скаргу заявлявся орієнтований розмір витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 40 000,00 грн.
37. Звертаючись з заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката відповідачем надано суду касаційної інстанції копії: ордеру про надання правничої допомоги № 1337584 від Нечитайла С.М. наданий адвокату Ямковому В.І., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 0969 від 15.12.2008, акту приймання -передачі наданих послуг від 11.11.2025 за договором про надання правничої допомоги № 05/12-24 від 05.12.2024.
38. Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2024, між Фізичною особою - підприємцем Нечитайлом Сергієм Михайловичем (замовник) та Фізичною особою - підприємцем, адвокатом Ямковим Владиславом Івановичем (виконавець) укладено договір № 05/12-24 про надання правничої допомоги (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, в свою чергу замовник зобов'язується оплатити зазначені допомогу та юридичні послуги на умовах Договору;
- згідно з п. 2.1 договору, виконавець бере на себе виконання наступної правничої допомоги: а) підготовка відзиву на позов, інших заяв по суті та з процесуальних питань, клопотань, апеляційних та касаційних скарг до господарських судів усіх інстанцій у справі № 904/5114/24 за позовом Буцького Євгенія Володимировича до Фізичної особи - підприємця Нечитайла Сергія Михайловича про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору транспортного експедирування; б) надання консультацій з питань, що стосуються розгляду вказаної справи; в) представництво у встановленому порядку інтересів замовника в господарських судах усіх інстанцій;
- згідно з п. 4.1 договору, за виконану виконавцем роботу замовник перераховує на поточний рахунок виконавця або сплачує готівкою оплату за юридичні послуги в наступному порядку: за збирання доказів, вивчення документів, складання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив - в сумі 30 000 грн., без ПДВ; за підготовку інших, крім заяв по суті, процесуальних документів та участь у розгляді справи в суді першої інстанції - в сумі 10 000 грн., без ПДВ; за підготовку процесуальних документів та участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції - в сумі 40 000 грн., без ПДВ; за підготовку процесуальних документів та участь у розгляді справи в суді касаційної інстанції - в сумі 40 000 грн., без ПДВ;
39. Як вбачається з акту наданих послуг від 11.11.2025 пунктом 1 визначено, що виконавець надав замовнику, а замовник прийняв наступну професійну правничу допомогу (юридичні послуги) за період з 02.09.2025 р. по 11.11.2025 р. у господарській справі №904/5114/24 за позовом Буцького Євгенія Володимировича до фізичної особи - підприємця Нечитайла Сергія Михайловича про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору транспортного експедирування, яка перебуває в провадженні Верховного Суду, в обсязі та на умовах, передбачених Договором про надання правничої допомоги № 05/12-24 від "05" грудня 2024 р., а саме:
- ознайомлення зі змістом та доводами касаційної скарги на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - 1 година;
- ознайомлення зі змістом оскаржуваних рішень та висновками судів першої та апеляційної інстанцій, викладеними в судових рішеннях - 1 година;
- ознайомлення зі змістом та доводами касаційної скарги на додаткову постанову апеляційного суду та заявою про усунення недоліків - 0,5 години;
- ознайомлення зі змістом додаткової постанови та викладеними в ній висновками суду апеляційної інстанції - 0,5 години;
- вивчення та узагальнення судової практики, правових висновків Верховного Суду, на які посилається скаржник, а також релевантної судової практики - 1 година;
- консультування замовника, інформування про правову позицію по справі та погодження з ним вказаної правової позиції - 1 година;
- підготовка та складання відзиву на касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в тому числі заперечень щодо клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на 24 арк. - 5 годин;
- підготовка та складання відзиву на касаційну скаргу на додаткову постанову суду апеляційної інстанції на 15 арк. - 3 години;
- підготовка в рамках відзиву на касаційну скаргу клопотання про участь представника відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, акту приймання передачі наданих послуг з детальним описом наданої правничої допомоги - 2 x 0 , 5 годин = 1 година
- участь у розгляді справи в суді касаційної інстанції з врахуванням часу очкування та часу, необхідного для підключення - 06.11.2025 = 2 години, що загалом становить 16 годин на загальну суму 40 000,00 гривень (сорок тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.
2. Вказані в п.1 цього Акту послуги надані належним чином та прийняті замовником без зауважень в повному обсязі.
40. З урахуванням зазначеного, Суд оцінивши перелік наданих адвокатом відповідачу послуг, вважає, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі не відповідає критеріям, встановленим статтею 126 ГПК України, а саме критеріям реальності (дійсності та необхідності) та розумності.
41. Так у контексті зазначеного колегія суддів керується тим, що справа не є особливо складною, ураховуючи, що спори про стягнення грошових коштів неодноразово розглядались Верховним Судом, а судова практика з вирішення подібних спорів наразі є послідовною та сталою.
42. При цьому Суд враховує те, що правова позиція позивача у справі, і виклад відповідних аргументів як у суді першої і апеляційної інстанції, так і у суді касаційної інстанції не змінювалась, інтереси відповідача в судах усіх інстанцій представлялись тим самим адвокатом Ямковим В.І., а тому адвокат не потребував значного часу на підготовку заперечень на доводи позивача. У суді касаційної інстанції адвокатом було подано відзиви на касаційну скаргу на основні судові рішення та на додаткову постанову апеляційного суду, які є незначними за обсягом, в тексті яких міститься значна кількість цитата з постанов Верховного Суду щодо судової практики. Отже, на переконання Суду, час витрачений представником відповідача на опрацювання та виготовлення поданих адвокатом документів, а також на консультування замовника, вивчення матеріалів справи (касаційних скарг), аналіз релевантних норм матеріального права та судової практики, не повною мірою відповідають обсягу наданих адвокатом послуг, витраченому адвокатом часу і є надмірним.
43. Щодо витрат на оплату послуг з підготовки клопотання про участь адвоката у судовому засіданні в режимі відеоконференції та клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу Верховний Суд враховує, що розподіл таких судових витрат залежить виключно від волевиявлення учасника справи і є його правом, а також, не вимагає значного часу та є радше технічною дією, оскільки шаблон заяви існує в ЄСІКС, представник відповідної сторони (заявника розподілу витрату на правничу допомогу) скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що також враховує касаційний суд оцінюючи витрати на участь представника відповідача адвоката у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
44. Аналогічний висновок, міститься у додатковій постанові Верховного Суду від 22.08.2025 у справі №914/2182/24.
45. Позивач у запереченнях на подану відповідачем заяву про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, просить відмовити у стягненні таких судових витрат, оскільки вважає, що заявлена сума судових витрат не відповідає складності справи та має складати не більше 5 000,00 грн.
46. З урахуванням вищезазначеного, касаційний суд зазначає, що заявлені відповідачем витрати на послуги адвоката неповною мірою відповідають обсягу наданих адвокатом послуг скрізь призму критеріїв розумності, співмірності, встановлення їхньої дійсності, необхідності та є надмірними, та обрахованим без врахування положень ст.ст. 126, 129 ГПК України. Отже, проаналізувавши доводи, викладені відповідачем у заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу, з урахуванням поданих відповідачем доказів понесення таких витрат, зважаючи на клопотання позивача про зменшення таких витрат, касаційний суд не вбачає підстав для стягнення з позивача саме 40 000,00 грн витрат на оплату послуги адвоката у касаційному суді, цей розмір підлягає зменшенню до 5 000,00 грн, а тому, заява відповідача підлягає частковому задоволенню, а з позивача на користь відповідача належить до стягнення 5 000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката у касаційному суді. В іншій частині у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Нечитайла Сергія Михайловича відмовити.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву Фізичної особи - підприємця Нечитайла Сергія Михайловича про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/5114/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Буцького Євгенія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Нечитайла Сергія Михайловича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ) 5 000 (п'ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. В решті заяви Фізичної особи - підприємця Нечитайла Сергія Михайловича про ухвалення додаткового рішення відмовити.
4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
І.Д. Кондратова