24 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/16012/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.
розглянувши у письмовому провадженні заяву Моторно (транспортного) страхового бюро України
про ухвалення додаткового рішення
до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.11.2025 у справі № 910/16012/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Провагроінвест"
до Моторно (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 14 665 351,30 грн,
1. До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" (надалі - ПрАТ "СК "Провідна"), яке надалі змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Провагроінвест" (надалі - ПрАТ "Провагроінвест", Позивач) з позовом до Моторно (транспортного) страхового бюро України (надалі - МТСБУ, Відповідач, Скаржник) про стягнення 14 665 351,30 грн частки сплачених Позивачем гарантійних внесків до Фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2025 у справі № 910/16012/24, позов ПрАТ "Провагроінвест" задоволено та стягнуто з МТСБУ на користь ПрАТ "Провагроінвест" частку коштів сплачених гарантійних внесків у розмірі 14 665 351,30 грн та судовий збір у розмірі 219 980,27 грн.
3. Постановою Верховного Суду від 05.11.2025 у справі № 910/16012/24 касаційну скаргу МТСБУ було задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/16012/24 скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ПрАТ "Провагроінвест" до МТСБУ про стягнення 14 665 351,30 грн, стягнуто з ПрАТ "Провагроінвест" на користь МТСБУ судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 329 970,40 грн та судові витрати за подання касаційної скарги в розмірі 439 960,54 грн.
4. 11.11.2025 до Верховного Суду від МТСБУ надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/16012/24.
5. Звертаючись із відповідною заявою, МТСБУ просить Суд стягнути з Позивача судові витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом у ході розгляду справи № 910/16012/24 у розмірі 99 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат МТСБУ подало, зокрема Договір про надання правової допомоги № 08/01/2025 та Акт виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги № 08/01/2025. При цьому МТСБУ вказує, що відповідна заява подавалася ним ще під час розгляду спору в суді першої інстанції разом із доказами на підтвердження розміру та фактичного понесення цих витрат.
6. Ухвалою Суду від 13.11.2025 прийнято заяву МТСБУ про ухвалення додаткового рішення до постанови Верховного Суду від 05.11.2025 у справі № 910/16012/24 до розгляду у письмовому провадженні.
7. 17.11.2025 ПрАТ "Провагроінвест" подало заперечення на заяву МТСБУ про ухвалення додаткового рішення.
8. Розглянувши заяву МТСБУ про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з касаційним розглядом цієї справи, Суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.
9. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
10. Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
11. За приписами статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.
12. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання 1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з 2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та 3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
13. За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
14. Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
15. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
16. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
17. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
18. У разі недотримання вимог цієї норми суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
19. У розумінні положень вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
20. За загальним правилом, відшкодування судових витрат, у тому числі й на професійну правничу допомогу, здійснюється виключно у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом виключно у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений (постанова Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 927/26/18).
21. Згідно з приписами статті 221 цього Кодексу, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
22. Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів у справі та повідомити про надання відповідних доказів у визначені Господарським процесуальним кодексом України строки; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат з дотриманням вимог частини восьмої статті 129, статті 221 Господарського процесуального кодексу України.
Така правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 18.02.2025 зі справи № 910/2990/24, від 18.03.2025 зі справи № 910/3675/24, а також близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.07.2021 зі справи № 910/16803/19.
23. Згідно зі сталою та послідовною позицією Верховного Суду певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 зі справи № 921/221/21 та від 31.05.2022 зі справи № 917/304/21.
При цьому Суд бере до уваги, що цей висновок сформульовано без прив'язки до того, чи просить заявник про розподіл судових витрат за розгляд справи в цілому, чи виключно на певній стадії судового розгляду.
24. Водночас на відміну від розгляду справи (в порядку загального провадження) в суді першої та апеляційної інстанцій (стаття 218, частини сьома статті 270 Господарського процесуального кодексу України), судове засідання в яких має стадію судових дебатів, розгляд справи в судовому засіданні в суді касаційної інстанції, за змістом статті 301 Господарського процесуального кодексу України, не передбачає проведення судових дебатів, тому, якщо справа в суді касаційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення касаційним судом.
25. Втім Суд зазначає, що ні під час звернення з касаційною скаргою, ні до ухвалення постанови Верховного Суду МТСБУ не заявляло вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом при розгляді цієї справи. Посилання у резолютивній частині касаційної скарги на "перерозподіл судових витрат" саме по собі не свідчить про подання МТСБУ відповідної заяви у визначеному законом порядку, оскільки має загальний характер і не містить чіткого формулювання про необхідність відшкодування витрат на правничу допомогу у цій справі. При цьому посилання МТСБУ на подання такої заяви в суді першої інстанції разом із відзивом на позов не звільняє його від обов'язку подати відповідну заяву в належній формі та у встановлені процесуальним законом строки на стадії касаційного перегляду.
26. Ураховуючи, що Позивач не дотримався установленого процесуальним законом порядку реалізації принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, а саме не заявив клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом цієї справи, до ухвалення Верховним Судом постанови у цій справі, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення розподілу витрат Позивача на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом цієї справи.
27. З огляду на викладене, у задоволенні клопотання МТСБУ про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/16012/24 слід відмовити.
Керуючись статтями 129, 234, 235, 244, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
У задоволенні заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом у розгляді справи № 910/16012/24, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко