Справа №345/5991/25
Провадження № 2/345/2792/2025
24.11.2025 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Онушканича В.В.
з участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після смерті матері відкрилася спадщина на земельну ділянку в розмірі 0,5700 га і на дану частину земельної ділянки було видано державний акт про право власності на землю. Коли позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, йому було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,5700 га, кадастровий номер 2622882400:02:004:0069, яка знаходиться в Завадківській сільській раді Калуського району.
Позивач зазначає, що решта земельної ділянки в розмірі 0,60 га залишилася неприватизованою, незважаючи на те, що розмір площі даної земельної ділянки внесено в Сертифікат на право на земельну частку (пай) від 02.04.1999 року. Тому 23.05.2025 року позивач звернувся до Калуської державної нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну частку (пай), площею 0,60 га, яка була виділена в урочищі «Середній лан» с.Завадка. Проте постановою нотаріуса відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,60 га, яка знаходиться в урочищі «Середній лан» в с.Завадка через те, що відсутній правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку.
Тому позивач змушений звернутися до суду з позовом щодо надання права на завершення приватизації земельної ділянки, площею 0,60 га, яка включена в Сертифікат на право на земельну частку (пай) від 02.04.1999 року, однак приватизація відбулася частково тільки на 0,5700 га. Оскільки ОСОБА_2 через хворобу не змогла завершити приватизацію земельної ділянки, площею 0,60 га, позивач просить визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 право на завершення приватизації на земельну ділянку, площею 0,60 га, яка розташована в урочищі «Середній лан» в с.Завадка Калуського району.
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримує та просить суд його задоволити.
Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає, просить їх задоволити.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 (а.с.8).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,5700 га, кадастровий номер 2622882400:02:004:0069, яка розташована в Завадківській сільській раді Калуського району, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №162535, який виданий 24.11.2008 року Калуською РДА (а.с.10).
Із листа в.о. державного нотаріуса Калуської державної нотаріальної контори №471/01-16 від 23.09.2025 року вбачається, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на залишок площі, розміром 0,60 га, в урочищі «Середній лан» с.Завадка, оскільки на вказану земельну ділянку відсутній документ, який би підтверджував право власності на дану земельну ділянку (а.с.21).
Відповідно до вимог ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1ст.1222 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач, як спадкоємець за законом, відповідно до ст.1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , проживаючи спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадшини.
Як вбачається з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», передбачено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Згідно до ч.1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, в тому числі для ведення особистогго селянського господарства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.
Так, положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Згідно зі статті 126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв'язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.
Відтак, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв'язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.
Відповідно до витягу із рішення Завадківської сільської ради Калуського району від 10.11.2000 року «Про часткове виділення земельної частки (паю) громадянам для ведення товарного виробництва» ОСОБА_2 виділено земельну частку (пай) для розширення особистого підсобного господарства без створення юридичної особи, а саме в урочищі «Середній лан» с.Завадка Калуського району, площею 0,60 га (а.с.15).
З довідки №41 від 13.02.2025 року, яка видана виконавчим комітетом Верхнянської сільської ради Калуського району (а.с.18), вбачається, що померлій ОСОБА_2 згідно сертифікату належала земельна частка (пай), площею 31,00 умовних кадастрових гектарів або 1,17 га. Взамін сертифікату із загальної площі: видано державний акт на площу 0,5700 га з кадастровим номером 2622882400:02:004:0069 на ім'я ОСОБА_2 ; 0,60 га (залишок площі) знаходиться в урочищі «Середній лан» с.Завадка Калуського району.
Також відповідно до відповіді виконавчого комітету Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області №56/06-02 від 30.09.2025 року на адвокатський запит надано наступну інформацію: земельна частка (пай), площею 31,00 умовних кадастрових гектарів або 1,17 га згідно сертифікату належала померлій ОСОБА_2 (підстава: рішення сесії від 07.09.1995 року «Про передачу земель призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність»); взамін сертифікату видано державний акт на частину загальної площі 0,5700 га, з кадастровим номером 2622882400:02:004:0069 на ім'я ОСОБА_2 ; 0,60 га (залишок площі, вказаної в сертифікаті) знаходиться в урочищі «Середній лан» с.Завадка Калуського району (підстава: рішення сесії від 10.11.2000 року «Про часткове виділення земельної частки (паю) громадянам для ведення товарного виробництва»); після прийняття залишку площі 0,60 га ОСОБА_1 (в порядку спадкування) стане можливим прийняти рішення сесії Верхнянської сільської ради щодо виділення в натурі (на місцевості) даної земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.20).
Таким чином, за життя спадкодавцем ОСОБА_2 було розпочато процедуру приватизації земельної ділянки, площею 0,60 га, яка розташована в урочищі «Середній лан» в с.Завадка Калуського району. Однак спадкодавець померла, так і не завершивши процедуру приватизації земельної ділянки. Через фактично не завершення процедури приватизації ОСОБА_2 за життя не було отримано державний акт, а тому за позивачем в порядку захисту спадкових прав необхідно визнати право на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючих документів на ім'я спадкоємця, шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов'язаних з державною реєстрацією земельної ділянки, площею 0,60 га, яка розташована в урочищі «Середній лан» в с.Завадка Калуського району Івано-Франківської області.
Отже, зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, ст.ст. 1223, 1258, 1261, 1268-1269 ЦК України, ст.ст.116,121,126 ЗК України, керуючись ст.ст. 247, 259, 263-265 ЦПК України,
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, площею 0,60 га, яка розташована в урочищі «Середній лан» в с.Завадка Калуського району Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 24.11.2025 року.
Головуючий