24 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 922/1114/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р.
розглянувши матеріали касаційної скарги Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради
на рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2025
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025
у справі за позовом Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд"
про зобов'язання вчинити певні дії,
1. У березні 2025 року Спеціалізоване комунальне підприємство "Харківзеленбуд" Харківської міської ради звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" передати скраплений газ у кількості 3 790 л відповідно до Договору про закупівлю товарів №ТО5/25-2 від 25.05.2020.
2. Господарський суд Харківської області рішенням від 30.06.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025, відмовив у задоволенні позову.
3. 03.11.2025 Спеціалізоване комунальне підприємство "Харківзеленбуд" Харківської міської ради через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
4. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
5. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.
6. Відповідно до п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).
7. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.
8. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п.3 ч.2 ст.287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
9. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
10. Обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов'язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.
11. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).
12. Спеціалізоване комунальне підприємство "Харківзеленбуд" Харківської міської ради у касаційній скарзі у касаційній скарзі посилається на п.3 ч.2 ст.287 ГПК, вказує, що суди першої та апеляційної інстанції, неправильно застосувавши норми матеріального права, відмовили в задоволенні позовних вимог, не застосувавши норми матеріального права (статті 16, 664, 670, 693, 949 Цивільного кодексу України), які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
13. Втім, скаржник, визначивши підставою касаційного оскарження п.3 ч.2 ст.287 ГПК, чітко не вказує норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним та який висновок, на думку скаржника, має сформувати Верховний Суд за результатами розгляду справи.
14. У зв'язку із вищезазначеним, скаржнику необхідно уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень, врахувавши вимоги щодо їх обґрунтування, які описані, зокрема, у пунктах 8-11 цієї ухвали.
15. Крім того, Верховний Суд зауважує, що скаржник оскаржує судові рішення, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов'язання передати скраплений газ у кількості 3 790 л відповідно до договору про закупівлю товарів №ТО5/25-2 від 25.05.2020.
16. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
17. Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 ГПК, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
18. Фактично цей спір є спором про витребування (повернення) майна.
19. Ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна (п.2 ч.1 ст.163 ГПК).
20. Верховний Суд враховує, що Господарський суд Харківської області в ухвалі від 31.03.2025 про відкриття провадження у цій справі №922/1114/25 зазначив, що позов не відповідає ознакам малозначної справи.
21. Втім, враховуючи предмет позову, а також положення ст.12 ГПК, Верховний Суд вважає, що ця справа №922/1114/25 є малозначною.
22. Для цілей ГПК малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.5 ст.12 ГПК).
23. Так, з рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що відповідач зобов'язався поставити позивачу товар (п.1.1 договору про закупівлю товарів №ТО5/25-2 від 25.05.2020); відповідно до специфікації (додаток №1 до договору), товаром є, зокрема, скраплений газ у кількості 40 000 л на суму 480 000,00 грн.
24. Таким чином, виходячи з вищенаведеного, вартість 1 л скрапленого газу становить 12 грн. Відповідно, вартість скрапленого газу у кількості 3 790 л становить 45 480 грн.
25. Отже, скаржник оскаржує судові рішення, якими вирішено спір про витребування (передання) майна (скрапленого газу) у кількості 3 790 л на суму 45 480 грн (що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а тому вони не підлягають касаційному оскарженню.
26. Згідно із п.2 ч.3 ст.287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
27. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках (передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК).
28. Водночас касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли би бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК.
29. З огляду на наведене, скаржнику необхідно зазначити виключні випадки подання касаційної скарги, передбачені підпунктами "а" - "г" п.2 ч.3 ст.287 ГПК, з належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження.
30. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п.2 ч.3 ст.287 ГПК випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
31. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.
32. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі №922/1114/25 залишити без руху.
2. Надати Спеціалізованому комунальному підприємству "Харківзеленбуд" Харківської міської ради строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Спеціалізованому комунальному підприємству "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О. Кібенко