19 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 924/758/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (вх. № 8426/2025)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025
та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025
у справі № 924/758/24
за заявою фізичної особи ОСОБА_1
про неплатоспроможність
25.09.2024 ухвалою Господарського суду Хмельницької області, зокрема, відкрито провадження у справі № 924/758/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
19.03.2025 ухвалою Господарського суду Хмельницької області призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Філатова В'ячеслава Вікторовича.
16.07.2025 ухвалою Господарського суду Хмельницької області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 закрито, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.09.2025 у справі № 924/758/24, повноваження керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Філатова В'ячеслава Вікторовича припинено.
06.10.2025 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 10.10.2025) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі № 924/758/24 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі № 924/758/24 - без змін.
12.11.2025 (через підсистему "Електронний суд") ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:
- скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі № 924/758/24;
- відмовити у закритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;
- визнати боржника - фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом, ввести процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 та призначити керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Філатова В'ячеслава Вікторовича.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 та ухвали Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі № 924/758/24.
12.11.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г.(суддя-доповідач), суддів: Жукова С.В., Картере В.І.
Перевіривши матеріали справи та матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 7 частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Статтею 288 ГПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі № 924/758/24 складено 10.10.2025. Таким чином, останнім днем встановленого частиною першою статті 288 ГПК України строку на подання касаційної скарги було 30.10.2025.
Як зазначено вище, касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі № 924/758/24 ОСОБА_1 подано 12.11.2025, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 287 ГПК України строку на касаційне оскарження, водночас, заявлено клопотання про поновлення цього строку.
Представник ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що "копію оскаржуваної постанови отримано 13.10.2025, тобто не в день її постановлення, а отже строк на подання даної касаційної скарги підлягає поновленню".
Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважитися поважними з огляду на таке
Із вступної частини постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі № 924/758/24, а також наявної в автоматизованій системі документообігу суду КП "ДСС" інформації вбачається, що повноважним представником ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції у цій справі була адвокат ОСОБА_2 . Цим представником підписана та подана також і касаційна скарга ОСОБА_1 .
За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", документ в електронному вигляді: ст.282 ГПКУ Постанова (повна) від 06.10.2025 у справі № 924/758/24 (суддя Саврій В.А.) надіслано в Електронний кабінет одержувача: ОСОБА_3 (ЄДРПОУ/ІПН НОМЕР_1 ). Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 13.10.2025 о 16:20. Дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету особи: 14.10.2025 о 10:12.
Частиною шостою статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 242 ГПК України).
Зважаючи на викладене, датою вручення ОСОБА_1 постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі № 924/758/24 є 14.10.2025, а відтак, передбачений частиною другою статті 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного судового рішення, закінчився 03.11.2025, натомість, касаційну скаргу було подано 12.11.2025.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Поряд з викладеним колегія суддів зауважує, що звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Проте у цій справі ОСОБА_1 не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження наявності особливих і непереборних обставин, що перешкоджали йому звернутися до суду із касаційною скаргою до 03.11.2025, зважаючи на вручення постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі № 924/758/24 його представнику через систему "Електронний суд" 14.10.2025.
З огляду на викладене, Верховний Суд визнає неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 та ухвали Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі № 924/758/24.
Крім цього, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності та змагальності Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу касаційного оскарження, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом зазначених принципів господарського судочинства.
Згідно з частиною четвертою статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
За змістом частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначати конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
Так, зі змісту касаційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що скаржник не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про закриття провадження у справі про його неплатоспроможність та вважає, що судами неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, внаслідок неповного дослідження доказів, наданих представником боржника. Також скаржник зазначає, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до того, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням принципів справедливості, законності та розумності. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує, що у його діях відсутні ознаки недобросовісної поведінки, а отже і відсутні підстави для закриття провадження у справі про його неплатоспроможність у зв'язку з недобросовісністю, натомість, наявні підстави для визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів.
Водночас ОСОБА_1 у касаційній скарзі чітко не зазначено про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також не вказано підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга,
Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме:
1) навести Суду інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 та ухвали Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі №924/758/24 та належно їх обґрунтувати з наданням відповідних доказів;
2) вказати підставу (підстави), передбачену (передбачені) частиною другою статті 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга, та належно її (їх) обґрунтувати.
При цьому Верховний Суд зазначає, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно надіслати учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, Верховний Суд, -
1. Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 та ухвали Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі №924/758/24.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.07.2025 у справі №924/758/24 - залишити без руху.
3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали визначені статтею 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Картере