Справа № 344/15752/25
Провадження № 2/344/5386/25
19 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Пастернак І.А.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 21.09.2013 року між сторонами зареєстровано шлюб. У шлюбі в сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя у сторін не склалося, позивач зазначає, що відповідач вже тривалий час демонструє байдуже ставлення до стосунків та не прагне зберегти шлюб. Протилежність поглядів унеможливлює вирішення спорів у спільному житті, на даний час спільно не проживають, спільне господарство не ведуть, спору щодо місця проживання дочки та майна немає.
Позивач в судове засідання не з'явилася, у позові просила розгляд справи проводити без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився подав заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі, шлюб розірвати.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 сторони 21.09.2013 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, про що складено відповідний актовий запис за № 1821 (а.с.4).
Від шлюбу у подружжя народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про що складено відповідний актовий запис №289 (а.с.8).
Позивач стверджує, що вони з відповідачем не підтримують сімейних стосунків, збереження шлюбу є неможливим, примирення не бажає, тому такий шлюб зберігати не доцільно.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований 21.09.2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1821, - слід розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі наведеного, прізвище ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу змінити на дошлюбне “ ОСОБА_4 ».
Що стосується вирішення вимог, зазначених у позові про визначення місця проживання неповнолітньої дитини сторін, то при цьому суд виходить з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Оскільки, судом встановлено, що на даний час дитина проживає разом з матір'ю, спору щодо визначення її місця проживання немає, то позовна вимога підлягає задоволенню.
Одночасно суд роз'яснює, що у разі виникнення спору щодо визначення місця проживання дітей судом сторони мають право вирішити дане питання окремо у судовому порядку або органом опіки та піклування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позовні вимоги підлягають до задоволення, то з відповідача слід стягнути на користь позивачки 1211,20 грн. витрат по оплаті судового збору.
На підставі наведеного, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112, 113, 115 СК України, керуючись ст.ст. 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований 21.09.2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1821 - розірвати.
Прізвище ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу змінити на дошлюбне “ ОСОБА_4 ».
Неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на проживання з матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 1211,20 грн. витрат по оплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 24.11.2025 року.
Суддя Пастернак І.А.