Рішення від 13.11.2025 по справі 927/993/22

РІШЕННЯ

Іменем України

13 листопада 2025 року м. Чернігівсправа № 927/993/22(927/516/25)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Балан Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича (Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (код 34863309)) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» (код 35892079) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 130 600 грн 00 коп., поданої в межах справи за заявою

КРЕДИТОРА: Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (код 34863309)

30068, с. Крупець Шепетівського (Славутського) району Хмельницької області, вул. Богдана Хмельницького, 43

БОРЖНИК: Фермерське господарство «САПФІР-М.М.» (код 35274787)

15122, с. Хоробичі Городнянського району Чернігівської області, вул. Гагаріна, 24

про відкриття провадження у справі про банкрутство

за участі представників учасників справи:

від позивача: Забарін А.Ф. - ліквідатор

від відповідачів: Даневич А.О. - предст. ТОВ «Борзнянський райагрохім» (адвокат, ордер серії СВ № 1129917 від 31.05.2025)

від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні 13.11.2025, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено скорочене рішення.

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2022 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (надалі - кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» (надалі - боржник) на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2022 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2022, зокрема відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сиволобова М.М.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2023 припинено процедуру розпорядження майном Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» та повноваження розпорядника майна боржника Сиволобова М.М.; визнано банкрутом Фермерське господарство «САПФІР-М.М.»; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначити арбітражного керуючого Сиволобова М.М.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 постановлено, зокрема, відсторонити арбітражного керуючого Сиволобова М.М. від виконання повноважень ліквідатора Фермерського господарства «САПФІР-М.М.»; ліквідатором Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» призначити арбітражного керуючого Забаріна А.Ф.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2025 постановлено продовжити строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута Забаріна А.Ф. до 05 листопада 2025 року включно.

21 травня 2025 року, в межах даної справи про банкрутство, через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 20.05.2025 Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Забаріна А.Ф., додатком до якої є позовна заява від 14.05.2025 останнього до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» про стягнення 130 600,00 грн (присвоєно єдиний унікальний номер 927/516/25).

Звертаючись з даним позовом позивач вказує, що в процесі ліквідаційної процедури ним виявлено, що протягом місяця з 27.12.2019 по 16.01.2020 господарство здійснило на користь відповідача 4 оплати на загальну суму 130 600,00 грн, а саме:

платіжна інструкція № 476 від 27.12.2019 на суму 8 000,00 грн, призначення платежу «Надання безвідсоткової короткострокової позики зг. дог. № 26/12/19 від 26.12.19р. Без ПДВ»;

платіжна інструкція № 482 від 08.01.2020 на суму 80 000,00 грн, призначення платежу «Надання безвідсоткової короткострокової позики зг. дог. № 26/12/19 від 26.12.19р. Без ПДВ»;

платіжна інструкція № 514 від 13.01.2020 на суму 29 160,00 грн, призначення платежу «Надання безвідсоткової короткострокової позики зг. дог. № 26/12/19 від 26.12.19р. Без ПДВ»;

платіжна інструкція № 520 від 16.01.2020 на суму 13 440,00 грн, призначення платежу «Надання безвідсоткової короткострокової позики зг. дог. № 08/01/20 від 08.01.20р. Без ПДВ».

Однак, на думку позивача, враховуючи банківські виписки Фермерського господарства «САПФІР-М.М.», дана позика ніколи не поверталася ТОВ «Борзнянський райагрохім». Більше того, в процесі ліквідаційної процедури не вдалося встановити вказаних в призначенні платежу договорів, а керівництво господарства не підтвердило їх наявність.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.05.2025, зокрема постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 927/993/22 (927/516/25);

розгляд позовної заяви здійснювати в межах справи № 927/993/22 про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» за правилами загального позовного провадження;

залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача;

призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 24 червня 2025 року на 10 год. 00 хв.;

встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановити процесуальний строк для подання третьою особою (Товариством з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна») письмових пояснень щодо позову - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, а для подання письмових пояснень щодо відзиву - протягом семи днів з дня отримання відзиву;

встановити процесуальний строк для подання сторонами відповіді на письмові пояснення третьої особи щодо позову та відзиву - протягом семи днів з дня отримання відповідних заяв по суті справи;

викликати для участі в судовому засіданні представника Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» в якості позивача. Повідомити позивача, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;

викликати для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи;

викликати для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Повідомити третю особу, що її неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Ухвала суду від 26.05.2025 була направлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронних кабінетів 26.05.2025 16:39.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 26.05.2025 є такою, що отримана адресатами 26.05.2025.

04.06.2025, у встановлений судом процесуальний строк, через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 03.06.2025 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні. Одночасно відповідач просить застосувати позовну давність.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що отримана ним від позивача позика за Договорами про надання безвідсоткової короткострокової позики № 26/12/19 від 26.12.2019 та № 08/01/20 від 08.01.2020 була повернута господарству в повному обсязі, що підтверджується, зокрема, відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Також, 04.06.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 03.06.2025 відповідача про виклик свідка, якою останній просив викликати та допитати у якості свідка ОСОБА_1 як такого, що особисто був присутній при внесенні керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» Бражником Павлом Миколайовичем готівкових коштів в сумі 130 600,00 грн до каси Фермерського господарства «САПФІР-М.М.».

05.06.2025 у встановлений законом процесуальний строк, відповідачем через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області подано клопотання про долучення доказів, які з технічних причин не були прикріплені до відзиву на позовну заяву.

12.06.2025, у встановлений судом процесуальний строк, через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшли письмові пояснення від 11.06.2025 третьої особи щодо відзиву, зі змісту яких вбачається, що товариство не погоджується з доводами відповідача.

Дана заява по суті справи містить клопотання третьої особи про витребування у відповідача оригіналів доданих до відзиву на позов документів, оскільки у товариства існують сумніви щодо їх реального існування (в підготовчому засіданні 10.07.2025 повноважна представниця відповідача не заперечила проти даного клопотання третьої особи).

13.06.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшли заперечення від 13.06.2025 третьої особи щодо вищевказаної заяви відповідача про виклик свідка.

В обґрунтування своїх заперечень третя особа посилається на недотримання відповідачем передбаченого нормами Господарського процесуального кодексу України порядку подання відповідної заяви (надалі в підготовчому засіданні 10.07.2025 арбітражний керуючий Забарін А.Ф. з аналогічних підстав також заперечив проти заяви відповідача про виклик свідка).

17.06.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 17.06.2025 про витребування доказів, яким третя особа просить витребувати оригінали для огляду та копії для долучення до матеріалів справи наступних документів:

журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів за серпень 2020 року;

касову книгу за 2020 рік;

прибуткові касові ордери за серпень 2020 року;

видаткові касові ордери за серпень 2020 року;

виписки із усіх банківських рахунків за серпень 2020 року;

інформацію про головного бухгалтера та касира ТОВ «Борзнянський райагрохім», які працювали на підприємстві в серпні 2020 року (накази про прийняття на роботу відповідних осіб).

Одночасно третя особа просить поновити встановлений законом процесуальний строк для вчинення відповідної процесуальної дії.

20.06.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь від 19.06.2025 на письмові пояснення третьої особи щодо відзиву, зі змісту якої вбачається, що відповідач підтримує свою думку щодо спірних правовідносин, викладену у відзиві на позовну заяву.

24.06.2025 через систему «Електронний суд» третьою особою до Господарського суду Чернігівської області подані додаткові пояснення від 23.06.2025 у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2025 постановлено, зокрема призначити підготовче засідання на 10 липня 2025 року; проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Постановляючи ухвалу від 24.06.2025 суд врахував те, що до початку даного судового засідання 24.06.2025 о 07:19 в мережі Інтернет (Telegram-канал "Суспільне Чернігів") з'явилось повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області, яка тривала до 11:50.

Згідно наказу голови Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2022 № 24-од, з метою забезпечення вимог цивільного захисту населення під час повітряної тривоги, зобов'язано суддів та працівників суду під час оголошення повітряної тривоги здійснювати евакуацію із залишенням приміщення суду до безпечного місця розташування; встановлено, що в разі оголошення повітряної тривоги під час проведення судового засідання, таке засідання має негайно припинятися; крім того, організовано службу судових розпорядників щодо додаткового оповіщення голосом всіх працівників суду та відвідувачів стосовно повітряної тривоги та місця можливої евакуації.

Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду, призначене на 24.06.2025 на 10:40 судове засідання по даній справі не проводилось; даний факт підтверджується також Актом від 24.06.2025 № 67-25 щодо оголошення повітряної тривоги.

Розглянувши заяву від 03.06.2025 відповідача про виклик свідка, суд в підготовчому засіданні 10.07.2025 постановив протокольну ухвалу про залишення її без задоволення, оскільки звертаючись з нею товариством не дотриманий порядок вчинення відповідної процесуальної дії, передбачений ст. 88, 89 Господарського процесуального кодексу України.

В підготовчому засіданні 10.07.2025 суд постановив протокольні ухвали про задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» про поновлення встановленого законом процесуального строку на подання клопотання від 17.06.2025 про витребування доказів та клопотання третьої особи про витребування доказів.

Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

В підготовчому засіданні 10.07.2025 повноважна представниця відповідача заявила усне клопотання про залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, оскільки вказана фізична особа, як колишній керівник позивача, особисто була присутня при внесенні керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» Бражником Павлом Миколайовичем готівкових коштів в сумі 130 600,00 грн до каси Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» на загальну суму 130 600,00 грн протягом серпня 2020 року, підписала 04.01.2021 акт звіряння розрахунків між юридичними особами та може підтвердити повернення позики у повному обсязі; як наслідок - відповідач вважає, що ухвалене за результатами вирішення даного спору судове рішення може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_1 .

Присутні в підготовчому засіданні 10.07.2025 повноважні представники позивача та третьої особи заперечили проти даного клопотання відповідача.

Розглянувши дане клопотання відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про залишення його без задоволення, оскільки судове рішення, що буде ухвалене за результатами вирішення даного спору жодним чином не вплине на права та обов'язки ОСОБА_1 щодо однієї із сторін.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2025 постановлено:

продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів;

призначити підготовче засідання на 31 липня 2025 року;

встановити процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - до 15.07.2025 включно; для подання відповідачем заперечення - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив;

клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» про витребування доказів задовольнити;

зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» в строк до 17.07.2025 включно надати суду оригінали доданих до відзиву на позовну заяву документів, а також оригіналів документів, що є додатками до клопотання від 04.06.2025 про долучення доказів;

витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» оригінали (для огляду в судовому засіданні) та належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) наступних документів:

журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових документів за серпень 2020 року;

касової книги за 2020 рік;

прибуткових касових ордерів за серпень 2020 року;

видаткових касових ордерів за серпень 2020 року;

виписок із усіх банківських рахунків за серпень 2020 року;

витребувані даною ухвалою докази подати суду до 25.07.2025 включно;

клопотання арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити;

проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

15.07.2025, у встановлений судом процесуальний строк, відповідачем до Господарського суду Чернігівської області подані оригінали доданих до відзиву на позовну заяву документів, а також оригіналів документів, що є додатками до клопотання від 04.06.2025 про долучення доказів.

24.07.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем до Господарського суду Чернігівської області подано клопотання від 23.07.2025 про долучення доказів, додатком до якого є копії витребуваних вищезгаданою ухвалою суду від 10.07.2025 документів.

Крім того, дане клопотання містить клопотання відповідача про поновлення встановленого законом процесуального строку на подання доказів, а саме листа від 05.08.2025 № 25 та заяви свідка ОСОБА_1 .

В обґрунтування даного клопотання відповідач зазначає, що про існування вказаного вище листа він дізнався лише під час виконання вимог суду щодо надання копії, зокрема касової книги за 2020 рік; щодо заяви свідка відповідач вказує, що ОСОБА_1 тривалий час хворів, а тому не мав фізичної можливості звернутися до нотаріуса раніше; як наслідок - зазначені докази не могли бути надані відповідачем до суду у встановлений законом процесуальний строк.

Присутні у підготовчому засіданні 31.07.2025 повноважні представники позивача та третьої особи вирішення даного клопотання віднесли на розсуд суду.

Згідно зі ст. 80, 118, 119 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про достатнє його обґрунтування та можливість задоволення.

Частина 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

За правилами ст. 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

30.07.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 30.07.2025 позивача, додатком до якої є клопотання від 29.07.2025 про залучення співвідповідача та третьої особи до участі у справі, яким позивач просить:

залучити ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача;

залучити до участі у справі співвідповідача ОСОБА_1 ;

стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» та ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» заборгованість в сумі 130 600,00 грн.

Щодо необхідності залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_1 позивач вказує, що аналіз наявних в матеріалах справи письмових доказів, зокрема наданих відповідачем прибуткових/видаткових касових ордерів за серпень 2020 року, виписок із усіх банківських рахунків за серпень 2020 року, касової книги за 2020 рік свідчить про те, що 07.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» внесло до каси грошові кошти в загальній сумі 171 617,44 грн, з яких лише 10 000,00 грн було сплачено на користь позивача; надалі аналогічні операції вчинялись керівником відповідача загалом 14 разім шляхом передачі ОСОБА_1 готівкових коштів по 10 000,00 грн щодня.

Як стверджує відповідач, відповідні операції вчинялись ним на особисте прохання ОСОБА_1 згідно листа від 05.08.2020 № 25. Однак позивач ставить під сумнів правомірність відповідних дій відповідача, зокрема стосовно того, що кошти взагалі повертались останнім господарству, а навіть якщо і передавались, то чи передавались вони ОСОБА_1 , як керівнику юридичної особи, а не фізичній особі.

Оскільки в заяві свідка ОСОБА_1 вказує, що він отримав від відповідача готівкові кошти в сумі 130 600,00 грн, позивач вважає, що сума заборгованості має бути стягнута у т.ч. і з ОСОБА_1 ; при цьому, позивач вважає, що характер взаємовідносин між відповідачем та ОСОБА_1 , пов'язаних з передачею готівки, підлягає встановленню в судовому порядку.

Нормативно - правовим обґрунтуванням щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідача та ОСОБА_1 позивач визначив ст. 541, 543 Цивільного кодексу України.

Наведене вище свідчить про те, що фактично позивач скористався своїм процесуальним правом на часткову зміну предмету позову.

Щодо клопотання в частині залучення ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача позивач вказує, що грошові кошти, які були зняті товариством з рахунку 07.08.2020, призначались на оплату добрив, поставлених вказаною фізичною особою, однак не були їй сплачені. Таким чином, позивач вважає, що для повного та всебічного з'ясування обставин справи необхідно встановити факт погашення чи непогашення відповідачем заборгованості перед ОСОБА_2 .

Присутній у підготовчому засіданні 31.07.2025 повноважний представник третьої особи проти даного клопотання позивача не заперечив.

Присутня у підготовчому засіданні 31.07.2025 повноважна представниця відповідача проти даного клопотання позивача заперечила з наступних підстав: так, щодо залучення співвідповідачем ОСОБА_1 вона вказала, що він не є стороною спірних правовідносин; крім того, ним була подана заява свідка з викладенням відомих йому обставин щодо спірного питання. Щодо залучення ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, останній вказав, що, на його думку, ухвалене за результатами вирішення даного спору судове рішення жодним чином не вплине на права та обов'язки фізичної особи. Додатково відповідач звернув увагу на помилковість тверджень позивача стосовно того, що спірна сума коштів мала бути перерахована ОСОБА_2 за поставку нею товару (добрив), оскільки насправді вона за дорученням товариства знімала відповідну суму коштів з банківського рахунку. Додатково відповідач повідомив про те, що на сьогоднішній день ОСОБА_2 перебуває за межами України.

Розглянувши дане клопотання позивача, з огляду на часткову зміну ним предмету позову, суд дійшов висновку про можливість залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_1 ; клопотання в частині залучення ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залишається судом без задоволення, оскільки судове рішення, що буде ухвалене за результатами вирішення даного спору жодним чином не вплине на її права та обов'язки.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.07.2025 постановлено:

залучити до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_1 ;

призначити підготовче засідання на 09 вересня 2025 року на 14 год. 30 хв.;

зобов'язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали направити відповідачу - ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду;

зобов'язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали направити відповідачу - ОСОБА_1 копії відзиву на позовну заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду;

зобов'язати третю особу не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали направити відповідачу - ОСОБА_1 копії письмових пояснень щодо позову та щодо відзиву з додатками, а докази такого направлення надати суду;

встановити процесуальний строк для подання відповідачем - ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

Ухвала суду від 31.07.2025 була направлена позивачу, відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» та третій особі до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронних кабінетів 01.08.2025 15:46 та 16:58.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 31.07.2025 є такою, що отримана адресатами 01.08.2025.

В матеріалах справи немає відомостей про направлення відповідачу - ОСОБА_1 ухвали суду від 31.07.2025 з повідомленням про дату, час і місце призначеного на 09.09.2025 судового засідання.

05.08.2025, 06.08.2025 та 07.08.2025 на виконання вищевказаних вимог суду позивачем, відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» та третьою особою через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області подані докази направлення відповідачу - ОСОБА_1 відповідних заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2025 постановлено:

призначити підготовче засідання на 30 вересня 2025 року на 10 год. 00 хв.;

Постановляючи ухвалу від 09.09.2025, суд врахував те, що до початку даного судового засідання 09.09.2025 о 11:52 в мережі Інтернет (Telegram-канал "Суспільне Чернігів") з'явилось повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області, яка тривала до 15:48.

Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду, призначене на 09.09.2025 на 14:30 судове засідання по даній справі не проводилось; даний факт підтверджується також Актом від 09.09.2025 № 172-25 щодо оголошення повітряної тривоги.

Крім того, суд врахував норму п. 1 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України стосовно того, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Примірник ухвали Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2025, адресований ОСОБА_1 , отриманий відповідачем 16.09.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 06 011 907 760 03.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 30.09.2025 підготовчому засіданні відповідач ОСОБА_1 не скористався (як і процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2025 постановлено:

закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 16 жовтня 2025 року;

викликати для участі в судовому засіданні ОСОБА_1 (або його повноважного представника) в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи;

Постановляючи ухвалу від 30.09.2025, суд врахував, що до початку даного підготовчого засідання 30.09.2025 о 08:56 в мережі Інтернет (Telegram-канал "Суспільне Чернігів") з'явилось повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області.

Присутні в підготовчому засіданні повноважні представники сторін та третьої особи надали свою згоду на проведення даного судового засідання.

Ухвала суду 30.09.2025 отримана ОСОБА_1 07.10.2025, що підтверджуються повідомленням про вручення поштового відправлення № R 06701 149506 8.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 16.10.2025 судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2025 постановлено:

призначити судове засідання на 04 листопада 2025 року;

повідомити відповідача - ОСОБА_1 про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви;

Примірник ухвали суду від 16.10.2025, адресований відповідачу ОСОБА_1 , отриманий останнім 21.10.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № R 06702 008249 3.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 04.11.2025 судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не скористався.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2025 постановлено:

повідомити ОСОБА_1 про те, що судове рішення за результатами вирішення даного спору буде ухвалено та проголошено 13 листопада 2025 року о 09 год. 00 хв. у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: 14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань № 307;

клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити;

Примірник ухвали суду від 04.11.2025, адресований відповідачу ОСОБА_1 , отриманий останнім 11.11.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № R 06703 191751 1.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача - Товариства з обмеженою вдіповідальністю «Борзнянський райагрохім» та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

за правилами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» зареєстровано як суб'єкт господарювання 28.01.2009, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за № 10421450000000590.

Як вже було вказано вище, звертаючись з даним позовом ліквідатор Забарін А.Ф. вказує, що згідно виписки руху коштів за рахунком НОМЕР_2 /IBAN НОМЕР_3 клієнта ФГ «Сапфір-М.М.» за період з 01.01.2019 (АТ «Укрексімбанк») у період з 27.12.2019 по 16.01.2020 Фермерське господарство «Сапфір-М.М.» здійснило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» перерахування грошових коштів на загальну суму 130 600,00 грн, а саме:

Однак позивач переконаний, що дана позика ніколи не поверталася товариством, існування відповідних договорів встановити в ліквідаційній процедурі не вдалося, а керівництво господарства не підтвердило факт їх наявності.

27.11.2024 (фіскальний чек від 27.11.2024, накладна № 0208100055074 від 27.11.2024, опис вкладення у цінний лист) позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» вимогу від 20.11.2024 про перерахування у семиденний строк з моменту її отримання на рахунок господарства заборгованість у сумі 577 571,62 грн, у т.ч. 130 600,00 грн поворотної фінансової допомоги, отриманої згідно Договорів про надання безвідсоткової короткострокової позики № 26/12/19 від 26.12.2019 та № 08/01/20 від 08.01.2020.

Згідно витягу з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень дана вимога отримана товариством 04.12.2024.

У відповідь на дану вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» повідомило позивача про повернення отриманої від господарства позики та надало підтверджуючі документи (Договори про надання безвідсоткової короткострокової позики № 26/12/19 від 26.12.2019 та № 08/01/20 від 08.01.2020; авансові звіти з квитанціями; прибуткові касові ордери).

Однак з огляду на те, що в процесі ліквідаційної процедури колишнє керівництво Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» не підтвердило передачу готівкових коштів у касу підприємства (надходження у відповідні дні грошових коштів із каси підприємства на банківські рахунки також відсутні) позивач повторно звернувся до товариства з вимогою від 29.01.2025 про погашення заборгованості у семиденний строк з моменту її отримання (фіскальний чек від 07.02.2025, накладна № 0208100066858 від 07.02.2025, опис вкладення у цінний лист).

Згідно витягу з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень дана вимога отримана товариством 12.02.2025, однак з боку останнього залишилася без відповіді.

З огляду на вищенаведене позивач вважає, що існують підстави вважати отримане Товариством з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» майно - кошти в сумі 130 600,00 грн безпідставно набутим майном, а тому існують підстави для його повернення на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Як вже було вказано вище Товариство з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» заперечило проти заявлених позовних вимог, вважаючи, що між сторонами були укладені Договори про надання безвідсоткової короткострокової позики № 26/12/19 від 26.12.2019 та № 08/01/20 від 08.01.2020 та повністю виконані ними.

На підтвердження власної позиції відповідач надав належним чином засвідчені копії вказаних вище Договорів; квитанцій до прибуткових касових ордерів; звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт; видаткових касових ордерів; касової книги, а на вимогу суду - їх оригінали.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2019 між Фермерським господарством «САПФІР-М.М.» (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» (Позичальник) був укладений Договір № 26/12/19 про надання безвідсоткової короткострокової позики (надалі - Договір № 26/12/19), за умовами якого Позикодавець перераховує Позичальнику грошові кошти на розрахунковий рахунок в порядку та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язався повернути вказані грошові кошти Позикодавцю.

Загальна сума позики за Договором складає 117 160,00 грн (сто сімнадцять тисяч сто шістдесят грн 00 коп.).

Проценти за надання позики та користування позикою не нараховуються та не сплачуються Позичальником.

Позика надається Позикодавцем Позичальнику строком до 31 грудня 2020 року.

Днем надання позики є день фактичної передачі Позикодавцем грошових коштів Позичальнику на розрахунковий рахунок.

Позика надається в безготівковому вигляді.

Строк користування позикою складає три місяці.

Позичальник зобов'язався повернути позику за цим договором в термін до 31 грудня 2020 року (встановлюється кінцевий термін).

Позичальник зобов'язався повернути позику за цим договором в останній день строку, встановленого в п. 4.1 Договору.

Позика підлягає поверненню в порядку, передбаченому для її надання.

Днем повернення позики вважається день фактичної передачі позики Позикодавцю.

Цей договір позики набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.

Строк позики (термін позики) може бути продовжений за взаємною згодою сторін, про що укладається додаткова угода до Договору.

Будь-які положення, що не врегульовані договором, врегульовуються відповідно до норм діючого законодавства України.

Договір укладений у двох примірниках по одному для кожної сторони.

Аналогічний за змістом Договір № 08/01/20 про надання безвідсоткової короткострокової позики був укладений між Фермерським господарством «САПФІР-М.М.» (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» (Позичальник) і 08.01.2020 (надалі - Договір № 08/01/20), сума позики за яким складає 26 640,00 грн (двадцять шість тисяч шістсот сорок грн 00 коп.).

З боку Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» (Позикодавець) Договір підписаний головою ОСОБА_1 , з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» - директором ОСОБА_3 .

Як вже було вказано вище, позивач вважає, що насправді між сторонами не існувало жодних договірних відносин, фактично Договори між ними не укладалися і як наслідок - не виконувалися, при цьому, позивач вказує, що має сумніви у правдивості наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» примірників відповідних правочинів; відповідна позиція позивача повністю підтримується третьою особою, а надані товариством докази вважаються такими, що не спростовують факти (обставини), викладені у позовній заяві, тобто не підтверджують дійсність господарської операції між сторонами.

Однак суд зазначає, що ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо презумпцію правомірності договору не спростовано, то всі права, набуті сторонами за цим правочином повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 27 серпня 2025 року у справі № 922/2593/19).

Оскільки вказані вище Договори № 26/12/19 та № 08/01/20 в судовому порядку не визнано недійсними, вони є такими, що за наслідком укладення створюють для сторін права та обов'язки.

Щодо посилання позивача та третьої особи на невиконання сторонами Договорів № 26/12/19 та № 08/01/20 суд вказує, що на підтвердження факту виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» умов Договорів останнє надало:

звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 7 від 10.08.2020 (отримано 171 617,44 грн, витрачено 10 000,00 грн, залишок 161 617,44 грн),

звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 8 від 11.08.2020 (отримано 161 617,44 грн, витрачено 10 000,00 грн, залишок 151 617,44 грн),

звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 9 від 13.08.2020 (отримано 151 617,44 грн, витрачено 10 000,00 грн, залишок 141 617,44 грн),

звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 10 від 14.08.2020 (отримано 141 617,44 грн, витрачено 10 000,00 грн, залишок 131 617,44 грн),

звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 11 від 17.08.2020 (отримано 131 617,44 грн, витрачено 10 000,00 грн, залишок 121 617,44 грн),

звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 12 від 18.08.2020 (отримано 121 617,44 грн, витрачено 10 000,00 грн, залишок 111 617,44 грн),

звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 13 від 19.08.2020 (отримано 107 017,44 грн, витрачено 10 000,00 грн, залишок 97 017,44 грн),

звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 14 від 20.08.2020 (отримано 97 017,44 грн, витрачено 10 000,00 грн, залишок 87 017,44 грн),

звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 15 від 21.08.2020 (отримано 87 017,44 грн, витрачено 10 000,00 грн, залишок 77 017,44 грн),

звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 16 від 25.08.2020 (отримано 77 017,44 грн, витрачено 7 160,00 грн, залишок 69 857,44 грн),

звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 17 від 26.08.2020 (отримано 69 857,44 грн, витрачено 10 000,00 грн, залишок 59 857,44 грн),

звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 18 від 27.08.2020 (отримано 59 857,44 грн, витрачено 10 000,00 грн, залишок 49 857,44 грн),

звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 19 від 28.08.2020 (отримано 49 857,44 грн, витрачено 10 000,00 грн, залишок 39 857,44 грн),

звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 20 від 31.08.2020 (отримано 99 857,44 грн, витрачено 3 440,00 грн, залишок 36 417,44 грн),

видатковий касовий ордер від 07.08.2020 № 205 на суму 171 617,44 грн,

видатковий касовий ордер від 10.08.2020 № 206 на суму 161 617,44 грн,

видатковий касовий ордер від 12.08.2020 № 208 на суму 151 617,44 грн,

видатковий касовий ордер від 13.08.2020 № 209 на суму 141 617,44 грн,

видатковий касовий ордер від 14.08.2020 № 210 на суму 131 617,44 грн,

видатковий касовий ордер від 17.08.2020 № 211 на суму 121 617,44 грн,

видатковий касовий ордер від 18.08.2020 № 213 на суму 107 017,44 грн,

видатковий касовий ордер від 19.08.2020 № 214 на суму 97 017,44 грн,

видатковий касовий ордер від 20.08.2020 № 215 на суму 87 017,44 грн,

видатковий касовий ордер від 21.08.2020 № 216 на суму 77 017,44 грн,

видатковий касовий ордер від 25.08.2020 № 217 на суму 69 857,44 грн,

видатковий касовий ордер від 26.08.2020 № 218 на суму 59 857,44 грн,

видатковий касовий ордер від 27.08.2020 № 219 на суму 49 857,44 грн,

видатковий касовий ордер від 28.08.2020 № 220 на суму 39 857,44 грн,

квитанцію до прибуткового касового ордеру № 25 від 07.08.2020 (про прийняття від ТОВ «Борзнянський райагрохім» через ОСОБА_3 10 000,00 грн (повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договору №26/12/19 від 26.12.2019)),

квитанцію до прибуткового касового ордеру № 26 від 10.08.2020 (про прийняття від ТОВ «Борзнянський райагрохім» через ОСОБА_3 10 000,00 грн (повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договору №26/12/19 від 26.12.2019)),

квитанцію до прибуткового касового ордеру № 27 від 12.08.2020 (про прийняття від ТОВ «Борзнянський райагрохім» через ОСОБА_3 10 000,00 грн (повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договору №26/12/19 від 26.12.2019)),

квитанцію до прибуткового касового ордеру № 28 від 13.08.2020 (про прийняття від ТОВ «Борзнянський райагрохім» через ОСОБА_3 10 000,00 грн (повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договору №26/12/19 від 26.12.2019)),

квитанцію до прибуткового касового ордеру № 29 від 14.08.2020 (про прийняття від ТОВ «Борзнянський райагрохім» через ОСОБА_3 10 000,00 грн (повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договору №26/12/19 від 26.12.2019)),

квитанцію до прибуткового касового ордеру № 30 від 17.08.2020 (про прийняття від ТОВ «Борзнянський райагрохім» через ОСОБА_3 10 000,00 грн (повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договору №26/12/19 від 26.12.2019)),

квитанцію до прибуткового касового ордеру № 31 від 18.08.2020 (про прийняття від ТОВ «Борзнянський райагрохім» через ОСОБА_3 10 000,00 грн (повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договору №26/12/19 від 26.12.2019)),

квитанцію до прибуткового касового ордеру № 32 від 19.08.2020 (про прийняття від ТОВ «Борзнянський райагрохім» через ОСОБА_3 10 000,00 грн (повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договору №26/12/19 від 26.12.2019)),

квитанцію до прибуткового касового ордеру № 33 від 20.08.2020 (про прийняття від ТОВ «Борзнянський райагрохім» через ОСОБА_3 10 000,00 грн (повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договору №26/12/19 від 26.12.2019)),

квитанцію до прибуткового касового ордеру № 34 від 21.08.2020 (про прийняття від ТОВ «Борзнянський райагрохім» через ОСОБА_3 7 160,00 грн (повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договору №26/12/19 від 26.12.2019)),

квитанцію до прибуткового касового ордеру № 35 від 25.08.2020 (про прийняття від ТОВ «Борзнянський райагрохім» через ОСОБА_3 10 000,00 грн (повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договору №26/12/19 від 26.12.2019)),

квитанцію до прибуткового касового ордеру № 36 від 26.08.2020 (про прийняття від ТОВ «Борзнянський райагрохім» через ОСОБА_3 10 000,00 грн (повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договору №26/12/19 від 26.12.2019)),

квитанцію до прибуткового касового ордеру № 37 від 27.08.2020 (про прийняття від ТОВ «Борзнянський райагрохім» через ОСОБА_3 10 000,00 грн (повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договору №08/01/20 від 08.01.2020)),

квитанцію до прибуткового касового ордеру № 38 від 28.08.2020 (про прийняття від ТОВ «Борзнянський райагрохім» через ОСОБА_3 3 440,00 грн (повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договору №08/01/20 від 08.01.2020)),

прибутковий касовий ордер № 188 від 10.08.2020 на суму 161 617,44 грн,

прибутковий касовий ордер № 189 від 11.08.2020 на суму 151 617,44 грн,

прибутковий касовий ордер № 191 від 13.08.2020 на суму 141 617,44 грн,

прибутковий касовий ордер № 192 від 13.08.2020 на суму 131 617,44 грн,

прибутковий касовий ордер № 193 від 17.08.2020 на суму 121 617,44 грн,

прибутковий касовий ордер № 194 від 18.08.2020 на суму 111 617,44 грн,

прибутковий касовий ордер № 195 від 19.08.2020 на суму 97 017,44 грн,

прибутковий касовий ордер № 196 від 20.08.2020 на суму 87 017,44 грн,

прибутковий касовий ордер № 197 від 21.08.2020 на суму 77 017,44 грн,

прибутковий касовий ордер № 198 від 25.08.2020 на суму 69 857,44 грн,

прибутковий касовий ордер № 199 від 26.08.2020 на суму 59 857,44 грн,

прибутковий касовий ордер № 200 від 27.08.2020 на суму 49 857,44 грн,

прибутковий касовий ордер № 201 від 28.08.2020 на суму 39 857,44 грн,

прибутковий касовий ордер № 202 від 31.08.2020 на суму 36 417,44 грн.

З вищенаведених умов Договорів № 26/12/19 та № 08/01/20 вбачається, що повернення позики повинно відбуватися в порядку, передбаченому для її надання, тобто в безготівковому вигляді шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця.

Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» на підтвердження факту повернення позики надав документи про проведення готівкових розрахунків між сторонами на підставі листа від 05.08.2020 № 25 Фермерського господарства «Сапфір-М.М.», яким останнє просило у зв'язку з виробничою необхідністю розглянути можливість повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договорів № 26/12/19 та № 08/01/20 готівковими коштами.

Згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148 (в редакції станом на серпень 2020 року, надалі - Положення), останнє розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України" і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб'єкти господарювання), фізичними особами.

Згідно Положення:

готівка - грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам'ятні монети, які є платіжними засобами);

готівкові розрахунки/розрахунки готівкою - платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;

журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів - документ, що застосовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів та інших касових документів;

каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів;

касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі;

касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси;

касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, електронні розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку;

касові операції - операції суб'єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку;

оприбуткування готівки - проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Суб'єкти господарювання, які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України. Суб'єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Суб'єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно.

Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Готівка під звіт або на відрядження видається суб'єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України. Готівка видається під звіт на всі інші виробничі (господарські) потреби - на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт.

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, електронними розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов'язковим.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Касир вимагає пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами). Одержувачі пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа.

Касир проводить видачу готівки тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості заповнюються бухгалтером (відповідальною особою установи/підприємства, на яку покладено обов'язок з оформлення цих документів) у будь-який спосіб, який забезпечив би належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну. У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, які вносять або одержують готівку, забороняється. Приймання і видача готівки за касовими ордерами проводиться тільки в день їх складання.

Реквізити у видатковому ордері "Одержав", "Дата", "Сума", "Підпис одержувача", дані документа, що засвідчує особу отримувача [які заповнюються отримувачем готівки] та в прибутковому ордері "Прийнято від" не заповнюються в касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених установою/підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі). Інші реквізити в касових ордерах та видаткових відомостях є обов'язковими до заповнення.

Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями.

Установи/підприємства зобов'язані мати касу, а їх керівники зобов'язані забезпечити облаштування цієї каси та зберігання готівки у ній. Керівники несуть відповідальність у встановленому законодавством України порядку за нестворення умов для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування.

Установи/підприємства відображають у касовій книзі усі надходження і видачу готівки в національній валюті. Кожна/кожне установа/підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Аркуші касової книги нумеруються та прошнуровуються, опечатуються відбитком печатки, за наявності її в установі/на підприємстві. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчуються підписами керівника і головного бухгалтера установи/підприємства.

Касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються.

Отже, Положення затверджує перелік стандартних документів, які підприємство має оформлювати та/або вести при розрахунках готівкою: прибуткові та видаткові касові ордери, журнали реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касову книгу, книгу обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів тощо, а також вимоги щодо їх оформлення.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з яким (ст. 1-3, 8, 9 (в редакції станом на серпень 2020 року)) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації, зокрема, самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Підприємство, зокрема, самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. Головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, зокрема, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Звертаючись з даним позовом, позивач зауважує, що товариством «… не було надано цілісних копій авансових звітів, а лише їх «зворотний бік», що не дає змоги встановити, хто є підзвітною особою, чий підпис стоїть на вказаних документах.»

Однак, як було вказано вище, на вимогу суду відповідачем були надані для огляду, зокрема звіти № 8 від 11.08.2020, № 9 від 13.08.2020, № 10 від 14.08.2020, № 11 від 17.08.2020, № 12 від 18.08.2020, № 13 від 19.08.2020, № 14 від 20.08.2020, № 15 від 21.08.2020, № 16 від 25.08.2020, № 17 від 26.08.2020, № 18 від 27.08.2020, № 19 від 28.08.2020, № 20 від 31.08.2020 про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, зі змісту яких вбачається, що грошові кошти в загальній сумі 130 600,00 грн були видані керівнику товариства Бражнику П.М. для повернення позики згідно Договорів № 26/12/19 та № 08/01/20, що підтверджується його підписами.

При цьому, наказом Міністерства фінансів України 28.09.2015 № 841 затверджений Порядок складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, згідно якого (в редакції станом на серпень 2020 року) звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримав(ла) такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи. Фізична особа, яка отримала такі кошти, заповнює всі графи Звіту, крім: «Звіт перевірено», «Залишок унесений (перевитрата видана) в сумі за касовим ордером», кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, розрахунку суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, яка надала такі кошти. Графу «Звіт затверджено» підписує керівник (податковий агент).

Крім того, суд враховує, що згідно довідки від 15.07.2025 № 17 Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» у 2020 році в штатному розписі не було посади головний бухгалтер та касир (зі змісту наданого відповідачем Штатного розпису на 2020 рік вбачається, що кількість штатних посад - 2 (директор та водій)), що не суперечить вищенаведеним нормам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» стосовно самостійного ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Щодо посилання позивача на те, що «... квитанції до прибуткових касових ордерів не містять ПІБ осіб, які здійснювали прийняття готівкових коштів Позивачем (касира і головного бухгалтера).», то дійсно такі квитанції не містять прізвища та ініціалів головного бухгалтера та касира Фермерського господарства «Сапфір-М.М.», однак Товариство з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» не може відповідати за правильність чи неправильність оформлення відповідного документа, оскільки отримавши від товариства грошові кошти саме господарство оформлювало відповідні касові документи.

Разом з тим, з відповідних квитанцій вбачається, що грошові кошти були прийняті від Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» через Бражника Павла Миколайовича як повернення безвідсоткової короткострокової позики згідно Договорів № 26/12/19 та № 08/01/20.

При цьому, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Дослідивши в цілому зміст наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» документів на підтвердження факту повернення позики, отриманої згідно Договорів № 26/12/19 та № 08/01/20, суд доходить висновку, що останні свідчать про реальність відповідної касової операції:

вищезгадані видаткові касові ордери та звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, свідчать про те, що керівник товариства ОСОБА_3 отримував з каси юридичної особи готівку в загальній сумі 130 600,00 грн з метою повернення позики, отриманої згідно Договорів № 26/12/19 та № 08/01/20 (при цьому, був дотриманий передбачений законодавчо ліміт операцій з готівкою - у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень включно).

Видаткові касові ордери містять прізвища, ініціали та підписи керівника та головного бухгалтера відповідача; найменування, номеру, дати та місця видачі документа, який засвідчує особу одержувача; прізвища та ініціали касира, що видав кошти; прізвища, ініціали та підпис, особи, що отримала готівку із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами); тобто дані касові документи оформлені у відповідності до вимог законодавства України, що діяло у відповідний проміжок часу.

Крім того, здача у касу товариства залишку грошових коштів була оформлена відповідними прибутковими касовими ордерами, які містять усі необхідні відомості, що вимагалися діючим у серпні 2020 року законодавством України (сума коштів; прізвище та ініціали особи, від якої прийнято кошти; підстава повернення; прізвище, ініціали та підписи головного бухгалтера та касира (яким є безпосередньо керівник)).

При цьому, відповідні прибуткові та видаткові касові ордери були зареєстровані в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів 2020 року; також здійснення відповідної господарської операції підтверджується наданою товариством касовою книгою на 2020 рік, за допомогою якої здійснювався первинний облік готівки в касі юридичної особи (з посиланням на первинні документи); при цьому, аркуші даної касової книги пронумеровані та прошнуровані, опечатані відбитком печатки товариства; кількість аркушів у касовій книзі засвідчена підписами керівника і головного бухгалтера (яким є безпосередньо керівник), тобто остання є такою, що оформлена згідно вимог діючого у відповідний проміжок часу законодавства України.

Стосовно зауважень позивача щодо порушення сторонами умов Договорів № 26/12/19 та № 08/01/20 в частині порядку повернення грошових коштів, суд вказує, що сторони є вільними у виборі звичаїв ділового обороту, а повернення позики в готівковій формі, а не шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Позикодавця жодним чином не спростовує факт виконання товариством взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного та в повному обсязі повернення грошових коштів.

Також не беруться судом до уваги зауваження позивача стосовно повернення товариством коштів чотирнадцятьма операціями, оскільки повертаючи отриману в загальному розмірі 130 600,00 грн позику частинами протягом чотирнадцяти робочих днів сторони Договорів № 26/12/19 та № 08/01/20 діяли в межах норм діючого у відповідний часовий проміжок законодавства України щодо розрахунків готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у розмірі до 10 000,00 грн включно.

Крім того, суд враховує те, що наявні в матеріалах справи письмові докази (Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права; Перелік орендодавців ТОВ «Борзнянський райагрохім» у Городнянському районі Чернігівської області) свідчать про те, що станом на серпень 2020 року товариство було орендарем 26 земельних ділянок загальною площею 85 га в межах Кузницької сільської ради Городянського району, де протягом двох років вирощувало сільськогосподарську продукцію; з огляду на дану обставину керівник товариства у серпні 2020 року досить часто міг бути в с. Кузничі, що за 12 км від с. Хоробичі, у т.ч. для спостереження за полями, спілкування з орендодавцями з питань оренди землі, оскільки у відповідний проміжок часу відбувався збір врожаю; даний факт пояснює перебування ОСОБА_3 у с. Хоробичі з метою передачі коштів керівнику Фермерського господарства «Сапфір-М.М.», у зв'язку з чим твердження позивача стосовно того, що «… така діяльність пана Бражника не має жодного логічного пояснення та законної ділової мети.» судом відхиляються.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, надані відповідачем вищенаведені документи дають можливість встановити ту обставину, що у серпні 2020 року товариство на виконання взятих на себе договірних зобов'язань повернуло позивачеві позику, отриману згідно Договорів № 26/12/19 та № 08/01/20.

Ухвалюючи дане рішення, суд також враховує нотаріально посвідчену заяву свідка - ОСОБА_1 , яка містить повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для даної справи, зокрема, щодо вчинення та виконання Договорів № 26/12/19 та № 08/01/20, і які, на думку суду, не суперечать іншим наявним в матеріалах справи доказам та не викликають сумнів щодо їх змісту, достовірності та повноти.

Крім того, встановлені судом обставини вчинення та виконання Договорів № 26/12/19 та № 08/01/20 узгоджуються з поясненнями, наданими директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» Бражником Павлом Миколайовичем в судовому засіданні 16.10.2025.

Також суд зазначає, що звертаючись з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_1 позивач вказав, що, на його думку, спірні грошові кошти передавались Товариством з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» не позивачу як юридичній особі, а саме ОСОБА_1 як фізичній особі, а також одноосібному власнику господарства, який має фактичні можливості у протизаконний спосіб не вимагати офіційного погашення боргу товариством; як наслідок - позивач вважає, що грошові кошти в сумі 130 600,00 грн є майном господарства, яке незаконно перебуває у ОСОБА_1 . При цьому, позивач вказує, що оскільки відповідачі зайняли узгоджену спільну позицію із фабрикування бухгалтерської документації для унеможливлення повернення заборгованості, їх відповідальність є спільною, а зобов'язання неподільним, оскільки спричинене спільними діями.

Нормативно-правовим обґрунтуванням даної заяви позивач визначив ст. 541, 543, 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.05.2025 у справі № 904/5280/23, солідарне зобов'язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм Цивільного кодексу України, який визначає це поняття через "солідарну вимогу" та "солідарний обов'язок" (статті 541-544 Цивільного кодексу України).

Солідарне зобов'язання є різновидом цивільно-правових зобов'язань із множинністю осіб, які характеризуються тим, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний з них має право пред'явити боржникові вимогу в повному обсязі, а в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо. Солідарна відповідальність у зобов'язальному праві це - відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов'язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо. При цьому, як солідарне зобов'язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках, встановлених договором або законом.

У ст. 540 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Системний аналіз статей 540 та 541 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок, що при існуванні множинності осіб у зобов'язанні виникають часткові зобов'язання. Натомість солідарне зобов'язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.

Положеннями ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором. Ліквідація солідарного боржника - юридичної особи, смерть солідарного боржника - фізичної особи не припиняють обов'язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання.

За правилами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Отже, договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на визначення, зміну або припинення прав і обов'язків між сторонами.

За загальним правилом сторона договору - це суб'єкт (фізична особа, юридична особа або самозайнята особа), який укладає та уклав договір з іншою стороною, беручи на себе права та обов'язки за таким договором.

Як вже було вказано вище, Договори № 26/12/19 та № 08/01/20 були укладені між Фермерським господарством «САПФІР-М.М.» (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» (Позичальник), тобто сторонами відповідних правочинів є дві юридичні особи, які визначили свої права та обов'язки за ними; при цьому, зобов'язаною стороною щодо повернення грошових коштів є товариство.

Натомість фізична особа ОСОБА_1 не є стороною вказаних договорів, а тому вони не мають для нього жодної зобов'язальної сили; як наслідок - зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» перед позивачем за Договорами № 26/12/19 та № 08/01/20 щодо повернення отриманої позики не поширюються на ОСОБА_1 як фізичну особу.

В той же час, суд зазначає, що за змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання з повернення безпідставно набутого (збереженого) майна випливає із загальної для права заборони безпідставного збагачення: той, хто збагатився за рахунок іншого, без належної на те правової підстави зобов'язаний повернути предмет власного збагачення.

Традиційно в доктрині цивільного права зобов'язання, які є наслідком безпідставного збагачення, іменуються кондикційними (з лат. «condictio sine causa» - повернення збагачення, одержаного без правової (справедливої) підстави).

Кондикція - це позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Приписи глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача такого майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

Виходячи зі змісту цих норм можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних.

Кондикційні зобов'язання виникають тоді, коли дії особи або події призводять до неправового результату у виді юридично безпідставного майнового блага, що перейшло до набувача та сприяло його безпідставному збагаченню.

Безпідставне збагачення може полягати як у так званому «фактичному» збагаченні, коли набувач, не отримуючи права на річ, фактично володіє і користується нею, так і в «юридичному» збагаченні, коли набувач отримує суб'єктивне право на предмет збагачення.

Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося без правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (див. постанову Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).

Конструкція частини першої статті 1212 ЦК України свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Сутність зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій потерпілій особі, яка має належний правовий титул на нього (див. постанову Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18).

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується прямо на законі, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (див. постанови Верховного Суду від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19).

Договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Якщо майно набуте на підставі правочину, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або її не було взагалі. Винятком є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв'язку із зобов'язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

Підсумовуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.09.2024 у справі № 201/9127/21 зазначила, що, за загальним правилом, кондикція у її класичному розумінні є самостійним позадоговірним зобов'язальним способом захисту права власності або іншого майнового права, спрямованим на повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, тому учаснику цивільних відносин, за чий рахунок відбулося таке неправомірне збагачення.

У пункті 146 вказаної постанови від 25.09.2024 у справі № 201/9127/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що кондикційний позов може поширюватися на речі, визначені як індивідуальними, так і родовими ознаками.

Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна (див. постанову Верховного Суду України від 25.10.2017 у справі № 3-905гс17, постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 та постанови Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 924/173/19, від 29.05.2019 у справі № 757/42443/15-ц).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 січня 2025 року у справі № 922/3314/21.

З огляду на вищенаведені висновки Верховного Суду, якщо позивач вважає, що він є власником грошових коштів в сумі 130 600,00 грн, а фізична особа ОСОБА_1 без достатньої та належної правової підстави набув таке майно (отримав кошти), він має право звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом подання окремого позову з використанням правового механізму, установленого ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 2, 13, 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Звертаючись з даним позовом позивач належними засобами доказування не довів факт наявності підстав для стягнення солідарно з відповідачів 130 600,00 грн.

Частиною 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Усталена практика Європейського суду з прав людини відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишаються поза увагою як такі, що не спростовують висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо встановить, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц і від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73)).

Оскільки за результатами вирішення даного спору встановлено, що права або законні інтереси позивача не були порушені, питання про застосування позовної давності судом не розглядається.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 4 844,80 грн судового збору (з огляду на подання до суду даного позову в електронній формі), який з урахуванням результатів вирішення даного спору покладається на позивача.

Крім того, ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» на позовну заяву містить вказівку відповідача на те, що «У зв'язку з отриманням позовної заяви для представництва в суді Відповідачем було укладено договір про надання правничої допомоги від 30.05.2025 №25-004 з адвокатом Даневич Анною Олександрівною, відповідно до умов якого за попередньою оцінкою обставин справи, обсягу документів, у тому числі додатків до справи, та домовленістю сторін було визначено обсяг правничих послуг та їх вартість (пункти 6.2. та 6.3. зазначеного договору). Таким чином судові витрати Відповідача складатимуться із витрат на правничу допомогу адвоката.

Оплата за надані послуги буде здійснено за фактом наданих послуг після подання відзиву на позовну заяву та участі у судових засіданнях (залежно від їх кількості), відповідно докази про фактично понесені витрати додати на момент позовної заяви Відповідач не має змоги і надасть підтверджуючі документи після здійснення оплати за надані послуги. Водночас разом з відзивом надаємо копію укладеного договору про надання правничої допомоги, в якому визначено суми гонорару адвоката за надання відповідних послуг.»

Прохальна частина вказаної заяви по суті справи містить клопотання товариства «Вирішити питання розподілу судових витрат.»

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Водночас, відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових доказів, 30.05.2025 між адвокатом Даневич Анною Олександрівною (Виконавець, Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» (Клієнт) був укладений Договір № 25-004 про надання правничої допомоги, за умовами якого Виконавець прийняв на себе обов'язки надати правничу допомогу Клієнту (послуги з правничого (правового) супроводу справи № 927/993/22 (927/516/25) за позовом Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» до Клієнта про стягнення 130 600 грн 00 коп. та представництва інтересів Клієнта в суді), згідно передбачених даним договором умов, а Клієнт зобов'язався виплатити Виконавцю обумовлену цим договором винагороду (гонорар) та відшкодувати понесені Виконавцем витрати.

З метою здійснення (виконання) Виконавцем умов цього договору (представництва) Клієнт надає йому повноваження, зокрема, представляти інтереси Клієнта в усіх судових органах України будь-якої ланки з усіма правами, які надані Клієнту, зокрема як відповідачу; участь в судовому процесу, заявлені клопотань по суті спору, дачу пояснень, участь в дослідженні доказів та обставин справи, виступ у судових дебатах; запереченні позову; підготовка та подання усіх процесуальних документів; підготовка документів при розгляді справи в суді (відзиви, заяви, скарги); користуватися іншими правами, передбаченими процесуальним законодавством, для відповідної сторони, якою виступає Клієнт у спорі; інші види послуг, які пов'язані з адвокатською діяльністю та виконанням умов даного Договору.

Виконавець зобов'язався, зокрема, надавати послуги відповідно до наданої Клієнтом інформації та відповідно до умов цього Договору; на вимогу Клієнта надати звіт про виконання даного Договору.

Клієнт зобов'язався, зокрема, без зволікання прийняти виконану роботу згідно з актом наданих послуг, а при відмові у прийнятті згідно цього Договору, протягом п'яти календарних днів після надання Виконавцем акту наданих послуг, письмово мотивувати таку відмову. У випадку невиконання Клієнтом вимог даного пункту, робота вважається прийнятою Клієнтом без будь-яких зауважень.

Клієнт має право, зокрема, на отримання ним правничої допомоги, у т.ч. шляхом представництва та захисту законних прав, свобод та інтересів Клієнта згідно передбачених даним договором умов.

За надання правничої допомоги Клієнт зобов'язався виплачувати Виконавцю винагороду (Гонорар), розмір якої визначається в залежності від змісту та обсягу наданих послуг за домовленістю між сторонами на підставі відповідних підпунктів п.6.2 цього Договору та/або додаткових угод до даного договору, а також виплатити «гонорар успіху» на умовах, визначених п.6.3 цього Договору.

За попередньою оцінкою обставин справи, обсягу документів, у т.ч. додатків до справи, та домовленістю сторін обсяг правничих послуг та їх вартість складатиме, зокрема, представництво у суді першої інстанції: підготовка та подання відзиву на позовну заяву, заперечення, клопотань по суті справи (не залежить від кількості годин) - 10 000,00 грн; участь у одному судовому засіданні в суді першої інстанції (за наявності) не залежить від кількості годин та становить 1 500,00 грн.

Вартість фактично наданих Послуг за цим договором визначається актами прийому-передачі наданих послуг. Загальна сума договору складається із суми виставлених актів наданих послуг протягом дії Договору.

Виконавець буде вважатися таким, що виконав зобов'язання за цим Договором, якщо він надав послуги за ціною, узгодженою в Договорі (або додаткових угодах до нього) та акті прийому- передачі наданих послуг, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що Послуги повністю відповідають потребам Клієнта, вимогам, передбаченим законодавством України та умовами Договору.

Послуги вважаються наданими Виконавцем та прийнятими Клієнтом з моменту підписання Клієнтом акту прийому-передачі наданих послуг або після спливу строку для пред'явлення зауважень, встановленого п.6.7 цього Договору.

Оплата послуг здійснюється на підставі виставлених Виконавцем рахунків на оплату послуг згідно п.6.2 цього Договору або по факту надання послуг на підставі актів приймання-передачі наданих послуг. У разі відсутності попередньої оплати за надані послуги надані послуги оплачуються Клієнтом шляхом банківського переказу на поточний рахунок Виконавця, зазначений у цьому Договорі, протягом семи робочих днів з дати підписання сторонами акту наданих послуг або дати надання послуг, визначеної відповідно до п.6.9 цього Договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Сторони даного договору повністю усвідомлюють зміст його умов, передбачають можливість виконання взятих зобов'язань та однаково тлумачать їх зміст.

Даний Договір складено зрозумілою обом сторонам мовою - українською, у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.

21.07.2025 сторонами був складений та підписаний Акт №25-004-1 приймання-передачі наданих послуг, згідно якого Виконавець надав, в Клієнт прийняв послуги з надання правової допомоги (послуги з правничого (правового) супроводу справи № 927/993/22 (927/516/25) за позовом Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» до Клієнта про стягнення 130 600 грн 00 коп. та представництва інтересів Клієнта в суді), які надавалися протягом травня-червня 2025 року відповідно договору про надання правничої допомоги №25-004 від 30.05.2025, зокрема п.п.6.2.1 п.6.2 Договору, у наступному складі: представництво у суді першої інстанції: підготовлено та подано відзив на позовну заяву, клопотання про долучення доказів (не залежить від кількості годин) - 10 000,00 грн.

Послуги відповідно до договору про надання правничої допомоги №25-004 від 30.05.2025 надано Виконавцем у повному обсязі, претензій та зауважень щодо надання правової допомоги протягом дії договору у Замовника немає.

Відповідно до п.п.6.2 п.6.2 договору про надання правничої допомоги №25-004 від 30.05.2025 загальна сума винагороди за надані послуги згідно даного акту становить 10 000,00 (десять тисяч) гривень без ПДВ.

Факт сплати Клієнтом грошових коштів Виконавцю підтверджується платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) № 128 від 10.06.2025 на суму 10 000,00 грн (призначення платежу: «Оплата за послуги з правничого (правового) супроводу справи № 927/993/22 (927/516/25) за позовом Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» до Клієнта про стягнення 130 600 грн 00 коп. та представництва інтересів Клієнта в суді згідно Договора про надання правничої допомоги №25-004 від 30 травня 2025 року та рахунку №25-004/01 від 09 травня 2025 року.»).

Позивачем заперечення щодо визначеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» розміру відповідних витрат висловлені не були.

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Наведене вище свідчить про те, що суд не може на власний розсуд зменшити судові витрати без клопотання іншої сторони.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у ч. 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідні висновки місцевого господарського суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики Європейського суду з прав людини з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі «Чоліч проти Хорватії» суд зазначив (п. 77), що згідно з практикою Європейського суду з прав людини скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто Європейський суд з прав людини підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому Європейський суд з прав людини у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі «Генеральний будівельний менеджмент проти України» Європейський суд з прав людини у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Оцінивши заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн та подані на їх підтвердження докази, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих Адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу відповідають вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені ст. 126 та ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, суд дійшов висновку про можливість покладення на позивача понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді даної справи в сумі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 130 600 грн 00 коп. залишити без задоволення.

Стягнути з Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» (15122, с. Хоробичі Городнянського району Чернігівської області, вул. Гагаріна, 24; код 35274787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзнянський райагрохім» (16400, м. Борзна Чернігівської області, вул. П.Куліша, 44; код 35892079) 10 000 грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 24.11.2025.

Суддя А.С. Сидоренко

Попередній документ

132009193

Наступний документ

132009195

Інформація про рішення:

№ рішення:	132009194
№ справи:	927/993/22
Дата рішення:	13.11.2025
Дата публікації:	25.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Чернігівської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (28.10.2025)
Дата надходження:	28.10.2025
Предмет позову:	про розгляд справи з викликом сторін

Розклад засідань:

Минулі засідання (85)

29.11.2022 09:00	Господарський суд Чернігівської області
14.12.2022 10:00	Господарський суд Чернігівської області
21.12.2022 14:30	Господарський суд Чернігівської області
09.02.2023 14:30	Господарський суд Чернігівської області
22.02.2023 10:00	Господарський суд Чернігівської області
01.03.2023 09:30	Господарський суд Чернігівської області
09.03.2023 14:30	Господарський суд Чернігівської області
14.03.2023 14:30	Господарський суд Чернігівської області
15.03.2023 14:30	Господарський суд Чернігівської області
27.03.2023 14:30	Господарський суд Чернігівської області
19.04.2023 09:00	Господарський суд Чернігівської області
19.04.2023 09:30	Господарський суд Чернігівської області
27.04.2023 10:20	Господарський суд Чернігівської області
02.05.2023 11:00	Господарський суд Чернігівської області
02.05.2023 11:30	Господарський суд Чернігівської області
23.05.2023 09:00	Господарський суд Чернігівської області
23.05.2023 11:00	Господарський суд Чернігівської області
23.05.2023 11:30	Господарський суд Чернігівської області
19.06.2023 10:30	Господарський суд Чернігівської області
20.06.2023 09:40	Господарський суд Чернігівської області
17.07.2023 09:00	Господарський суд Чернігівської області
17.07.2023 09:30	Господарський суд Чернігівської області
10.08.2023 09:00	Господарський суд Чернігівської області
14.09.2023 10:00	Господарський суд Чернігівської області
17.10.2023 10:00	Господарський суд Чернігівської області
08.11.2023 10:00	Господарський суд Чернігівської області
15.11.2023 11:00	Господарський суд Чернігівської області
16.05.2024 11:30	Господарський суд Чернігівської області
06.06.2024 11:00	Господарський суд Чернігівської області
23.07.2024 12:00	Господарський суд Чернігівської області
09.09.2024 11:30	Господарський суд Чернігівської області
02.12.2024 10:00	Господарський суд Чернігівської області
12.12.2024 10:00	Господарський суд Чернігівської області
09.01.2025 09:00	Господарський суд Чернігівської області
25.02.2025 12:00	Господарський суд Чернігівської області
13.03.2025 09:00	Господарський суд Чернігівської області
13.03.2025 10:00	Господарський суд Чернігівської області
27.03.2025 11:00	Господарський суд Чернігівської області
03.04.2025 10:00	Господарський суд Чернігівської області
03.04.2025 11:30	Господарський суд Чернігівської області
10.04.2025 14:30	Господарський суд Чернігівської області
10.04.2025 15:00	Господарський суд Чернігівської області
11.04.2025 10:00	Господарський суд Чернігівської області
17.04.2025 14:30	Господарський суд Чернігівської області
23.04.2025 14:30	Господарський суд Чернігівської області
24.04.2025 09:00	Господарський суд Чернігівської області
29.04.2025 10:00	Господарський суд Чернігівської області
29.04.2025 11:40	Господарський суд Чернігівської області
15.05.2025 09:00	Господарський суд Чернігівської області
20.05.2025 11:30	Господарський суд Чернігівської області
22.05.2025 11:00	Господарський суд Чернігівської області
26.05.2025 12:30	Господарський суд Чернігівської області
09.06.2025 09:00	Господарський суд Чернігівської області
09.06.2025 11:00	Господарський суд Чернігівської області
17.06.2025 11:00	Господарський суд Чернігівської області
24.06.2025 10:00	Господарський суд Чернігівської області
24.06.2025 10:40	Господарський суд Чернігівської області
07.07.2025 14:00	Північний апеляційний господарський суд
10.07.2025 11:30	Господарський суд Чернігівської області
10.07.2025 12:00	Господарський суд Чернігівської області
15.07.2025 11:00	Північний апеляційний господарський суд
21.07.2025 15:05	Північний апеляційний господарський суд
24.07.2025 11:40	Господарський суд Чернігівської області
28.07.2025 16:10	Північний апеляційний господарський суд
31.07.2025 11:00	Господарський суд Чернігівської області
01.08.2025 10:00	Господарський суд Чернігівської області
09.09.2025 14:30	Господарський суд Чернігівської області
15.09.2025 11:00	Господарський суд Чернігівської області
22.09.2025 15:15	Північний апеляційний господарський суд
22.09.2025 15:45	Північний апеляційний господарський суд
29.09.2025 16:15	Північний апеляційний господарський суд
30.09.2025 10:00	Господарський суд Чернігівської області
30.09.2025 10:40	Північний апеляційний господарський суд
13.10.2025 14:50	Північний апеляційний господарський суд
16.10.2025 09:00	Господарський суд Чернігівської області
20.10.2025 13:45	Північний апеляційний господарський суд
20.10.2025 15:40	Північний апеляційний господарський суд
04.11.2025 10:00	Господарський суд Чернігівської області
04.11.2025 14:15	Північний апеляційний господарський суд
06.11.2025 09:00	Господарський суд Чернігівської області
13.11.2025 09:00	Господарський суд Чернігівської області
18.11.2025 11:00	Господарський суд Чернігівської області
20.11.2025 09:00	Господарський суд Чернігівської області
27.11.2025 10:00	Господарський суд Чернігівської області
04.12.2025 10:00	Господарський суд Чернігівської області

Заплановані засідання (3)

08.12.2025 13:30	Північний апеляційний господарський суд
08.12.2025 14:15	Північний апеляційний господарський суд
18.12.2025 12:00	Північний апеляційний господарський суд