Іменем України
19 листопада 2025 року м. Чернігівсправа № 927/979/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг»,
вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116, код 42399676;
до: Комунального закладу “Менська школа мистецтв» Менської міської ради
вул. Героїв АТО, будинок 14, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600, код 05530168;
про стягнення 73358,73 грн.
без виклику сторін
01.10.2025 до Господарського суду Чернігівської області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Комунального закладу “Менська школа мистецтв» Менської міської ради про стягнення 73358,73 грн з яких: 63606,86 грн основного боргу, 8064,86 грн пені, 780,47 грн 3% річних та 906,54 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору №24-8233/24-БО-Т постачання природного газу від 04.12.2024 в частині оплати природного газу.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2025 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/979/25 без повідомлення сторін у справі; учасникам справи встановлено строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 07.10.2025, 17:10, підтверджується довідкою про доставку електронного листа, відповідачу - рекомендованою поштовою кореспонденцією, отримана ним 14.10.2025, ШКІ R067015044583).
Останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 29.10.2025 включно.
Відповідач правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
04.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Комунальним закладом “Менська дитяча мистецька школа» Менської міської ради Чернігівської області (споживач) укладений Договір № 24-8233/24-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір), за умовами якого (пункти 1.1., 1.2.) постачальник зобов'язався поставити споживачу природний газ з ДК 021:2015 код 09120000-6 “Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах Договору. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.
За умовами пунктів 2.1., 2.4. Договору постачальник передає споживачу на умовах Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в період з 01.01.2025 по 30.04.2025 (включно) в кількості 4,00000 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях: січень 2025 року - 1,30000 тис. куб. м., лютий 2025 року - 1,30000 тис. куб. м., березень 2025 року - 1,20000 тис. куб. м., квітень 2025 року - 0,20000 тис. куб. м. У будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленому відповідно до п. 3.5., вважається фактично використаним за Договором обсягом природного газу.
Відповідно до пунктів 3.1., 3.5. Договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві в відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписаний уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача та даними щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим), відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.
За пунктом 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за Договором, установлюється таким чином: ціна природного газу за 1000 куб. м. газу без ПДВ - 13658,33 грн, крім того, ПДВ за ставкою 20 %, ціна природного газу за 1000 куб. м. газу з ПДВ - 16390,00 грн, крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того, ПДВ 20 % - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м. (з ПДВ) з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн.
Сторони в пунктах 5.1., 5.3. Договору погодили, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70 % вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. Договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ, відповідно до пункту 5.1 цього Договору.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу з 01.01.2025 до 30.04.2025 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору).
За пунктом 3.5.4. Договору обсяг (об?єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.
10.03.2025 сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору, за якою найменування «Комунальний заклад “Менська дитяча мистецька школа» Менської міської ради Чернігівської області» змінено на «Комунальний заклад “Менська школа мистецтв» Менської міської ради».
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу природний газ на суму 63606,86 грн за період з січня 2025 року по квітень 2025 року за Актами приймання-передачі природного газу (а.с.20-23):
від 12.02.2025 (у січні 2025 року) на суму 20032,70 грн,
від 11.03.2025 (у лютому 2025 року) на суму 22891,75 грн,
від 11.04.2025 (у березні 2025 року) на суму 14538,71 грн,
від 12.05.2025 (у квітні 2025 року) на суму 6143,70 грн.
Акти приймання-передачі природного газу від 12.02.2025, 11.03.2025, 11.04.2025, 12.05.2025 складені позивачем у односторонньому порядку, виходячи з обсягу споживання, встановленого відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора газотранспортної системи щодо остаточної алокації відборів споживача (ЕІС-код 56XS00005EQ4O000), відомості з якої надані Оператором ГТС на адвокатський запит позивача та долучені до матеріалів позовної заяви.
З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС від 09.09.2025 №ТОВВИХ-25-14100 вбачається, що за період з 01.01.2025 по 30.04.2025 обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS00005EQ4O000, внесені в алокацію постачальника та становлять 3,73004 тис. куб. м, що відповідає обсягам, зазначеним позивачем в Актах приймання-передачі природного газу за період січня 2025 року - квітня 2025 року (а.с.24-28).
Відповідач зобов'язання з оплати спожитого природного газу відповідач виконав частково, у зв?язку з чим позивачем заявлено до стягнення основну заборгованість за поставлений природний газ за зобов'язаннями з січня 2025 року по квітень 2025 року у розмірі 63606,86 грн.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 8064,86 грн пені, 780,47 грн 3% річних та 906,54 грн інфляційних втрат, нарахованих на підставі пункту 7.2. Договору.
Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.
За частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Укладений сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей §1 та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених Цивільним кодексом України.
За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Судом береться до уваги те, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи та газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу (затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496).
Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, що укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в Інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача в реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов'язку постачати природний газ споживачу.
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача (абз. 2 пункту 11 розділу ІІ Правил).
Відповідно до пункту 13 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору, або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Щодо стягнення заборгованості.
Суд установив, що між позивачем та відповідачем укладений Договір, на виконання якого позивачем у період з січня по квітень 2025 року на підставі Актів приймання-передачі природного газу від 12.02.2025, 11.03.2025, 11.04.2025, 12.05.2025 відповідачу поставлено природний газ об'ємом 3,73004 тис. куб. м. на загальну суму 63606,86 грн.
Акти приймання-передачі природного газу від 12.02.2025, 11.03.2025, 11.04.2025, 12.05.2025 складені позивачем у односторонньому порядку, виходячи з обсягу споживання, встановленого відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора газотранспортної системи щодо остаточної алокації відборів споживача (ЕІС-код 56XS00005EQ4O000), відомості з якої надані Оператором ГТС на адвокатський запит позивача та містяться в матеріалах справи.
Під час встановлення наявності/відсутності факту заборгованості за Актами приймання-передачі природного газу від 12.02.2025, 11.03.2025, 11.04.2025, 12.05.2025 судом враховується те, що у пунктах 3.1., 3.5. Договору сторони погодили, що право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі; приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві в відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача та даними щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 Договору.
За п. 5.1. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього Договору.
За період з 01.01.2025 по 30.04.2025 обсяг природного газу становить 3,73004 тис.куб.м., що відповідає обсягам, зазначеним позивачем в Актах приймання-передачі природного газу за період січень 2025 року-квітень 2025 року.
Відповідач не спростував факт отримання Актів приймання-передачі природного газу від 12.02.2025, 11.03.2025, 11.04.2025, 12.05.2025, що враховується судом під час встановлення обставин справи.
Факт непідписання споживачем Актів приймання-передачі природного газу 12.02.2025, 11.03.2025, 11.04.2025, 12.05.2025, складених у зазначений період на підставі спірного Договору, не є підставою для звільнення від обов'язку розрахуватись перед позивачем за поставлений природний газ.
У порушення приписів п.5.1. Договору відповідач зобов'язання з оплати спожитого природного газу не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ за зобов'язаннями з січня 2025 року по квітень 2025 року становить 63606,86 грн.
За таких обставин вимога позивача про стягнення 63606,86 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо заявленої до стягнення пені.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сторони в пункті 7.2. Договору погодили, що в разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку за пунктом 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 8064,86 грн за період прострочення з 18.03.2025 по 15.09.2025.
Судом здійснена перевірка розрахунку пені позивача та встановлено, що ним правильно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметичний розрахунок здійснений правильно, відтак, за підтвердження порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання, вимога позивача про стягнення пені в сумі 8064,86 грн є правомірною.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Позивачем пред'явлено до стягнення 780,47 грн 3% річних за період прострочення з 18.03.2025 по 15.09.2025 та 906,54 грн інфляційних втрат за період прострочення з 01.04.2025 по 31.08.2025.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за заявлені періоди, суд установив, що він є арифметично правильним, відтак за підтвердження порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання, позов у цій частині вимог є правомірним та підлягає задоволенню в повному обсязі.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи зі змісту статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено правомірність вимог позивача, відтак, позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача підлягають стягненню 63606,86 грн боргу, 8064,86 грн пені, 780,47 грн 3% річних та 906,54 грн інфляційних втрат.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу відшкодовуються судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального закладу “Менська школа мистецтв» Менської міської ради (вул. Героїв АТО, будинок 14, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600, код 05530168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116, код 42399676) 63606,86 грн основного боргу, 8064,86 грн пені, 780,47 грн 3% річних, 906,54 грн інфляційних втрат та 2422,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя М.О. Демидова