Справа №: 343/2039/25
Провадження №: 2/343/1072/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
судді Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 343/2039/25 за позовом Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позицій сторін:
позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 14.08.2021 в розмірі 64546,80 грн станом на 08.09.2025 у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 64546,80 грн, заборгованість за пенею - 0 грн, заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0 грн, а також судові витрати у розмірі 3028,00 грн судового збору.
Свої вимоги мотивує тим, що 14 серпня 2021 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 35000,00 грн. Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач ж не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Станом на 08.09.2025 заборгованість відповідача становить 64546,80 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 64546,80 грн, загальний залишок заборгованості за відсотками 0 грн, заборгованості за пенею 0 грн, заборгованості за порушення основного зобов'язання 0 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений у встановленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи, шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням ухвали про відкриття провадження, де визначена дата судового засідання, та позовної заяви з додатками за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 51), яке повернулося на адресу суду з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 56-57), що, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та з огляду на позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), від 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17)), вважається врученим у день проставлення у поштовому повідомленні такої відмітки. Крім того дані РНОКПП відповідача внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує йому можливість отримувати всі процесуальні документи у застосунку "Дія".
Спір між сторонами не вирішений.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
згідно із ухвалою від 23.10.2025, суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання.
Відповідач відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надав, в судове засідання не з'явився.
Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що не суперечить положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечив щодо заочного розгляду справи, а відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з'явився, у встановлений строк відзив на позов не подав.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:
14 серпня 2021 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Підписуючи цю Анкету-заяву, просив відкрити поточний рахунок в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" у гривні на його ім'я, відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 , а також установити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. Погодився з тим, що в разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом (а.с. 21). Анкету-заяву ОСОБА_1 підписав власноручним підписом.
На підтвердження позовних вимог позивач до матеріалів справи долучив Умови і правила обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів (monobank | Universal Bank) (а.с. 22-28), витяг з Трифів Чорної картки monobank (а.с. 29-30), Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с. 31-33) і Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с. 33 звор.). Однак суд звертає увагу на те, що вказані документи не містять будь-якого підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети-заяви, на що вказала у своїй постанові від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду.
Як зазначив позивач, на підставі вказаної Анкети-заяви відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Згідно з довідкою про навність рахунка від 08.09.2025, на ім'я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 19).
В довідці від 08.09.2025 зазначено про розміри встановленого кредитного ліміту ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг від 14.08.2021 за карткою НОМЕР_2 , який первісно становив 3000,00 грн, надалі він збільшувався, востаннє 15.09.2023 до 35000,00 грн (а.с. 20).
На підтвердження факту надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту позивач надав виписку про рух коштів по картці НОМЕР_2 від 08.09.2025, в якій відображено розміри кредитних лімітів, а також прослідковується активне користування кредитними коштами (а.с. 14-18).
Згідно із долученим до матеріалів позову розрахунком заборгованості за договором № б/н від14.08.2021, укладеним між Універсал Банком та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 08.09.2025 загальна заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 64546,80 гривень (а.с. 6-12). При цьому у вказаному розрахунку відображені процентна ставка (поточна) (37,2 %, - що на місяць становить 3,1 %, що визначено умовами підписаної анкети-заяви), відсотки за порушення грошового зобов'язання, сума погашення за наданим кредитом (останнє зарахування мало місце 08.07.2025 на суму 2100,00 грн).
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного зобов'язання, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за ним, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду та норми права, які застосував суд:
суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Як передбачено в п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Публічним договором є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України).
Суд установив, що при укладанні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У даному випадку застосування конструкції договору приєднання його умови розробляло АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Під час розгляду справи суд установив, що 14.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, чим підтвердив своє приєднання до запропонованих умов кредитування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" та укладення договору про надання банківських послуг, на підставі якого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Умови кредитування визначені в Анкеті-заяві, про що вказано вище, де серед іншого обумовлений і розмір нарахованих відсоків - 3,1 % на місяць, які нараховуються на кредит у разі виходу з пільгового періоду, з чим ОСОБА_1 погодився, власноруч підписавши її. При цьому, інші долучені письмові докази, на які посилається позивач, однак у них не міститься відомостей про ознайомлення з ними відповідача, про що описано вище, суд не бере до уваги.
З наданої суду виписки по рахунку, встановлено, що ОСОБА_1 отримував кошти з кредитної картки, активно ними користувався, що підтверджує існування кредитних правовідносин між ним та банком, однак не повертав своєчасно останньому грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Як указав позивач, станом на 08.09.2025 за ОСОБА_1 рахується заборгованість за тілом кредиту в розмірі 64546,80 грн. Факт наявності заборгованості відповідач не заперечив. На підтвердження існування заборгованості та її розміру сторона позивача долучила детальний розрахунок та виписку по особовому рахунку, дані з яких узгоджуються між собою. Викладене дає підстави вважати, що наявність заборгованості та її розмір підтверджена належними та допустими доказами, а тому їх слід взяти до уваги при ухваленні рішення.
Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Положеннями частини 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що боржник належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, умови виконання якого визначені в анкеті-заяві від 14.08.2021, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитом у розмірі 64546,80 грн. Відповідач не спростував належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі, будь-яких заперечень з даного приводу чи контррозрахунку заборгованості суду не надавав.
Тому, дослідивши надані АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" письмові докази, суд дійшов переконання, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 64546,80 грн заборгованості за тілом кредиту, яка виникла станом на 08.09.2025 за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 14.08.2021.
Розподіл судових витрат між сторонами:
питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому ураховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 45).
Беручи до уваги, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 3028,00 грн сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, ст. 3, 207, 509, 526, 527, 610, 626, 628, 633, 634, 639, 1049, 1054 ЦК України, та керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
позов Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 14 серпня 2021 року за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 64546 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот сорок шість) гривень 80 копійок, а також 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень сплаченого судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скаргана рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач: Акціонерне товариство "УНІВЕРСАЛ БАНК", юридична адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя С.М. Монташевич