Ухвала від 24.11.2025 по справі 926/767-б/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

24 листопада 2025 року Справа № 926/767-б/15 (926/3957/25)

Суддя Господарського суду Чернівецької області Ковальчук Т.І., розглянувши матеріали за позовною заявою заявника ОСОБА_1

до відповідача І Приватної фірми “Інтервал», м. Чернівці,

відповідача ІІ комітет кредиторів:

1. Публічне акціонерне товариство “Піреус банк МКБ», м. Київ,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Горизонт», м. Київ,

про зобов'язання вчинити певні дії,

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства “ПІРЕУС БАНК МКБ», м. Київ,

до Приватної фірми “Інтервал», м. Чернівці,

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015 року порушено провадження у справі за заявою Публічного акціонерного товариства “ПІРЕУС БАНК МКБ» про банкрутство Приватної фірми “Інтервал».

Постановою від 31.08.2016 Приватну фірму “Інтервал» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПФ “Інтервал» призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

Ухвалою від 19.02.2020 припинено повноваження ліквідатора ПФ “Інтервал» арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., новим ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.

20 листопада 2025 року заявник ОСОБА_1 подав до Господарського суду Чернівецької області в межах справи про банкрутство ПФ “Інтервал» позовну заяву від 17.11.2025, в якій просить:

- визнати незаконною бездіяльність арбітражного керуючого Приватної фірми “Інтервал» Гусара Івана Олексійовича з підстав не призначення складу ліквідаційної комісії у ході ліквідаційної процедури;

- визнати незаконною бездіяльність комітету кредиторів Приватної фірми “Інтервал» Публічного акціонерного товариства “Піреус банк МКБ», Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Горизонт» з підстав не погодження складу ліквідаційної комісії та не проведення зборів комітету кредиторів;

- зобов'язати ліквідатора Приватної фірми “Інтервал» Гусара Івана Олексійовича визначити склад ліквідаційної комісії з представників кредиторів, уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника, фінансових органів та профспілки;

- зобов'язати комітет кредиторів Приватної фірми “Інтервал» Публічне акціонерне товариство “Піреус банк МКБ», Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Горизонт» погодити склад ліквідаційної комісії;

- зобов'язати ліквідатора Приватної фірми “Інтервал» Гусара Івана Олексійовича подати клопотання до господарського суду Чернівецької області про призначення членів ліквідаційної комісії.

В обгрунтування позовних вимог заявник ОСОБА_1 у позовній заяві вказав, що всупереч положенням частини 2 статті 40 Закону про банкрутство у справі про банкрутство ПФ “Інтервал» не утворена ліквідаційна комісія, ліквідатором не призначено склад ліквідаційної комісії, не утворена інвентаризаційна комісія, приховується майно, здійснюється надумане банкрутство за заявою ініціюючого кредитора, комітет кредиторів не приймає рішення про погодження складу ліквідаційної комісії, ОСОБА_2 , як уповноважена особа засновників, не погоджений комітетом кредиторів як член ліквідаційної комісії.

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 20.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 від 17.11.2025 передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

Розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 , не вдаючись у правове обгрунтування викладених у ній позовних вимог, суд констатує, що по факту позивач звертається до суду з позовними вимогами, які за свою правовою природою не є господарським спором.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України).

Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України “Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 3 ГПК України).

Згідно з частиною 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частинами 1, 2 статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначені статтею 20 ГПК України (глава 2 розділу І ГПК України).

Згідно з приписами частини третьої статті 22 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та статей 1, 4, 12, 41 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

З аналізу змісту позовної заяви видно, що справа, яку ініціює заявник, не є господарським спором за своєю суттю, а заявлені ним позовні вимоги не можуть бути самостійним предметом спору у відокремленому позовному провадженні, оскільки порядок реалізації повноважень ліквідатора банкрута і комітету кредиторів у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство урегульовані нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

У випадку оскарження дій/бездіяльності ліквідатора провадження за такою скаргою здійснюється у відповідності до норм КУзПБ у провадженні у справі про банкрутство, а не в порядку позовного провадження згідно з Господарським процесуальним кодексом України.

При цьому, суд звертає увагу, що хоча відповідачем зазначено Приватну фірму “Інтервал», позовні вимоги до неї не пред'явлено, у пунктах 1, 3, 5 прохальної частини позовної заяви вимоги пред'явлені саме до арбітражного керуючого Гусара І.О., який виконує повноваження ліквідатора банкрута.

Суд акцентує, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

Право особи на доступ до правосуддя гарантоване статтею 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до наведеної статті Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань і посадових осіб.

Свою позицію щодо застосування Конституції України при здійсненні правосуддя Верховний Суд України свого часу відобразив у постанові Пленуму “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 року № 9.

Зокрема, в пункті 8 цієї постанови зазначено, що правосуддя здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян.

Статтею 55 Конституції України кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.

У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини 2 статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Разом з тим, суд звертає увагу, що нова редакція статті 124 Конституції України, яка набрала чинності 30 вересня 2016 року, містить норму, згідно з якою юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, акцентуючи саме на факті наявності спору.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06; п. 33).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а згідно з частиною 6 цієї статті ГПК України відмовляючи у відкритті провадження з вказаної підстави суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Встановивши під час розгляду матеріалів позовної заяви, що вона не підлягає розгляду господарським судом у відокремленому позовному провадженні за правилами Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України.

Суд роз'яснює заявнику ОСОБА_1 , що відповідно до частини 6 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 20, п. 1 ч. 1, ч.ч. 3-6 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою заявника ОСОБА_1 до відповідача І Приватної фірми “Інтервал», відповідача ІІ комітет кредиторів: 1. Публічне акціонерне товариство “Піреус банк МКБ», 2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Горизонт» про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у десятиденний строк до суду апеляційної інстанції у письмовій формі.

Суддя Т.І. Ковальчук

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.