( з а о ч н е )
Справа №338/1004/25
24 листопада 2025 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Шишка О.А.
з участю: секретаря Сіщук Г.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Юніт Капітал» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 12702 грн за кредитним договором №681665729, укладеним 14.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір №681665729. Договір було укладено в електронній формі із використанням електронного підпису та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV79G3G в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальникові кредит в розмірі кредитних коштів 10000 грн.
Позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у термін, встановлений договором, та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором. Кредитні кошти надані відповідачу шляхом переказу на його картковий рахунок. Договором визначено термін повернення відповідачем кредиту та нарахованих процентів, однак у вказаний термін відповідач кредитні кошти не повернув, проценти не сплатив у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого та подальших укладених додаткових угод ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором №681665729 від 14.01.2022 року право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а ТОВ «Таліон Плюс» набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
На підставі Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 року відповідно до договору факторингу № 28/1118-01 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги до відповідача за кредитним договором №681665729 від 14.01.2022 року на суму 14402 грн.
31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 31/0724-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором №681665729 від 14.01.2022 року право на одержання яких належить ТОВ «Таліон Плюс», а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
На підставі Реєстру прав вимоги №1 від 31.07.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до відповідача за кредитним договором №681665729 від 14.01.2022 року на суму 12702грн.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" було укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором №681665729 від 14.01.2022 року, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а позивач ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
На підставі Реєстру боржників № б/н від 04.06.2025 року до договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" право вимоги до відповідача за кредитним договором №681665729 від 14.01.2022 року на суму 12702 грн.
Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість за вищевказаним кредитним договором не погасив, то просив позов задовольнити, стягнути з відповідача 12702 грн заборгованості, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 10000 грн, заборгованості за відсотками - 2702 грн, а також оплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Представник позивача на розгляд справи не з'явилася, у поданій заяві просила проводити розгляд справи у її відсутності, позов підтримала у повному обсязі, не заперечила щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. У зв'язку з цим судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 14.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №681665729.
Договір було укладено в електронній формі в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» шляхом підписання електронним підписом відповідача (одноразовим ідентифікатором). Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальникові кредит у сумі 10000 грн, на наступних умовах: сума кредиту 10000 грн; на строк - до 98 днів; % ставка (дисконтна) - 0,69 % в день; % ставка (базова) - 1,30% в день. Позичальник зобов'язався повернути кредит сплатити комісію та проценти за користування кредитом у термін, встановлений договором, та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором. Кредитні кошти надані відповідачу шляхом переказу на його картковий рахунок. Договором визначено термін повернення відповідачем кредиту та нарахованих процентів, однак у вказаний термін відповідач кредитні кошти не повернув, проценти не сплатив у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого та подальших укладених додаткових угод ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором №681665729 від 14.01.2022 року право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а ТОВ «Таліон Плюс» набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
На підставі Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року відповідно до договору факторингу №28/1118-01 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги до відповідача за кредитним договором №681665729 від 14.01.2022 року на суму 14402 грн.
31 липня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №31/0724-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором №681665729 від 14.01.2022 року право на одержання яких належить ТОВ «Таліон Плюс», а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
На підставі Реєстру прав вимоги №1 від 31.07.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до відповідача за кредитним договором №681665729 від 14.01.2022 року на суму 12702 грн.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" було укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором №681665729 від 14.01.2022 року, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а позивач ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
На підставі Реєстру боржників від 04.06.2025 року до договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" право вимоги до відповідача за кредитним договором №681665729 від 14.01.2022 року на суму 12702 грн.
Відповідно до наданої представником позивача виписки у ОСОБА_1 станом на 25.06.2025 року є заборгованість за кредитним №681665729 від 14.01.2022 року в сумі 12702 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 10000 грн, заборгованості за відсотками - 2702 грн.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки відповідно до статті 611 ЦК України, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з вимогами ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Так, відповідно до ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п.1 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з положеннями пунктів 12-13 ст. 11 цього ж Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до ч.3 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копія, посвідчених у порядку, передбаченому законом.
Згідно з п. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Також, виходячи з вимог статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитного договору та договорів факторингу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, понесені позивачем судові витрати в частині сплати судового збору необхідно віднести на рахунок відповідача, у зв'язку з чим з неї слід стягнути 2422,40 гривень судового збору за подання позовної заяви.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: копію договору №05/06/25-01 про надання правової допомоги від 05.06.2025 року, копію додаткової угоди №25770735565 від 05.06.2025 року, актом прийому передачі наданих послуг №05/06/25-01 від 05.06.2025 року. Із вищевказаних документів видно, що вартість наданих послуг становить 7000 грн.
Сума гонорару адвоката повинна бути такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову. Для правильного визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09 червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Враховуючи те, що позивачем під час розгляду справи понесено витрати на правничу допомогу, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача. Разом з тим, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов'язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів, тощо). На думку суду, стороною позивача завищено розмір судових витрат за надані послуги з правової допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин суд вважає, що вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 4000 грн, що буде співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт (надання послуг).
На підставі наведеного, ст.11, 141, 205, 512, 514, 610, 612, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст. 280-285 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №681665729, укладеним 14.01.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , у розмірі 12702 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 10000 грн, заборгованості за відсотками -2702 грн, а також 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу і 2422,40 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий О. А. Шишко