Справа № 215/7475/25
2/215/3099/25
24 листопада 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Дядькіна І.О., розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
04.09.2025 до суду надійшла зазначена позовна заява в обґрунтування якої вказано, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до договору про надання фінансового кредиту №343655 від 04.10.2018 отримав кредит. У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 20 678,20 грн., з яких: 15 800,00 грн. - заборгованість за кредитним договором №343655 від 04.10.2018; 1 423,30 грн. - 3% річних; 3 454,90 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань. Позивач просить стягнути вказану заборгованість, понесені витрати на сплату судового збору та професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 04.10.2018 між ТОВ «Авентус Україна» (первісний кредитор) та гр. ОСОБА_1 (відповідач) був укладений договір про надання фінансового кредиту № 343655. На виконання умов зазначеного договору первісний кредитор здійснив перерахування грошових коштів на рахунок відповідача. Однак відповідачем не були виконані умови договору щодо повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Згідно з детальним розрахунком заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги №1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором склала 15 800,00 грн, з яких: основна сума кредиту - 4 000,00 грн; проценти за користування кредитом - 2 160,00 грн; штрафні санкції - 9 640,00 грн.
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») було укладено договір факторингу №1, внаслідок якого новий кредитор - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») - набув права вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
18.02.2019 укладено додаткову угоду №12 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги №13 від 18.02.2019 про те, що на умовах вищезазначеного договору права вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №343655 від 04.10.2018 перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС»).
25 липня 2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».
Заборгованість відповідача перед новим кредитором становить 20 678,20 грн., з яких: 15 800,00 грн. - заборгованість за кредитним договором №343655 від 04.10.2018; 1 423,30 грн. - 3% річних; 3 454,90 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 24.11.2025, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 24.11.2025 призначено заочний розгляд справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду шляхом направлення судових повісток на його електронну адресу у встановленому законом порядку. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, а у разі неявки належним чином повідомленого відповідача - здійснити заочний розгляд справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, а саме за допомогою направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання, яка повернута на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
04.10.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 343655, який підписано відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора. За умовами договору, відповідач отримав кредит в розмірі 4 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 30 днів та стандартною процентною ставкою 0,01% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (3,65%) у межах строку надання кредиту, зазначеного у пункті 1.4 Договору. Також, відповідачем підписано графік розрахунків до договору про надання фінансового кредиту № 343655 від 04.10.2018 (а.с.69-74).
Відповідно до Картки обліку Договору (розрахунок заборгованості), складеної ТОВ «Авентус Україна», заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору становить 15 800,00 грн. (а.с. 50-55).
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (Фактор) було укладено договір факторингу № 1. Умовами пункту 1.3 договору факторингу від 12.04.2018 передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно з пунктом 2.1 цього договору, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
18.02.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено Додаткову угоду № 12 до договору факторингу № 1 від 12.04.2018 (а.с.49).
До матеріалів справи додано Форму реєстру прав вимог, реєстр прав вимог № 13 згідно з яким за договором № 343655 від 04.10.2018 заборгованість відповідача по основному боргу (тіло кредиту) - 4 000,00 грн.; заборгованість по відсоткам - 2 160,00 грн.; загальна заборгованість 6 160,00 грн.; сума фінансування 740,00 грн. (а.с.19-22)
Довідкою Вих. № 84/25-АГ від 03.04.2025 р. ТОВ «Авентус Україна» підтверджує здійснення ТОВ «Він Фінанс» (до зміни назви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») розрахунків за відступлення права вимоги до позичальників ТОВ «Авентус Україна», відступлення яких відбулося на підставі Договору факторингу № 1 від 12.04.2018, з усіма додатковими угодами до нього. Розрахунки проведені в повному обсязі, станом на звітну дату заборгованість відсутня (а.с. 26).
Листом Вих. № 4844/25-Е від 22.05.2025 ТОВ «Авентус Україна» повідомляє, що було здійснено наступні успішні перекази коштів на картки клієнтів, зокрема, згідно порядкового номера 266 відносно ОСОБА_1 , Transaction code: creditplus - 752530 (а.с.81).
25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс» (а.с. 85).
Відповідно до розрахунку позивача, відображеного в позовній заяві, період прострочення грошового зобов'язання становить 1097 днів та 3% річних за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 становить 1 423,30 грн., а інфляційні збитки за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 становлять 3 454,90 грн.
За правилами ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. ст.512,514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому,до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що він набув право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 на підставі договору факторингу № 1 від 12.04.2018, укладеного між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (далі - Договір).
Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 Договору, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання відповідного Реєстру прав вимог за формою, визначеною у додатку до Договору. Пунктом 8.1 передбачено, що Договір набирає чинності та права й обов'язки сторін виникають з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками (за наявності). Згідно з п. 8.2, строк дії Договору починається у момент, визначений у п. 8.1, та закінчується 31.12.2018, але в будь-якому разі діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
З огляду на вказані положення Договору, належним підтвердженням переходу прав вимоги є реєстр прав вимог, підписаний обома сторонами.
У постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17 зазначено, що відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою шляхом відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. Відступлення майбутніх вимог можливе лише за умови їх визначеності; якщо ж предмет не визначений або не індивідуалізований, правочин вважається неукладеним.
У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 905/306/17 наголошено, що фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати докази переходу права вимоги на кожному етапі передачі. Належними доказами є: договори про відступлення права вимоги, реєстри прав вимог із зазначенням конкретного кредитного договору та документи, які підтверджують оплату за договором. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17 та від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012.
Як убачається з матеріалів справи, договір факторингу № 1, на підставі якого, за твердженням позивача, здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором № 343655 від 04.10.2018, був укладений 12.04.2018, тобто за шість місяців до укладення кредитного договору між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 . До позову долучено реєстр прав вимог № 13 від 18.02.2019, складений поза межами строку дії договору факторингу, що виключає можливість підтвердження переходу права вимоги у межах дії Договору.
Таким чином, позивачем не доведено, що до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (нова назва - ТОВ «ВІН ФІНАНС») перейшло право вимоги до ОСОБА_1 відповідно до договору факторингу від 12.04.2018, а відтак не підтверджено набуття статусу нового кредитора.
Крім того, позивач не надав доказів того, що первісним кредитором - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» - було виконано зобов'язання щодо надання кредитних коштів відповідачу. До матеріалів справи не долучено ані квитанцій про перерахування коштів на картку відповідача, ані виписок про рух коштів, ані інших підтверджуючих документів.
Повідомлення ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 5606-ВП від 22.05.2025 містить інформацію про успішні перекази, здійснені за дорученням ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», проте у наданому списку відсутні дані щодо ОСОБА_1 , який уклав договір 04.10.2018. Перелік охоплює лише період з 24.11.2017 по 25.09.2018, що також не підтверджує факту перерахування коштів відповідачу.
Отже, позивач не довів факту виникнення у ОСОБА_1 обов'язку повернути кредитні кошти та здійснювати інші платежі, тобто не підтверджено існування фактичних договірних відносин між ним та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
Вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять лише ті права, які належали первісному кредитору. Оскільки позивач не довів наявність права вимоги щодо суми заборгованості у розмірі 15 800,00 грн, підстави для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, відсутні.
Оцінивши всі надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку про недоведеність позовних вимог та наявність підстав для відмови у їх задоволенні.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові на позивача.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстав для розгляду питання про судові витрати понесені позивачем відсутні.
Керуючись ст. ст.10,76-81,141,263-265,273,280,345 ЦПК України, суд,
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 24.11.2025.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», ЄДРПОУ - 38750239, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1