Справа № 191/3654/25
Провадження № 2/191/1629/25
10 листопада 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Костеленко Я.Ю.
за участю секретаря - Омельченко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між 23 серпня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №23.08.2024-100002850. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 6000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 23 серпня 2024 року, строком на 124 дні. Дата повернення кредиту - 24 грудня 2024 року. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших двох чергових періодів коористування кредитом. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов'язана з наданням кредиту складає 9 % від суми кредиту і дорівнює 540,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості складає 540,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Денна процентна ставка становить 0,97 %. Розмір неустойки становить 60,00 грн. і нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 16200,00 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 5580,00 грн., комісії в розмірі 540,00 грн., додаткової комісії в розмірі 1080,00 грн., неустойки в розмірі 3000,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр», у зв'язку із чим позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Представник позивача Логош Т.В. при зверненні до суду із даним позовом зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить суд їх задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, на адресу суду повернутий поштовий конверт з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
За змістом ч.8 ст.128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.
Оскільки судова повістка, направлена судом відповідачу за адресою, яка була зазначена позивачем в позовній заяві, повернута суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.
Також відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання, про що свідчить довідка про доставку SMS-повідомлення.
Згідно умов та порядку, визначених ст.ст.280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, надавши їм належну оцінку, встановив наступне.
Судом встановлено, що 23 серпня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №23.08.2024-100002850. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 6000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 23 серпня 2024 року, строком на 124 дні. Дата повернення кредиту - 24 грудня 2024 року. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших двох чергових періодів коористування кредитом. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов'язана з наданням кредиту складає 9 % від суми кредиту і дорівнює 540,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості складає 540,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Денна процентна ставка становить 0,97 %. Розмір неустойки становить 60,00 грн. і нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до квитанції про видачу коштів від 23 серпня 2024 року ТОВ «Споживчий Центр» відповідачу були надані кредитні кошти в розмірі 6000,00 грн.
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №23.08.2024-100002850 від 23 серпня 2024 року заборгованість відповідача складає 16200,00 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 5580,00 грн., комісії в розмірі 540,00 грн., додаткової комісії в розмірі 1080,00 грн., неустойки в розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Як вбачається з матеріалів справи та наявного у справі договору, такий договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений йому у смс-повідомленні на його мобільний номер телефону.
За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем кредитного договору №23.08.2024-100002850 від 23 серпня 2024 року із дотриманням вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Підписавши договір саме такого змісту, відповідач погодився з їх умовами та правилами надання позики.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за вищевказаним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами.
Факт отримання грошових коштів від ТОВ «Споживчий центр» відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.
Доказів погашення відповідачем заборгованості суду не надано.
Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору №23.08.2024-100002850 від 23 серпня 2024 року,розмір заборгованості підтверджений документально, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, процентам та комісії підлягають задоволенню.
Що стосується вимог про стягнення неустойки суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми неустойки, яка передбачена 9.1 Кредитного договору, в розмірі 3000,00 грн., а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, що був сплачений ним при зверненні до суду, у розмірі 2422,40 грн., у відповідності до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. 10-13, 76-80, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, МФО: 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №23.08.2024-100002850 від 23 серпня 2024 року в розмірі 13200 (тринадцять тисяч двісті) грн. 00 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп., заборгованості по процентам в розмірі 5580 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., комісії в розмірі 540 (п'ятсот сорок) грн. 00 коп., додаткової комісії в розмірі 1080 (одна тисяча вісімдесят) грн. 00 коп., а також стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки в розмірі 3000 грн. 00 коп.-відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Я. Ю. Костеленко