Справа № 191/3034/24
Провадження № 1-кп/191/277/24
24 листопада 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023041390000709 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Курахове Мар'їнського району Донецької області, українця, громадянина України, який має середню освіту, працездатний, не працював та не навчався, неодружений, зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений:
1) 30.07.2004 року Мар'їнським районним судом Донецької області за ч.2, ч.3 ст.185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
2) 17.04.2007 року Мар'їнським районним судом Донецької області за ч.1 ст.122, ч.3 ст.185, ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
3) 13.09.2007 року Мар'їнським районним судом Донецької області за ч.1 ст.122, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;
4) 30.08.2010 року Мар'їнським районним судом Донецької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
5) 05.11.2014 року Селидівським міським судом Донецької області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці;
6) 14.05.2015 року Селидівським міським судом Донецької області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;
7) 18.06.2015 року Красноармійським міськрайонним судом Донецкої області за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
8) 02.10.2018 Мар'їнським районним судом Донецької області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
9) 12.01.2023 року Селидівським міським судом Донецької області за ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців. Звільнений по відбуттю строку 23.09.2025 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
06.08.2023 року у період часу з 17.30 годин до 18.10 годин (більш точно в ході досудового розслідування не встановлено) засуджений ОСОБА_4 , який відбував покарання у ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)» (далі - ДУ «СВК (№94)»), яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Шахтарське, вул.Миру, буд.№7а, знаходився у приміщенні відділення соціально-психологічної служби №16 (далі - відділення СПС №16), яке розташоване на території ДУ «СВК (№94), разом із засудженим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зазначений період часу засуджений ОСОБА_4 під час конфлікту із засудженим ОСОБА_6 , діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, але немаючи на меті умисно заподіяти смерть останньому, не передбачаючи її настання, хоча повинен був і міг її передбачити, наніс не менше одного удару кистю руки стуленої в кулак у область лівого ока ОСОБА_6 , внаслідок чого останній, втративши рівновагу впав навзнак на спину на кахлеве покриття і вдарився потиличною ділянкою голови, після чого втратив свідомість та помер.
Внаслідок протиправних дій, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців верхнього і нижнього повік лівого ока, інфільтруючі крововиливи з проявами слабко вираженої ексудативної запальної реакції без ознак гемосидерозу у товщі яких тканин потиличної ділянки голови справа і зліва, розповсюджені субарахноїдальні крововиливи над поверхнями обох великих півкуль головного мозку мозочка (картина слабко вираженої ексудативної запальної реакції без ознак гемосидерозу), множинні кортико-субкортикальні дифузні периваскулярні крововиливи та мікрогеморагії у речовині головного мозку, поодинокі периваскулярні крововиливи та мікрогеморагії у речовині стовбурового відділу мозку та гемісфер мозочка, рідка кров у просвітках бокових шлуночків мозку, прояви набряку у речовині головного мозку та мозочка, які за своїм характером та у своїй сукупності, відносяться до категорії тяжких і перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Позиція сторони захисту
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.119 КК України, повністю визнав себе винним, щиро розкаявся та пояснив, що він вже точно не пам'ятає точної дати. Він прийшов у гості до ОСОБА_6 у 16 відділення у 94 колонії у с.Шахтарське. Останній був у стані алкогольного сп'яніння. У ході спілкування між ними виник словесний конфлікт, внаслідок якого ОСОБА_6 замахнувся, щоб ударити його, але він випередив його і ударив в ліву сторону обличчя. Від цього ОСОБА_6 упав назад і почав хрипіти. Він намагався привести його до тями, поливаючи водою, а потім пішов за допомогою, але коли прийшли інші особи, то ОСОБА_6 вже був мертвий. Умислу вбивати ОСОБА_6 не було. У тому, що сталося розкаюється. Просив не карати його строго.
Захисник ОСОБА_5 зазначила, що обвинувачений свою провину визнав у повному обсязі, розкаюється, не вчиняв жодних дій задля ухилення від правосуддя, стає на шлях виправлення, після звільнення намагається знайти роботу. Просила призначити мінімальний строк покарання із застосуванням ст.75 КК України.
Позиція потерпілої
Потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності та призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.
Щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та досліджені судом докази
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу, щодо витрат на проведення експертизи та речових доказів.
Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 , що виразились у вбивстві, вчиненому через необережність, суд кваліфікує за ч.1 ст.119 КК України. Вказане діяння, згідно із ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Призначення покарання
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, допитавши обвинуваченого та частково дослідивши безпосередньо в судовому засіданні письмові докази, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст.94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання обвинуваченого дані ним безпосередньо у судовому засіданні є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та ніким не оспорюються, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вбивстві, вчиненому через необережність.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення і дані про особу винного, який раніше неодноразово судимий, за місцем відбування покарання характеризується посередньо.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не встановив.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи вищенаведене, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відношення винного до скоєного, думку учасників судового розгляду щодо міри покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, і саме таке покарання буде мати для нього достатню превентивну роль.
Однак, з урахуванням особи обвинуваченого та позиції прокурора щодо призначення покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою і вважає за доцільне застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з покладанням обов'язків, визначених ч.1 ст.76 КК України.
За глибоким переконанням суду, саме така міра покарання є законною, обґрунтованою, справедливою, необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення як ним, так і іншими особами кримінальних правопорушень.
Інші питання, що вирішуються судом
У даному кримінальному провадженні відсутні документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Відносно ОСОБА_4 не обирався запобіжний захід і підстав для його обрання суд не вбачає.
Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна не застосовувалися.
Речові докази відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі статей 75 та 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки, за умови, що протягом встановленого судом іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення, та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Початок іспитового строку ОСОБА_4 відраховувати з дня ухвалення вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя ОСОБА_1