18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
21 листопада 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1191/25
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансагрохім Логістік» до Приватного підприємства “Агро-Транс Гарант» про стягнення 82136 грн 06 коп.,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Трансагрохім Логістік», через систему “Електронний суд», звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного підприємства “Агро-Транс Гарант» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору на організацію перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом № 22.11.2022 від 22.11.2022 року, 72310 грн боргу, 9826 грн 06 коп. пені, що разом становить 82136 грн 06 коп.,поновити строк за наявності та відшкодування судових витрат.
Позов мотивовано невиконанням відповідачем свого обов'язку з оплати наданих позивачем послуг по організації автоперевезення вантажу відповідача у міському, приміському й міжміському сполученні згідно договору на організацію перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом № 22.11.2022 від 22.11.2022 року з доданими до нього документами первинного обліку.
Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 01.10.2025, 04.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, який в подальшому відкладено на 13.11.2025 року.
Позивач в особі свого представника подав, через систему «Електронний суд» 07.11.2025 року заяву (вх.№16540/25, а.с. 67), в якій повідомив, що після подачі позову, 01.10.2025 року відповідачем сплачено основну суму боргу в розмірі 72310 грн тому просив суд стягнути з відповідача 9826 грн 06 коп. пені та 12000 грн витрат на правничу допомогу, 3028 грн судового збору.
Сторони явку представників в судове зсідання 13.11.2025 року не забезпечили, представник позивача подав суду 13.11.2025 року заяву (вх. № 16899/25), в якій підтримав заявлені вимоги в частині стягнення пені та відшкодування судових витрат, розгляд справи просив провести без його участі.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання 13.11.2025 року явку свого представника не забезпечив, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання відповідно до довідки про доставку ухвали суду від 04.11.2025 року до його електронного кабінету, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Суд дослідивши заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх. 16540/25 від 07.11.2025 року) прийняв її до провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням заяви позивача вх. 16540/25 від 07.11.2025 року, предметом уточненого позову є вимога про стягнення з відповідача, на підставі договору на організацію перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом № 22.11.2022 від 22.11.2022 року, 9826 грн 06 коп. пені та відшкодування судових витрат.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21), у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначити датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.
Дослідивши подані позивачем заяви по суті справи і з процесуальних питань, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
22.11.2022 року відповідач - Приватне підприємство “Агро-Транс Гарант», як замовник, та позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Трансагрохім Логістік», як виконавець, уклали договір на організацію перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом № 22.11.2022 (далі - Договір, а.с. 12), згідно з п. 1.1. якого виконавець зобов'язався надати послуги щодо організації перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні, а замовник зобов'язався оплатити послуги на умовах та в порядку зазначеному в п.2 цього Договору.
Сторони погодили усі істотні умови перевезення за Договором:
п.2.1. - вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання і фіксується в рахунках-фактурах і актах про надані послуги;
п.2.2. - акт про надані послуги підписується сторонами до останнього числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги;
п.2.3. - замовник зобов'язаний перерахувати суму зазначену в рахунку-фактурі протягом 2 (двох) днів з моменту його отримання;
п.3.1. - виконавець зобов'язався своєчасно та якісно надавати послуги зазначені в п.1.1цього Договору;
п.3.3. - складати та передавати замовнику акти про надання послуг;
п.3.5. - замовник зобов'язався після контролю за достовірністю актів про надання послуг виконавцем, підписувати ці акти в 2-х денний термін з моменту одержання;
п.3.6. - оплачувати послуги на умовах та в порядку зазначеному в п.2 цього Договору;
п.4.1. - у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання;
п.4.5. - за недотримання строків сплати зазначених в п.2.3 Договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 5% від суми прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення) за кожний день прострочення;
п.5.1. - договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє без визначення строку, тобто діє на весь час впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього Договору або до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб, яких вони представляють.
31.03.2025 року сторони оформили Договір-заявку на транспортно-експедиційне обслуговування (а.с.13) з наступними умовами:
Замовник: ПП “Агро-Транс Гарант», код ЄДРПОУ: 41735074, директор Горяча А.Ю., 096-634-16-17;
Дата, час та місце завантаження: 31.03.2025; м.Черкаси (Черкаська обл.) завод АЗОТ;
Перевізник: ТОВ “Трансагрохім Логістік», логіст +380732523252 Тетяна;
Місце вивантаження, дата та час доставки вантажу: 20.04.2025; с.Велика Каратуль (Київська обл.);
Вид вантажу. Вид пакування. Вага брутто. Спосіб завантаження та вивантаження (бічневерхнє): мін.добриво (аміачна вода налив) заг тонаж 525т 21 авто по 25т згідно ТТН завантаження - верхнє; вивантаження - верхнє, заднє;
Обумовлений строк доставки вантажу до місця: 20.04.2025;
Фрахтова сума оплати перевезення; строки оплати; спосіб оплати. (Софт.нал. рс с НДСбез НДС): 350 грн/т по бн з ПДВ в день вивантаження авто (гроші зараховуються на протязі 2 робочих днів з моменту отримання сканів рахунку і акту);
Марка а/м, держ. № тягача та н/причіпу П.І.Б. водія, телефон: 1) МАN НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; ОСОБА_1 ; НОМЕР_3 ; 2) Volvo НОМЕР_4 / НОМЕР_5 ; ОСОБА_2 ; НОМЕР_6 ; 3) DAF НОМЕР_7 / НОМЕР_8 ; ОСОБА_3 ; 0966222704; ВХН700736
За умовами цієї заявки і за дорученням замовника, перевізник зобов'язався доставити ввірений йому вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов'язався оплатити перевізнику за перевезення вантажу в розмірі, терміни та в порядку, встановленої в цій заявці
Зокрема, сторони у заявці узгодили, що:
представник перевізника (водій) зобов'язаний особисто бути присутнім на завантаження/розвантаження, перевіряти цілісність упаковки вантажу, в будь-яких спірних ситуаціях зв'язуватися з Замовником і робити відповідні відмітки в ТТН. Перевізник зобов'язується забезпечити мобільний зв'язок з водієм на час здійснення перевезення вантажу по даній Заявці;
у своїй діяльності сторони керуються положеннями цієї Заявки та законодавством України;
підписуючи цю заявку Перевізник зобов'язується подати під навантаження рухомий склад технічно справний, придатний для перевезення даного виду вантажу і прибути на вивантаження строго в зазначений термін за вказаною в заявці;
перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту завантаження до моменту здачі вантажу вантажоодержувачу. У разі пошкодження вантажу, шкода відшкодовується за рахунок перевізника. Перевізник зобов'язаний зупинятися тільки на стоянках, що охороняються;
додаткові витрати пов'язані з перевезенням вантажу без згоди Замовника сплачуватись не будуть;
заявка вважається дійсною з моменту її підписання обома сторонами. Копія факсиміле Заявки вважається як оригінал, особа та, що підписала є уповноваженою представником компанії, і має право підпису.
Заявка погоджена позивачем, підписана представниками обох сторін, підписи посвідчено печатками.
Із накладних на відпуск продукції: №868280, №868281 від 14.04.2025 року, №868644, №868645 від 15.04.2025 року, № 868777 від 16.04.2025 року, № 869059 від 17.04.2025 року (а.с.33-38), Актів надання послуг: № 25000274 від 09.04.2025 року на суму 20181 грн, № 25000286 від 14.04.2025 року на суму 8673 грн, № 25000288 від 14.04.2025 року на суму 8680 грн, № 25000287 від 15.04.2025року на суму 8673 грн, № 25000298 від 16.04.2025 року на суму 8708 грн, № 25000299від 17.04.2025 року на суму 8715 грн (а.с.20-25), відповідних рахунків на оплату: № 25000274 від 09.04.2025, № 25000286, № 25000288 від 14.04.2025 року, № 25000287, № 25000289 від 15.04.2025 року, № 25000298 від 16.04.2025 року, № 25000299 від 17.04.2025 року (а.с.26-32), податкових накладних: №274 від 09.04.2025 року, №286 від 14.04.2025 року, №288 від 14.04.2025 року, №287 від 15.04.2025 року, №289 від 15.04.2025 року, №298 від 16.04.2025 року, №299 від 17.04.2025 року (а.с. 39-45), квитанцій про реєстрацію податкових накладних від 11.04.2025 року, від 16.04.2025 року, від 16.04.2025 року, від 17.04.2025 року, від 21.04.2025 року (а.с.14-19) вбачається надання позивачем у період з 09.04.2025-17.04.2025 року на виконання умов Договору та Заявки до нього, відповідачу послуг з організації перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом у приміському й міжміському сполученні на загальну суму 72310 грн., вказані акти надання послуг відповідачем погоджено та підписано, підписи посвідчено відповідними печатками юридичних осіб.
06.08.2025 року позивач звертався до відповідача з претензією щодо розрахунків за Договором (а.с. 47, докази направлення а.с. 47 на звороті), в якій вимагав терміново сплатити наявну заборгованість, яка погоджена відповідачем у актах надання послуг на загальну суму 72310 грн, у разі несплати, повідомив про намір звернення до суду з відповідним позовом, з рахуванням штрафних санкцій.
Претензія позивача про необхідність сплати вартості наданих послуг залишена відповідачем без відповіді і виконання, лише після звернення позивача до суду з даним позовом, 01.10.2025 року відповідачем сплачено заборгованість у розмірі 72310 грн., на суму якого позивачем зменшено позовні вимоги.
За розрахунком позивача предметом спору є нарахована позивачем на підставі п.4.5. Договору 9826 грн 06 коп. пеня за період з 20.04.2025 по 26.09.2025 року.
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору на організацію перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом №22.11.2022 від 22.11.2022 року та договору-заявки на транспортно-експедиційне обслуговування від 31.03.2025 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов'язків сторін за цим договором.
Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань послуг перевезення вантажів, загальні положення про послуги, перевезення і транспортне експедирування визначені главами 63-64 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), загальні положення про договір - розділом ІІ книги 5 ЦК України, загальні положення про правочини - розділом IV книги 1 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 205 ЦК України визначені вимоги до форми правочину, способів волевиявлення. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов'язання, зокрема:
зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);
сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);
кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги (ч. 2 ст. 527);
якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);
зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);
зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);
порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610);
у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (п. 3 ч. 1 ст. 611);
боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612).
Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:
договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626);
відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);
зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);
договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629);
ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч.ч. 1-3 ст. 632);
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);
договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639);
договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч. 1, 2 ст. 640).
Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов'язань.
Главою 64 ЦК України врегульовано відносини перевезення:
за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ст. 909);
у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920);
позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами) (ст. 926).
Закон України «Про автомобільний транспорт» визначає, що вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату (ст. 1 Закону).
Згідно п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568 (далі - Правила) основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна. Згідно вказаних Правил, договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.
Розділом 14 Правил передбачено, що форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов'язаних з цим, визначаються Перевізником з вантажовідправником або вантажоодержувачем - Замовником при укладенні ними Договору на перевезення вантажів (п. 14.1).
З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що 22.11.2022 року сторонами укладено договір на організацію перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом №22.11.2022, який фактично виконувався сторонами, в тому числі і на умовах заявки відповідача від 31.03.2025 року .
Пунктом 2.3. Договору сторони погодили, що замовник зобов'язаний перерахувати суму зазначену в рахунку-фактурі протягом 2 (двох) днів з моменту його отримання.
У договорі - заявці на транспортно-експедиційне обслуговування від 31.03.2025 року сторони погодили, що в день вивантаження, гроші зараховуються на протязі 2 робочих днів з моменту отримання сканованих рахунків на оплату і актів надання послуг.
Надані позивачем у період з 09.04.2025-17.04.2025 року послуги з організації перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом у приміському й міжміському сполученні на загальну суму 72310 грн. погоджено відповідачем в актах надання послуг № 25000274 від 09.04.2025 року на суму 20181 грн, № 25000286 від 14.04.2025 року на суму 8673 грн, № 25000288 від 14.04.2025 року на суму 8680 грн, № 25000287 від 15.04.2025року на суму 8673 грн, № 25000298 від 16.04.2025 року на суму 8708 грн, № 25000299від 17.04.2025 року на суму 8715 грн, однак, не оплачені у погоджені п. 2.3. Договору, заявки на транспортно-експедиційне обслуговування від 31.03.2025 року строки.
Лише після звернення позивача до суду відповідачем сплачена вказана позивачем заборгованість в повному розмірі, що також зазначено у банківській виписці позивача по рахунку за період з 01.10.2025 по 20.10.2025 року з ідентифікацією призначених платежів (а.с.70).
У зв'язку з простроченням сплати основного грошового зобов'язання позивачем також заявлено до стягнення з відповідача передбаченої п. 4.5. Договору 9826 грн 06 коп. пені нарахованої на суму боргу 72310 грн за період з 20.04.2025 по 26.09.2025 року.
Пунктом 4.5 Договору сторони погодили, що за недотримання строків сплати зазначених в п.2.3 Договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 5% від суми прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення) за кожний день прострочення.
Обрахунок позивача розміру пені заявленої до стягнення розмірі 9826 грн 06 коп ґрунтується на фактичних встановлених обставинах справи, відповідає нормам законодавства і умовам укладеного сторонами Договору, перевірена судом із застосуванням калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій в ІПС LIGA 360, з урахуванням методики розрахунку, доведеної судам листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р і рекомендацій викладених в п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 07.12.2013 № 14, тому вимогу позивача про їх стягнення суд визнає доведеною і такою, що підлягає задоволенню повністю.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд позов з урахуванням зменшених заявлених вимог, визнає обґрунтованим доказаним і задовольняє його повністю з наведених вище підстав.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат за результатами розгляду справи суд враховує таке.
У позові позивач заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат у виді сплаченого судового збору і витрат на професійну правничу допомогу, зменшені позовні вимоги суд задовольнив повністю.
Квитанцією про сплату № 7090-1957-7982-8898 від 26.09.2025 року позивачем сплачено 3028 грн судового збору за подання позову.
В обґрунтування розрахунку судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, додано суду копії: договору про надання правової допомоги від 15.09.2025 року укладеного позивачем з Адвокатським бюро «Коробкова & ПРАВО»; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001400 від 04.01.2022 року; ордеру серії СА №1136043 від 26.09.2025 року; акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.11.2025 року, платіжної інструкції №3442 від 05.11.2025 року на суму 12000 грн.
Судом враховано, що між позивачем - ТОВ «Трансагрохім Логістік» , як клієнтом та Адвокатським бюро «Коробкова & ПРАВО» укладено договір про правову допомогу від 15.09.2025 року (а.с. 71-72), в якому сторони погодили, зокрема, наступне:
п.4.1. - розмір, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), порядок його оплати (попередня оплата, післяоплата, оплата частини тощо), підстави для зміни розміру гонорару, умови повернення тощо, а також конкретні види професійної правничої допомоги, які надаються адвокатом за цим договором визначаються за домовленістю сторін в додатковій угоді д договору та конкретизуються в акті приймання-передачі виконаних послуг;
п. 5.1. - за результатами надання правничої допомоги за цим Договором адвокат складає та надсилає (надає) для підписання клієнту Акт про надані послуги з професійної правничої допомоги, в акті наданих послуг з професійної правничої допомоги зазначається перелік наданих адвокатом послуг професійної правничої допомоги та розмір наданих послуг, що підлягають сплаті.
Акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.11.2025 року (а.с. 69) містить перелік наданих Адвокатським бюро «Коробкова & ПРАВО» послуг на загальну суму 12000 грн, зокрема щодо організації, підготовки тексту позову та наповнення його правовим змістом, належного обґрунтування правомірності доводів/посилань позовної заяви у справі № 925/1191/25 від 26.09.2025 року. Пунктом 3 цього Акту сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 2000 грн, кількість годин - 6 (шість).
Платіжною інструкцією №3442 від 05.11.2025 року (а.с.73) позивачем сплачено Адвокатському бюро «Коробкова & ПРАВО» 12000 грн з призначенням платежу: «правові послуги за договором про правову допомогу від 15.09.2025 року».
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом враховано, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Відтак, суд приходить до переконання, що наявні в матеріалах справи докази надання позивачу професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, їх сплати позивачем дають суду достатні підстави для покладення витрат позивача на отримання правничої допомоги на сторону відповідача, разом з тим, враховуючи сплату відповідачем заборгованості, відсутність заперечень проти позову, суд з урахуванням норм статей 15, 126 ч. 4 ГПК України вказує про наявність підстав для не покладення на відповідача усіх витрат на професійну правничу допомогу позивача, на користь якого ухвалено судове рішення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про покладення на Приватне підприємство “Агро-Транс Гарант» судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансагрохім Логістік» на професійну правничу допомогу у справі № 925/1191/25 лише частково у розмірі 9000 грн.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн., а разом 12028 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255-256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства “Агро-Транс Гарант», ідентифікаційний код юридичної особи 41735074, місцезнаходження: 18001, м.Черкаси, бульв. Шевченка, 145, оф.231 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансагрохім Логістік», ідентифікаційний код юридичної особи 43973005, місцезнаходження: 18029, м.Черкаси, вул. Академіка Корольова,5, офіс 101 - 9826 грн 06 коп. пені, 12028 грн судових витрат.
У стягненні 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст рішення складено 21.11.2025 року.
Суддя В.М. Грачов